Визначення проблем банку. Напрямок майбутніх досліджень

1.4 Визначення проблем банку. Напрямок майбутніх досліджень

Важливе місце в економіці відведена банкам, які регулюють грошовий оборот країни, акумулюють грошові ресурси і перерозподіляють їх. В процесі своєї активної діяльності банки стикаються з різного роду ризиками. Неефективне управляння ризиками в банківський діяльності може привести к банкрутству, а в силу його положення в економіці, і к цілому ряду банкрутств, зв’язаних з ним виробництв, банків та фізичних осіб.

Основним видом діяльності банка є кредитна, яка включає в середньому 50% доходності усіх активів, і як правило, висока доходність супроводжується підвищеним ризиком.

Приоритетні напрямки розвитку АКБ „Правекс-Банк”:

­     Споживче кредитування, кредитна картка „Росрочка”;

­     Пластикові картки – ЗК, часні, кредитні(універсальні, кредит під депозит, кредит під зарплату);

­     Рознічні послуги (обмін валют, „Правекс-Телеграф”, „обмін ветхої валюти”);

­     Продаж банківських металів, продаж іноземних монет;

­     Залогове кредитування;

­     Риночні послуги страхування( обов’язкове страхування граждансько-провової відповідальності власників транспортних средств)

З збільшенням об’ємів кредитування стає актуальними і задачі управляння кредитним ризиком банку. В зв’язку з цим розробка методів оцінки та механізму регулювання кредитного портфельного ризику забезпечує укріплення фінансового положення банку.

Недостатній рівень розвитку теоретичних та методологічних питань портфельного аналізу ризиків кредитних операцій в системі аналізу банківської діяльності обусловлює вибір теми роботи і свідчать о її актуальності.

Метою даної роботи є розробка економічно обоснованого механізму оцінки і регулюванні кредитним портфельним ризиком з метою задоволення інтересів банку, пов’язаних з мінімізацією ризику кредитного портфелю банка та підвищення доходності портфеля. Об’єктом даної роботи є кредитна діяльність банка, а також кредитний ризик, як основна частина кожної банківської операції. Відповідно до сучасних наукових підходів ця проблема може бути вирішена за допомогою математичних методів.

2. ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ

2.1      Методологічні підходи і проблеми щодо здійснення трансакцій

Якщо йдеться про оптимізацію траси платежів, то починати потрібно з транспортної задачі лінійного програмування, за допомогою якої загалом і здійснюється вибір найкращого шляху, в нашому випадку – фінансових платежів, при заданих умовах і обмеженнях.

2.1.1   Постановка транспортної задачі

Транспортна задача лінійного програмування формулюється так. Маємо m пунктів відправлення або банківських рахунків А₁, А₂,..,Аm, у яких знаходяться фінансові запаси відповідно а₁, а₂,..,а_m припустімо, євро. Крім того, є n пунктів призначення – банків кореспондентів В₁, В₂,...,Вn, в яких існують кореспондентські рахунки для отримання b₁, b₂,...,b_nгрошових одиниць. Передбачається, що сума всіх переказів дорівнює сумі на таких рахунках, тобто

. (2.1)

Позначимо с_ij вартість переказу суми від кожного пункту відправлення, тобто нашого банку Аi до кожного пункту призначення Вj. Матриця вартостей С має вигляд

. (2.2)

Потрібно скласти такий план переказів, при якому всі заявки були б виконані й загальна вартість усіх переказів була мінімальною. Таким чином, у якості критерію обрана вартість перевезення вантажу. Критеріями в транспортній задачі можуть бути такі показники: відстань, час, потужність та ін. Транспортна задача, в якій виконується умова, називається закритою. Задача, у якій ця умова не виконується, називається відкритою.

Ми будемо розглядати саме такий випадок, бо 95% усіх крупних банківських переказів здійснюються строго з одного рахунку на інший.

Математичне формулювання транспортної задачі може бути подано у такому вигляді: нехай x_ij – об’єм переказу, що відправляється з i-го пункту відправлення Аi в j-й пункт призначення Вj (), x_ij³ 0. Змінні x_ij повинні задовольняти нерівностям (2.3. – 2.9.).

Будь-яку сукупність значень x_ij ( ) називають планом переказів. План, що задовольняє умовам (2.3) - (2.9), називають припустимим. Ранг системи (2.3) - (2.8) дорівнює r = m + n - 1, тоді в ній (m + n - 1) базисних та (m-1)(n-1) вільних змінних. Тому план, у якому відмінно від нуля не більш m + n - 1 змінних, а інші рівні нулю, називають опорним.

Оптимальний план - це такий план, що серед усіх припустимих має найменшу вартість перевезень. Пошук оптимального плану виконується за допомогою транспортної таблиці 2.1.

Вартість переказу поміщають у правому верхньому куті клітин таблиці. Клітини таблиці, у яких будемо записувати відмінні від нуля перевезення  , називаються базисними. Таких клітин не більш ніж m+n-1. Порожні клітини називаються вільними, їх не менше (m-1)(n-1).

 (2.3)

 (2.4)

 (2.5)

 (2.6)

 (2.7)

 (2.8)

. (2.9)

Таблиця 2.1 – Транспортна таблиця

Усі подальші дії по вирішенню транспортної задачі будуть зводиться до перетворення транспортної табл. 2.1, тобто до двох етапів:

а) відшукування першого розв'язання методом „північно-західного кута”;

б) пошуку оптимального розв'язання задачі за допомогою методу потенціалів.

Проте перед нами стоїть завдання залучити до математичної моделі такі обмеження, які неможливо задати в рамках транспортної задача, тому доцільним є використання іншого методу оптимізації – методу Ньютона.