Місце - Британія, яка втратила колоніальну систему

2 місце - Британія, яка втратила колоніальну систему.

З місце за ВВП - Франція. Німеччина найбільш зруйнована, але найбільші темпи зростання ВВП. З іншого боку колишні залежні країни здобувають незалежність. Зростає кількість країн, що розвивається.

Країни східної Європи під впливом з одного боку успіхів СРСР з другого під впливом армії СРСР почали переходити до комуністичного табору. Як результат виникає міцний комуністичний табір. Кількісно соціалістична система починає збільшуватись.

В першій половині 70-х. Років ми бачимо кульминацію цієї системи. Статистика:

·           1/3 світової території

·           25% світового населення

·           40% світового промислового виробництва

·           25% світового доходу.

Формування РЕВ (1971р.) - рада ек. взаємодії, що з'єднала більшість країн блоку: СРСР, Куба, Китай, В'єтнам, Північан Корея, Кампучія, Лаос.Всі ці країни оголосили будівництво соціалізму та вважалися країнами соц. табору.

Країни соціальної орієнтації (для цих країн був сприятливий момент приєднання до соц. табору): перший - Єгипет, Ефіопія, Конго, Ангола, Мозанбік, Чілі, Перу, Бангладеш. Більшість цих країн нечесно проголошували, тому що СРСР дуже допомагав (пільги, торгівля, будівництво). Декілька країн неодноразово змінювали свою орієнтацію. Це був найкращий час розвитку соц. табору.

Ринкові країни в цей час розвивалися не стабільно. Німеччина та Японія показують гарні результати. Питома вага ринкових країн знижується, а соціального табору зростає.

Конфлікт між соціальним та ринковим табором зростає. Підґрунтям для подальшого розвитку пролетаріату є велике число країн з бідним населенням. Країни ринкової економіки вкладають багато грошей, щоб розбити цей резерв.

Західна система витрачає десятки мільйонів $ на гонку озброєнь. Країни з ринковою ек. знаходять свої досягнення в воєнній сфері. Відбувається інформаційна революція, яка охоплює всі країни заходу.

Лише в 70-х. роках СРСР + сх. Європа схаменулися, що вони вже на 20-ть років відстали від Заходу. Почалася тотальна комп'ютерізація.

Величезний розрив між нововведеннями в військовій системі та в інших сферах. З 70-х. років відбувається нарощування відставання СРСР від ринкової системи, яке у 80-ті роки проявилися повністю. Стало очевидним, що система втрачала ефект. В деяких країнах була спроба переосмислити систему (Чехословаччина), але ці ідеї були придушені.

Наступна спроба в Польщі. На початку 80-х відновлюються ринкові відносини: профспілка "Співдружності + церква" + не італієць був обраний Римським папой, що було колосальним поштовхом. Польща одною з перших відходить від засад соціалізму.

Поступово відходять Угорщина, Чехія Словенія, Словакія та ін.

Країни з ринковою ек. теж зазнають змін:

1.         У 80-х роках починається найдовша фаза зростання;

2.         Країни роблять значні кроки в сфері впровадження нових технологій;

3.         Країни продовжують застосування соціальних механізмів для забезпечення нормального рівня

життя людей.

Відбуваються базові зміни. В кінці 80-х р років ми бачимо остаточне гальмування темпів зростання ек. СРСР. Світова економіка на початку 90-х років знов переводиться на монополярну систему, створюється нова модель світового господарства.

РИСИ НОВОI МОДЕЛI ЕКОНОМIКИ

1.         Відсутність економічного та політичного антогонізму (відсутність таких суперечностей, які не можна вирішити або які вирішуються кривавими війнами.

2.         Відсутність конфронтації (прямої боротьби між блоками, країнами)

3.         Взаємозалежність усіх елементів системи

4.         Дуже динамічна трансформація усіх елементів системи.

На сьогоднішній день існує 2 точки зору:

1.         Сьогоднішня світова економіка дійсно не біполярна, але США - гегемон, одностайний лідер, єдина супердержава, що регулює та контролює більшість світових процесів.

2.         США - не єдиний, але наймогутніший полюс. Світова економіка об'єднує декілька центрів сили.

1 модель:

Проголошує, що світова економіка динамічно розвивається. Імпульси, що йдуть з центру не периферійні.

2 модель:

Ця точка зору пояснює динамічне зростання, як тісну взаємодію усіх центрів.

Сучасна модель економіки

Характернi ознаки моделi з центрами сили

1. Глобальна трансформація взаємозв'язків:

а) Політичних;

b) Економічних;

с) Соціальної сфери;

d) Способу життя;

е) Масової свідомості.

2. Імпульс підняття рівня світової економіки — це синтез імпульсів, що породжують "центр сили", а також вторинні імпульси, що народжуються в інших країнах.

3. Формування загальних спільних цінностей:

• економічна безпека;

• права людини;

• інформаційні питання

Система світової економіки є складною системою, її, як і будь-яку систему, визначають два аспекти:

·           ієрхаричність

·           структуровість

Матеріальні блага, багатства розподілені нерівномірно. Якщо втратимо США, Японію, Німеччину -то це всього 9% світового населення, але 50% світового виробництва, 33% світового купівельної спроможності.

Таким чином ми можемо виділити окремі група лідерів світової економіки.

Світова економіка не могла б існувати без світового порядку.

Світовий порядок – це норми світового цівільного та приватного права, що регулюють відносини між країнами та інституціі, які втілюють норми.

 

Основні суб'єкти світової економіки:

1.         Національні господарства;

2.         Транснаціональні корпорації;

3.         Міжнародні інтеграційні об'єднання.

Критерії розподілу:

1.         Рівень економічного розвитку;

2.         Соціальна структура;

3.         Типи економічного розвитку;

4.         Характер зовнішньо-економічних зв'язків.

Існує декілька класифікацій групи країн, що входить до світової економіки:

1. Поділяє світ на 3 світи:

1) Світ промислово-розвинутих країн;

2) Світ країн, що переходять від адміністративно-командної ек.

3) Країни, що розвиваються.

2. Класифікація 00Н:

1) Промислово-розвинені країни з ринковою економікою;

2) Перехідні країни, країни з адміністративно-командною економікою;

3) Країни, що розвиваються.

3. Ідеологічна:

1) Країни півночі ( всі країни півн. Європи і з перехідною ек. і промислово-розвинуті)

2) Країни півдня ( країни півдня, країни, що розвиваються + країни Азії + Китай + В'єтнам)

4. За типом індустріального розвитку:

1) Постіндустріальні країни (США)

2) Індустріальні (Росія,Україна,Італія,Іспанія)

3) Доіндустріальні (Азія, Африка)

 

Характеристика країн світу

Стандартна класифікація, яка вживається 00Н (3 групи)

 

1) Промислово-розвинені країни (24 країни, 55-56% валового продукту, 67-70% світового експорту):

• країни Північної Америки (США-35%, Канада), країни Західної Європи (Німеччина 9-

11.5%,Франція, Італія, Британія), Японія 15-18%, Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Іраїль,

Норвегія, Швеція, Фінляндія;

Промислово-розвинені країни мають різний рівень: 7 країн - 45% ВСП, 50-51% світового експорту.

2) Країни, що розвиваються. (150 країн):

• Країни Азії (30%), Африки(50%), Латинської Америки(34%), Центральної Америки,

Близький Схід, Тихооеканський басейн. 40% - СВП, 25-26% - світового експорту.

Загальні риси країн, що розвиваються:

а) Займають особливе місце в світовому господарстві;

b) Багатоукладна структура економіки;

с) Відносно менш розвинена промисловість;

d) Низький рівень життя людей;

е) Специфічна роль релігії, матріархальних відносин. Неоднорідні, складаються з декількох підгруп: авнгард-НІК, 5-7 дійсно стабільні: Південна Корея, Сінгапур, Тайвань.

3) Найменш розвинені. Самі відсталі, на узбіччі світового процесу. Ці країни щорічно доповнюються. Число їх сягає 46-50 країн. Переважна більшість країн Африки, Афганістан, Бангладеш, Непал.

Окремо країни, що експортують нафту - ОПЕК - мали колосальні напливи нафто-доларів до середини 70-х. років, що допомогло створити ек. систему, підняти рівень життя людей. Але потім ціни знизились, і більшість цих країн біднує.

4) Перехідні країни. 28 країн, 18 країн східної Європи, 9 країн Середньої Азії. 5% - СВП, 3% -світового експорту. Росія: 2% СВП, 1% світового експорту. Одна з головних рис - мобільність факторів виробництва. Саме сучасний підхід характеризується інтенсифікацією руху факторів виробництва.

2 підходи до ек.:

1.         Статична економіка (Сміт, Рікардо) - робоча сила не рухається;

2.         2. Динамічна економіка

Класифікація факторів виробництва.

1. За походженням:

• Основні - дані природою, або такі, що дуже довгий час накопичувалися в країні.

• Розвинуті - такі фактори, що придбані країною. За допомогою інтенсивних інвестицій, імпорту технологій.

2. За ступенем спеціалізації:

• Загальні - застосовувалися майже у всіх галузях (середня освіта-здатність робітника працювати в будь-який галузі)

• Специфічні - можна застосувати лише в одній галузі.

Узагальнюючи мобільність факторів виробництва:

1. Низьку мобільність мають основні фактори виробництва; високу - розвинені;

2. Більш динамічні - загальні; менш - специфічні фактори виробництва.

Світова економіка – це сукупність національних економік, що пов’язана мобільними факторами виробництва.

Міжнародний обмін товарів

Функціональні форми розподілу праці

1. Загальний (розподіл праці між великими сферами економ, життя)

2. Галузевий

3. Одиничний

Форми територіального розподілу праці

1. Міжрегіональний (розподіл праці між субрегіонами або регіонами)

2. Міжнародний (між країнами)

МРП не може існувати без міжнаоолної коопеоаиії.

Міжнародна кооперація – стійкий обмін між країнами, який грунтується на МПП

На сучасному етапі найбільш динамічно розвиваються такі види поділу праці:

1. міжгалузевий

2. внутрішноьгалузевий

3. подетальний (технологічний) поділ праці що розвивається в середині корпорації

Ми можемо також спостерігати еволюцію ринків.

Структура всіх ринків:

1.         Внутрішній (задоволення власних потреб)

2.         Національний (частково для себе частково для експорту)

3.         Міжнародний (частина національних ринків що частково пов'язується з зарубіжними)

4.         Світовий ринок (сформувався в кінці 19 ст. - поч. 20 ст.)

Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних торгово-економічних відносин, що представляє собою сукупність всієї зовнішньої торгівлі всіх країн.

Одна країна - зовнішня торгівля.

Дві країни - міжнародна двостороння, взаємна торгівля. Всі країни -світова, міжнародна торгівля.

За ступенем включення МПП розрізняють такі країни:

·           Авторкічні країни (Іран, Пд. Корея, Албанія) - майже не приймають участь у міжнародній торгівлі;

·           Відкриті економіки (Сингапур, з деякими обмеженнями - економіка Гонк-Конгу) - повністю інтегруються в світову торгівлю, майже без обмежень руху товарів.

·           Економіка яка поєднує елементи першого та другого; яка є дуже велика і не однорідна наприклад, за ступенем відкритості: Тайвань, Австрія)

Вартість експорту товару Х_ij X_wj X_i – заг. експорт X_w – світ. експорт

RCA = (Х_ij/X_wj)/( X_i/X_w) відношення експорту по певному товару до співвідношення загального експорту

 

Торговий обіг - сума експорту та імпорту.

Торгове сальдо - різниця між експортом та імпортом.

Експортні квоти - експорт поділити на ВВП та помножити на 100 %

Імпортні квоти - відношення імпорту до ВВП у %

Зовнішньо торгова квота – 1/2(вартість експорту + імпорту) поділено на ВВП та помножено на 100%

 

Номінальний вартісний обсяг світової торгівлі - це обсяг:

А) експорту та імпорту в $ обчисленні

Б) в поточних цінах. Дуже залежить від курсу $

Умови торгівлі – співвідношення експорту та імпорту цін

 

З аспекти:

1. Окремі товари;

2. Окрема країна;

3. Група країн.

Реальний вартісний обсяг світової торгівлі - це номінальний вартісний обсяг помножений на дефлятор.

Як правило світовий експорт підраховується в цінах РОВ , світовий імпорт в цінах СІР. Тлумачення всіх термінів дає міжнародний кодекс термінів. Він визначає РОВ як Ргее оп Ьоага-передбачає доставку в порт і на судно. СІР-соазІ іпзигапсе Ггаіе. В СІР завжди будуть вимагати доставку товару в порт, розвантаження, страховий поліс і сплату фрахтування. За основу, міжнародна статистика при розрахуванні цін бере умовне транспортування морем.

Торговий баланс - це статистичний звіт, що містить відомості про співвідношення фактичних надходжень від експорту і фактичних платежів.

Головні аспекти світової торгівлі:

 

1. Динаміка світової торгівлі

• Темпи зростання експорту за останні 20 років завжди перевищують темпи зростання ВВП в 2-2,5 рази

• Темпи зростання експорту країн що розвиваються були вищі ніж темпи у розвинутих країн.

• Найвищі темпи давали НІК.

2. Географічна структура

• 2/3 світового експорту припадає на промислове розвинуті країни

• серед країн що розвиваються Уд експорту припадає на НІК

• питома вага промислово-розвинутих країн зменшується

• питома вага НІК значно збільшується

3. Товарна структура світового експорту

• Характеризується значною питомою вагою обробної промисловості - 2/3

• Питома вага палива зменшилась за 20 років у 2 рази

• Питома вага сировини і продовольства повільно зменшується

Нові риси світової торгівлі:

1.         значний вплив-інформаційно-технологічної революції на динаміку і структуру торгівлі

2.         різке загострення і нові форми конкуренції

3.         різке збільшення внутрішньофірмової торгівлі

4.         відбувається глобалізація ринку

Форми міжнародного обміну товарами:

Етапи розвитку форм:

1.         Докапіталізм і ранній капіталізм(15-17 ст)

1.         факторії, ярмарки, торгівельні компанії, товарні біржі, торгівельні будинки (Японія)

2.         Капіталістичний етап (17-19 ст) аукціони, міжнародні торгівлі

3.         Сучасний етап.

Пряма міжфірменна торгівля, зустрічна торгівля, внутрішньокорпораційна торгівля (з'явилась 20-30

років тому)

Суб'єкти світової торгівлі.

1.         Найбільші світові експортери: США, Німеччина, Японія. Разом 500 млрд експорту

2.         Серед країн що розвиваються: Гоконг, Сінгапур, Півнвчна Корея. Разом 100 млрд експорту на рік.

3.         Серед перехідних країн: Китай (130 млрд) Росія, Польща.

Найбільші країни за експортом на душу населення: Гонконг, Бельгія.

Умови торгівлі:

Тенденції:

1. Погіршення умов торгівлі країн що розвиваються

2. Покращення умов торгівлі розвинутих країн

3. Погіршення умов торгівлі перехідних країн

Щодо окремих країн:

США (80 роки - погіршення, 90-покращення)

Японія (покращення умов торгівлі за останні 15 років)

Країни що розвиваються: Найбільше погіршення серед регіонів мав Близький Схід. Стійке погіршення мали Латинська Америка та Африка, але з 1994 року Латинська Америка його покращила , а Африка ні.

Експортні квоти:

Промислові країни можна ранжувати за експортними квотами:

1.         Німеччина(33%)

2.         Японія(9,5%)

3.         США

Імпортні квоти:

1.         Німеччина

2.         США

3.         Японія

Світові ціни

Розрахункові Друковані

Ціни, які розрах. Фірмами Ціни повідомлені в джерелах

За власною методикою яка є ноу-хау масової інформації

Друковані поділяються на:

А) Довідкові: внутрішньо та зовнішньооптові (базові для всіх розрахунків в міжнародній торгівлі)

Б) Біржові котировки (використовуються особливо часто при торгівлі сировиною)

В) Ціни аукціонів

Г) ціни міжнародних торгів

Д) ціни фактичних контрактів

Е) ціни пропорцій найкрупніших фірм

Біржеві ціни - ціни що складаються на товарних біржах. Використовуються часто при торгівлі сировиною

 

Основні центри інформації біржових цін:

1.         лондонська біржа металів

2.         чикагська торгова палата, чикагська товарна біржа

3.         нью-йорська торгівельна біржа

4.         французька міжнародна фьючерсна біржа

Товари, що продаються через біржі:

1.         с\г товари

2.         енергетичні товари

3.         метали

4.         інші сировинні товари

Існує З види цін:

1.         ціна продавця

2.         ціна покупця

3.         ціна реального контракту

Світова торгівля сировиною і с\г товарами включає основні види контрактів:

контракти, що здійснюються на умовах СПОТ(негайний продаж товару після його оплати) форвардні - контракти на поставку в майбутньому ( від 3 до 24 місяців) Ціни на такі контракти зовсім різні

Товарний арбітраж - купівля і!ҽегайний продаж товару в іншому місці

Аукціон торгівля

Значна кількість товарів не продається через біржі.

Аукціонні товари продаються партіями. Один екземпляр(виставлений) - називається лот.

Аукціон ведеться англійською мовою

Ціни контрактів містять інформацію про комплексні поставки товарів.

Розглядають 4 типи комплексних поставок:

1.   генеральний підряд

2.   договора про готову продукцію

3.   договора про реалізацію

4.   контракт ВОТ (Built Operate Transform)

Зовнішньоторгова політика

Стратегії:

1. Протекціонізм - це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземного ринку шляхом встановлення тарифів.

Ступені (форми):

розумні, помірковані

крайні

Імпорт заміщуючої моделі який поєднується з протекціонізмом означає, що країна намагається стимулювати внутрішній розвиток, виробляти товари та зменшувати імпорт.