Склад і структура трудових ресурсів господарства, організація праці та досягнутий рівень її продуктивності на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

2.3 Склад і структура трудових ресурсів господарства, організація праці та досягнутий рівень її продуктивності на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

Географічне положення: Ужгородська швейна фабрика розміщена майже в центрі Ужгорода - обласного центру Закарпаття. Закарпаття знаходиться у південно-західній частині України і є унікальним з точки зору свого географічного і геополітичного розташування. Це єдина область в Україні, що межує з чотирма західно-європейськими країнами, новими членами ЄС: Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією. На північному заході та північному сході вона межує з Івано-Франківською та Львівською областями. Словом, підприємство знаходиться на перехресті шляхів, що ведуть із заходу на схід та з півночі на південь Європи. Прискорена система розмитнення: зовнішньо- економічна діяльність області перебуває у динамічному розвитку. На Закарпатському кордоні діє 17 контрольно-пропускних пунктів. З них: 6 міжнародні, 4 залізничні і 3 договірні. Вдосконалена ситема розмитнення вантажів надає можливість високопрофесійному відділу зовнішньо-економічних зв'язків підприємства здійснювати розмитнення за короткий термін. Підприємство отримало офіційний дозвіл від Митного управління на розмитнення товарів на території підприємства в Ужгороді, що теж позитивно впливає на терміни виконання замовлень і сприяє розвитку cпільного бізнесу.

Що ж стосується асортименту, то ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» виробляє одяг для жінок та чоловіків. Основні вироби: жіночий одяг: жакети, брюки, шорти, спідниці; чоловічий одяг : брюки, шорти. Високоефективна система виробництва і технологічний підхід дають можливість виготовляти на основному виробництві в м. Ужгороді вироби в таких кількостях щомісяця (див. табл. 2.1.)

Табл. 2.1. Асортимент виробів ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

Асортиемнт одягу	Кількість виробництва (шт.)
жіночі жакети	5 000 - 6 000
жіночі брюки/спідниці	20000
жіночі блузи/сукні	45 000 - 50 000
чоловічі брюки	40 000

Показники, які комплексно характеризують виробничо-господарську діяльність фабрики, показано в таблиці 2.2.

Аналіз таблиці свідчить про зменшення випуску продукції в натуральному виразі, суттєве зменшення середньоспискової чисельності працюючих, та одночасне підвищення продуктивності праці. Незначне збільшення заробітної плати ( на 79 коп. за 1 л/год ) вплинуло на приріст середньої заробітної плати (на 42,14% ). Це відбулося при прирості продуктивності праці 38,47 %, що є нормальним явищем.

Табл. 2.2. Показники, які комплексно характеризують виробничо-господарську діяльність ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" за 2007 р.

Назва показника	Один. виміру	2 006р.	2 007р.	Абсолютне відхилення (+,-)	Темп росту (%)
Випуск продукції в натуральному виразі	т.шт.	1 161	1 089	-71,7	-6,175710594
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	13932,00	13539,00	-393,00	-2,82
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	( 9 963 )	( 9 597 )	-366,00	-3,67
Витрати на оплату праці	тис. грн.	6361,00	6123,00	-238,00	-3,74
Відрахування на соціальні заходи	тис. грн.	2428,00	2270,00	-158,00	-6,51
Середньоспискова чисельність працівників	чол.	917,00	621,00	-296,00	-32,28
Відпрацьовано людино-годин	год.	1600341,00	1083764,00	-516577,00	-32,28
Продуктивність праці	шт.	1266,00	1753,00	487,00	38,47
Чистий дохід на одного працівника (чистий дохід від реалізації / кількість працівників)	тис. грн.	15,19	21,80	6,61	43,52
Середня місячна заробітна плата, (витрати на оплату праці / кількість працівників)	грн.	578,06	821,66	243,60	42,14

Станом на 01.01.2007 р. склад працівників підприємства всього 621,00 чол. З них працівників основної діяльності 617 чол., працівників обслуговуючиї та інших господарств – 4 чол.

Виробничий персонал:

робітники – 547 чол.;

спеціалісти – 70 чол.;

працівники торгівлі – 4 чол.

Фінансово-господарська діяльність товариства за 2006 рік (див. Додаток 3):

доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – 13810 тис. грн.;

чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)– 13539 тис. грн.;

чистий прибуток – 47 тис. грн.;

залишкова вартість основних засобів 7555 тис. грн.

З року в рік підприємство удосконалює структуру управління, планомірно здійснює стратегічну програму розвитку виробнцтва.

У вересні місяці 2000 р. підприємство одержало міжнародний сертифікат якості, який буде служити фундаментом, на якому будуватиметься система постійного процесу вдосконалення продкуції. Подальшого розвитку набуває розширення виробництва, удосконалення технології виготовлення виробів, підвищення кваліфікації кадрів, удосконалення процесу управління виробництовом.

Продуктивність праці є важливим трудовим показником. Від її рівня і динаміки залежить чисельність працівників, рівень і фонд оплати праці, обсяг випуску продукції, тощо. Для розроблення плану та його аналізу продуктивності праці необхідно мати план організаційно-технічних засобів, звітний і плановий баланси робочого часу одного робітника, а також дані про втрати робочого часу у звітному періоді на основі фотографій і само фоторафій робочого дня, або дані табельного обліку.

Основні етапи аналізу продуктивності праці такі:

аналіз рівня динаміки продуктивності праці в попередньому періоді;

виявлення резервів підвищення виробітку в наступному періоді;

визначення очікуваного рівня продуктивності праці в поточному періоді;

розроблення плану заходів щодо використання виявлених резервів;

розрахунок ефективності кожного заходу, спрямованого на підвищення продуктивності праці;

визначення можливого рівня продуктивності праці в плановому періоді.

Метою аналізу продуктивності праці є оцінка рівня і динаміки планових і фактичних показників, виконання плану з виробітку на одного працюючого і на одного робітника, а також визначення зміни виробітку порівняно з попереднім періодом, установлення частки приросту випущеної продукції у результаті підвищення продуктивності праці, тощо.

Суть методу полягає у виявленні впливу кожного фактора на загальний абсолютний приріст продуктивності праці. У цьому з’язку величину середнього виробітку можна показати у вигляді таких співмножників:

П=Г*С*Д*У,

де: П – середній річний (місячний, квартальний) виробіток продукції на одного працівника, грн.;

Г – середній годинний виробіток одного робітника, грн.;

С – середня тривалість робочого дня, год;

Д – середня кількість робочих днів, що припадає на одного робітника;

У – частка робітників у середньообліковій чисельності працівників промислово-виробничого персоналу.

Отже, добуток середнього годинного виробітку на середню тривалість робочого дня визначає середній денний виробіток. Перемноживши останню величину на частку робітників у середньообліковій чисельності промислово виробничого персоналу, виначають рівень продуктивності праці на одного працівника.

Таблиця 2.3. Основні трудові показники ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" за 2006-2007 роки

Показники	2005	2006	Відхилення
			Абс. показник	%
1. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	9 963	9 597	-366	-3,6735923
2. Середньооблікова чисельність всього персоналу, осіб	917	621	-296	-32,279171
3. Середьооблікова чисельність ПВП, осіб	907	615	-292	-32,194046
4. Середньооблікова чисельність робітників, осіб	852	581	-271	-31,807512
4. Відпрацьовано людино-днів робітниками	227100	160376	-66724	-29,380889
5. Відпрацьовано людино-годин робітниками	1853862	1353764	-500098	-26,97601
6. Кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік	247,655398	258,2544283	10,5990303	4,28202235
7. Середня тривалість робочого дня, л.-г.	8,16319683	8,441188208	0,277991378	3,4079163
8. Питома вага робітників у складі працівників	0,939360529	0,944715447	0,005354918	0,57654074

Вплив кожного окремого фактора можна визначити за формулами:

фактора Г:

1. Пг = ( Г₁ - Г₀ ) * С₁ * Д₁ * У₁;

фактора С:

2. Пс = Г₀ ( С₁ - С₀ ) * Д ₁* У₁;

фактора Д:

3. Пд = Г₀ * С₀ * ( Д₁ – Д₀) * У₁;

фактора У:

4. Пу = Г₀ * С₀ * Д₀ * ( У₁ – У₀ );

де символи 1 і 0 відповідно належать до звітних і базисних (планових) значень показників

Таблиця 2.4. Показники продуктивності праці ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" у 2006-2007 роках, тис. грн.

Показники	2006	2007	Відхилення
			(+,-)	%
1. Середньорічна продуктивність праці одного працівника	10,9845645	15,604878	4,6203135	42,12
2. Середньорічна продуктивність праці одного робітника	11,693662	16,51807	4,824408	41,3
3. Середньоденна продуктивність праці одного робітника	0,04387054	0,05984062	0,01597008	39,16
4. Середньогодинна продуктивність праці одного робітника	0,00537419	0,00708912	0,00171493	33,76

Розрахунок вплаву факторів зроблено на основі даних таблиці 2.5.:

Табл. 2.5.Дані для факторного аналізу продуктивності праці

Показники	2006	2007	(+,-)
1. Середньогодинний виробіток, грн.	5,374186428	7,0891234	1,714936932
2. Середня тривалість робочого дня, год.	8,163196683	8,4411882	0,277991527
3. Кількість відпрацьованих людино-днів одним робітником, дні	247,655398	258,25443	10,59903
4. Питома вага робітників у складі працівників	0,939360529	0,9447155	0,005354921

Розрахунок впливу факторів на середньорчну продуктивність праці одного працівника.

1. Вплив збільшення середньогодинного виробітку:

Пг = ( Г₁ - Г₀ ) * С₁ * Д₁ * У₁;

Пг =1,71493693 * 8,163196683 * 247,655398 * 0,939360529 = 3256,781 грн.

За рахунок того, що середньогодинний виробіток збільшився на 1,71493693 грн., середньорічна продуктивеість првці одного працівника збільшилась на 3,256 тис. грн. Це говорить про покращення організації праці робітників, підвищення їх кваліфікації та інші інтенсивні фактори.

2. Вплив зміни тривалості робочого дня:

Пс = Г₀ ( С₁ - С₀ ) * Д ₁* У₁;

Пс = 7,089123 * 0,27799153 * 247,655398 * 0,939360529 = 458,4629 грн.

Середня тривалість робочого дня збільшилась на 0,27799153 год., що привело до зростання річної продуктивності праці одного працівника на 0,458 тис. грн.

3. Вплив збільшення кількості відпрацьованих одним робітником людино-днів:

Пд = Г₀ * С₀ * ( Д₁ – Д₀) * У₁;

Пд = 7,089123 * 8,441188 * 10,59903 * 0,939360529 = 595,7918 грн.

Збільшення кількості відпрацьованих одним робітником людино-днів обумовило збільшення середньорічної продуктивності праці одного працівника на 0,595 тис. грн.

4. Вплив зміни питомої ваги робітників у складі працівників:

Пу = Г₀ * С₀ * Д₀ * ( У₁ – У₀ );

Пу = 7,089123 * 8,441188 * 258,2544 * 0,00535492 = 82,7555

Збільшення питомої ваги робітників у складі працівників на 0,00535492% дозволило підняти продуктивність праці на 0,083 тис. грн.

Загальний вплив:

3,256 + 0,458 + 0,595 + 0,083 = 4,392

Розділ 3. Шляхи удосконалення організації та підвищення ефективності використання трудових ресурсів на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

Резерви зростання продуктивності праці – це можливості більш повного використання продуктивної сили праці, усіх факторів підвищення її продуктивності за рахунок удосконалення техніки, технології, поліпшення організації виробництва, праці, управління. Резерви тісно пов’язані із факторами зростання продуктивності праці. Існує кілька класифікацій резервів зростання продуктивності праці.

По-перше, усі вони поділяються на дві великі групи:

- резерви поліпшення використання живої праці (робочої сили) – всі резерви, пов’язані з організацією умов праці, підвищенням дієспроможності працюючих, структурою і розміщенням умов кадрів, створенням організаційних умов для безперебійної роботи, а також з забезпечення досить високої матеріальної та моральної зацікавленості працівників у оезультатах праці;

- резерви більш ефективного використання основних і оборотних фондів – включає резерви кращого використання основних виробничих фондів (машин, механізмів, апаратури) за потужністю і за часом, резерви більш ощадливого і повного використання сировини, комплектуючих матеріалів, палива, енергії й інших оборотних фондів.

На підприємстві необхідно зробити деякі нововведення у виробничій структурі. Виробнича структура має значний вплив на ефективність його функціонування. Кількість цехів і дільниць, співвідношення між основним і допоміжним виробництвом впливає на рівень продуктивності праці і рівень цехових витрат. Необхідне укрупнення цехів і дільниць, їх найбільш раціональна спеціалізація, що сприятиме впровадженню прогревисної техніки і кращому її використанню. Широке впровадження провідної техніки і технологій, здійснення комплексної механізації та автоматизації виробничих проесів, модернізації, оновлення обладнання, введення в діюцехів і потоків, облаштованих ноою технікою – головне джерело підвищення продуктивності праці.

Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації і інформаційні технології справляють чи не найбільш істотний вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва. За принципом ланцюгової реауції вони викликають суттєві зміни в технічному рівні і продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці і кваліфікації кадрів, тощо.

Вирішальне значення для росту продуктивності праці має удсконалення техніки, тобто кількісний і якісний ріст техніки і підвищення продуктивності обладнання. Удосконалення техніки проводиться у напрямках часткової і комплексної механізації, а також часткової і комплексної автоматизації виробничих процесів. Впровадження поточних ліній, збільшення серійності виробництва також сприяють підвищенню продуктивності праці.

Що стосується вибору потоку, то він залежить від конкретних умов роботи фабрики, тобто від асортименту, чатоти змнності фасонів, величини планового завдання і конфігурації фабричного приміщення, рівня техніки, технології, і т.п.

Найпрогресивнішою формою потоку рахуються багатоасортиментні потоки та їх різновид – агрегатно-групові потоки, так як вони дають можливість сцттєво розширити асортимент, скоротити витрати на перезаправках, більш повно використати обладнання і різні пристосування і т. п. Застосування найбільш раціональної форми оргаврнізації і потужності потоку створює умови для росту продуктивності праці на 10-20%.

Крім вищеописаних, на дний момент для підвищення продуктивності праці на Ужгородській швейній фабриці необхідно вирішити наступні завдання:

розробка найбільш правильних послідовних схем поділу праці;

розробка графіку подачі ритмічності;

вдосконалення спеціалізацї робочих місць і потоків, що, в свою чергу, дозволить більш правильно визначати спеціалізацію виробничих дільниць.

Техніко-виробнича база підприємства дозволяє йому працювати на рівні з вітчизняними конкурентами. Обладання, яке використовується на фабриці, дозволяє шити якісний одяг, але в той же час потребує оновлення.

ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» приділяє увагу інноваційній діяльності, вважаючи її основою ефективного розвитку виробництва в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Проте витрати, що здійснює фабрика, є недостатніми. Це особливо відчувалось в 2006-2007 рр.

Зростанню продуктивності діючого устаткування сприяють належна організація ремонтно-технічного обслуговування, оптимальні строки експлуатації, забезпечення необхідної пропорційності в пропусній спроможності технологічно зв’язаних його груп

(одиниць), чітке планування завантаження у часі, підвищення змінності роботи, скорочення внутрізмінних витрат робочого часу, тощо.

Що стосується ремонтно-технічного обслуговування, то для його покращення необхідно запровадити зміни в ситемі преміювання працівників цієї сфери.

На сьогодні система преміювання не сприяє швидкому ремонту обладнання. Необхідно щомісяця видавати премію (наприклад 1000 грн.). За кожен час простою обладнання знімати певну суму (наприклад 50 грн.). Це зацікавить працівників ремонтної служби робити швидкий та якісний ремонт та здійснювати профілактику під час вихідних.

Необхідно вжити ряд заходів по скороченню допоміжних затрат часу за рахунок впровадження засобів малої механізації та механізації допоміжних робіт. За рахунок цього резерву в цехах зменшилася кількість робітників-погодинників, зайнятих допоміжними роботами, і збільшилась чисельність робочих-відрядників, що також веде до підвищення продуктивності праці.

Поряд з неухильним скороченням затрат праці на виготовлення одиниці продукції, важливим резервом росту продуктивності праці є раціональне повне використання фонду робочого часу. Резерви цього фонду відображаються в скороченні невиходів робтників (премія за відвідування), простоїв і внутрізмінних втрат робочого часу.

Однією з причин недостатньої продуктивносі підприємства, як складної виробничо-економічної системи, є занадто жорстка її організаційна структура,надмірне виокремлення підрозділів за професійними гупами або функціями. Тому система повинна бути динамічною і гнучкою, періодично реорганізованою у відповідності з новими завданнями, що постають перед підприємством при зміні ситуації.

Більш досконалі методи роботи в умовах переважання трудомістких процесів стають достатньо перспективними для зростання продуктивності. Наукова організація роботи у всіх підрозділах підприємства мусить зробити ручну працю більш продуктивною за рахунок удосконалення способів використання трудових операцій, застосовуваних механізмів та інструментів організації робочих місць. Для удосконалення методів праці на підприємстві дуже важливим єпостійний аналіз трудових операцій і використання робочого часу, систематична атестація робочих місць, нагромадження і використання нагромадженого на інших споріднених піприємстах позиивного досвду, організація навчання різнихкатегорій працівників прогресивним приймам праці, усунення непотрібної (зайвої) роботи і виконання корисної з меншими витратами часу, сили і коштів.

З нововведень останніх років зачне місце займає комп’ютеризція основних управлінських процесів на підприємстві. Хоча на сьогодні кількістьПК є далеко не оптимальною, а їх потенціал використовується лише на 50%. Для досягнення високих господарських результатів діяльності підприємства недостатньо раціонально організувати робочі місця, налагодити їх забезпечення.

Також на ефективність діяльності підприємства впливають методи організації виробництва. Зокрема, потокове виробництво внаслідок високої спеціалізації, механізації та чіткої організації виробничого процесу є неефективним. Його ефективність проявляється у високій продуктивності праці, скороченні втробничого циклу і незавершеного виробництва, кращому використанню основних засобів. Все це призводить до зменшення витрат на виробництво.

Об’єднання верстатів з ЧПК, роботів, автоматичних транспортних засобів і складів загальним керуванням ЕОМ дасть можливість створювати гнучкі автоматизовані системи (ГАС) з подальшим залученням до них автоматизованого проектування продукції. Такі системи поєднують переваги потокового (вистока продуктивність) і непотокового (гнучкість виробництва) виробництва, можуть застосовуватись в усіх його типах, і особливо ефективні в серійному виробництві. Вони швидко і без істотних витрат часу і коштів переналагоджуються на випуск продукції (в межах технічних можливостей). Для цього потрібно змінити програму виробничого процесу, записану на машинному носії. Гнучкі автоматизовані системи – стратегічний напрямок ровитку техніки і організації виробнитва. За останні роки на фабриці було введено в дію лише одну ГАС.

Потрібно здійснювати постійний процес підвищення кваліфікації працівників шляхом проходження різноманітних тренінгів, курсів.

Для покращення системи стимулювання необхідно:

визначити, за які показники праці працівник може отримати премію;

спробувати спочатку впровадити систему преміювання на тимчасовій виробничій програмі, а потім оцінитит результати і поступово вдосконалювати систему;

залучити працівників до розроблення системи преміювання, щоб вони знали, чого від них очікувати і за що їм виплачують премію;

формулювати умови преміювання так, щоб робітник знав суму премії та за о вона виплачується;

виплачувати премію/винагороду якомога швидше після того, як працівник виконав відповідні вимоги;

стежити за тим, як виконується виробнича програма, по якій введено преміювання, і, відповідно, змінювати її щоб вона була ефективною;

перевіряти, чи пов’язане преміювання з результатами роботи працівника, які залежать від нього.

Поряд із матеріальною мотивацією необідно використовувати і різні форми нематеріального заохочення, які не потребують великих витрат, але справляють значний вплив на працівників:

особисто подякувати працівникам за добру роботу під час бесіди або ж у письмовій формі, чи використовувати обидва варіанти. Робити це треба зразу, якомога частіше, та обов’язково щиро;

керівництву завжди знаходити час для зустрічі з працівниками, для виявленння проблем та їх вирішення;

докладати усіх зусиль, щоб зробити робочу обстановку відкритою, довірливою і невимушеною;

заохочувати нові ідеї та ініціативи;

інформувати працівників про вироблену продукцію, послуги і стратегію діяльності, про те, як компанія заробляє, і на чому втрачає гроші, про внесок кожного працівника узагальну справу;

залучати працівників до процесу прийняття рішень, особливо тих, які стосуються їх самих;

зробити так, щоб кожен працівник ставився до загальної справи як до своєї власної;

установитипартнерські відносини з кожним працівником, надавати людям можливості зростати й освоювати нові види діяльності;

відзначати успіхи компанії, відділу, кожної окремої людини;

зробити результат роботи головним критерієм оцінки, винагороди і просування людей.

Досить високою є плинність кадрів на підприємстві. Необхідно проаналізувати причину звільнень і розробити програму, направлену на суттьєве зменшення кількості звільнеь. Серед них можна виділити:

провести аналіз стилю управління керівників цехів, майстрів, бригадрів;

довести до кожного працівника можливість кар’єрного росту на фабриці, і, як наслідок, підвищення заробітної плати;

замінити тих керівників, які не користуються повагою у колективі і не сприяють ефективній роботі бригади, зміни;

ввести обов’язкове щоквартальне звітування майстрів, начальників цехів перед вищим керівництвом.

Висновки

В ході написання курсової роботи мною були зроблені наступні висновки:

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності: існує безпосередня залежність конкурентноспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни.

Узагальнюючим показником ефективності використання людського капіталу є продуктивність праці, що, як і всі показники ефективності, характеризує - співвідношення результатів і витрат, в даному випадку – результатів праці та її витрат.

Збільшення обсягів виробництва можливе як інтенсивним, так і екстенсивним шляхами. В уовах ринку підприємства спрямовані на використання інтенсивного шляху – за рахунок продуктивності праці.

На фабриці відбулось зростання показників продуктивності праці в 2006 році. Загальна середньорічна продуктивність праці збльшилась на 38,47%, чистий дохід на одного працівника збільшився на 43,52%. Аналвз показників 2006 року свідчить про зменшення випуску прлдукції в натуральному виразі та одночасному підвищенні цих показників у вартісному виразі. Це пояснюється незначним ростом цін на продукцію фабрики.

Проводячи аналіз використання робочого часу, необхідно порівняти динаміку годинного, денного і річного виробітків робітників. Якщо індекс денного вироблення менший індуксу погодинного, то це є показником збільшення внутрізмінних втрат робочого часу, а перевищення інлексу річного виробітку над індексом денним свідчить про зростання числа явочних днів у році, і навпаки.

Але на підприємстві і далі діють фактори росту продуктивності праці.

Відповідно фактори підвищення продуктивності праці – це вся сукупність рушійних сил і причин, що приводять до збільшення продуктивності праці. Оскільки підвищення продуктивності праці має велике і для кожного підприємства окремо, і для суспільства в цілому, вивчення факторів і пошук резервів збільшення стає найважливішою задачею економічної теорії і практики.

Резерви зростання продуктивності праці – це можливості більш повного використання продуктивної сили праці, усіх факторів підвищення її продуктивності за рахунок удосконалення техніки, технології, поліпшення організації виробництва, праці, управління. Резерви тісно пов’язані з факторами зростання продуктивності праці.

Перелік посилань

1. Господарський кодекс України. – К.: «Істина», 2007-2008 р., с. 203;

2. Закон України «Про оплату праці» - К.: «Урядовий кур’єр», 2000 р., 18 травня;

3. Андрушкін В. М., Кузьмін О. С. «Основи менеджменту» - Львів: «Світ» 1995 р., с. 296;

4. Богиня Д. П., Грішнова О. А. «Основи економіки праці» - К.: «Знання-пресс», 2006 р., с. 313;

5. Єсінова Н. І. «Економіка праці та соціально-трудові відносини»- К.: «Кондор», 2007 р., 432 с.;

6. Кубіній Н.Ю., Асаулюк Я. П. «Статистико-математические методы измерения влияния предпринимательства на производительность труда» - Вісник УжНУ, Серія Економіка 2002 р.;

7. Кучеренко М. А. «Контроль якості продукції», Київ, 1994 р.;

8. Макконел К. Р., Брю С. Л. «Экономика: Принципы, проблеми и политика в 2-х т. М..», 1993 р.;

9. Мескон М. «Основы менеджмента» 1992 р.;

10. «Організація, планування і управління діяльністю промислового підприємства»/під ред. Бухало, Київ, 1992р.;

11. Плоткін Я. Д., Пащенко Я. Д., Комарницький І. М. «Економіка праці». – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2007 р., с. 339;

Додаток А

Інформація про ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» станом на 01.01.2007 р.

Повне найменування ЗАТ		ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"
Код за ЄДРПОУ		00309140
Номер свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ		00309140
Дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію		16.02.1995
Код території за КОАТУУ		2110100000
Територія (область)		Закарпатська
Місцезнаходження (поштова адреса)		88018, Закарпатська обл., м.Ужгород, Л Толстого, б.40
Міжміський код	0312	Телефон	61-23-04
E-mail	user@usf-bu.uzhgorod.ua	Факс	61-32-98
www-адреса	www.ua-parada.com
Основні види діяльності:	(Код за КВЕД)	(Найменування виду діяльності)
1	18.22.1	ВИРОБНИЦТВО ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ
2	52.42.	РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ ОДЯГОМ
Статутний капітал (грн.)		385 069
Чисельність працівників (чол.)		621
Фонд оплати праці (тис.грн.)		5 373,2

Додаток Б

Обґрунтування змін у персональному складі службових осіб ЗАТ*

№ з/п	Посада	Прізвище, ім'я, по батькові**	Стаж керівної роботи (років)	Найменування підприємства та попередня посада, яку займав
1	Директор-Голова правлiння	КАЛАМУНЯК МИРОСЛАВА МИХАЙЛIВНА	8	ЗАТ "УЖГОРОДСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА", директор
2	Нач. вiддiлу прогнозування та оплати працi	ГАБА МИХАЙЛА РОМАНIВНА	5	ЗАТ "УШФ", Начальник вiддiлу
3	Заступник директора	ГАВРОШ МАРIЯ МИХАЙЛIВНА	15	ЗАТ"УШФ", Начальник вiддiлу
4	Начальник цеху	ГОРАК IРИНА ПЕТРIВНА	8	ЗАТ"УШФ", Майстер
5	Головний механiк	IГНАЦЕВИЧ ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ	12	ЗАТ"УШФ", Механiк
6	Головний спецiалiст з питань технологiї, виробництва i якостi	КОВАЛЬЧУК ОЛЕНА СЕРГIЇВНА	5	ЗАТ "УШФ", Начальник вiддiлу
7	Начальник цеху ВТО	МАДЯР НАТАЛIЯ ЕДУАРДIВНА	8	ЗАТ "УШФ", Майстер
8	Технолог експериментального цеху	МАНIВЧУК ГАННА МИХАЙЛIВНА	10	ЗАТ "УШФ", Технолог
9	Директор ТОВ "Перечинська швейна фабрика"	МАРЦЕНЮК НАТАЛIЯ ВАСИЛIВНА	10	Директор ДП "ПАРАДА"
10	Головний бухгалтер	ПОЖО МАРIЯ МИХАЙЛIВНА	10	ЗАТ "УШФ", Зам. гол. бухгалтера
11	Iнженер вiддiлу ЗЕЗ	РИГАН ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА	8	ЗАТ "УШФ", Iнженер
12	Начальник експериментального цеху	ПОВХАНИЧ ВIКТОРIЯ МИКОЛАЇВНА	4	ЗАТ"УШФ", Зам. начальника цеху
13	Виконавчий директор	КАРПАЧЕВА МАРIЯ ГРИГОРIВНА	20	ТОВ "ЛЕ-ГО УКРАЇНА", Головний iнженер
14	Начальник вiддiлу ОП	ЯЦКАНИЧ ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА	12	ЗАТ "УШФ", Начальник вiддiлу
15	Голова профкому	ШУЛЬГА ЛЮБОВ МИХАЙЛIВНА	10	ЗАТ "УШФ",Начальник цеху
Примітки***:		- - - - - - - - - - - - - - -

Додаток В

Звіт про фінансові результати ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» За 2006 р.

	Форма N 2	Код за ДКУД	1801003
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття		Код рядка	За звітний період (2006 р.)	За попередній період (2005 р.)
1		2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)		10	13810	14179
Податок на додану вартість		15	( 271 )	( 247 )
Акцизний збір		20	( 0 )	( 0 )
		25	( 0 )	( 0 )
Інші вирахування з доходу		30	( 0 )	( 0 )
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)		35	13539	13932
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)		40	( 9 597 )	( 9 963 )
Валовий:
прибуток		50	3942	3969
збиток		55	( 0 )	( 0 )
Інші операційні доходи		60	546	1426
Адміністративні витрати		70	( 2 308 )	( 2 808 )
Витрати на збут		80	( 317 )	( 497 )
Інші операційні витрати		90	( 975 )	( 1 237 )
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток		100	888	853
збиток		105	( 0 )	( 0 )
Доход від участі в капіталі		110	0	0
Інші фінансові доходи		120	0	0
Інші доходи		130	146	0
Фінансові витрати		140	( 815 )	( 748 )
Втрати від участі в капіталі		150	( 0 )	( 0 )
Інші витрати		160	( 0 )	( 0 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток		170	219	105
збиток		175	( 0 )	( 0 )
Податок на прибуток від звичайної діяльності		180	172	50
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності		185	0	0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток		190	47	55
збиток		195	( 0 )	( 0 )
Надзвичайні:
доходи		200	0	0
витрати		205	( 0 )	( 0 )
Податки з надзвичайного прибутку		210	0	0
Чистий:
прибуток		220	47	55
збиток		225	( 0 )	( 0 )