1.4 Особливості Реформації в Німеччині

У Німеччині, яка на початок XVI століття все ще залишалася політично роздробленою державою, незадоволеність церквою розділяли практично всі стани: селян розоряла церковна десятина і посмертні побори, продукція ремісників не могла конкурувати з продукцією монастирів, яка не оподатковувалася, церква розширювала свої земельні володіння в містах, загрожуючи перетворити городян на довічних боржників. Все це, а також величезні суми грошей, які Ватикан вивозив з Німеччини, і моральне розкладання духівництва, послужило до виступу Мартіна Лютера, який 31 жовтня 1517 року прибив до дверей віттенбергськой Замкової церкви свої «95 тез». У них доктор богослів'я виступав проти продажу індульгенцій і влади Папи над відпущенням гріхів. У ученні, що проповідує їм, він проголошував, що церква і духівництво не є посередником між людиною і Богом. Він оголосив помилковими претензії папської церкви на те, що вона може давати людям за допомогою таїнств «відпущення гріхів» і «порятунок душі» через особливі повноваження від Бога, якими вона нібито наділена. Основне положення, висунуте Лютером, свідчило, що людина досягає «порятунку душі» (або «виправдання») не через церкву і її обряди, а за допомогою віри, що дарується йому безпосередньо Богом. Також Лютер спростував авторитет Священного віддання, тобто постанов церкви і папські декрети, відводячи роль єдиного джерела релігійної істини Священному писанню. Папство спочатку не виявило особливої заклопотаності його виступом. Зіткнення між різними чернечими орденами були не рідкістю, так що і те, що на цей раз сталося здалося папі «чернечою сваркою». Проте Лютер, заручившись підтримкою Фрідріха, курфюрста Саксонського, не поступався папським емісарам, що присилалися, в той же час зобов'язавшись не поширювати свої ідеї за умови, що мовчання зберігатимуть і його противники. Проте події на Лейпцігському диспуті змусили його перервати мовчання. Виразив підтримку Яну Гусу і недовір'я церковному собору, що засудив його, Лютер прирік себе на проклін і розрив стосунків з церквою. Наступним кроком було те, на що до цього практично ніхто не зважався: 10 грудня 1520 року при величезному скупченні народу Лютер спалив папську буллу, де засуджувалися його погляди. Тут в справу втрутилася світська влада. Новообраний імператор Священної Римської імперії Карл V викликав Лютера на імперський сейм у Вормсе з метою переконати його відмовитися від своїх поглядів — подібно до того, як сто років тому подібну спробу зробив Імператор Сигизмунд відносно Гуса. Лютеру дали два дні, щоб дати відповідь на питання про те, чи готовий він відректися. В кінці другого дня Лютер, стоячи перед імператором, оточеним верховними світськими і духовними правителями Німеччини, відповів: «На тому стою. Не можу інакше. Та допоможе мені Бог».

У XVI столітті, у Німеччині починає зароджуватися капіталізм.

З розвитком торгівлі,промисловості, економіки виникають буржуа в Третьому стані в схемі держуправління монарха.Буржуа - підприємці які набрали статок в результаті товарно-грошових відносин.

Схема держуправління монарха :

1)церква;

2)знать;

3)народ (робітники,ремісники,селяни,буржуа).

Капіталізм-індустріальне суспільство.

Монарх-одноосібний правитель влада якого передавалася в спадок. Реформація - це боротьба буржуа за зменшення влади церкви в житті тогочасного суспільства.

У ХVІ столітті Німеччини не було,була "Священна Римська Імперія" роздрібнена на провінції і князівства.

А остаточно "Священна Римська Імперія" стала Німеччиною стала у XIX столітті.

У Німеччині Монарх мав усю повноту влади,але його влада не передавалась в спадок. Монарха обирали князі. На престолі правила династія Габсбургів.

Також треба зазначити що Буржуа як клас збільшилося підчас Великих Географічних Відкриттів ( XV століття).

У Німеччини були всі соц-економічні умови для розвитку капіталізму,але через свою роздрібненість навпаки гальмувало процес розвитку на три з половиною століття.

Найпершим не спроектованим конфліктом стала боротьба проти індульгенцій.

Індульгенція-документ про повне або часткове відпущення гріхів розповсюджений церквою.

Абсолютизм і реформація два абсолютницькі процеси які між собою пов'язані, і неможливі однин без одного.


1.5 Особливості Реформації в Данії і Норвегії

Реформація в Данії пов'язана ім'ям Ганса Таусена, котрий після навчання в Віттенбурзі почав проповідувати лютеранські ідеї на Батьківщині. Спроба церковних ієрархів влаштувати суд над «датським Лютером» не завершилася успіхом, так як йому сприяв король Фредерік I. В 1530 році на церковному синоду в Копенгагені Таусен оборонив «символ віри» датських протестантів — «43 копенгагенські статті».

Офіційно ж єванглічно-лютерансьа Церква була визнана державною при сині Фредеріка I — Крістіану III, котрий використовував проведення Реформації в політичних цілях. Однак Крістіан III і до вступу на престол був вірним приверженцем лютеранства і з 1528 року ввів лютеранське богослужіння на своїх землях в Шлезвизі. Зробивши Реформацію законом, Крістіан III змістив католицьких єпископів і провів секуляризацію всього церковного майна, в результаті чого королівське земельне майно виросла втричі: королю належало більше половини земель в країні. По проханню короля Крістіана,Меланхтон прислав в Данію досвідченого священика - реформатора Йоганнеса Бугенхагена, котрий очолив проведення Реформації в країні. В підсумку Реформація в Данії орієнтувалась на німецькі зразки. По оцінці датських істориків, «Данія з введенням Лютеранської Церкви стала в церковному відношенні на довгий час німецькою провінцією» В 1537 році по наказу короля була створена комісія з «учбових людей» для розробки положення про нову церкву, куди ввійшов і Ганс Таусен. З складеним положенням був ознайомлений Лютер, і з його підтримки в вересні того ж року новий церковний закон був утверджений.

В 1550 році на датській мові була видана Біблія. Особливістю Реформації в Данії було відношення до монастирів, які не були закриті, хоча і обкладені податками. Нових послушників приймати не дозволялось. В підсумку монастирі існували ще 30 років після початку церковних реформ. Більшість же приходських священників не стали жертвувати своїми місцями і влились в нову церковну структуру.

Церковна реформація в Норвегії була також проведена датським королем Крістіаном III, котрий розповсюдив на країну дію датської церковної ординації 1537 року,яка визначала положення нової релігії в церкві. Спроба норвежського архієпископа Олафа Энгельбректссона заперечити введенню нової релігії не була успішною. Більше того, боротьба за збереження старої церкви привела до кінцевої втрати Норвегією самостійності і перетворенню її на «датську провінцію», про що було офіційно заявлено в Копенгагені.

 


Информация о работе «Реформація в Європі і її подальший вплив на розвиток європейської історії»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 40350
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
79149
0
0

... ітру пастельних кольорів. На хвилі суспільного піднесення та формування нації у Франції XVII ст. виник новий художній стиль - класицизм (від лат. classicus - зразковий). Класицизм - це художній стиль та естетичний напрям у європейській літературі та мистецтві XVII - XVIII ст., однією з рис якого було звернення до образів і форм античного мистецтва і літератури як ідеального художньо-естетичного ...

Скачать
195443
0
0

... українського народу. Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації. Формування політичних партій. “Партія влади” та опозиція, їх вплив на громадсько-політичне життя в Україні. Соціальна політика в контексті нових реалій. Культура, освіта та наука в умовах функціонування суверенної держави. Українська церква та проблеми духовного відродження нації. Партійне життя. ...

Скачать
41517
0
0

... бла в чеських копальнях. Сумнівався щодо правильності поглядів Ф. Палацького про масове переселення німців до Чехії в ХШ ст. Довів ненауковий характер тверджень німецької історіографії про проживання німців на території Чехії до приходу на неї слов'ян, про кількісну перевагу німецького населення над чеським в ХШ ст. В двотомнику "Книги з чеськеської історії" та чотиритомнику "Чеська історія" всеб ...

Скачать
55989
0
0

... , доволі спірний феномен у сучасній історіографії, що став першим кроком до глибинного Відродження. 2. Характерні риси відродження 2.1 Феномен культурного підйому Каролінзьке відродження як процес культурного підйому охопило захід Середньовічної Європи. Його початок був тісно пов'язаний із завойовницькою політикою Карла Великого. Фактично воно розпочалось після коронації цього монарха. ...

0 комментариев


Наверх