2. Основи формування державних контрактів

Спеціально уповноважений орган, з поданих заявок на поставки продукції від замовників, що фінансуються за рахунок державного бюджету, формує обсяги державних контрактів з продукції, баланси виробництва і споживання якої він розробляє, та подає на затвердження Кабінету Міністрів України. Щодо іншої номенклатури продукції (робіт, послуг) замовники, в межах виділених їм бюджетних коштів подають свої пропозиції відповідним галузевим міністерствам і відомствам для розміщення державних контрактів на підприємствах-виконавцях, які входять до сфери їх управління.

Галузеві міністерства і відомства проводять роботу, пов'язану з розміщенням державних контрактів і подають Мінекономіки пропозиції про попередні їх обсяги. Мінекономіки розглядає вказані матеріали та після погодження їх з Мінфіном щодо забезпечення їх виконання бюджетними асигнуваннями подає узагальнені пропозиції Кабінетові Міністрів України.

Після затвердження Урядом установлені завдання на поставку продукції, виконання робіт, надання послуг доводяться галузевим міністерствам, відомствам для розміщення обсягів державних контрактів на підприємствах, що входять до сфери їх управління, а також замовникам для укладання з цими підприємствами державних контрактів.

Якщо виконавці не дали згоди на укладання державних контрактів їм може бути відмовлено у забезпеченні ресурсами, виробництво і споживання яких контролюється та централізовано розподіляється державою.

Державний контракт визначає права та обов'язки сторін при виконанні поставок продукції (робіт, послуг) і може мати такі розділи: загальний, фінансовий, економічний, науково-технічний і соціальний.

У разі невиконання зобов'язань, що випливають з державних контрактів, сторони несуть відповідальність, передбачену цим контрактом і чинним законодавством.

Державні контракти можуть бути двосторонні і багатосторонні.

Замовники державних контрактів щомісячно подають Мінстату звіти про хід виконання державних контрактів відповідно до затверджених форм.

3. Основи формування державного замовлення

Міністерства і відомства - замовники, виходячи з аналізу балансів виробництва і споживання у галузевому розрізі, а Держкомресурсів - у міждержавному та міжгалузевому визначають види продукції виробничо-технічного призначення, сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства, робіт і послуг, виробництво яких потребує стимулювання шляхом надання економічних та інших пільг.

Пропозиції про визначені види продукції (робіт, послуг) надсилаються замовниками до Мінекономіки за встановленою формою. Мінекономіки узагальнює ці пропозиції, погоджує з Мінфіном запропоновані обсяги фінансових пільг з урахуванням можливостей державного бюджету і подає їх Кабінетові Міністрів України.

Затверджені види продукції (робіт, послуг), розмір і порядок надання пільг доводяться замовникам, а також підприємствам -виконавцям через галузеві міністерства, відомства.

За затвердженими Кабінетом Міністрів України обсягами сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства, що централізовано розподіляються, державне замовлення доводиться міністерствам, відомствам для розміщення серед підприємств і Мінстату для складання щоквартальних звітів про хід його виконання.

Виконавці державного замовлення за вказаними видами продукції централізовано забезпечуються ресурсами, виробництво та споживання яких контролюється державою.

При формуванні державного замовлення на експорт продукції (робіт, послуг) замовники виходять із загального обсягу експортних квот, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Виконавці державного замовлення на експорт продукції (робіт, послуг) самостійно визначають спосіб реалізації продукції та форму її оплати (якщо інше не передбачено міждержавними угодами України) виходячи з положень валютного законодавства України. Втручання замовників у ці питання забороняється.

Замовники на основі аналізу стану виконання державного замовлення вносять до Кабінету Міністрів України пропозиції про коригування або скасування встановлених виконавцям економічних та інших пільг.

4. Розрахунки по виконанню державного контракту та державного замовлення

Розрахунки між виконавцями державного контракту та підприємствами-постачальниками, державними постачальницько- збутовими та іншими посередницькими організаціями по забезпеченню матеріально-технічними ресурсами здійснюються з використанням платіжних доручень, платіжни вимог-доручень, чеків, акредитивів з депонуванням коштів у банку постачальника, векселів.

Керівник органу, що виступає замовником у державному контракті, може приймати рішення про авансову або попередню форми оплати (з використанням платіжних доручень, акредитивів з депонуванням коштів у банку виконавця державного контракту, чеків).

Оплата державних контрактів замовниками провадиться ними за рахунок загальної суми виділених їм коштів з бюджету.

Розрахунки між виконавцями державного замовлення та постачальниками матеріально-технічних ресурсів і споживачами продукції, що виробляється за державними замовленнями, провадяться відповідно до умов, визначених в угодах про постачання матеріально-технічних ресурсів і продукції. При цьому використовуються платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви з депонуванням коштів у банку постачальника, векселі.

У випадках, якшо виконавцям державного замовлення передбачені пільгові банківські кредити і розміри (сума) цих пільг погоджені Мінекономіки з Мінфіном та затверджені Кабінетом Міністрів України, Замовники (міністерства і відомства) перераховують виконавцям державного замовлення відповідні суми для відшкодування частини платежів по процентах за банківські кредити, взяті під виконання державного замовлення. Перерахування здійснюється відповідно до строків сплати процентів по кредитах у межах виділених загальних бюджетних асигнувань по замовниках.


Информация о работе «Державні замовлення виробникам як форма регулювання економіки»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 24057
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
43782
0
0

... суспільних пропорцій через виявлення інформації і узгодження інтересів, бере на себе держава, застосовуючи інструменти по регулюванню виробництва, потоків товарів та послуг. Як носій планомірності, держава, по-перше, насичує економічне середовище інформацією щодо наявності державних замовлень та контрактів, яка сприяє повній реалізації часткових планомірностей, їх стикуванню і спряжінню. По- ...

Скачать
203029
0
4

... дповідальності, а також двох специфічних санкцій у виді штрафів, що накладаються Антимонопольним комітетом, і примусового розділу монопольних утворень (статті 16, 19-22).РОЗДІЛ III. ІНШІ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ   ГЛАВА I. Штрихове кодування.Якість продукції як економічна категорія – це сукупність технічних, експлуатаційних, соціальних і інших властивостей речей, що ...

Скачать
54714
2
1

... ліквідація галузевих відділів в апараті та децентралізація повноважень цих підрозділів, функції яких передано міністерствам. [11] 2.Органи, що формують економічну політику держави. Їх рівні, склад, структура та функції У демократичному, правовому суспільстві державна влада базується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. В Україні поділ повноважень між різними гілками влади ...

Скачать
65855
0
0

... політики сприяння підприємництву. Державне регулювання приватизації. Антимонопольна політика держави. Інститут банкрутства та санації підприємств. Проблеми легалізації тіньової економіки в Україні. Механізм державного регулювання підприємництва. Особливості та перспективи реформування оподаткування обліку та звітності підприємницьких структур. Реєстрація та ліквідація підприємств. Ліцензування пі ...

0 комментариев


Наверх