Структура наказу про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно»

4 Структура наказу про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно»

В обліковій політиці підприємства мають бути відображені всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування необхідно підходити дуже ретельно, адже від цього врешті-решт залежить, наскільки об'єктивно і точно буде розкрито інформацію про фінансовий стан підприємства у фінансовій звітності.

Отже, розглянемо основні недоліки та пропозиції щодо структури наказу про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно» від 22.01.09 р.:

1. У першому пункті наказу сказано:

«Дозволяю змінити облікову політику, якщо:

- змінюються вимоги Міністерства фінансів України,

- змінюються статутні вимоги підприємства,

- нові (запропоновані й обґрунтовані фахівцями підприємства) положення облікової політики забезпечують більш достовірне відображення господарських операцій» [11].

Даний пункт є досить доречним і ефективним, оскільки наказ про облікову політику є досить важливим документом і підприємствам потрібно забезпечувати постійне (з року в рік) застосування вибраної ними облікової політики.

Проте, на нашу думку, щоб структура наказу була більш досконалою, даний пункт слід розміщати не першим, а останнім, перед підписами уповноважених осіб.

2. В п. 3 наказу про облікову політику зазначається:

«При остаточних розрахунках з дебіторами, залишок заборгованості до 1 грн. вважати неістотним і списувати на фінансові результати відповідного звітного періоду» [11].

Даний пункт не є обов’язковим, проте є досить ефективним, оскільки, товариство займається здебільшого оптовою торгівлею, а отже розрахунки проходять у великих сумах, а підрахунок і пошук копійок у таких випадках є не зовсім доречним, також, така політика стимулює клієнтів до співпраці, а отже до обороту товарів і в кінцевому результаті до отримання прибутку, що є основною метою діяльності підприємства.

3. Досить велику частину активу Балансу складають основні засоби та необоротні активи, тому у п. 5 зазначається:

«Визначити основним засобом актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), більше одного року» [11].

Даний пункт не повністю висвітлює інформацію про об’єкти, які на підприємстві відносяться до основних засобів. Це зумовлено тим, більше одного року використовуються не лише основні засоби, а й малоцінні необоротні активи, а за даним пунктом, і ті і інші будуть віднесені до основних засобів. Тому, щоб такого не сталося, потрібно ввести вартісне обмеження в розмірі 1000 грн., а п. 5 перефразувати таким чином:

«Визначити основним засобом актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), більше одного року та вартість якого перевищує 1000 грн.».

4. В п. 6 зазначається:

«До малоцінних необоротних активів відносити активи вартісна оцінка яких не перевищує 1000 грн.» [11].

Даний пункт на відміну від п. 5, висвітлює вартісну оцінку необоротних активів, проте він не зазначає термін корисного використання після якого актив буде відноситись до необоротних, а отже, за даним пунктом, це може бути і МШП з вартісною межею в 1000 грн. Щоб уникнути нестиковки, потрібно зазначити:

«До малоцінних необоротних активів відносити активи, терміном корисного використання більше року та вартісна оцінка яких не перевищує 1000 грн.».

5. Розглянемо також пункт 11 даного наказу, в якому зазначається:

«Установити такі методи оцінки вибуття запасів:

-   при відпуску запасів у виробництво – метод середньозваженої вартості,

-   при відпуску готової продукції – метод ціни продажу,

-   при відпску запасів у реалізацію – метод ціни продажу» [11].

На нашу думку, для того, щоб збільшити контроль за рухом запасів, до даного пункту потрібно додати, що:

«Одиницею запасів для цілей бухгалтерського обліку вважати вид запасів».

6. Кожне підприємство, яке займається торгівлею чи надає певні послуги має своїх боржників (дебіторів). Проте іноді виникають ситуації, коли дебітори взагалі не повертають кошти, для таких випадків, на підприємстві повинен бути сформований резерв сумнівних боргів (РСБ). П. 13 наказу про облікову політику зазначає:

«Суму резерву сумнівних боргів установлювати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її погашення.» [11].

Іноді суму резерву сумнівних боргів формують виходячи із платоспроможності окремих дебіторів, проте, на нашу думку метод класифікації дебіторської заборгованості для нарахування резерву, є більш ефективнішим, оскільки ми не можемо точно дізнатися на скільки платоспроможний той чи інший дебітор, а інформація, яку він надасть про себе може бути неправдивою.

Проте, п. 13 не повністю висвітлює всю інформацію необхідну для нарахування РСБ, тому, на нашу думку, щоб уникнути різних неточностей, даний пункт потрібно сформувати такимчином:

«Сформувати резерв сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її погашення; для цього встановити коефіцієнт сумнівності щодо простроченої дебіторської заборгованості терміном:

– від 1 до 30 днів – 5 %;

– від 30 до 60 днів – 20 %;

– від 60 до 90 днів – 60 %;

– понад 90 днів – 80 %.

Величину резерву сумнівних боргів визначати як суму добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на коефіцієнт сумнівност».

7. Хотілось би зазначити, що одним із недоліків наказу про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно», є те що деякі елементи облікової політики, (зокрема, це інформація про застосування рахунків 9 та 8 класів, а також про інвентаризацію), взагалі відсутні, тому, до наказу про облікову політику потрібно додати:

а) «Доручити забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером».

б) «Для узагальнення інформації про витрати підприємства за елементами, застосувати рахунки класу 9. З метою визначення фінансового результату діяльності підприємства, закривати рахунок 79 щомісяця»;

в) «Установити терміни проведення інвентаризації:

- незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва – щомісяця на 1-е число місяця, що настає за звітним;

- готової продукції, сировини, матеріалів, товарів на складах – щокварталу на 1-е число місяця, що настає за минулим кварталом;

-бланків суворої звітності – щокварталу,

- грошових коштів – щомісяця,

- основних фондів і нематеріальних активів – щороку станом на 1-е грудня,

- розрахунків з постачальниками і покупцями (замовниками) – щомісяця станом на 1-е сисло місяця, що настає за звітним,

- у разі зміни матеріально-відповідальних осіб або виявлення розкрадання (нестач) – відповідно у момент зміни або факту виявлення розкрадання (нестачі)».

В результаті дослідження структури наказу про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно», можна сказати, що даний наказ є не зовсім досконалим і потребує доробки, оскільки в ньому не повністю висвітлені деякі елементи облікової політики, а деякі взагалі відсутні, що може негативно вплинути на діяльність товариства.

Щоб краще висвітлити всі недоліки наказу про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно», в додатку 1 наведений оригінал наказу, та в додатку 2 розроблений наказ про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно» який на нашу думку забезпечить більш ефективнішу діяльність товариства.

Висновок

В результаті написання даної наукової роботи можна зазначити:

1.   Облікова політика – це сукупність принципів, методів, процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

2.   Облікова політика підприємства ґрунтується на основних принципах обліку та звітності. Під принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися під час вимірювання, оцінки та реєстрації господарських операцій і при відображенні таких операцій (їх результатів) у фінансовій звітності.

3.   На основі принципу послідовності облікова політика підприємства має передбачати постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики. Облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються на підприємстві статутні вимоги, якщо змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, або якщо зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

4.   Розробка облікової політики цілком і повністю покладається на головного бухгалтера підприємства або особу (юридичну або фізичну), яка здійснює бухгалтерський облік на підприємстві.

5.   Для ефективного складання наказу про облікову політику на ЗАТ «Рівне-борошно», ми рекомендуємо створити відповідну комісію, яка б відповідала за розробку всієї облікової політики. До її складу могли б увійти: головний бухгалтер, головний технолог, головний механік, головний енергетик та ін. Перелік осіб, залучених для складання наказу про облікову політику, потрібно зазначити в окремому додатку до наказу, або в кінці наказу окремим пунктом.

6.   Дослідивши структури наказу про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно», можна сказати, що даний наказ є не зовсім досконалим і потребує доробки, оскільки в ньому не повністю висвітлені деякі елементи облікової політики, а деякі - взагалі відсутні, що може негативно вплинути на діяльність товариства.

7. В результаті написання даної наукової роботи, було розроблено наказ про облікову політику для ЗАТ «Рівне-Борошно».

Список використаної літератури

1.   Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 р. №208 XIV

2.   Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику підприємства розроблені відповідно до вимог: Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;

3.   Лист МФУ від 21.12.2005 р. N 31-34000-10-5/27793;

4.   Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185;

5.   П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за № 391/3684;

6.   П(С)БО 2 “Баланс”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за № 396/3689;

7.   П(С)БО 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509;

8.   П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 750/4043;

9.   П(С)БО 9 “Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044;

10.           П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за № 725/4018;

11.    Наказ про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно» від 22.01.09 р. № 03/02;

12.    Актуально про облікову політику // Дебет-Кредит: Український бухгалтерський тижневик. – Київ, 2008. - №3.

13.    Облікова політика підприємства: оновлюємо наказ // Все про бухгалтерський облік: професійна бухгалтерська газета. – Київ, 2009. - №20. – С. 77-80.