1.2. Комплімент як перлокутивний акт

Перлокутивний акт – це наслідки впливу іллокутивного акту на конкретного адресата. Розглядаючи перлокутивний акт як дію, спрямовану на зміну психологічного стану адресата, під перлокутивним актом компліменту слід розуміти дію, ціль якої полягає в тому, щоб викликати в адресата позитивну емоційну реакцію, принести йому задоволення.

Механізм впливу на адресата компліменту базується на тому, що позитивна оцінка, яка входить до пропозиційного змісту висловлювання, за допомогою якого реалізується цей перлокутивний акт, а також виражений позитивний емоційний стан мовця як наслідок цієї оцінки, його позитивне ставлення до адресата і його бажання зробити адресату приємність сприяють задоволенню такої потреби адресата, як бути визнаним і достойно оціненим іншими членами суспільства. Якісний характер перлокутивного ефекту, а, отже, і успішність перлокутивного акту обумовлені тим, наскільки будуть задоволені ці потреби, що в свою чергу залежить не від самого компліменту як типу іллокутивного акту, а від його аспектів, тобто від того, як він був сказаний (мовленнєве оформлення), ким (маються на увазі рольові та міжособистісні стосунки комунікантів), з якого приводу (об’єкт позитивної оцінки), за яких умов тощо.

У прикладах (1) і (2) реалізація перлокутивних актів компліменту є успішною, тобто викликає появу позитивного (запланованого) перлокутивного ефекту, однак ці перлокутивні акти різняться силою емоційного впливу. У першому прикладі спостерігається значний позитивний емоційний вплив на адресата, у другому – цей вплив менш помітний.

(1) As they had waffles after the movie Melvin said solemnly, “You are the most beautiful girl in the world, Teddy Lunel”. <…>Teddy blushed, her ears buzzed and she was afraid that tears were about to come into her eyes. None of the compliments she had received in her life from grown-ups had ever meant anything, but this! (Krantz).

(2) Trish came in carrying the soufflé and we all exclaimed.

“Trish, you’re marvellous”, said Mollie, watching her serve it out.

Trish gave her a bright bird-like glance – It’s quite easy, really (Cooper).

Перлокутивні акти компліменту є неуспішними, якщо їхня реалізація не викликає запланованих перлокутивних ефектів.

Edna made a significant little face at Elmer. Daisy did not see. She was standing back from the stove, where Edna was at work, looking at the baby.

“He can talk pretty good, can’t he? Dwight couldn’t say anything but mama when he was that little”.

Edna’s back was turned. She said meaningly:

“Now, Elmer’s come in for dinner, Daisy, we’ll have to hurry. You must help me get on the dinner. You can cut bread and get things on the table. You must help, you know. That’s what you’re supposed to do”.

Daisy looked startled, a little scared and resentful (Suckow).

Не всі перлокутивні акти знаходяться під контролем мовця, можливі ситуації, коли реалізуються перлокутивні акти і спостерігаються перлокутивні ефекти, які не були ціллю мовця. О.Г. Почепцов описує три типи ситуацій, в яких спостерігаються неінтенційні перлокутивні акти та ефекти. До першого типу відносяться ситуації, коли мовець не розглядає адресата як об’єкт впливу, в той час як адресат вважає себе чи є ним. У ситуаціях другого типу адресат виявляється не лише об’єктом того впливу, який був запланований, але ще й якогось іншого впливу. До третього типу відносяться ситуації, коли адресат виявляється об’єктом не того впливу, який мовець хотів здійснити, а якогось іншого впливу.

Отже, перлокутивні акти компліменту можуть бути успішними і неуспішними, інтенційними і неінтенційними.


РОЗДІЛ 2. СТЕРЕОТИПНІ КОМПЛІМЕНТАРНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

2.1. Комплімент як соціальна дія

Кінцевою комунікативною ціллю компліменту, як і будь-якої мовленнєвої дії, є ціль соціальна, пов’язана з організацією та координацією взаємодії між комунікантами. Здійснюючи іллокутивний і перлокутивний акти компліменту, мовець використовує їх як засіб керування поведінкою адресата.

Оскільки соціальна дія співвідноситься з такою одиницею дискурсу, як мовленнєвий хід, комплімент може виступати в якості окремого самостійного мовленнєвого ходу і може бути складовою частиною складного мовленнєвого ходу, що містить декілька різних мовленнєвих актів чи кроків.

Розглядаючи компліменти як мовленнєві дії, спрямовані на соціальні цілі, слід розглядати їх як два основних класи – етикетні компліменти та інструментальні компліменти, залежно від того, у склад якої соціальної дії – етикетної чи інструментальної – входить той чи інший іллокутивний акт компліменту. Найбільш очевидним критерієм, що дозволяє досить чітко визначити приналежність конкретного компліментарного висловлювання до одного з класів, є обов’язковість вживання компліменту, продиктована соціо-культурними нормами, етикетними приписами. Якщо мовець не має на меті якось змінити поведінку адресата і здійснює іллокутивний акт компліменту тому, що цього вимагає ситуація, якщо він знає, що адресат очікує саме такої поведінки зі сторони мовця і що невиконання експектацій адресата призведе до негативних в їхніх стосунках наслідків, то такий комплімент називається етикетним. У випадку, коли з точки зору норм і правил спілкування вживання компліменту необов’язкове, і даний іллокутивний акт здійснюється з власної ініціативи мовця з метою, щоб позитивно вплинути на адресата і тим самим вплинути на його поведінку, такий комплімент називається інструментальним.

Для інструментальних компліментів ознакою подальшої класифікації є стереотипний варіант зміни поведінки комунікативного партнера, що визначає конкретний зміст соціальної цілі, якій підпорядкований даний іллокутивний акт компліменту. Етикетні компліменти не класифікуються за цією ознакою, оскільки всі вони направлені на одну соціальну ціль: збереження неантагоністичних стосунків між комунікантами. Релевантною характеристикою етикетних компліментів, яка дозволяє виділити різні типи в середині цього класу, є їх жорстке закріплення за стереотипними ситуаціями спілкування і їх включення до складу певних етикетних мовленнєвих ходів.

Розглянемо ситуації, в яких правила етикету чи, інакше кажучи, правила нормативної ввічливості в англомовних культурах досить суворо передбачають вживання компліменту.

1. „Реакція на елемент новизни”. Потрібно обов’язково сказати комплімент комунікативному партнеру, якщо в його зовнішності чи серед його речей з’явилось щось нове, наприклад, зачіска, одяг, автомобіль тощо. Це необхідно зробити незалежно від вашої справжньої оцінки зміни зовнішності чи нової покупки і вашого ставлення до цієї події.

“The evening of the party Estelle wore a dress I hadn’t seen before: a simple frock with an embroidered jacket. She looked very well in it… “You look lovely”, I said, kissing her (Tushnet).

2. „Вечірка”. На вечірках (cocktail parties) комплімент незмінно входить до ритуалу привітання, при цьому формули привітання як такі (Hi! Hello!) нерідко опускаються:

“Rose!” screamed Lily, “What a perfectly scrumptious dress! You always get it right! So simple, so absolutely you!”

“You look lovely” said Rose, “rather oriental. I adore those trousers” (Murdoch).

3. „Зустріч після довгої розлуки”. При зустрічі друзів, родичів, знайомих, колег, які не бачились довгий час, після привітання практично завжди іде комплімент:

Elizabeth came in carrying in her arms a baby girl.

“Oh John!” she said. She settled the baby in the father’s lap. “It’s grand to see you. I’m awfully glad you could come”…

“You’ve hardly changed at all,” Elizabeth said, “but it has been a long time.”

“Eight years” (McCullers).

4. „Вираження вдячності”. В ситуаціях, коли треба якимось чином відреагувати на зроблену вам послугу, виявлену до вас турботу (мова, в основному, йде про сферу побуту), комплімент заміняє формули подяки, будучи найбільш прийнятним способом вираження вдячності:

“I’ll have it” said Tod, forking up the two pieces of chicken, “You’ve excelled yourself as usual, Jonty” (J. Cooper).

Ключовим фактором, що обумовлює таку мовленнєву поведінку, є рольові експектації. Наприклад, в більшості традиційних американських сімей вважається, що жінка повинна готувати їжу, це є її прямим обов’язком. Тому подяка за цю послугу зі сторони чоловіка була б не зовсім доречною. Оптимальним вираженням вдячності в такій ситуації буде комплімент з приводу того, що їжа смачна.

5. „Прийняття подарунка”. До етикетних також відносяться компліменти, які супроводжують формули подяки у відповідь на зроблений подарунок.

Lush (shyly): … Well, you see, the fact is, Colonel, I’ve… I’ve got a present for you… (He takes a cigar from his pocket and hands it to Roote).

This is it.

Roote: I say! That looks a fine one.

Lush: Just a little token, sir.

Roote: Well, that’s a very nice thought, Lush my lad. I’m deeply gratified.

Lush: I’m glad you like it, sir.

Roote (beaming): Yes, very nice. I shall smoke it before I go to bed (Pinter).

6. „Поздоровлення”. Ще однією типовою ситуацією, в якій комплімент постійно вживається, є поздоровлення:

“Congratulations, Roscoe”, Philip Johannsen, president of Mid Continent Rubber said, “you’ve really moved this bank into the big league. More power to you, fella”…

Harold Austin, who had heard the exchange, winked knowingly. “Our little trip paid off. You’re riding high…”

Even Leonard L. Lingswood… had a good word as he passed by. “Hear you corralled Supranational, Roscoe. That’s first class business”.

Other directors were equally complimentary (Hailey).

Наведені типи етикетних компліментів співвідносяться зі стереотипними ситуаціями спілкування: „Реакція на елемент новизни”, „Вечірка”, „Зустріч після довгої розлуки”, „Вираження вдячності”, „Прийняття подарунка”, „Поздоровлення”.

Мовець також включає комплімент до складу мовленнєвих ходів, соціальними цілями яких є певні стереотипні варіанти зміни поведінки комунікативного партнера. Розглянемо різні типи інструментальних компліментів.

1. „Встановлення / зміцнення дружніх стосунків”. У спілкуванні малознайомих людей комплімент дозволяє мовцю проявити своє дружнє ставлення до адресата, дати йому зрозуміти, що він цікавий і симпатичний мовцю і тим самим прихилити його до себе:

“Won’t your wife be upset?”

“I’m not married. I was, but I’m afraid university life was rather confining for her”.

“I’m sorry”.

“She’s not. She married an acrobat. Can you imagine? From the academic groves to the rarefied heights of alternating trapezes. We’re still good friends”.

“I think it would be difficult not to be friendly with you”.

“Oh, I’m a terror in the lecture room. A veritable lion” (Ludlum).

Кажучи комплімент хорошому приятелеві чи приятельці, показуючи йому (їй), що ви помічаєте, цінуєте його (її) успіхи, радієте їм, ви піднімаєте йому (їй) настрій, створюєте сприятливу атмосферу спілкування:

“You’ve lost some weight, that’s a shrewd move. For a while there you had something bunchy happening under your chin. You know, honey, you’re a fantastic piece” (Updike).

2. „Переконання”. Комплімент спроможний здійснити такий вплив на адресата, в результаті якого він діяв би в інтересах мовця:

“You’re a top flight comptroller, the best numbers and money man I know anywhere. And any day you get an urge to move over here with Northam, with a fatter pay-check and a stock option, I’ll shuffle my own people and put you at the top of our financial pile. That’s an offer and a promise. I mean it” (Hailey).

3. „Заохочення”. В англомовних культурах комплімент може вживатися як заохочення, „підсилення” бажаної для мовця поведінки адресата. Прикладом такого використання компліменту є висловлювання, що носять позитивну оцінку і виражають схвалення, задоволення, заохочення, промовлене дорослими на адресу дітей, які добре себе ведуть, роблять те, про що їх просять.

(Дід – внучці):

“…In fact, I have a fun job for you”.

“What’s that?...”

“Sing to me”.

(She sings).

“Nice, Judy”… “Terrific. You were really getting into it” (Updike).

Під час спортивних ігор можна почути вигуки гравців типу: “Good shot!”, адресовані їхньому товаришу по команді на знак схвалення, закликаючи його продовжувати в тому ж дусі.

Використання компліменту як заохочення широко використовується у викладацькій практиці. Стиль викладання, що базується на заохоченні (і компліментах), який є такий звичний для американців може здатися шокуючим для представників інших культур.

4. „Соціальне згладжування”. До класу інструментальних відносяться також компліменти, які мовець використовує в якості так званого „соціального згладжування” для пом’якшення критики чи претензій до адресата, коли необхідно зберегти гармонію взаємовідносин між комунікантами:

“Now really, Cyril, I think it’s high time you let other people do your donkey work for you. You’re much too important for that sort of thing. Why don’t you give the inlays to the mechanic?”

“I prefer to do them myself. I’m extremely proud of my inlays”.

“I know you are, darling, and I think they’re absolutely wonderful. They’re the best inlays in the whole world. But I don’t want you to burn yourself out” (Dahl).

Таке „згладжування” вживається і тоді, коли один із комунікантів завинив чимось комунікативному партнеру і намагається загладити свою провину.

5. „Психологічна підтримка”. Комплімент може використовуватись також для надання психологічної допомоги і підтримки адресату, який зневірився у собі, своїх силах і можливостях:

Robert: I agree with you. I am a very foolish publisher.

Jerry: No you’re not. What are you talking about? You’re a good publisher. What are you talking about? (Pinter).

6. „Маніпуляція ходом розмови”. Під цим умовним позначенням мається на увазі, що комплімент може використовуватися як інструмент, що дозволяє мовцю контролювати хід розмови, змінювати його тему.

Tennyson climbed in behind the wheel; the Welshman opened the rear door and put the luggage inside. Within minutes they passed the airport gates and were on the highway to London.

“Did you have a good trip? asked the Welshman.

“A busy one”.

“I read your article about Bahrain. Most amusing”.

“Bahrain’s amusing. The Indian shop keepers are the only economists on the archipelago” (Ludlum).

Таким чином, типи інструментальних компліментів можна умовно позначити як „Встановлення / зміцнення дружніх стосунків”, „Переконання”, „Заохочення”, „Соціальне згладжування”, „Психологічна підтримка”, „Маніпуляція ходом розмови”.

Крім того, є ще такі типи компліментів, які не входять до жодного з класів.

1. „Привітання”. До цього типу відносяться компліменти, які супроводжують формули привітання (за винятком ситуацій „Вечірка”, „Реакція на елемент новизни”, „Зустріч після довгої розлуки”) чи заміняють їх:

… The door opened and there stood X, his face sparking with welcome…

“Xavier, how well you look!”

“You, James, look perfectly splendid!” He held out his hand. “Come in” (W. Cooper).

2. „Знайомство”. До цього типу відносяться компліменти, сказані в ситуації знайомства з людиною, про яку мовцю відомо щось, що заслуговує позитивної оцінки:

In the operating room there were whispered introductions: “Dr Remington, Dr Mitty. Mr Pritchard-Mitford, Dr Mitty”. “I’ve read your book on streptothricosis”, said Pritchard-Mitford, shaking hands. “A brilliant performance, sir”. “Thank you”, said Walter Mitty (Thurber).

3. „Інтимні компліменти” – це тип компліментів, які є невід’ємним атрибутом інтимного спілкування представників англомовних культур:

And later still, they held each other, sharing the warmth from their bodies and the fire. At last Margot stirred. “I’ve said it before and I say it again. You’re a delicious lover” (Hailey).

Дані типи не відносяться до жодного з виділених вище класів, виходячи з наступних міркувань. Всі вони, з одного боку, закріплені за стереотипними ситуаціями спілкування, що свідчить про їхню певну схожість з етикетними діями, але, з іншого боку, їх використання в цих ситуаціях з точки зору етикетних приписів не є обов’язковим. Воно обумовлене не прагненням мовця дотриматись суворих правил етикету, а його прагненням так чи інакше вплинути на поведінку адресата, що дає підстави розглядати такі компліменти як інструментальні. У зв’язку з цим, три вказаних групи компліментів слід вважати проміжними між етикетними та інструментальними компліментами.

Окрему категорію, що стоїть за рамками класифікацій складають так звані „саркастичні компліменти” (left-handed compliments). Вони є непрямими мовленнєвими актами з іллокуцією насмішки, докору, засудження, зневаги тощо і мають такі структурно-семантичні параметри, які зазвичай співвідносяться з іллокутивною силою компліменту. Принциповою відмінністю цих мовленнєвих актів від компліментів всіх описаних вище типів є те, що вони виражають негативне ставлення мовця до адресата.


Информация о работе «Прагматичні аспекти компліментарних висловлювань в сучасній англійській мові»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 54113
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
162086
1
0

... життя, світогляд, менталітет, національний характер та ідеологію людини. Відповідно, мова є способом пізнання, з допомогою якого людина пізнає світ та культуру, а ситуація є засобом формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції мовця. В процесі дослідження було встановлено, комунікативна компетенція є явищем комплексним і включає в себе багато різних видів компетенцій, серед яких ...

0 комментариев


Наверх