Аналіз можливих ризиків

1.9 Аналіз можливих ризиків

Метою даного розділу бізнес-плану є опис зовнішніх і внутрішніх факторів, що збільшують або зменшують конкретний вид ризику, і передбачених заходів по захисту від можливих фінансових втрат підприємства та кредитора. Інвестори (кредитори) хочуть знати, з якими проблемами можна зіткнутися при реалізації проекту і як підприємець передбачає подолати їх. Глибина та аналіз ризикованості справи залежить від конкретного виду діяльності та обсягу проекту.

Під ризиком розуміється ймовірність (загроза) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появу додаткових витрат, що виникли в результаті виробничої та фінансової діяльності підприємства.

Існує три основних види ризику: комерційний, виробничий, фінансовий.

Комерційний ризик є відображенням ненадійності доходів, пов'язаних з факторами конкуренції та проблемами збуту.

Виробничий ризик безпосередньо пов'язаний з факторами низької якості продукції, ненадійність обладнання, відсутністю або слабкістю системи постачання сировиною і матеріалами, а також з екологією виробництва.

Фінансовий ризик обумовлений недостатністю обсягів фінансування проекту, нездатністю або небажанням підприємства здійснювати повернення позикових коштів та відсотків по ним.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ РИНКУ ТЕЛЕФОННИХ ПОСЛУГ ЗВ’ЯЗКУ

2.1 Огляд інформаційних послуг

З одного боку, послуги, що надаються сучасними телекомунікаційними мережами, можна розглядати як масовий, стандартизований товар, що має свою ціну. Такий підхід дозволяє оцінити конкретну частку галузі телекомунікації у валовому внутрішньому продукті (ВВП). З іншого боку, телекомунікації є складовою частиною практично всіх суспільних процесів, і в такому вигляді можна лише побічно оцінити їх роль в світовій економіці.

На сьогоднішній день існують деякі тенденції, які спостерігаються на світовому ринку телекомунікації.

Змінюється питома вага секторів у загальному обсязі телекомунікаційного ринку. Якщо 10 - 15 років тому домінував сектор електрозв'язку, і його частка становила понад 80%, то в даний час вона знизилася до 50%. Прогнозується її подальше зниження до 10% [21]. Відповіддю ринку на це стало створення інфокомунікаційних альянсів та мультимедійних гігантів, що діють одночасно в різних секторах телекомунікаційного ринку. Так, наприклад, на ринок послуг телемовлення активно вступають нові, раніше нехарактерні для нього учасники - телефонні оператори, які доповнюють пакети своїх послуг послугами телебачення.

Незважаючи на певний ріст інформаційного сектору, багато дослідників [22] відзначають, що створення сучасного контенту виявилося справою більш складною, ніж створення телевізійних і радіопрограм, і запропонований контент споживачі ще не готові оплатити значні суми. Особливо це помітно по електронній комерції, яка виявилася не такою простою справою, як здавалося на перший погляд.

Програмний сектор все більше і більше стає сукупним інтелектуальним розумом планети і яскраво ілюструє процес глобалізації. Програма, розроблена в будь-якій точці земної кулі, стає доступною всім громадянам Землі. Цей сектор залучає все більше і більше людей, тому що у програмного сектора практично немає обмежень у розвитку. Ряд країн надає послуги експортного або офшорного програмування та аутсорсингу.

Аутсорсинг - це форма відносин, при якій велика фірма-виробник передає певний обсяг робіт іншим фірмам, що володіє можливістю виконати ці роботи більш ефективно. За прогнозом аналітиків, сумарний ринок офшорного програмування та програмного аутсорсингу в 2008 році досягла більш 50 мільярдів доларів.

У секторі електрозв'язку спостерігаються процеси глобалізації ринку, які характеризуються утворенням транснаціональних операторів. Тут з'явилися нові учасники ринку - мобільні віртуальні оператори (МВО). Так називають компанії, які використовують ресурси мереж інших операторів, але продають послуги від свого імені [23]. Виділяються кілька бізнес-моделей МВО:

- оператори, що не мають власної мережевої інфраструктури. Суть їх діяльності полягає в перепродажі ефірного часу інших операторів;

- гібридні оператори. Вони володіють невеликим набором елементів інфраструктури мережі;

- оператори, що володіють компонентами власної мережевої інфраструктури.

У Європі, Америці та Південно-Східної Азії діє близько 200 мобільних віртуальних операторів.

Іншою тенденцією сектора електрозв'язку світового ринку телекомунікації є укрупнення операторів.

Тенденція консолідації ринку межує з іншого тенденцією - взаємопроникнення операторів фіксованого зв'язку на ринки мобільного і навпаки. Прояв такої тенденції пов'язано з зацікавленістю споживача в отриманні всього пакету послуг у однієї компанії. Також слід звернути увагу на тенденцію зміни груп кінцевих користувачів.

Споживча база фіксованого зв'язку збільшується лише за рахунок країн із середнім та низьким рівнем валового національного доходу (ВНД), в країнах з високим ВНД (приблизно 28 тис. доларів) спостерігається тенденція незначного зниження. Кількість мобільних кінцевих споживачів перевищила кількість фіксованих споживачів, темпи зростання числа мобільних споживачів значно вище. Тенденцію зміни груп кінцевих користувачів ілюструє рисунок 2.1.

Рисунок 2.1 - Тенденція зміни груп кінцевих користувачів

Іншою важливою тенденцією зміни груп кінцевих споживачів стало зростання числа споживачів високошвидкісного доступу до телекомунікації.

Економічним індикатором телекомунікаційного ринку є середня величина доходів, що припадають на один термінал (або на одну лінію) [24].

Одним із прийомів підвищення середньої величини доходів стало використання синергетичного ефекту. Суть цього прийому полягає в тому, що сумарна ефективність дії декількох компонент у деяких випадках може істотно перевищити сумарну ефективність, яка визначається їх роздільною дією.

На телекомунікаційному ринку яскраво проявляється «Правило 20/80» - універсальний принцип, сформульований італійським економістом і соціологом Вільфредо Парето в 1897 році. Принцип Парето або принцип 20/80 означає, що 20% зусиль дають 80% результату. Стосовно до телекомунікації, виходячи з «правила 20/80», можна зробити такі висновки:

- 20% кінцевих споживачів приносить 80% доходів;

- 20% кінцевих споживачів створюють 80% навантаження;

- для 80% споживачів достатньо 20% з набору можливих послуг.

Ці, на перший погляд, парадоксальні результати досить корисні як для маркетингової стратегії учасників ринку, так і для спеціалістів, які забезпечують створення і розвиток телекомунікаційних мереж.

Важливою тенденцією телекомунікаційного ринку є щорічне зниження тарифів на послуги в середньому на 10 відсотків.

Основне зростання доходів всієї галузі телекомунікації проходить за рахунок перерозподілу доходів на ринку товарів і послуг. Особливо яскраво ця тенденція проявляється в інформаційному секторі. Так, наприклад, швидкими темпами зростає продаж музичного контенту і такими ж темпами знижуються продажу компакт-дисків.

Тому можна зробити висновок, про те, що телекомунікації не тільки розширюють своє становище на ринку послуг, але безпосередньо втручаються на ринок товарів.

В інформаційному секторі відбувається не тільки значне зростання кількості провайдерів, але й їх консолідація з метою реалізації синергетичних ефектів, а також зниження витрат і розширення клієнтської бази. Все більше і більше спостерігається тенденція переходу компаній-провайдерів від вузькоспеціалізованих до багатостороннім послуг.

Інтернет увійшов у кожен будинок, став універсальним середовищем спілкування людей та отримання будь-якої інформації в будь-якій точці світу. За допомогою цієї мережі людей сьогодні спілкуються і переписуються, читають книжки і шукають інформацію, навчаються і лікуються, купують товари і замовляють послуги, розважаються і грають в різні ігри. Цей список можна ще довго і довго продовжувати. Немає такої сфери людського життя, яка сьогодні не зачеплена Інтернетом.

Історично мережі доступу будувалися, переважно, на базі мідних кабелів зв'язку. Однак у сучасних умовах такий спосіб виявляється неефективним по ряду параметрів: висока вартість, складність прокладки, високі витрати на підтримку кабелів в працездатному стані, схильність до електромагнітних впливів, обмежена пропускна здатність. Тому все більшого поширення в мережах доступу знаходять волоконно-оптичні кабелі та радіозасоби, а також комбіновані методи організації мереж.

Сьогодні еволюція мереж доступу йде по шляху розвитку широкосмугового (високошвидкісного) доступу, що забезпечує передачу будь-якого виду інформації та широкого класу мультимедійних додатків.

Розвиток технологій пакетної передачі і комутації, і в першу чергу, технології IР, призвело до докорінної зміни підходів до побудови телекомунікаційних мереж. Якщо раніше вони створювалися традиційно для пропуску мовного (телефонного) трафіку, а передача даних передбачалася на додаток до передачі розмовної інформації, то сьогодні мова і дані помінялися місцями. Цю думку ілюструє діаграма, наведена на рисунку 2.2.

Зростання мовного трафіку здійснюється за лінійним законом, а трафік даних росте по експоненті. На початку XXI століття ці величини зрівнялися у більшості високорозвинених країн. Однак безпосереднє використання мереж передачі даних з пакетною комутацією для передачі розмовного трафіку (та й деяких інших видів трафіку) виявилося важким. Перш за все, це пов'язано з самим режимом передачі мови - не тільки в реальному масштабі часу, але і з обмеженнями, що визначаються фізіологічними особливостями людини.

Рисунок 2.2 - Порівняльна діаграма збільшення трафіку

Стосовно до мереж пакетної комутації це означає, що у мережах передачі даних за технологією IР передбачені механізми повторної передачі пакетів у разі їх втрати. При передачі голосової інформації в реальному масштабі часу такий механізм тільки погіршує ситуацію. Для передачі голосової інформації в мережах передачі даних застосовуються спеціальні протоколи, які називаються «голос поверх технології». Протокол VoIP іноді називають протоколом ІР-телефонії.

На жаль, мережі передачі даних, побудовані на технології пакетної комутації, мають значно більш низькими показниками надійності, ніж традиційні телефонні мережі. У телефонних мереж надійність складає 99,999% (як кажуть, «п'ять дев'яток»), що відповідає сумарним простою мережі не більше 5,5 хв. на рік. У мереж передачі даних така надійність складає 98,5% - допускається простий більше 5 днів у році.

Існує чотири сценарію ІР-телефонії:

1) комп'ютер - комп'ютер;

2) комп'ютер - телефон;

3) телефон - комп'ютер;

4) телефон - телефон.

Перший сценарій реалізується на основі комп’ютерів. В цьому випадку потрібно щоб на комп'ютерах користувачів були встановлені однакові чи сумісні програми. Однак, якщо з'єднання VoIP реалізуються з використанням мережевих протоколів і технологій, то програми, аналогічні Skype, забезпечують можливість передачі голосової інформації тільки за рахунок програмного забезпечення, встановленого в комп'ютерах користувачів. В останньому випадку, користувач позбавлений можливостей впливати на якість передачі мовлення, і воно стає величиною випадковою, істотно залежить від змін навантаження на мережу.

Другий сценарій також реалізується на базі програмного забезпечення VoIP або інших програм, тільки з'єднання встановлюється до вузла (шлюзу), що забезпечує стикування традиційної телефонної мережі з мережею передачі даних.

Третій сценарій реалізується при застосуванні спеціального кінцевого терміналу (наприклад, SIР-терміналів). Розроблено конструктивно спеціальний телефонний адаптер, що підключається до персонального комп'ютера і звичайного телефону.

Четвертий сценарій реалізується операторами мереж без участі користувачів.

Засобами підтримки послуг в контексті моделі телекомунікаційної системи є вузли, що забезпечують надання різних телекомунікаційних послуг. У традиційних телефонних мережах засобами підтримки послуг можна назвати, наприклад, різні замовні служби або службу точного часу. Вже багато років тому телекомунікаційна система забезпечувала надання інформаційно-довідкових та інших сервісних послуг. В їх надання поряд з операторами телефонної мережі брали участь і постачальники інформаційного ресурсу, яких сьогодні прийнято називати провайдерами, самі вузли - центрами обслуговування викликів [25]. Технічні рішення з організації таких центрів, обладнання та програмне забезпечення базувалися як на технологіях, розроблених для телефонної мережі та модифікованих для забезпечення функціонування Центрів обслуговування викликів, так і на спеціально розроблених технологіях.

Наступним етапом розвитку став перехід до контакт-центрів. Контакт-центр надає інформаційні послуги через різні мережі електрозв'язку одночасно великому колу користувачів. Контакт-центри носять універсальний характер, тобто:

- підтримують стандартні протоколи взаємодії з різними мережами електрозв'язку;

- представляють інформацію з будь-якої предметної області, на яку налаштований Контакт-центр;

- забезпечують незалежність апаратно-програмних рішень від галузі використання Контакт-центрів;

- надають можливість використовувати різні форми оплати.

Розвиток інформаційних технологій призвело до появи інших засобів. Багато з них своїми коренями йдуть в Інтернет, утворюючи WWW - єдиний інформаційний простір. Воно складається з безлічі web-сайтів. Сайтом зазвичай називають тематично пов'язаний набір інформаційних ресурсів (контенту), які об'єднані повторюється дизайном, розміщених на файловому сервері (комп'ютері), що має певний адреса в Глобальної мережі Інтернет.

На практиці застосовується кілька варіантів розміщення web-сайтів:

-  на самостійних web-серверах;

-  на web-серверах провайдера (так звана хостинг-послуга);

-  на web-серверах локальної мережі.

Розробка та підтримка web-сайтів є однією з швидкозростаючих сфер діяльності інформаційних технологій.

На ринку телекомунікації до традиційних учасників - операторам зв'язку та провайдерам послуг - додалися нові учасники: провайдери контенту, власники порталів, постачальники інформації, брокери, ретейлери і т.д. Постачальник інформації надає провайдеру послуг інформацію для розповсюдження. Брокер надає інформацію про провайдерів послуг та їх потенційних абонентів, сприяє користувачам при пошуку провайдерів, що надають необхідні їм послуги. Ретейлер виступає як посередник між абонентом і провайдером послуг з метою адаптації послуги до індивідуальним вимогам абонента.

Природно, що постало питання про справедливому розподілі доходів, одержуваних від користувача, між усіма учасниками процесу надання телекомунікаційних послуг. Досвід ряду країн (Японія, Норвегія, Великобританія) показує, що справедливий розподіл доходів веде до істотного росту інформаційного наповнення телекомунікаційних мереж, тобто до збільшення доходів всіх учасників процесу.

Конвергенція ж, у самому загальному випадку, визначається як еволюційне поняття, що означає зближення ознак об'єктів спочатку різного походження в результаті функціонування в подібних умовах. Тобто конвергенція - це процес зближення сутностей шляхом взаємопроникнення. У цьому сенсі конвергенцію можна визначити як вищу ступінь інтеграції. Дійсно, інтеграція різнорідних технологій веде до конвергенції, тобто до виникнення абсолютно нових продуктів, що кардинально змінюють світ. Ось один приклад конвергенції з історії людства: об'єднання двох технологій (парової машини та візки) призвело до виникнення нових продуктів - паровоза і автомобіля.

Процес конвергенції став можливим в результаті, з одного боку, технологічного прогресу і, з іншого боку, нових вимог, які висуваються споживачами послуг. Можна говорити про декількох аспектах конвергенції: конвергенції послуг, конвергенції обладнання та конвергенції мереж. Конвергенція послуг забезпечує користувачам нові розширені функціональні можливості. Конвергенція обладнання дозволяє, наприклад, об'єднати в єдиний пристрій телефон, персональний комп'ютер і телевізійний приймач. Цей пристрій має назву «універсальний інформаційний термінал абонента». Деякі експерти [26] вказують, що в результаті конвергенції у споживача буде встановлюватися «одна універсальна інфокомунікаційна розетка», через яку будуть надаватися всі послуги.

Конвергенція мереж означає зближення або об'єднання різних мережевих технологій для створення можливостей надати користувачам різнорідні послуги. В результаті цього процесу ми спостерігаємо, наприклад, зникнення відмінностей між телефонними мережами та мережами передачі даних, або між мережами загального користування та корпоративними мережами. В останні роки виникли мультисервісні мережі, що створюють можливість надання послуг з передачі голосової інформації, даних, мультимедія. Мультимедія означає інтеграцію декількох інформаційних типів повідомлень, таких як текст, зображення, графіка, анімація і можливих ресурсів конвергованих мереж для надання будь-яких інфокомунікаційних послуг.

Конвергенція телекомунікаційних, інформаційних та медійних послуг веде до виникнення єдиної інфокомунікаційної технології. Зазначимо, що ефективність цієї технології багато в чому залежить від створення законодавчої бази, адекватно відображає регламентацію цих послуг. У законодавстві, що регламентує процес конвергенції, основним є встановлення узгоджених норм в різних розділах, тобто різні сегменти телекомунікації повинні знаходитися в єдиному полі регламентації.

Тут можна спостерігати як конвергенцію фіксованих і мобільних мереж, так і конвергенцію мереж електрозв'язку та інформатики. Конвергенція мереж неминуче ставить питання про нові моделі розподілу та пропуску трафіку, як у теоретичному, так і в практичному плані. Процес конвергенції в телекомунікації зажадав створення інтегрованих систем білінгу.

Конвергенція телекомунікації надає суттєвий вплив на розвиток технологій управління телекомунікаційними мережами, і, зокрема, веде до створення інтегрованих систем управління. Інтегроване управління повинне забезпечити надання усіх можливих ресурсів конвергованих мереж для надання будь-яких інфокомунікаційних послуг. Конвергенція телекомунікаційних, інформаційних та медійних послуг веде до виникнення єдиної інфокомунікаційної технології. Зазначимо, що ефективність цієї технології багато в чому залежить від створення законодавчої бази, адекватно відображає регламентацію цих послуг. У законодавстві, що регламентує процес конвергенції, основним є встановлення узгоджених норм в різних розділах, тобто різні сегменти телекомунікації повинні знаходитися в єдиному полі регламентації.

Наступним етапом очікуваним конвергенції, на думку ряду експертів [27], стане конвергенція нано-, біо- та інформаційних технологій. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено. З'явилися, наприклад, стільникові телефони із вбудованими датчиками відбитків пальців або вимірювачами вмісту цукру в крові.

У телекомунікаційній системі можна виділити три варіанти впливу на інформацію.

1. Затримка в передачі інформації. Телекомунікаційна система може забезпечити абсолютно достовірну передачу інформації, але час її передачі може виявитися настільки тривалим, що вона втратить свою актуальність для споживача. У граничний випадку затримка інформації може призвести до її повної втрати.

2. Спотворення або порушення цілісності інформації. При цьому частина інформації може бути загублена, підмінила іншою інформацією, або до вихідної інформації може бути додана інформація, спотворюються вихідну (наприклад, віруси). У граничний випадку спотворення інформації може призвести до повної її втрати.

Похожие работы

Інформаційна система аналізу діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційної діяльності

Скачать

159558

15

6

... »; 5)         підсистема «Розрахунок чистого дисконтованого доходу»; 6)         підсистема «Розрахунок індексу доходності проекту». Рис. 3.2. Структура інформаційної системи «Аналіз діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів» Далі приймається рішення щодо впровадження чи відхилення інвестиційного проекту. Усі ...

Розробка інвестиційного проекту (на прикладі видавництва "Глобус" міста Харкова

Скачать

120973

26

15

... для того, щоб дати потенційним інвесторам можливість визначити, чи варто вкладати кошти в розвиток (модернізацію) даного підприємства. 3 РОЗРОБКА МАРКЕТИНГОВОГО ОБГРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ДЛЯ ВИДАВНИЦТВА “ГЛОБУС”   3.1 Сегментування ринку учбового посібника Проведемо маркетингові дослідження ринку учбового посібника (сегментування, позіціонування, конкурентоспроможність) на ...

Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"

Скачать

105097

20

10

... зору медичної практики. Медична практика включає невідкладну медичну допомогу з виїздом додому, доставку медикаментів, огляди вдома, консультації й т.д. 2.2 Аналіз основних показників ТОВ «Медикор» за 2006 – 2008 роки Характеристика цінової політики підприємства вимагає первісного аналізу стану підприємства, виявлення основних показників ефективності його роботи, визначення основних ...

Обґрунтування проекту нового дочірнього виробничого спільного підприємства "Кипарис-Т"

Скачать

142939

13

6

... „КИПАРИС-Т” за перший (2003 рік) роботи. На рис.3.12 наведені результати розрахунків точки беззбитковості та запасу міцності для першого року впровадження інвестиційного проекту створення дочірнього спільного підприємства СП „КИПАРИС-Т”. Рис.3.12 Графоаналітичний аналіз коефіцієнту запасу беззбитковості проекту за 1 рік експлуатації інвестиції ВИСНОВКИ Пільговий режим інвестиційної та ...