1.4 Гнучкість в ушу
В старадавньому Китаї зародились двi форми нацiональної гимнастики пiд загальною назвою - ушу. Кожна з них мала своє найминовиння.
Перша форма ушу-солiн, носила явно виражену вiйськову направленiсть,її засобамиiметодами використовувались для розвитку м`зовой сили,сприткостi i витривалостi.Цi якостi були необхiднi для успiшного оволдiння прийомами борьби,бойовими дiями з коп`ьом, мiчом, щiтом в захiстi i нападi.Для вивчення преодолювання наземних припятствiй використовувались щiти, канати, драбини i iнщi пiдсобнi предмети. Широко применялися стрибки безопорнi, опорнi i в глибину, лазання, перелазання, подлазання, ходьба i бiг.
В гiмнастицi солiн всi рухи виконувались з максимальним напруженням загальних групп м`язiв. При цьому навантаженню пiдвергались як би «зовнiшня оболочка» людського тiла. Окремi вправи об`єднувались у комплекси, в яких кожна послiдуюча вправа вiддiлялась вiд предидущого короткою паузой до 1с. Перевод рук, нiг, тiла в наступне положення проходило швидко, поштовхообразно, ривком, кiстi обоїх рук крiпко стискалися в кулаки.
Друга форма ушу - тай-цзi –сохранилося до наших днiв, її називають стиль мянь-цюань, або «внутрiшня». Вона носила явно гiгієничний характер, використовувалась для лiкування хвороб i лiквiдацiї дефектов осанки. Вправи тай-цзi робились частiше по утрам, рекомендувались також i заняття два раза в день.
Ушу, як не ординарне явлення культури Китаю, виникло на стикi
медицини, фiлософiї,iскуства, фiзичної культури i воєної науки.Iсторiя ушу iзобiлюя перiодами росквiту i упадка, бурного розвитку i жестоких гоненiй, високих творчих пiдьйомов i навязливого вихолащiвання, насильтственого обмеження iскустно созданими рамками. Ушу змiнювалось, збагачувалось, розподiлялось на рiзнi види, стилi i направлення, обростало легендами, мiфами i слухами, непреривно вдосконалювалось, пiдiймаясь все до нових вершин майстерностi.
З годом, вирвавшись за рамки обичної системи рукопашного бою i засобiв оволодiння рiзними видами зброї, ушу, вобравше мудрiсть, досвiт, многогранiсть зародiвшої його цивiлiзацiї, перетворилось в iнтереснiйший i не iсчерпаємий по своїм можливостям феномен Китайскої i мiровой культури.
Спортивно гiмнастичний роздiл ушу-Таолу на сьогоднiшнiй день представляє собою одну з найбiльш ефективних систем, дозволяющiх гармонiчно розвивати рiзноманiтнi двiгательнi способностi-гнучкостi , силу, витривалiсть, спритнiсть, а також сприятствовати формiрованню моральних i вольових якостей-смiливостi, винахiдливостi. Саме завдяки перелiкованим якостям, а також можливостi придбати елементарнi навики самозахисту, глибже занюритись в мiр традицiйної кiтайскої культури,обрести здоров`є i впевненiсть у приватних силах, ушу-таолу получило заслужене признання в якостi засобу всесторонього фiзичного, естетичного i духовного розвитку, яке вiдмiно зарекомендувало себе прi роботi з дiтьми i пiдростками.
В Запорiжжi у 1988 роцi була створена Запорiзька міська федерацiя ушу. В 1992 роцi при Федерацiї була створена школа ушу «Велика межа». За час iснування школи пiдготовлено не мало талановитих спортсменiв, чемпiонiв iпризерiв чемпiонатiв України, кандидатiв i майстрiв спорту. Регулярно проводяться внутрiшньо – міськi змагання з ушу, вихованьцi школи приймають участь в змаганнях рiзного рiвня по всiй Українi.
У теперишнiй час Школа ушу «Велика межа» отримав широку популярнiсть в городi завдяки сучасной ефективной методики, багаторівневої i довгострокової системи пiдготовки, високої квалiфiкацiї тренерско-виховательного складу, уважному i доброзичлевому вiдношенню до учнiв, профеciоналiзму i якостi роботи.
Можно сказати, що одним з головнiших фiзичних якостей в ушу, є гнучкiсть.
В силу своєї специфiки, обумовленю присутнiстю великої кiлькостi широкоамплiтудних, важко корденацiйних рухiв, заняття ушу представляють повишенi умови к такому параметру пiдготовки спортсмена, як гнучкiсть. Гнучкiсть – комплексне поняття, яке включає в себе еластичнiсть м`язiв i зв`язок, рухливість суглобiв i властивiсть м`язiв - антогоністів до миттєвого розслаблення i напруження в ходi виконання вправи. В спортивному ушу використовуються важкi акробатичнi стрибки з приземленням у шпагат, гнучкiсть спортсмена повинна бути вiдмiною. Особовою смугою роботи над гнучкiстю в ушу є присутнiсть в арсналi рухiв спецiальних вправ для розвитку гнучкостi – жоугун-вiдсутнiх в iнших видах спорту. Цi вправи склались iз спецефiчних вправ для розвитку гнучкостi, які використовуються в «сiцюй угун» (акробатичної пiдготовки Пекiнскої музикальної драми, бiльш вiдомою пiд назвою Пекiнська опера), системи роботи над гнучкiстю традецiйних шкiл ушу i вправ для розвитку гнучкостi китайского цирку. Не меньш специфiчними є вимоги до рухливостi окремих групп суглобiв, що приймаються в ходi виконання вправ. Так, наприклад, розвиток рухливостi тазостегневого суглобу основоно на принцепi «втягування» стегна – при виконанi нахилах, махiв ногами в рiзних плоскостях, шпагатiв, тазостегневий суглоб розвиртається перпендикулярно вирямленiй нозi. Таким чином, при виконаннi маха вперед носок витянутой ноги знаходиться на уровнi голови. Така технiка требує особой еластичностi м`язiв задньої поверхнi стегна i слiдуючи принципу «Сань чжи i гоу»-три прямих, один крюк (даний принцип пiдразумивається випрамленiй нозi, до якої виконується нахил у колiному суглобi, випрямлення позвоночника, випрямлення опорної ноги в колiному суглобi i вiдтягування носка ноги, до якої ппроiзводитья нахил,на себе ).
При роботi над гнучкiстю в ушу треба дотримуватися трьох загальних принципів:
1)Послiдовнiсть, яка дотримується умови поетапного зростання складностi вправ i збiльшення навантаженя.
2)Регулярнiсть, яка дотримується умови щоденного виконання вправ на гнучкiсть в продовж часу в перiод розвитку гнучкостi i 30 хвилин в перiод пiдтримання гнучкостi.
3)Комплексний пiдхiд до розвитку гнучкостi,який передбачає рiвномiрний розвиток рухливостi усiх м`язiв i зв`язок, задiяних в виконаннi вправ ушу.
Вправи для роботи над гнучкістю подiляються на наступнi групи:
1.Цзяньбу жоугун-розвиток гнучкостi плечевого поясу.
2.Туйбу жоугун-розвиток гнучкостi тазостегневого суглобу. Роздiл туйбу жоугун (в буквальному перекладi «робота над гнучкiстю вiдiлу нiг») включаючи бiльщiсть вправ на збiльшення рухливостi тазостегневого суглобу i еластичностi м`язiв нiг, в особливостi -м`язiв задньої поверхнi стегна. Характарною чертою багатьох рухiв ногами в ушу - є «втягування стегна»- утримання тазостегневого суглобу в перпендикулярному, по вiдношенню к пiднятой нозi положеню. При такiй технiцi виконання вправ, спортсмен як би «складається» в двiчи, що позволяє досягти оптимальної пропрацювання еластичностi м`зiв задньої поверхнi стегна,що в свою чергу, забиспечує велику амплiтуду руху в тазостегневому суглобi пiдчас виконання махiв i ударiв ногами.
3. Яобу жоугун – розвиток гнучкостi поясничного вiдiллу позвоночника. Цей роздiл жоугун є одним з самих важливих. В давнiх приказках ушу так говориться о ролi поясницi: «I яо вей чжоу» (посниця – стержень тiла), «чжу цзай юй яо» (поясниця-хозяїн руху). Дiйсно , майжи рухи ушу генерирують поясничним вiдiлом позвонка. Тому гнучкiсть цього вiдiлу є головною умовою для росту рiвня майстерностi (гунфу) спортсмена. На жаль, багато тренерiв роблять акцент на розвитку гнучкостi тазостегневого суглобу, практично не придiляючи увагу пояснічному вiдiлу. Результатом цього є недостатня для якiстного виконання бiльшостi рухiв цзибень-гун гнучкiсть, i , як наслiдок неправильне виконання вправ. Тому слiд пом`ятати о тому ,що яобу жоугун –один iз самих важливих роздiлiв роботи над гнучкiстю, займающийся пиблизно 30% загального часу,удiляйому жоугун.
4.Сюнбейбу жоугун – розвиток гнучкостi грудного вiдiллу позвоночника. Розвиток рухливостi грудного вiдiлу позвонка тiсно зв`язано з реалiзацiєю в рухах ушу принципа кай-хе- «вiдкриття i закриття». Пiд вiдкриттям пiдразумиваїмо випрямлення позвонка, витягування рук. Рухи на розкриття зазвичай дiляться на вдохi. Закриття (хе) навпаки предполога опускання плечового поясу, опускання рук i видох. Практично кожний Рух ушу подiляється на фази розкриття i закриття. Наприклад ся яо-це Рух розкриття, фу яо-закриття, баоцюань (кулаки до поясу) – розкриття, чуньцюань (удар кулаком)-закриття. Особливо характерно цей принцип проявлюється в таких стилях ушу як пiгуацюань i тунбейцюань.
Виконання рухiв на розкриття i закриття потребує певної рухомостi сюнбейбу-грудного вiдiлу позвонка. Так Рух в грудному вiдiлi позвонка неякисне людському органiзму, виконання цих вправ на етапi вивчення може визвати у займающихся певної важкостi, однак по мірi їх освоєння i придбання необхiдних навикiв руху, стануть справжнiми.
5.Ваньбу жоугун-розвиток гнучкостi зяпясток. Одним iз загальних видiв рухiв руками в ушу є рiзноманiтнi технiчнi дiї кулаком i ладонню (цюаньфа i чжанфа). Для правильного виконання таких техничних дiй, тяочжан (вспаривающа ладонь), лянччжан (накривающа ладонь), аньчжан (блокуюча ладонь), цзи чжан, дуйцюань, гоушоу (оволодiння крюком) i iнших необхiдна предварительна пiдготовка лучезапястного суглоба, з метою збiльшення його рухливостi. Закрiплення областi запясток необхiдно i з метою пiдготовки суглоба до специфiчних навантажень, при виконанi ударiв, по снарядам (лапа, мiшок, дерев`яний манекен).
6. Цзухуайбу жоугун-розвиток рухливостi гомiлкостопу. Вправи для розвитку рухливостi гомiлковостопового суглобу важливi з двох причин:
1)Рухливий гомiлкостоп дозволяє бiльш якicтно виконувати технiчнi елементи, наприклад позицiї сюйбу (пустий шаг), пубу (простилающий шаг), удари дентуй (п`ятою), чаньтуй (носком), цечуайтуй (боковий).
2)Правильно пiдготовлений гомiлкостопний суглоб убереже вас вiд випадкових травм, зв`язаних ,наприклад,з «пiдвертанням ноги» в ходi виконаня перемiщень i важких акробатичних рижкiв. Робота над збiльшенням рухливостi гомiлкостопу, також як i iншi види вправ для збiльшостi рухливостi суглобiв, передбачаючи проработку суглобу в рiзних плоскостях,з поступовим збiльшенням амплiтуди руху суглоба. В випадку з гомiлкостопом вам прийдеться столкнутися з необхiднiсттю витягування ахиплесова сухожилля, яке є справжньою преградою на шляху збiльшення рухливостi гомiлкостопу при сгибаннi вперд.
Жоугун на початкових етапах навчання ушу у групах початковой пiдготовки (ПП) займає 60-70% обйому роботи на тренуваннi, оскільки при вiдсутностi необхiдної гнучкостi неможливо оволодiння навiть самими елементарними позицiями i рухами (цзибень буфа, цзибень дунцзо). Наприклад виконання позицiй пубу – простелающiй шаг, потребує предварительной пророботки поперечного шпагату i доброї рухливостi гомiлостопи, а виконання рухiв туйчжан-удар лодонню або лянчжан-ракриваяща лодонь-гнучкiсть запясток. Окрiм властно спецiальних вправ на розвиток гнучкостi, в якостi додаткового средства можуть використовуватись й самi базовi вправи, виконуємi з поступовим збiльшенням амплiтуди (наприклад, комбiнацiя тяовань-гоушоу, рiзноманiтнi види махiв, лунбей, фаньяо).
Вправи на розвиток гнучкостi в планi уроку (тренування) стоять одразу пiсля розминочних вправ. Рекомендуємая схема пророботки загальних груп м`язiв i суглобiв такова : 1) цзяньбу жоугун; 2) ваньбу жоугун; 3) яобу жоугун; 4) сюнбейбу жоугун; 5) цзухуйайбу жоугун; 6) туйбу жоугун. При рекомендуємой схемi спортсмен переходить к тiтуй (махам ногами) непосередньо пiсля вправ на розвиток гнучкостi тазостегневого суглоба, добре проработав м`яз задньої поверхнi стегна. Для оптимiзацiї збудування тренування для розвитку гнучкостi, тренери i спортсмени повинi представляти собi мехенiзм роботи ув`язненую в герметичну суглобну сумку ,заповнену унiкальною бiологiчною змазкою – синовальної рiдини. Синовальна рiдина виробляється хрящовою тканинею ,покривающою поверхнi суглобiв i забезпечуюча сковзання поверхнi суглоба вiдносно один до одного.Особливiсть синовально рiдини складається в тому ,що вона подiбно полiмеру ,змiнює свої амортезацiоннi якостi в залежностi вiд нагрузки. Амплiтуда рухiв в суглобi залежить вiд того, наскiльки велика поверхння покрита хрящовую тканиною ,i навпаки, величина поверхнi хрящовою тканиною залежить вiд амплiтуди руху у суглобі. При гiподинамичному образi життя, вiдсутнiсть руху у суглобi в рiзних плоскостях, поверхня, покрита хрящовою тканиною скорочується. Скорочується i кiлькiсть видiляємой суглобом синувальной рiдини, що веде до обмеження рухомостi i патологiчному змiненю якостей синовальної рiдини i хрящової тканини. Тiльки при єжеднівному iнтенсивному русi в суглобi в рiзних плоскостях, оптимiзується розмiр поверхнi, адекватно регенерiрующу хрящову тканину, виробляющу необхiдну кiлькiсть синовальної рiдини. Тому поступовiсть i регулярнiсть тренiровок для збiльшення рухливостi суглобiв – основне правило тренування жоугун
2 .Завдання, методи та організація дослідження
2.1 Завдання дослідження
Виходячи із мети дослідження перед роботою були поставлені наступні завдання:
1. Визначити рiвень розвитку гнучкостi хлопчикiв 8-9 років першого року навчання в ушу.
2. Розробити методику виховання гнучкостi у хлопчиків i перевiрити її ефективнiсть.
2.2 Методи дослідження
Для вирiшення поставлених завдань був проведений педагогiчний експеремент, в процесi якого використовувались такi методи дослiдження:
1.Метод учбово-виховательной роботи.
2.Опитування.
3.Метод збору текучої iнформацiї.
4. Методи математичної статистики.
2.3 Органiзацiя дослiдження
У нашому дослiдженi брали участь двi групи хлопчикiв 8-9 рокiв ,яки займалися ушу з розробленою нами методикою один рік в кiлькостi 20 чоловiк (по 10 чоловiк у кожнiй групi). Всi учнi приблизно однакового рiвня фiзичного розвитку та фiзичної пiдготовки. Дослiдження були проведенi у січні 2008 року. Усi контрольнi вправи проводились на тренуваннях в 95-й Загальноосвiтнiй школi,в основнiй частинi, по 0,5 хвилин на кожну вправу.
0 комментариев