1. Власник: офіційний (державний) і приватний.

2. Характер використання:

- позичковий (державний) – у вигляді кредитів.

- підприємницький:

·          Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – в Укр.. встановлено 50% + акції від статутного фонду. До ПІІ відносяться ті інвестиції, які становлять 10% і більше статутного фонду капіталу.

Прямі – це ті інвестиції, які дають право контролю за діяльністю підприємства.

·          Портфельні інвестиції – ті, що не дають права контролю за діяльністю підприємства.

Прямі закордонні інвестиції – наші підприємці вкладають за кордон. Прямі іноземні інвестиції – іноземці вкладають у нашу державу. Прямі інвестиції – інвестиції, які надають право контролю над діяльністю підприємства. За законодавством України це інвестиції, що становлять 50 і більше % від установленого капіталу фірми. За міжнародною статистикою прямі інвестиції – це інвестиції що становлять 10 і більше % від уставного фонду. Портфельні інвестиції – не дають права контролю над діяльністю підприємства.

Наслідки руху капіталу для країн базування (звідки йде капітал):

1.         Шлях реалізації компаніями технологічного лідерства

2.         Можливість використання дешевої робочої сили

3.         Поширення свого ринку

4.         Неможливість повного використання своїх потужностей всередині країни

5.         Для самої країни:

-    збільшення пасиву платіжного балансу

-    % прибутку ідуть в інші платіжного балансу

-    можливість політичного і економічного впливу на інші країни.

Для країн приймаючих:

1.         Можливість запозичення нової технології, досвіду;

2.         Можливість зменшення витрат виробництва, збільшення об’ємів виробництва, об’ємів експорту, конкурентоспроможності продукції, зайнятості, ...

3.         підвищення наповненості внутрішнього ринку, поширення для споживача можливостей вибору продукції.

4.         для самої країни (бюджет):

-           збільшення податків в бюджет

-           сам капітал іде в актив платіжного балансу

-           % і частина прибутку в пасив платіжного балансу.

5.         поширюються можливості реінвестицій

Державна підтримка:

-           надання державних гарантій

-           страхування прямих закордонних інвестицій

-           урегулювання інвестиційних зборів

-           відмова від подвійного оподаткування

-           адміністративна і дипломатична підтримка

Об’єм руху капіталу: За період з 1990-2004 рік загальний об’єм прямих іноземних інвестицій в світовій економіці зріс $1,95 трильйонів до $7,1 трильйонів. Відповідно зросла доля прямих іноземних інвестицій в загальному об’ємі капіталовкладень в світі з 4,3% до 10% Україна: 1999р – $2,8 млрд., на 01.07.2005р. – $9,1 млрд., це 3,6 % від усіх капіталовкладень.

Основні сучасні тенденції в русі капіталу:

1.         зростання об’ємів в основному за рахунок взаємного обміну

2.         рух капіталу з країн, що розвиваються і перехідних зовсім незначним

3.         Прямі іноземні інвестиції пов’язані зараз в основному злиттям і поглинанням компаній

Найбільші об’єми злиття і поглинання в хімічній, автомобільній і фармацевтичній галузях.

Структура вкладу капіталу:

В Україні в основному вкладають в:

1)                                 харчова і тютюнова 15,5%

2)                                 торгівля 15%

3)                                 фінанси 9%

4)                                 енергетика 9%

5)                                 транспорт і зв’язок 7,8%

6)                                 машинобудування 8% на 2004р.

Основні форм залучення:

1.                                 гроші 62%

2.                                 майно 29,4%

3.                                 цінні папери

4.                                 інші

Інвестиції надійшли з 116 країн світу. На 10 країн припадає 80% інвестицій:

1.         США – 13,8%

2.         Кіпр – 13,5%

3.         Великобританія – 10,7%

4.         Німеччина – 7,6%

5.         Нідерланди – 6,6%

6.         Віргінські острови – 6,5%

7.         Російська федерація – 5,5%

8.         Українські „гарячі гроші” від 4 до 6 млрд. $.

В 2004р. неповернення валютних доходів в Україні становила 4,5 млрд. $

 

30. Транснаціональні компанії, їх види, масштаби діяльності,

економічна роль.

ХХ ст. Характеризується інтенсивною інтернаціоналізацією виробництва, яка на сьогодні прийняла форму глобалізації економіки в основі чого лежить рух капіталу і діяльність ТНК.

Міжнародна компанія – компанія, що здійснює капіталовкладення в різних країнах світу. Види міжнародних компаній:

1.         міжнаціональна компанія – компанія, що діє на основі об’єднання капіталів декількох країн.

2.         Транснаціональні компанії – національні за походженням, міжнародні за масштабами дій.

ТНК за критеріями ЄБРР:

1.         капітал не менше 1 млрд. $.

2.         свої підприємства не менше 20 країн світу

3.         таких компаній коло 1000

Об’єми продажів закордонних дочірніх компаній становив 13 трильйонів $, що в 2 рази більше світового експорту, більше половини всіх продажів ТНК приходиться на 100 компаній. На ТНК приходиться більше 50% промислового світового виробництва, більше 80% патентів і ліцензій, 90% ПЗІ, 67% міжнародної торгівлі. Одна із важливих сучасних тенденцій є злиття і поглинання.

В 1998 – злиття Chrisler і Даймлер Бенз

В 1999 – Ford+Volvo+33% Nissan

Характерні риси ТНК:

-           розвинута закордонна мережа

-           значна інтенсивність внутрішньокорпоративної торгівлі

-           відносна незалежність в прийнятті операційних рішень

-           мобільність кадрів

-           використання нових технологій в рамках замкнутої корпоративної системи

За організацією: вертикальні і горизонтальні

1.         вертикальні – філії за кордоном, постачальники напів фабрикатів, материнські компанії

2.         горизонтальні – філії повністю або частково дублюють діяльність материнської компанії.

Приймаюча країна:

Позитив

-           отримує нові технології

-           росте об’єм виробництва, зайнятості

Негатив

-           значна частина прибутку вивозиться

-           можливість зосередження в країнах „брудного” виробництва, використання трансферних цін

-           можливість політичного тиску

Країна базування:

Позитив:

-           приток прибутків, поповнення держаного бюджету

-           можливість розповсюдження економічного впливу

Негатив

-           вивезення капіталів іде в пасив платіжного балансу

 


Информация о работе «Міжнародні економічні відносини»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 89770
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
83440
6
3

... цілей у сфері світової політики, обумовлених економічними інтересами, а також маючи під собою науково-технічне підгрунття.   2.2. Значення ТНК в міжнародних економічних відносинах Для сучасної світової економіки характерний навальний процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківсько ...

Скачать
142504
11
17

... негативному сальдо торгівлі, оскільки Японія на експорт виставляє товари високих технологій, а експорт низько передільного металу та сільськогосподарської продукції з України її практично не цікавить. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРІЄЮ ТА ЯПОНІЄЮ   2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Польщею, Австрією і Японією   В табл ...

Скачать
32160
0
0

... торговельному, галузевому, транспортному, валютному праві. Це повинне орієнтувати суб’єктів ЗЕД на постійне слідкування за новими положеннями національного законодавства та міжнародного права, що віддзеркалюють сучасні потреби розвитку міжнародних економічних відносин країн світу. Поряд з цим в умовах стрімкого розвитку НТР, глобалізації міжнародної економіки розширюються, інтенсифікуються та ...

Скачать
129498
9
19

... відділом Посольства. Щоб бути чинними на території Бразилії, будь-які документи мають бути легалізовані Міністерством закордонних справ України та консульським відділом Посольства Бразилії. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, УГОРЩИНОЮ, ФРАНЦІЄЮ ТА БРАЗИЛІЄЮ   2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією   В табл.2.1 ...

0 комментариев


Наверх