Менеджмент та система управління

Зміст

1.Теоретична частина

1.1 Організаційно-розпорядчі методи управління

1.2 Мотивація виконавця

1.З Піраміда Маслоу

2. Інформація та комунікація в управлінні

2.1 Поняття і значення інформації та комунікації

2.2 Критерії проектування інформаційних і комунікаційних систем

2.3 Інформаційні технології в інтересах прийняття управлінських рішень

3. Практична частина

3.1 Яку мету ставив бізнесмен Ковальчук

3.2 Хто є суб'єктом і об'єктом управління на підприємстві

3.3 Яка система відносин склалася на підприємстві

3.4 Що є процесом управління

3.5 Які потреби задовольняє бізнесмен Ковальчук

3.6 Які зміни відбулися в діяльності підприємства з початку його створення і у процесі реалізації ідеї

3.7 Які категорії менеджменту використовуються в ситуації? Функції менеджменту

Список літератури

1.Теоретична частина

Економічні методи управління.

Це система прийомів і способів впливу на виконавців за допомогою конкретного порівняння витрат і результатів (матеріальне стимулювання і санкції, фінансування і кредитування, зарплата, собівартість, прибуток, ціна). При цьому слід врахувати, що крім суто особистих цілей учасник процесу переслідує і суспільні, і групові цілі.

В якості основних методів управління тут виступає система заробітної плати та преміювання, яка повинна бути максимально пов'язана з результатами діяльності виконавця. Оплату праці менеджера доцільно зв'язати з результатами його діяльності у сфері відповідальності або з результатами діяльності всієї фірми. (1)

1.1 Оранізаційно-розпорядчі методи управління

Це методи прямого впливу, що носять директивний, обов'язковий характер. Вони засновані на дисципліні, відповідальності, владі, примусі.

До числа організаційних методів відносять:

- Організаційне проектування,

- Регламентування,

- Нормування.

При цьому не вказуються конкретні особи і конкретні дати виконання.

При розпорядчих методи (наказ, розпорядження, інструктаж) вказуються конкретні виконавці та терміни виконання.

Організаційні методи засновані на типових ситуаціях, а розпорядчі відносяться більшою частиною до конкретних ситуацій. Звичайно розпорядчі методи грунтуються на організаційних.

Сутність організаційного регламентування полягає у встановленні правил, обов'язкових для виконання і визначають зміст і порядок організаційної діяльності (положення про підприємство, статут фірми, внутрішньо фірмові стандарти, положення, інструкції, правила планування, обліку і т.д.).

Організаційне нормування включає норми і нормативи витрат ресурсів в процесі діяльності фірми. Регламентування і нормування є базою організаційного проектування нових і діючих фірм.

Розпорядчі методи реалізуються у формі:

- Наказу,

- Постанови,

- Розпорядження,

- Інструктажу,

- Команди,

- Рекомендації.

Управління виробництвом здійснюється на основі правових норм, які стосуються організаційних, майнових, трудових та інших відносин у процесі виробництва.

Соціально-психологічні методи управління

Оскільки учасниками процесу управління є люди, то соціальні відносини та відображають їх відповідні методи управління важливі і тісно пов'язані з іншими методами управління.

До них відносяться:

- Моральне заохочення,

- Соціальне планування,

- Переконання,

- Навіювання,

- Особистий приклад,

- Регулювання міжособистісних і міжгрупових відносин,

- Створення і підтримка морального клімату в колективі.

1.2 Мотивація виконавця

Передумови успішної активної роботи з виконання полягають у можливості виконавців:

- Знати (інформація про цільових установках або заходи, по яких ухвалено рішення),

- Зась (ці установки і заходи повинні бути "допустимими" для виконавців, у тому числі не порушувати юридичних та етичних норм),

- Могти (виконавці повинні мати кошти для виконання дорученої),

- Хотіти (вони повинні бути мотивовані).

Під мотивом розуміють спонукання людської поведінки, що базується на суб'єктивних відчуттях недоліків або особистих стимулів. Мотиви людської поведінки мають певну ієрархію (вона зазвичай називається "пірамідою Маслоу")

1.З Піраміда Маслоу

Перш за все, слід забезпечити співробітника:

- Можливостями виконати роботу,

- Визначити його рамки дій,

- Чітко сформулювати цілі і завдання,

- Створити оточення, що сприяє виконанню завдання (надати кошти, необхідну інформацію, сформувати організацію, використовувати стиль управління, що грунтується на причетності виконавців).Мотиваційне управління концентрується:

- На впливі на стан мотивації (ступеня ідентифікації співробітника з фірмою, формуванні його мотивів), -Почуття його власного достоїнства (поваги як особистості, повідомлення про його значення для фірми, Очікуваннях результатів від його діяльності);

- Приведенні мотивів у дії (обговорюються особисті інтереси й можливості співробітника);

- Посиленні мотивів;

- Оцінці роботи й атестація (перегляд зарплати, ріст, додаткові вигоди);

- Задоволення потреб;

- Забезпеченні процесу мотивації.

- Гарна робота по мотивації співробітників веде:

- До збільшення обороту і прибутку;

- Поліпшення якості виробів;

- Більш творчому підходу і активності у впровадженні досягнень НТП;

- Підвищеного притоку співробітників;

- Підвищенню їх працездатності;

- Більшої згуртованості і солідарності;

- Зменшення плинності кадрів;

- Поліпшення репутації фірми.(1)

2. Інформація та комунікація в управлінні

2.1 Поняття і значення інформації та комунікації

Інформація має велике значення для внутрішнього управління фірмою і її зовнішніх контактів, і особливо для ухвалення рішень вона є обмеженим і дорогим ресурсом виробничої активності фірми.

У системах з розподілом праці особини володіють однаковою інформацією і тому необхідний її обмін або комунікації.