Для оцінки використаних оборотних коштів під-ва використовують систему показників обортних коштів

5. Для оцінки використаних оборотних коштів під-ва використовують систему показників обортних коштів.

- оборотність оборотних коштів: в разах

- - показує скільки разів обертаються оборотні кощти, щоб отримати товарну продукцію.

- В днях

Цей показник показує за скільки днів обертається середній залишок оборотних коштів.

Наприклад: оборот в разах = 6 раз, то оборот в днях за рік становить = 365/6=61день

- коефіцієнт закріплення оборотних коштів

- Показує з якою частотою оборотних коштів отримана певна сума ТП; чим менше – тим краще.

- рентабельність оборотних коштів.

- показує яка сума отримана завдяки оборотним коштам

6. Нормування оборотних коштів – це встановлення необхідної, оптимальної, допустимою їх величини, яку прийнято називати нормативом оборотних коштів.

Норматив оборотних коштів встановлюється у двох показниках: в днях, в сумі.

1. Виробничі запаси.

Розмір виробничих запасів залежить від обсягів виробництва і єдності складів сировини і матеріалів. Щоб задовольнити ці дві умови, підприємство вибирає періодичність поставки сировини. Тоді виробничі запаси формуються у такій послідовності:

- встановлення нормативів у днях, який складається з таких частин:

· запас транспортування – час транспортування сировини

· запас приймання – час на розгрузку, приймання, складування сировини

· запас лабораторний – час на аналіз сировини

· запас робочий – це половина інтервалу поставки

· запас страховий – 30%-50% від робочого запасу.

Такі розрахунки проводяться по кожній складовій виробничих запасів:

- сировинні

- матеріальні

- паливо

- запчастини

2. Незавершене виробництво

Норматив незавершеного виробництва визначається за такою формулою:

= тривалість циклу * добовий обсяг виробництва * коефіцієнт наростання витрат

а – витрати на виробництво у перший день циклу

b – решта протягом всього циклу

Іноді для спрощення розрахунків Н витрати моди

3. Витрати майбутніх періодів.

Сума витрат майбутніх періодів визначають звичайними балансовими методами.

Залишена на початок року + витрати, які треба зробити в плановому періоді – сума погашених витрат за рахунок собівартості продукції = сума витрат майбутніх періодів

Погашення витрат майбутніх періодів здійснюється щомісяця у розмірі 1/12 від їх планової суми.

4. Готова продукція.

Норматив готової продукції залежить не тільки від підприємства але і від покупців продукції, від її придатності на ринку. Однак підприємство повинне мати необхідний запас готової продукції для проведення її реалізації. Цей норматив встановлюється в днях і в сумі.

- це час на пакування, сортування, макетування, комплектування партії готової продукції та виписки платіжних документів. Це мінімальний норматив, який повинен бути на складі готової продукції.

= Н(у днях)* однод. Виписка ТП(в грн.)

Встановлення нормативів оборотних коштів завершується складанням їх елементів і визначенням загальної суми норм. оборотних коштів.

ТЕМА: 5 ТЕХНІЧНО-ТЕХНОЛОГІЧНА БАХА ВИРОБНИЦТВА (ТТБ)

 

1. Поняття і склад ТТБ

2. Виробнича потужність підприємства

3. Технічний розвиток, його форма і показники.

1. Техніко-технологічна база (ТТБ) – це сукупність найактивніших елементів підприємства, яка відображає техніку і технологію виробництва, спосіб отримання готової продукції. Вона складається з таких двох складових. (див.рис.1.)

Рис.1. Елементи ТТБ

ТТБ відрізняється від поняття основні засоби і за складом і за сумою. Вона також відрізняється від поняття „мат. технічна база , бо остання включає також сировину і матеріали.

Напрямки розвитку ТТБ

1. Зростання масштабів і найменувань обладнання, які використовуються.

2. Підвищення наукомісткості засобів праці (точність, високий рівень технологій, висока продуктивність, складність управління).

3. Всебічна автоматизація виробництва.

4. Створення технологічних універсальних систем.

2. Виробнича потужність підприємства – максимально можливий обсяг виробництва продукції певного асортименту і якості за певний період часу (день, місяць, квартал, рік) при найкращому використанні обладнання і передовій діяльності виробництва.

Виробнича потужність вимірюється:

- у натуральних одиницях(шт., одиниці, т.)

- в умовно-натуральних одиницях(декалітри, тис. умовних банок, пагінні метри)

Виробнича потужність підприємства може бути таких видів:

1. Добова – випуск за день

2. Місячна – випуск за місяць

3. Річна – випуск за рік

4. Вхідна – випуск на початку року

5. Вихідна – випуск на кінець року

6. Середня – (вхідна + вихідна)/2

7. Проектна

8. Резервна – на випадок зміни ринкової кон єктури

Для визначення виробничої потужності підприємства необхідно мати такі дані:

- про підприємство і склад обладнання

- про режим роботи підприємства

Залежно від режиму роботи визначать фонд робочого часу обладнання, який може бути:

- календарний

Т (кал.) = дні календарні * години роботи на добу

- номінальний

Т (номін.) = Т (кален.) – дні вихідні + дні святкові * к-ть змін * тривалість змін

- плановий час

Т (план.) = Т (номін) – дні простою * к-ть змін * тривалість змін

Дні планового простою – це планові простої на огляд обладнання.

- фонд оплати

Т = Т (план.) – Т (ін. простої) + Т (понад урочної роботи)

В розрахунок ВП приймається плановий ефективний фонд часу. Таким чином виробнича потужність визначається так:

N – кількість обладнання

П – рентабельність обладнання за одну годину

T – час планової ефективності

Дану формулу можна змінювати залежно від того, яка одиниця виміру робочого часу(година чи доба), який режим роботи підприємства(перервний чи неперервний). В господарській діяльності підприємств виробнича потужність має базове значення, а для її використання визначають коефіцієнт використання потужності.

(Факт обсягу виробництва / виробничу потужність)*100

3. Технічний розвиток має різноманітні форми і базується на досягненні НТП.

Технічний розвиток – це сукупність заходів по формуванню і удосконаленню ТТБ, які спрямовані на покращення піку результатів виробничої комерційної та інших видів діяльності.

Технічний розвиток може бути спрямований на підтримку існуючої ТТБ і її розвиток.

Підтримання Техніко-технологічної бази:

1. Капітальний ремонт устаткування – максимально можлива зміна і відновлення агрегатів, механізмів, засобів праці.

2. Поточний ремонт – збереження засобів праці у придатному для експлуатації стані .

3. Технічні до оснащення – придбання нових засобів праці такого ж рівня але більшої кількості.

Розвиток техніко-технологічної бази:

1. Модернізація – вдосконалення обладнання і підняття його рівня до сучасних вимог.

2. Реконструкція – заміна старого обладнання новим з повним оновленням технологічних процесів.

3. Технічне переозброєння – заміна старої техніки новою, без зміни виробничої бази.

4. Нове будівництво – здійснюється на нових земельних ділянках.

Кожне підприємство має свій технічний рівень, який прийнято вимірювати 4 групами показників:

1. Рівень технічної оснащеності праці

Вимір:

енергонасищеність = (вартість засобів праці викор. енер.)/(чисельність працівників)

2. Рівень прогресивності технологій

або

3. Показує технічний рівень устаткування

- продуктивність – скільки продукції виробляє устаткування за одиниць часу

- надійність і довговічність обладнання

-

4. Рівень механізації та автоматизації виробництва.

Рівень механ. праці = чисельність працівників при механ / загальна чисельність працівників.

Рівень автоматизації виробництва = обсяг виробництва продукції на автом. лін./ загальний обсяг продукції.

В сучасних умовах рівень технічного розвитку підприємства впливає на ціну і якість продукції, а оцінюється також екологічною чистотою продукції і рівнями збереження навколишнього середовища.