Навигация
Управління ризиками в сфері енергозабезпечення
35791
знак
1
таблица
0
изображений
8. Управління ризиками в сфері енергозабезпечення
Управління ризиком енергозабезпечення – це сукупність дій, спрямованих на:
– встановлення джерел, факторів і видів ризиків (їх ідентифікацію);
– якісну і кількісну оцінку величини ризику;
– адаптацію до ризиків (зменшення його рівня і запобігання втрат);
– контроль ризиків.
Управління ризиками енергозабезпечення полягає в наступному:
– ідентифікація (визначення) ризику;
– оцінка величини ризику;
– прогнозування наслідків ризику;
– страхування ризику.
Доцільно здійснювати якісну і кількісну оцінку ризиків енергозабезпечення.
Якісна оцінка ризиків енергозабезпечення передбачає з’ясування джерел виникнення ризиків та невизначеності.
Кількісна оцінка ризиків енергозабезпечення передбачає визначення можливості виникнення ризиків, їх частоти, економічну оцінку можливих збитків (недоотримання продукції чи послуг, прибутків, моральні збитки тощо).
Оцінку ризиків функціонування підсистеми енергозабезпечення можна здійснити шляхом визначення коефіцієнта 
:
де 
– вірогідний розміру недодержаної продукції чи послуг (прибутку) від погіршення роботи операційної системи внаслідок збоїв в роботі енергетичної підсистеми;
– Планові обсяги виробництва продукції чи послуг (прибутку від їх реалізації) операційною системою.
Для запобігання ризиків у підсистемі енергозабезпечення доцільно забезпечити:
– формування системи прийняття рішень, які враховують неповну визначеність результату в операційній системі;
– здійснення вибору між альтернативними рішеннями з різною мірою ризику щодо енергозабезпечення;
– об’єктивну оцінку невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища організації та ризиків, енергозабезпечення їх впливу на рівень функціонування операційної системи.
До особливостей прийняття управлінських рішень в умовах ризику енергозабезпечення належить:
– прийняття рішень в ситуаціях вибору (альтернативи);
– невизначеністю конкретного результату, що буде одержаний внаслідок прийнятого рішення, оскільки з можливих результатів одні будуть ефективними, а інші – неефективними (навіть небезпечними для функціонування операційної системи);
– збільшенням рівня ризику щодо енергозабезпечення при прийнятті рішень, що передбачають вищу енерговіддачу (прибуток).
До рішень, що приймаються з урахуванням ризиків енергозабезпечення, відносяться:
– рішення, що приймаються за умов визначеності зовнішнього та внутрішнього середовища організації. За цих умов результати прийнятих рішень можуть бути спрогнозовані;
– рішення, що приймаються за умов часткової невизначеності та ризику з вірогідністю в межах від 0 до 1. При цьому результат функціонування підсистеми енергозабезпечення та операційної системи вцілому може бути визначена частково;
– рішення, які приймаються в умовах повної невизначеності внаслідок, зокрема, відсутності чи недостовірності інформації. За таких умов відсутня можливість об’єктивної оцінки вірогідності майбутніх результатів функціонування операційної системи.
Правила прийняття рішень в умовах ризику енергозабезпечення:
– ризикувати з урахуванням обсягів власного капіталу, яким можна страхувати потенційні збитки від недобору продукції внаслідок неритмічної роботи енергосистеми;
– прогнозувати наслідки ризику;
– рішення щодо функціонування операційної системи в умовах підвищеного ризику енергозабезпечення приймати з урахуванням розгляду альтернативних варіантів;
– прагнути не ризикувати за умови, коли потенційні вимоги значно менші за потенційні витрати.
Методи (шляхи) запобігання (зменшення витрат) ризиків:
1) при великій величині ризиків енергопостачання – диверсифікація операційної системи (виробництва) та користування послугами страхової організації;
2) при середній величині ризиків енергопостачання – диверсифікація підсистеми енергозабезпечення, користування як власними коштами, так і показами;
3) при незначних ризиках – резервування підсистемами енергозабезпечення, використання власних коштів підприємства.
Методи управління ризиками енергозабезпечення:
1) уникнення ризику (уникнення стосунків підприємствам постачальникам енергоресурсів з невисокою репутацією; відмова від використання систем енергозабезпечення з низькою надійністю);
2) страхування ризиків (страхування відповідальності, предметом якого є можливі зобов’язання страхувальника щодо відшкодування збитків третім особам; страхування підприємницьких ризиків, де об’єктом є ризик неотримання прибутку або зазнавання збитків внаслідок перерв у роботі операційної системи; хеджування як форма страхування ціни та прибутку у ф’югерсних угодах тощо);
3) локалізація ризиків (створення спеціальних підрозділів, що спеціалізуються на розробці і реалізації високоризикових інноваційних енергоощадних проектів або венчурних підприємств аналогічного типу);
4) дисипація ризиків (диверсифікація джерел енергопостачання, видів виробничої діяльності (операційних систем), розподіл ризику в часі тощо);
5) компенсація ризиків (резервування енергосистем, стратегічна планування і прогнозування стану зовнішнього середовища тощо);
6) хімітування ризиків (збільшення запасів енергоресурсів на підприємстві тощо).
Похожие работы
... комбінованого аудита. Результатом є більш ефективний аудит і процес сертифікації, послідовне зниження їхньої собівартості. 3. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності політики антикризового фінансового управління ВАТ «Донецькгірмаш» 3.1 Рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків Проведений аналіз виробничої діяльності ВАТ «Донецькгірмаш» ...
... . Деякі американські фірми купують устаткування для АЕС навіть в Японії! США не побудували жодного реактора за останні десять років. [48] РОЗДІЛ ІІ ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ США 2.1. Геополітичні плани США На початку ХХ століття коли США почали перетворюватися в одну з ведучих держав світу, ідеологи американського гегемонізму заявили про зазіхання США на панування у всьому ...
... та соціальної безпеки [11]. 1.2 Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності Основні принципи державної регуляторної політики - принципи дії вищих органів управління підприємствами в Україні - обумовлені нормами Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” [9]. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності ( ...
... Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса, 2004. – С.7-11. АНОТАЦІЯ Амельницька О.В. Механізми управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та ...
0 комментариев