Вільні економічні зони, їх класифікація, особливості

31. Вільні економічні зони, їх класифікація, особливості

функціонування.

Вільні економічні зони – це обмеженні території, міста, порти, в яких діють пільгові економічні умови для іноземних підприємств та спільного підприємництва орієнтовані на вирішення зовнішньо-торгівельних загальноекономічних, соціальних і науково-технічних задач.

Цілі

-    Притягнення іноземного капіталу

-    Прискорення розвитку регіону

-    Освоєння його ресурсів

-    Збільшення експортного потенціалу і імпортзаміщуючого виробництва

-    Придбання досвіду хазяйнування

-    Навчання спеціалістів міжнародного бізнесу

-    Створення інфраструктури зовнішньоекономічних зв’язків

Види пільг:

1)         зовнішньо-торгівельні (зменшення мита)

2)         фінансові (орендна плата за землю, комунальні послуги)

3)         фіскальні ( податкові пільги – податок на прибуток)

4)         адміністративні (режим вв’їзду/виїзду працівників)

Зони вільної торгівлі – найбільш типові:

-   зовнішньо-торгівельні (порти, аеропорти, вокзали, прикордонні)

-   зони експортного виробництва (експорт)

-   функціональні (галузеві): „технологічні парки”, туристично-рекреаційні, зони страхових і банківських послуг, імпортно-промислові(офшорні)

Офшори – це зони де діють пільгові умови оподаткування

-           комплексні зони

Україна. ВРУ приймає закон. Найперша „Сиваш”. 24 – вільні економічні зони.

32. Міжнародна міграція робочої сили, її види, масштаби, значення.

Міжнародна міграція робочої сили (ММРС) – її переміщення через кордони в пошуках кращих умов праці і життя. Це важливий елемент міжнародного ринку, це одночасно і форма відносного перенаселення.

Еміграція – виїзд з країни. Імміграція – притік роб. сили в країну. Рееміграція – повернення роб. сили, що виїхала з країни.

Причини міграції: політичні, економічні. Їдуть в основному люди з країн з низьким рівнем доходів у країни з високим рівнем доходів.

Етапи міграції:

1.         к. 18ст. – поч. 19ст. з Європи в США пересувалось населення;

2.         20ст. – період 1-2 Світових війн;

3.         1956р. із Угорщини в інші країни; 1967р. – із Чехословаччини; після 60-х р. – із Куби;

4.         виникає явище “відтік умів” із Європи, Азії у США, із Індії у Великобританію, із Єгипту, Алжиру у Францію;

5.         90-ті рр. – інтенсивний потік з країн з перехідною економікою в розвинуті країни світу. Канада як транзитна територія в Америку.

Причини міграції:

-           незадоволення умовами життя і можливості їх покращити;

-           нерівномірність економічного розвитку країн, асинхронність промислового циклу (економіка розвивається циклічно, цикл – від однієї кризи до іншої). Велика депресія 1929-1933рр.

-           збільшення витрат на підготовку роб. сили примушує під-ва шукати дешеву, підготовлену робочу силу;

-           хронічне масове безробіття в країнах міграції. Розрізняють країни еміграції та країни імміграції;

-           інтеграція;

-           неекономічні фактори: культура, екологія, право, політика і т.д.

 Форми міграції роб. сили, які залежать від критеріїв:

1.         від тривалості: постійна (безповоротна) – промислові робітники; тимчасова – спеціалісти, науковці, журналісти; сезонна – аграрне перенаселення (збор врожаю), сезонні туристи.

2.         від характеру переміщення (від правового статусу мігрантів): легальна/нелегальна, добровільна/примусова;

3.         міграція в прикордонних межах;

4.         еміграція без виїзду – це робота на іноземні компанії у власній країні;

5.         “відтік умів” – еміграція високо кваліфікаційної роб. сили.

Наслідки міграції:

1.         вплив на ринок праці:

-           в країнах еміграції виграють ті, хто залишався, бо зменш-ся конкуренція, збільшується з/п; програють – наймачі, споживачі товарів (підвищення ціни);

-           в країнах імміграції виграють - підприємці від додаткової роб. сили, зменш-ся з/п і ціни споживання; програють – місцеві робітники, менша з/п, більша конкуренція. В цілому виграють мігранти і приймаюча країна, а країна – еміграції більше втрачає. Виграє міжнародна економіка.

2.         вплив на фінанси країни – мігранти не платять податки в своїй країні, а платять в приймаючій, де і користуються суспільними благами.

-           в країнах – еміграції вони втрачають блага (соц. захищеність), але більше втрачає країна – еміграції у вигляді податків, ніж зберігає у на суспільних витратах. Мігранти – молодь, отримавши освіту платять податки в інших країнах. В країни – еміграції ідуть перекази грошей родичам;

-           в країнах – імміграції – витрачаються кошти на соц. програми, але отримує податки більше ніж ці програми. Чистий тягар – це політичні біженці.

Неринкові наслідки: міграція знань талантів; перенаселеність і соц. непорозуміння.

33. Світовий ринок робочої сили, його структура, тенденції.

Світовий ринок робочої сили це система організаційно-правових відносин пов’язаних з переміщення робочої сили між країнами.

Принципи його формування:

1.         Визначена особиста (правова) і економічна свобода мігранта в виборі напрямку міграції.

2.         Право приймаючої країни і її споживачів іноземної робочої сили самій вирішувати про кількість і якість притікаючої робочої сили.

3.         Головним регулятором відносин продавця і покупця є ціна.

Функції СРРC:

1.         Це регулювання попиту і пропозиції робочої сили

2.         порівняння національних вартостей робочої сили і встановлення інтернаціональної ціни робочої сили.

3.         Розподіл робочої сили між секторами світового господарства між країнами і регіонами.

4.         Стимулювання професійної і географічної мобільності робочої сили.

Елементи міжнародного ринку робочої сили

1.         Пропозиція – кількість робочої сили, що є на світовому ринку або може бути доставлена на нього.

Джерела:

-           зайняті, що шукають роботу

-           безробітні

-           робоча сила, що формується

-           біженці

Серед мігрантів багато чоловіків, дітей. З професійної точки зору:

·          некваліфікована робоча сила

·          кваліфіковані робітники

·          висококваліфіковані спеціалісти ( з країн, що розвиваються та між розвинутими країнами)

2.         Попит – платоспроможна виробнича економічна потреба світової економіки в новій робочій силі

Фактори, що визначаюь об’єм попиту:

·          Зменшення чисельності населення;

·          Зменшення питомої ваги працездатних

·          Дисбаланс в професійній структурі робочої сили

·          Збільшення витрат на освіту

Похожие работы

Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах

Скачать

83440

6

3

... цілей у сфері світової політики, обумовлених економічними інтересами, а також маючи під собою науково-технічне підгрунття.   2.2. Значення ТНК в міжнародних економічних відносинах Для сучасної світової економіки характерний навальний процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківсько ...

Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії

Скачать

142504

11

17

... негативному сальдо торгівлі, оскільки Японія на експорт виставляє товари високих технологій, а експорт низько передільного металу та сільськогосподарської продукції з України її практично не цікавить. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРІЄЮ ТА ЯПОНІЄЮ   2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Польщею, Австрією і Японією   В табл ...

Сучасні особливості розвитку міжнародних економічних відносин

Скачать

32160

0

0

... торговельному, галузевому, транспортному, валютному праві. Це повинне орієнтувати суб’єктів ЗЕД на постійне слідкування за новими положеннями національного законодавства та міжнародного права, що віддзеркалюють сучасні потреби розвитку міжнародних економічних відносин країн світу. Поряд з цим в умовах стрімкого розвитку НТР, глобалізації міжнародної економіки розширюються, інтенсифікуються та ...

Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразилії

Скачать

129498

9

19

... відділом Посольства. Щоб бути чинними на території Бразилії, будь-які документи мають бути легалізовані Міністерством закордонних справ України та консульським відділом Посольства Бразилії. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, УГОРЩИНОЮ, ФРАНЦІЄЮ ТА БРАЗИЛІЄЮ   2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією   В табл.2.1 ...