Навигация
Вийнявши із бані жироміри, встановлюють у стакан центрифуги градуйованою частиною до центру. Жироміри встановлюють симетрично, один навпроти одного
157878
знаков
22
таблицы
6
изображений
4. Вийнявши із бані жироміри, встановлюють у стакан центрифуги градуйованою частиною до центру. Жироміри встановлюють симетрично, один навпроти одного.
Жироміри центрифугують 5 хв. Кожний жиромір виймають із центрифуги та рухом резинової пробки регулюють стовпчик жиру так, щоб він знаходився в градуйованій частині жироміру.
5. Жироміри занурюють пробками донизу на 5 хв у водяну баню при температурі (65±2)0С, при цьому рівень води в бані повинен бути трохи вище рівня жиру в жиромірі.
6. Жироміри вий мають по одному із водяної бані і швидко проводять підрахунок жиру. При підрахунку жиромір тримають вертикально, межа жиру повинна знаходитися на рівні очей. Рухом пробки встановлюють нижню частину стовпчика жиру на нульовій поділці шкали жироміру. Від нього відраховують число поділок до нижньої точки меніску стовпчика жиру з точністю до найменшої поділки шкали жироміра.
Границя поділу жиру на кислоти повинна бути різкою, а стовпчик жиру прозорим. При наявності «кільця» (пробки) бурого або темно-жовтого кольору, різних домішок в стопці жиру або розмитої нижньої границі виміри проводять додатково.
Визначення жиру проводять у відповідності з вимогами, вказаними у таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1 - Визначення жиру у кисломолочних продуктах
| Найменування продукту | Тип жиро- міру | Об’єм, маса зразка для аналізу | Об’єм добав- леної води, см3 | Щільність сірчаної кислоти, кг/ см3 | Об’єм сірча- ної кис- лоти, см3 | К-ть цент- рифу- гу- вань | Східність, % масової частки жиру, не більше |
| Кисломолочні продукти із негомонізова-ного молока | 1-6; 1-7 | 11,0г | - | Від 1810 до 1820 | 10 | 1 | 0,1 |
| Кисломолочні продукти із гомогенізова-ного молока, в т.ч. для дитячого харчування | 1-6; 1-7 | 11,0г | - | Від 1810 до 1820 | 10 | 3 | 0,1 |
| Творожні вироби з цукром | 1-40 | 5,00г | 5 | Від 1800 до 1810 | 10 | 1 | 0,5 |
Перевірка результатів
1. За результатами вимірювань приймають середньоарифметичне значення 2х паралельних спостережень, відмінність між якими не перевищує значень, вказаних в таблиці 2.3.1.
2. Показники жироміра при вимірах в творові відповідають масовій частці жиру у відсотках.
Межі допустимої похибки результатів вимірювань при ймовірності 0,90 відповідають даним таблиці 2.3.2
Таблиця 2.3.2 - Межі допустимої похибки результатів вимірювань
|
Вид продукту | Межа допустимої похибки, % масової частки жиру ( | ||||||
| При вимірюванні об’єму піпеткою | При вимірюванні маси проби вагою | Розра- хунко- вий метод | |||||
| Тип жироміру | Тип жироміру | ||||||
| 1-6 | 1-7 | 2-0,5 | 1-6 | 1-7 | 1-40 | ||
| Молоко, молочні продукти без цукру | 0,08 | 0,08 | - | 0,065 | 0,065 | 0,30 | - |
| Молочні продукти з цукром | 0,09 | 0,09 | - | 0,075 | 0,075 | 0,40 | - |
2.3.2 Визначення кислотності у кисломолочних сирах 2.3.2.1 Потенціометричний метод
Потенціометричний метод застосовується при виникненні суперечок.
Метод заснований на нейтралізації кислоти, що міститься в продукті, розчином гідроокису натрію до раніше заданого значення рН=8.0 за допомогою блоку автоматичного тестування та індикації точки еквівалентності за допомогою потенціометричного аналізатора.
Проведення вимірювань
У фарфорову ступку вносять 5г продукту (творог або творожний виріб). Ретельно перемішують та розтирають продукт пестиком. Потім кількісно переносять продукт в стакан місткістю 100 см3, змиваючи його невеликими порціями води, нагрітої до 35-400С. Загальний об’єм води дорівнює 50 см3. Потім суміш перемішують і проводять такі виміри: у стакан вміщають стержень магнітного змішувача та встановлюють стакан на магнітний змішувач. Вмикають двигун змішувача та занурюють електроди потенціометричного аналізатора та зливну трубку дозатора блоку автоматичного титрування у стакан з продуктом. Вмикають кнопку «Пуск» блоку автоматичного титрування, а через 2-3с кнопку «Витримка». Розчин гідроокису натрію при цьому починає поступати із дозатора блоку у стакан з продуктом, нейтралізуючи останній. При досягненні точки еквівалентності (рН=8,9) та закінченні часу витримки (30с) процес нейтралізації автоматично завершується, а на панелі блоку автоматичного титрування вмикається сигнал «Кінець». Після цього вимикають всі кнопки. Проводять підрахунок кількості розчину гідроокису натрію, затраченого на нейтралізацію.
Обробка результатів
1. Кисломолочність в градусах Тернера знаходять множенням об’єму, см3, розчину гідроокису натрію затраченого на нейтралізацію визначеного об’єму продукту, на коефіцієнт 20 для творогу та творожних виробів.
2. Межа допустимої похибки результату вимірювань при прйнятій вірогідності р=0,95 складає 
3,20Т – для творогу та творожних виробів.
Відмінність між двома паралельними вимірами не повинна перевищувати 4,30Т.
За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначень, заокруглюючи результат до другого десяткового знаку.
2.3.2.2 Метод із застосуванням індикатора фенолфталеїну.Метод заснований на нейтралізації кислот, що містяться в продукті, розчином гідроокису натрію в присутності індикатора фенолфталеїну.
Проведення аналізу
У фарфорову ступку вносять 5г продукту. Ретельно перемішують та розтирають продукт пестиком. Потім додають невеликими порціями 50см3 води, підігрітої до температури 35-400С та три краплі фенолфталеїну. Суміш перемішують та титрують розчином щелочі до появи слабо-рожевого забарвлення, незникаючого на протязі 1хв.
Обробка результатів
1. Кислотність, в 0Т, знаходять множенням об’єму, см3, розчину гідроокису натрію, витраченого на нейтралізацію кислот, що містяться у визначеному об’ємі продукту, на коефіцієнт 20.
2. Межа допустимої похибки результату аналізу при ймовірності р=0,95, складає ±3,60Т.
Відмінність між двома паралельними визначеннями не повинна перевищувати 5,00Т.
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне значення 2х паралельних визначень.
2.3.3 Методи визначення вологи та сухих речовин у кисломолочних сирах.Проведення аналізу
Скляну бюксу з 20-30г добре промитого та пропаленого піску та скляною паличкою, не виступаючої за краї бюкси, містять у сушильну шафу та витримують при 102 ±20С на протязі 30-40хв. Після чого бюксу виймають із сушильної шафи, закривають кришкою, охолоджують в ексикаторі 40хв та зважують з похибкою не більше 0,001г., закривають кришкою і негайно зважують.
Потім вміст ретельно перемішують скляною паличкою та відкриту бюксу нагрівають на водяній бані, при частому перемішуванні вмісту до отримання розсипчастої маси. Потім відкриту бюксу та кришку містять у сушильну шафу з температурою 102 ±20С. По закінченні двох годин бюксу виймають із сушильної шафи, закривають кришкою, охолоджують в ексикаторі 40хв та зважують.
Наступні зважування проводять після сушіння на протязі 1год до тих пір, доки різниця між двома послідовними зважуваннями буде менше або рівна 0,001г. якщо при одному із зважувань після висушування буде виявлено збільшення маси, для розрахунку приймають результати попереднього зважування.
Обробка результатів
1. Масову частку сухої речовини (С) у відсотках визначають за формулою:
, де
Мо – маса бюкси з піском та скляною паличкою, г;
М - маса бюкси з піском, скляною паличкою і наважкою випробуваного продукту до висушування, г;
М1 - маса бюкси з піском, скляною паличкою і наважкою випробуваного продукту після висушування, г.
Розбіжність між паралельними визначеннями повинна бути не більше 0,2% для творогу і творожних виробів. За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень.
2. Масову частку вологи в продуктах (W) у відсотках визначають за формулою:
Со= С-а, де
С – масова частка сухої речовини, %;
а – масова частка жиру, %.
2.3.4 Визначення вмісту фосфатазиЕфективність термічної обробки молока визначають за наявністю у молоці ферментів пероксидази і фосфатази, які інактивуються при температурі пастеризації не нижче 80°С з витримуванням 20-30 сек. і при температурі не нижче 63°С з витримуванням ЗО хв.
Виявлення фосфатази за реакцією з 4-аміноантипірином.
Метод ґрунтується на гідролізі динатрієвої солі фенілфосфорної кислоти ферментом фосфатазою з утворенням вільного фенолу, який при наявності окиснювача дає рожеве забарвлення з 4-аміноантипірином.
Прилади і реактиви: ваги лабораторні; пробірки скляні розміром 16x150мм; піпетки на 5 мл; колба конічна на 100 мл; циліндр скляний на 25 мл; водяна баня; амоній хлорний, х.ч.; аміак водний 25%-й ч.д.а.; динатрієва сіль фенілфосфорної кислоти - за діючою технічною документацією; 4-аміноантипірин ч.; цинк сірчанокислий х.ч.; мідь сірчанокисла х.ч.; ефір етиловий; гідрооксид натрію х.ч. або ч.д.а., розчин концентрацією 1 моль/дм3; дистильована вода; лійки скляні В 56-80 ХУ-1; колба мірна місткістю 1000 мл; паперові фільтри діаметром 11 см; папір індикаторний універсальний рН 1-10, вугілля активоване.
Для приготування основного буферного розчину (рН 10±0,2) беруть 40±0,1 г амонію хлористого і розчиняють у 100-200 мл дистильованої води, потім додають 348 мл 25%-го водного аміаку і доводять до об'єму 1 л дистильованою водою.
При приготуванні розчину А беруть 1,25±0,0002 г динатрієвої солі фенілфосфорної кислоти і розчиняють у 100 мл основного буферного розчину. При приготуванні розчину В беруть 0,8±0,0002 г 4-аміноантипірину і розчиняють у 900 мл дистильованої води.
Розчини А і В повинні бути безбарвними і зберігатися у посуді із темного скла у холодильнику не більше місяця. Пожовтілі розчини для роботи непридатні.
Робочий розчин субстрату готують напередодні проведення реакції, змішуючи розчини А і В у співвідношенні 1:9. Робочий розчин придатний упродовж 8 год при зберіганні його в посуді з темного скла.
У разі необхідності динатрієву сіль фенілфосфорної кислоти очищають від вільного фенолу промиванням етиловим ефіром до повного видалення фенолу. Реактив просушують при кімнатній температурі під витяжною шафою.
Для приготування осаджувача системи цинк-мідь беруть ЗО г сульфату цинку і 6 г сульфату міді, зважених з точністю 0,01 г і розчиняють у 1 л дистильованої води.
При приготуванні розчину натрію гідрооксиду концентрацією 1 моль/дм3 беруть 40 г кристалічного натрію гідрооксиду і розчиняють у дистильованій воді в мірній колбі на 1 л, доводячи об 'єм до мітки.
Хід аналізу. До 3 мл молока в пробірці додають 2 мл робочого розчину субстрату, вміст перемішують і ставлять на водяну баню на 10 хв, при температурі 40—45°С. Потім додають 5 мл осаджувача системи цинк-мідь, вміст старанно перемішують і знову ставлять на 10 хв на водяну баню при температурі 40-45°С. Витягнувши пробірку з водяної бані, проводять візуальне порівняння вмісту пробірки досліджуваного молока з контрольною пробою. Контрольною пробою є реакція з кип'яченим молоком.
Якщо контрольна проба дає світло-рожеве забарвлення, то динатрійфенілфосфат підлягає додатковому очищенню.
При відсутності ферменту фосфатази молоко безбарвне і аналогічне за кольором молоку контрольної проби. Отже, молоко пастеризували при температурі не нижче 60°С. При наявності фосфатази в молоці вміст пробірки має забарвлення від рожевого до темно-червоного. Отже, молоко не пастеризували чи пастеризували при температурі нижче 53°С, або воно було змішане з не пастеризованим.
Чутливість методу дає змогу виявити домішку 0,3% не пастеризованого молока до пастеризованого.
Виявлення фосфатази за реакцією з натрію фенолфталеїнфосфатом.
Метод ґрунтується на гідролізі натрію фенолфталеїнфосфату фосфатазою з утворенням фенолфталеїну, який дає рожеве забарвлення в лужному середовищі.
Прилади і реактив й: прилади такі ж, як і при виявленні фосфатази за реакцією з 4-аміноантипірином; аміак водний ч.д.а, розчин концентрацією 1 моль/дм3; амоній хлористий х.ч. або ч.д.а., розчин концентрацією 1 моль/дм3; суміш буферна аміачна; натрію фенолфталеїнфосфат порошкоподібний, 0,1%-й розчин; пробірки з безбарвного скла з нанесеними поділками на 2 мл; піпетки на 1 і 2мл; пробки гумові; дистильована вода.
При приготуванні аміачної буферної суміші беруть 80 мл розчину аміаку 1 моль/дм3 і змішують з 20 мл розчину амонію хлористого 1 моль/дм3 (рН 9,8).
Для приготування 0,1%-го розчину натрію фенолфталеїнфосфату беруть 0,1г порошкоподібного натрію фенолфталеїнфосфату, зваженого з похибкою не більше 0,0002 г, розчиняють у мірній колбі місткістю 100 мл з невеликою кількістю буферної суміші, а потім доливають буферну суміш до мітки і перемішують.
Хід аналізу. У пробірку відміряють 2 мл молока і 1 мл розчину натрію фенолфталеїнфосфату, закривають пробкою і перемішують. Потім пробірку вміщують на водяну баню з температурою води 40-45°С і визначають забарвлення молока в пробірці через 10 хв і через годину.
При відсутності ферменту фосфатази забарвлення молока в пробірці не змінюється. Отже, його пастеризували при температурі не нижче 63°С. При наявності фосфатази молоко в пробірці набуває забарвлення від світло-рожевого до яскраво-рожевого. Отже, молоко не пастеризували чи пастеризували при температурі нижче 63°С, або воно було змішане з не пастеризованим. Чутливість методу дає можливість виявити домішку не менше 2% не пастеризованого молока до пастеризованого.
2.4 Приймання кисломолочних сирівЗдача-приймання творогу відбувається партіями.
Визначення партії і об’єм виробітки – за ГОСТом 26809.
Для визначення відповідності якості творогу вимогам справжнього стандарту підприємство-виробник проводить приймальний і періодичний контроль.
Приймальному контролю піддається кожна партія творогу за органолептичним і фізико-хімічним показниками, якості упаковки та маркування і оформляється посвідчення якості, в якому вказано:
номер посвідчення;
дата видачі посвідчення;
найменування або номер підприємства-виробника;
повна назва продукту на якому вказано «з пастеризованого молока» або «з не пастеризованого молока»;
кількість місць і маса нетто в кілограмах;
дані результатів аналізу по масовій частці жиру, вологи, кислотності, температурі і фосфатазі продукту;
дата і час виробітки продукту з часом закінчення технологічного процесу;
дата кінцевого терміну реалізації;
позначення справжнього стандарту.
Оригінал посвідчення якості зберігається на підприємстві-виробнику, а в документі, що супроводжує продукцію в реалізацію, проставляються показники якості, номер посвідчення якості, дата і час виробітки продукту з часом закінчення технологічного процесу і дата кінцевого терміну його реалізації.
При періодичному контролі, не рідше одного разу, перевіряють бактерії групи кишкових паличок.
Аналіз на патогенні мікроорганізми і залишкову кількість шкідливих речовин проводять в порядку Державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СССР.
Періодичність визначення масової частки важких металів і миш’яку встановлюється у відповідності з «Рекомендованим порядком контролю на вміст токсичних елементів (важких металів) у виробничій сировині і харчових продуктах», затвердженим 18.04.89р.
2.5 Результати експериментальних дослідженьДля експериментальних досліджень нами було обрано три види кисломолочних сирів 23% жирності – сирок кисломолочний "Простоквашино" (зразок №1), сирок дитячий «Слов’яночка» (зразок №2) та сирок солодкий з ваніліном "Щодня" (зразок № 3) .
Крім органолептичних показників продукту оцінювалась упаковка та маркування.
Упаковка. У наших дослідженнях приймали участь кисломолочні сири у двох видах упаковки. А саме: у фользі та підпергаменті – сирок «Простоквашино», а також пергаменті – сирки "Слов’яночка" та "Щодня".
Кожен вид упаковки має свої переваги. За упаковку оцінку "відмінно" одержав тільки сирок "Простоквашино" у фольговій упаковці та підпергаменті. Упаковка інших кетчупів оцінена на "добре" з наступними зауваженнями: упаковка стає липкою та не зберігає форму сиру.
Маркування.
Яскраво і гарно оформлена етикетка, безумовно, привертає увагу покупця, але, насамперед вона є носієм інформації про продукт. Тому основною вимогою при оцінюванні маркування продукції в наших дослідженнях є наявність повної інформації, причому викладеної в доступній для звичайного споживача формі.
Результати перевірки маркування наведені у таблиці 2.5.1.
Таблиця 2.5.1 - Перевірка маркування
| №№ з/п | Дані, що зазначаються у маркуванні | Сирок кисломолочний «Простоквашино» | Сирок дитячий «Слов’яночка» | Сирок солодкий з ваніліном «Щодня» | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| 1 | Найменування продукту | Найменування продукту вказано чітко | На упаковці зазначено «Сирок», що не вказує на приналежність продукту до кисломолочного сиру | На упаковці зазначено «Сирок», що не вказує на приналежність продукту до кисломолочного сиру | |||
| 2 | Найменування підприємства-виробника та його адреса | ВАТ "Галактон", Україна, 02660 м.Київ, вул. М. Раскової,4 | «ВАТ Вімм – Біль –Дан Україна» м. Вишневе, київської обл., вул. Промислова,7 | ДП «Молочний завод» ТОВ «Молочна фабрика « Рейнфорд» Україна, 10031, м. Житомир , вул. Ватутіна,45 | |||
| 3 | Склад продукту | Сир кисломолочний, масло вершкове, цукор – пісок, ванілін | Сир кисломолочний, цукор – пісок, масло вершкове, харчовий ароматизатор «ванілін» | Сир кисломолочний, масло вершкове, цукор – пісок, ванілін | |||
| 4 | Місткість упаковки | 100 г | 100 г | 100 г | |||
| 5 | Номер стандарту, відповідно до якого виготовлено товар | ТУ У 25027034-015-99 |
| ТУ У 25027034-015-99 | |||
| 6 | Термін і умови зберігання | При температурі (4±2)0С не більше 7 діб. не зазначено оптимальну вологість для зберігання. | При температурі зберігання (4±2)0С – не більше 4 діб. Не зазначено оптимальну вологість для зберігання. | Строк придатності 7 діб при температурі (4±2)0С. | |||
| 7 | Інформація про харчову та енергетичну цінність | Поживна цінність 100 г продукту: білки –9,0, вуглеводи –17,0г, жири -23,0 г Калорійність –311ккал/100 г. Відсутня інформація про вміст вітамінів, макро- та мікроелементів. Маркування українською мовою не відповідає маркуванню російською | Харчова цінність на 100 г продукту: жири – 23,0 г, білки – 9,0 г, вуглеводи –14,2, калорійність –304,6ккал/100 г. Відсутня інформація про вміст вітамінів, макро- та мікроелементів. Маркування українською мовою не відповідає маркуванню російською. | Поживна цінність 100 г продукту: вуглеводи – 17,0г, білки -9,0, жири -23,0г Калорійність –311 ккал/100г. Відсутня інформація про вміст вітамінів, макро- та мікроелементів. Маркування українською мовою не відповідає маркуванню російською | |||
| 8 | Мова, якою нанесене маркування | Українська | Українська | Українська | |||
| ОЦІНКА: | відмінно | добре | добре | ||||
Таким чином, сирок кисломолочний «Простоквашино» отримав оцінку «Відмінно» за маркування, сирки кисломолочні «Щодня» та «Слов’яночка» отримали оцінки "добре" за маркування, у них на упаковці зазначено "сирок", що не вказує на приналежність продукту до кисломолочних сирів, а також відсутня інформація про вміст вітамінів, білків, жирів.
Органолептична оцінка.
Якщо продукт має яскраву, багатообіцяючу етикетку, є шанс, що споживач купить його. Але якщо продукт виявиться несмачним, то другий раз його точно не придбають. Тому органолептична оцінка є важливим і найчастіше визначальним показником для харчових продуктів.
Органолептична оцінка включала оцінювання за зовнішнім виглядом і консистенцією продукту, кольором, смаком і запахом. Кисломолочний сир повинен представляти собою м’яку, мазку масу з незначним виділенням сироватки.
Колір кисломолочного сиру повинен бути білий з кремуватим відтінком. Рівномірний по всій масі. Запах та смак кисломолочного сиру - кисломолочні, без сторонніх запахів та присмаків.
Результати органолептичних досліджень кисломолочних сирів наведено у таблиці 2.5.2.
Таблиця 2.5.2 – Результати органолептичних досліджень
| № з/п | Найменування показника якості | Вимоги до якості | Сирок кисломолочний Простоквашино» | Сирок дитячий «Слов’яночка» | Сирок солодкий з ваніліном «Щодня» | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |||
| 1 | Консистенція | М’яка, така, що мажеться | М’яка, така, що мажеться | М’яка, така, що мажеться | М’яка, така, що мажеться | |||
| 2 | Смак і запах | Кисломолоч-ні, без сторонніх смаків та запахів | Кисломолочні без сторонніх смаків та запахів | Кисломолочні без сторонніх смаків та запахів | Смак дещо кислу-ватий | |||
| 3 | Колір | Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі | Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі | Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі | Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі | |||
| Оцінка | Відмінно | Відмінно | Добре | |||||
Зведена таблиця експериментальних досліджень кисломолочних сирів наведена нижче.
Таблиця 2.5.3 – Результати досліджень кисломолочних сирів
| Марка Показник | Сирок кисломолочний « Простоквашино» | Сирок дитячий «Слов’яночка» | Сирок солодкий з ваніліном «Щодня»" |
| Виробник | ВАТ "Галактон", Україна, 02660 м.Київ, вул. М. Раскової, 4 | «ВАТ Вімм – Біль –Дан Україна» м. Вишневе, київської обл., вул. Промислова, 7 | ДП «Молочний завод» ТОВ «Молочна фабрика « Рейнфорд» Україна, 10031, м. Житомир , вул. Ватутіна, 45 |
| Маса, г | 100 г | 100 г | 100 г |
| Тип упаковки | Фольга з підпергаментом | Пергамент | Пергамент |
| Термін і умови зберігання | При температурі(4+_2*)С не більше7 діб. не зазначено оптимальну вологість для зберігання. | При температурі зберігання (4+-2*)С – не більше 4 діб. | Строк придатності 7 діб при температурі (4+_ 2*)С. |
| Енергетична цінність 100 г, ккал | 311 | 304 | 311 |
| Вуглеводи, г в 100 г | 17,0 | 14,2 | 17,0 |
| Білки, г в 100 г | 9,0 | 9,0 | 9,0 |
| Загальна оцінка, 100% | 5,0 Відмінно | 4,8 Відмінно | 4,0 Добре |
| Маркування, 10% | Відмінно | Добре | Добре |
| Упаковка, 10% | Відмінно | Добре | Добре |
| Органолептика, 80% | Відмінно | Відмінно | Добре |
Отже, отримали оцінку «відмінно» сирки кисломолочні «Простоквашино»" та «Слов’яночка» , а зразок сирку кисломолочного «Щодня» – "добре".
Висновки до розділу
У розділі №2 "Товарна експертиза" проводилися дослідження трьох видів кисломолочних сирів, де оцінювались органолептичні показники продукту, упаковка та маркування. З чого можна зробити висновок, що смак та запах, консистенція та колір у всіх зразках відповідає вимогам стандарту. Упаковка краща із фольги ніж із пергаменту як з естетичної сторони, так і на дотик (пергамент – не утримує форму сиру і стає липким). Маркування відповідає стандарту. Наведення методів визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості.
Товарознавча експертиза передбачає оцінку експертом основних характеристик товарів, а також оцінку основних змін, що відбуваються з ними в процесі товароруху для подальшого прийняття рішень, видання висновків. Проведення експертизи включає оцінку основоположних характеристик товару: асортиментної, якісної, кількісної, вартісної або їх частину. Експертній оцінці можуть підлягати не тільки одиничні екземпляри чи пакувальні одиниці, але й певні товарні партії, об'єднані спільністю ознак.
Оцінка якості товарів проводяться як органолептичним, так і лабораторним (вимірювальним) методом, а також шляхом опитувань.
Перш ніж будь-який товар випускається на ринок, а в даному випадку, вино, він проходить експертизу, у якій визначають його відповідність тій чи іншій нормативно-технічній документації.
Для проведення експертизи якості кисломолочних сирів потрібно перш за все відібрати проби. Відбір проб проводиться відповідно до ГОСТ 26809.
Про відбір об’єднаної проби складається акт відбору проб. В акті повинно бути вказано:
- час і місце складання акту;
- прізвища та посади осіб, які приймали участь у відборі проби;
- підприємство-постачальник;
- підприємство-отримувач;
- найменування та кількість продукції, від якої відібрана проба;
- найменування та номер документу про якість;
- номер вагону, залізничної цистерни, автоцистерни;
- кількість та місткість пляшок з відібраною об’єднаною пробою;
- опис печатки чи пломби, якою опечатані пляшки з об’єднаною пробою;
- підписи осіб, які приймали участь в відборі проби.
Органолептичні показники – це зовнішній вигляд, колір, смак, запах, консистенція – визначаються за допомогою зору, нюху та смаку. Оцінку смаку та запаху проводять спеціально вивчені та атестовані експерти.
3 Митне оформлення кисломолочного сиру 3.1 Обґрунтування доцільності експортування кисломолочного сиру
Розділ дипломної роботи "Митне оформлення" присвячений опису експортної операції кисломолочного сиру магазином "Вибір" у Білорусь.
Розділ носить рекомендаційний характер, оскільки досліджуване підприємство зовнішньоекономічною діяльністю не займається.
Доцільність експорту зумовлюється, перш за все, розширенням ринків збуту підприємства, і, по-друге, відшкодуванням державою ПДВ.
Дослідження проводилось на основі типової процедури експорту за наступними параметрами відповідно до зовнішньоекономічного договору:
- тип операції – експорт;
- експортер – магазин "Вибір", імпортер – ТОВ "Продукти" (Білорусь);
- товар - кисломолочний сир у вигляді брикетів масою 200 г, жирність 9%;
- кількість товару – 120 кг (4 ящики по 150 брикетів у кожному);
- вартість 1 брикета кисломолочного сиру – 0,5 доларів США;
- умови поставки - автотранспортом DAF-Городище;
- курс валюти на день митного оформлення – 5,05 грн. за 1 долар США, 6,874565 за 1 євро.
3.2 Порядок митного оформлення кисломолочного сиру
Порядок митного оформлення визначається розділом 3 Митного кодексу України. Усі товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України підлягають обов'язковому митному.
Метою здійснення митного оформлення є:
- забезпечення митного контролю, який здійснюється з метою дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та, інших предметів. Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду, переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний, а також в інших формах;
- застосування засобів державного регулювання переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів, основною метою яких є стягнення у Державний бюджет податків при переміщенні товарів через митний кордон України, а також захист національного ринку від неякісних імпортних товарів і забезпечення підтримки національного виробника шляхом надання йому можливості конкурувати з іноземними суб'єктами підприємницької діяльності.
Порядок виконання операцій з митного оформлення визначається Державною митною службою України у відповідності з Митним кодексом України. Митне оформлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється службовими особами митниці у місцях розташування митниць - зонах митного контролю, спільно із зацікавленими державними органами впродовж часу, визначеного митницею.
Митне оформлення має проводитися митницею, у зоні діяльності якої розташовані власники товарів та інших предметів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України. Так, наприклад, оформлення товару в іншій митниці узгоджується його власником із обома митницями (тією, де розташований власник, і тією, де він має намір проводити оформлення) листом відповідної форми.
Проведення митного контролю повинно забезпечувати:
- створення умов, що сприяють прискоренню зовнішньоторговельного обороту;
- дозвільний порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;
- ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства;
- вчасне і повне стягування мита, податків та митних платежів;
- ведення статистики зовнішньої торгівлі;
- здійснення у межах компетенції митних органів валютного контролю;
- ведення УКТ ЗЕД тощо.
Митне оформлення переміщуваних через кордон товарів та інших предметів, що належать суб'єктам підприємницької діяльності, здійснюється із застосуванням уніфікованого адміністративного документа форми МД - 2 (за необхідності - додаткових аркушів форми МД - 3 і МД - 8) - вантажної митної декларації (ВМД). Порядок використання і заповнення ВМД регламентується "Положенням про вантажну митну декларацію", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, а також інструкціями про порядок заповнення ВМД, затвердженими наказами Державної митної служби України. Процес митного оформлення товарів та інших предметів складається з двох частин, черговість здійснення яких залежить від напрямку переміщення через кордон - експорт чи імпорт:
- представлення ВМД до внутрішньої митниці та її оформлення. ВМД подається до митниці підприємствами, які здійснюють декларування товарів на підставі договору і діють за дорученням суб'єкта підприємницької діяльності або безпосередньо представником суб'єкта підприємницької діяльності;
- пропуск прикордонною митницею товарів через митний кордон України з використанням ВМД (при імпорті - попередньої ВМД). Остаточне митне оформлення вантажу здійснюється у внутрішній митниці. При цьому перевірка проходить декілька етапів контролю, які проводяться працівниками відповідних підрозділів митниць. При необхідності додаткових досліджень товарів або більш поглибленого вивчення наданих декларантом документів співробітниками митниці, які перевіряють ВМД, може бути направлений запит, наприклад, до митної лабораторії для уточнення хімічного складу товару, відділу тарифів і вартості для перевірки заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які засвідчують країну походження товарів, тощо. Завершення митного оформлення кожним із співробітників фіксується поставленням відтисків, штампів контрольних відміток на зворотному боці ВМД.
3.3 Документи для митного оформлення кисломолочного сируМитне оформлення розпочинається після подання митному органу декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення документів, відомостей про товар і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (таблиця 3.1):
Таблиця 3.1 – Документи при митному оформленні кисломолочного сиру
| №№ з/п | Група документів | Дозвільні документи | Код документа у ВМД |
| 1 | 2 | 3 | |
| 1 | Дозвільні документи | Санітарний сертифікат | 6852 |
| Ветеринарний сертифікат | 6853 | ||
| Радіологічний дозвіл | 6854 | ||
| 2 | Транспортні документи | Carnet TIR | 2950 |
| Накладна СМR | 2730 | ||
| 3 | Комерційні документи | Рахунок-фактура (invoice) | 3105 |
| Договір-купівлі-продажу, що передбачає розрахунки у ВКВ (додаток) | 4010 | ||
| 4 | Загальні документи | Довідка про декларування валютних цінностей | 6001 |
Одним з основних інструментів митних органів у процесі здійснення митного контролю є використання засобів митно-тарифного і нетарифного регулювання з метою захисту національного ринку, національного виробника, а також сприяння виконанню міжнародних зобов’язань держави.
Відомо, що всі держави світу різноманітними способами регулюють свою зовнішньоекономічну діяльність. Існує велика кількість таких засобів. Це пояснюється розширенням кола країн-учасниць світового ринку та необхідністю для кожної країни мати інструменти оптимізації її участі у міжнародній торгівлі.
Нетарифні методи регулювання ЗЕД – методи адміністративного характеру, що полягають у необхідності надання визначених дозвільних документів державних органів для здійснення ввезення (вивезення) товарів та інших предметів.
Ставлення до використання нетарифних засобів регулювання у світовій практиці досить суперечливе. З одного боку, Генеральна угода з тарифів і торгівлі і Світова організація торгівлі, що почала функціонувати з 1995 року, офіційно ставлять завдання максимально скасувати такі заходи, здійснювати перехід до регулювання зовнішньої торгівлі виключно тарифними методами. З іншого боку, всі країни світу, які входили у ГААТ з дня його створення і котрі стали членами СОТ з моменту початку її діяльності, використовують різноманітні форми нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.
До кисломолочного сиру застосовуються методи нетарифного регулювання такі, як радіологічний, ветеринарний та санітарно-епідеміологічний контроль.
Радіологічний контроль.
Під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території України радіологічний контроль здійснюється на митній території України. Проведення радіологічного контролю підтверджується проставленням відміток та штампів у товаросупровідних документах. Штамп "Радіологічний контроль" застосовується для вантажів, що не підлягають екологічному контролю.
У ВМД радіологічний дозвіл зазначається у графі 44 під кодом 6.1.6854. Цей контроль здійснює Державна екологічна інспекція Міністерства екології та природних ресурсів України.
Ветеринарний контроль. Пропуск через митний кордон України тварин, продуктів тваринного походження, готових харчових продуктів, сировини тваринного походження, кормів тваринного та рослинного походження, кормових добавок, штамів мікроорганізмів, засобів захисту тварин, засобів ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.
Митне оформлення вантажів може бути завершено лише після проходження зазначеного контролю спеціалістами регіональних служб державного ветеринарного контролю.
Підставою для пропуску через митний кордон України вантажів, підконтрольних державному ветеринарному контролю, є ветеринарне свідоцтво чи сертифікат. У ВМД даний документ зазначається під кодом 6-6853.
Санітарно-епідеміологічний контроль.
Висновок санітарно-епідеміологічної служби видається з метою гарантії безпеки товару для здоров’я населення. Зазначений висновок складається органами, установами, закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Він призначений для кожної партії харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів (для експорту, якщо це передбачено умовами контракту чи міжнародною угодою, в якій бере участь Україна). У ВМД зазначається під кодом 6-6852.
3.5 Визначення коду товару за УКТ ЗЕД
Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди.
Якщо б національні промисловості виробляли та імпортували (експортували) обмежену кількість товарів (наприклад тільки картоплю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спеціальної номенклатури товарів.
Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.
УКТ ЗЕД, розроблений на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) і Комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КН ЄЕС), представляє собою основу системи мір державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю держави.
Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, вказаним у графі 33.
Ставки мита у Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.
Структура УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.
Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.
Кодування товару - це представлення товару у вигляді цифрового знака.
Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:
- код групи - 2 знаки;
- код позиції - 4 знаки;
- код підпозиції – 6 знаків;
- код категорії – 8 знаків;
- код підкатегорії – 10 знаків.
Визначення коду кисломолочного сиру проходить поетапно.
Перший рівень, визначення розділу, до якого можна віднести товар. На даному етапі товари групуються за галузями промисловості. Відповідно, кисломолочний сир відноситься до розділу I "Живі тварини; продукти тваринного походження".
Наступний, другий рівень - визначення групи. Загальна кількість груп у товарній номенклатурі - 97. У них товари зібрані відповідно до таких ознак:
- за матеріалом виготовлення;
- за функціональним призначенням;
- за ступенем обробки.
Оскільки кисломолочний сир є молочним продуктом, то його відносять до групи 04 "Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані".
Третій рівень, визначення товарної позиції, яка деталізує товар за більш специфічним ознаками. Кисломолочний сир відносять до товарної позиції 0406 "Сири всіх видів та кисломолочний сир".
Четвертий рівень передбачає визначення підпозиції товару. Для кисломолочного сиру товарною підпозицією буде – 040610 "Свіжий сир (без визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир".
Визначення товарної категорії – п’ятий рівень. Для вказаного товару класифікація на рівні товарної категорії не проводиться.
Визначення підкатегорії – завершальний етап визначення коду за УКТ ЗЕД. Для кисломолочного сиру підкатегорією є 0406102000 "З вмістом жирів не більш як 40 мас. %".
Отже код товару за УКТ ЗЕД 0406102000.
Класифікацію товару можна представити у вигляді таблиці 3.5.1.
Таблиця 3.5.1 - Код кисломолочного сиру за УКТ ЗЕД
| Код групи | 04 | Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані | ||||
| Товарна позиція | 04 | 06 | Сири всіх видів та кисломолочний сир | |||
| Товарна підпозиція | 04 | 06 | 10 | Свіжий сир (без визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир | ||
| Товарна категорія | 04 | 06 | 10 | 20 | - | |
| Товарна підкатегорія | 04 | 06 | 10 | 20 | 00 | З вмістом жирів не більш як 40 мас. %". |
Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країна походження товару визначається на основі принципів міжнародної практики.
Питання визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, на законодавчому рівні регламентується нормами Митного кодексу України та міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку. У Кодексі питання визначення країни походження товарів викладені у ст. 276-285 (розділ XII "Країна походження товару") та ст. 315-316 (розділ XVI "Верифікація сертифікатів про походження товарів з України").
Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного кодексу України. З цього питання Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України" від 12.12.2002 № 1864. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) зон, розташованих на території України, встановлюються законом.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
До товарів, повністю вироблених у країні, належать:
1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;
2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;
4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;
5) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
6) продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;
8) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;
9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-8 цієї статті. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.
Критерій достатньої переробки визначається:
1) правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
2) або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки;
3) або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми.
Перелік таких виробничих та технологічних операцій визначається Кабінетом Міністрів України. З цього питання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перелік виробничих та технологічних операцій для визначення критерію достатньої переробки товару та порядок його встановлення та застосування при визначені країни походження товару" від 27.12.2002 № 2030.
Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовується правило зміни товарної позиції. Згідно з цим правилом товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.
Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:
1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
3) прості складальні операції;
4) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;
5) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;
6) забій тварин.
У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва.
Для підтвердження походження товару може застосовуватися сертифікат про походження товару.
Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифікат приймається його офіційно завірений дублікат.
Згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР сертифікати походження на товари з України видають Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати.
Для підтвердження походження товарів з України торгово-промислові палати видають такі сертифікати.
1. Сертифікат походження загальної форми (англійською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається на всі товари, які мають українське походження відповідно до національного законодавства України, при експорті в країни, з якими не обумовлені правила визначення країни походження товарів; також видається у разі, коли товар не має преференційного доступу на ринок країни імпорту та у випадках відсутності або тимчасового припинення пільг на українські товари.
2. Сертифікат походження загальної форми (російською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається при експорті у країни СНД в тих випадках, коли товар отримує українське походження згідно з національним законодавством України, проте не виконується якась з умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р.
3. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - на товари, що експортуються до країн СНД та задовольняють умовам Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р. Для країн, які не підписали згадане Рішення, діють положення двосторонніх угод, що передбачають застосування Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 24 вересня 1993 р.
4. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми "А" (англійською мовою) в рамках Генеральної системи преференцій - для товарів, які підпадають під преференційний режим при експорті на ринки країн-донорів (ЄС, Чехія, Словаччина, Японія, США).
5. Сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILE PRODUCTS) (англійською мовою), які експортуються тільки в країни ЄС (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція) відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною і ЄС.
6. Сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою), яка експортується тільки до країн ЄС відповідно до положень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством вугілля і сталі про торгівлю деякими сталеливарними виробами.
7. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми EUR-1 (англійською мовою) для експорту в країни Балтії. Для товарів, що експортуються в Латвію, Литву та Естонію згідно з положеннями відповідних угод, укладених між Україною та цими країнами.
8. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми EUR-1, серія М (англійською мовою) - для експорту в Республіку Македонія згідно з положеннями Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною.
9. Сертифікат походження форми У-1 (українською мовою) - видається згідно з чинним законодавством України і застосовується в межах митної території України у випадках, коли необхідно підтвердити українське походження товарів, які перебувають в обігу в межах митної території України під час здійснення підприємницької діяльності іноземними суб'єктами господарської діяльності.
Перевірка достовірності (верифікація) сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами. Така перевірка здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку верифікації сертифікатів про походження товарів з України" від 12.12.2002 № 1861.
Кисломолочний сир виготовлений повністю з української сировини українським підприємством. Інші країни у виробництві кисломолочного сиру участі не приймали. Тому країною-походження товару є Україна. Для підтвердження країни-походження видається відповідний сертифікат.
3.7 Нарахування митних платежів 3.7.1 Визначення митної вартостіБільшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар - той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо визначення митної вартості незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.
Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які постачаються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто насправді несе витрати (продавець чи покупець).
Розумний підхід держави до питання визначення митної вартості предметів, що переміщуються через її кордони, як до одного з основних елементів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечує захист інтересів національних товаровиробників. Мито та інші митні платежі, що одночасно стягуються митними органами при митному оформленні, нараховуються на базі митної вартості.
Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким методом буде визначена митна вартість або проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є сплата митних платежів та висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка - це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.
Виходячи з викладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки.
Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов поставки введено розрахункову величину - митну вартість.
Для визначення митної вартості встановлено єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена у рахунку-фактурі).
За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони постачаються за різними умовами поставки.
Митна вартість обчислюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.
Фактурна (контрактна) вартість - це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно у рахунку-фактурі.
Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів ІНКОТЕРМС, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунка-фактури та коли вони здійснені - до перетину митного кордону чи після.
Тому знання ІНКОТЕРМС є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунка-фактури за різних умов поставки.
При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунка-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.
Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунка-фактури).
Поняття митної вартості викладене у ст. 259 Митного кодексу: "Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу".
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів (рисунок 3.7.1).
Рисунок 3.7.1 – Методи визначення митної вартості
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Якщо основний метод не можна використати, застосовується послідовно кожен із перелічених методів. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом застосування попереднього методу (за винятком методів віднімання та додавання вартості, які можуть застосовуватися у будь-якій послідовності).
У нашому випадку доцільно використати метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
При визначенні митної вартості за цим методом повинні бути включені витрати:
1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:
а) вартість транспортування;
б) витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;
в) страхові суми;
2) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;
б) вартість контейнерів та іншої багаторазової тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;
в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;
3) відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;
б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;
в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);
г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за тезками митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;
4) ліцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен вплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;
5) відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.
Кисломолочний сир експортуються на підставі договору купівлі-продажу на умовах поставки DAF-Городище. Митна вартість визначається на основі ціни, яку буде сплачено або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. Оскільки поставка здійснюється на умовах DAF (доставка до кордону), то митна вартість дорівнює фактурній (3.7.2).
У нашому випадку до фактурної вартості включено транспортування до кордону (100 доларів США) та брокерські витрати (120 доларів США) (3.7.1):
ФВ = РВ+ТВ + Б (3.7.1)
де РВ – реалізаційна вартість, РВ = 300 доларів США;
ТВ – транспортні витрати, ТВ = 100 доларів США;
Б – брокерські витрати, Б = 120 доларів США.
ФВ = (300 + 100 + 120) . 5,05 = 2626,00 грн.
МВ=ФВ, (3.7.2)
де МВ – митна вартість;
ФВ – фактурна вартість, ФВ = 2626,00 грн.;
Отже, митна вартість становить 2626,00 грн.
3.7.2 Нарахування митаКонцепція нарахування та сплати мита викладена у ст. 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф". Порядок нарахування та стягнення мита затверджується нормативними документами Держмитслужби, а також спільними документами Держмитслужби, НБУ, Міністерства фінансів.
Відповідно до ст. 6 – мито – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Мито повністю вноситься до Державного бюджету України. Воно сплачується митним органам України.
При експортних операціях мито не нараховується.
3.7.3 Нарахування ПДВОб'єктом оподаткування ПДВ є операції по ввезенню (пересиланню) товарів на митну територію України і отриманню робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, в тому числі операції по ввезенню (пересиланні) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Від оподаткування ПДВ звільняються товари, які не підлягають оподаткуванню ПДВ.
Товари, які експортуються з України, податком на додану вартість не обкладаються. Навпаки, фірма-експортер отримує відшкодування суми ПДВ (20% від фактурної вартості) при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Це проводиться з метою заохочення українських виробників на зовнішній ринок.
У нашому випадку експортером виступає не виробник (посередник – магазин "Вибір"), тому відшкодування ПДВ не проводиться.
3.7.4 Нарахування митного зборуМитні збори – це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці).
Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Звільнення від сплати митних зборів можливо лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Нарахування митних зборів проводиться у графі 47 ВМД у національній валюті.
У нашому випадку ставка митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості менше 1000 доларів США становить 5 доларів США за оформлення однієї ВМД. Тому митний збір за митне оформлення складе 25,25 грн.
3.7.5 Визначення загальної суми митних платежівЗагальна сума митних платежів у даному випадку розраховується за формулою 3.7.5.
МП = М + ПДВ + МЗ (3.7.5)
де МП – сума митних платежів, грн.;
М – сума мита, грн., М = 0 (грн.);
ПДВ – сума податку на додану вартість, грн., ПДВ = 0 (грн.);
МЗ – сума митних зборів, Мз = 25,25 (грн.).
М П = Мз = 25,25 (грн.)
Таким чином, на момент перетину митного кордону України сума митних платежів складає 25,25 (грн.), що становить 0,96% від митної вартості - рисунок 3.7.1.
Рисунок 3.7.1 – Частка митних платежів при митному оформленні кисломолочного сиру
3.8 Використання ВМД при митному оформленні кисломолочного сируОсновним етапом митного оформлення є декларування товарів і транспортних засобів митному органу.
У міжнародній практиці використовуються різноманітні форми митних декларацій, наприклад, при митному оформленні речей, валюти та валютних цінностей фізичних осіб, при митному оформленні поштових відправлень тощо.
У торговому обороті застосовується декларування в письмовій формі і шляхом електронної передачі даних.
Основний документ, за яким декларуються товари суб'єктами ЗЕД - юридичними і фізичними особами, є вантажна митна декларація (ВМД).
Вантажна митна декларація (ВМД) – уніфікований документ, який містить відомості про товари та майно, які переміщуються через митний кордон України, про відправника, одержувача та особу, яка здійснювала декларування вантажів через кордон, умови поставки, способи розрахунків та інші дані, необхідні для митного оформлення, у тому числі дані про стягнення митних та інших зборів мита, ПДВ з товарів і майна, які переміщуються через митний кордон України.
ВМД застосовується під час декларування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, у порядку, встановленому Митним кодексом України, Положенням про ВМД та іншими актами законодавства України.
Орган Державної митної служби не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом з порушенням Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД; в інших випадках, передбачених законодавством України.
У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов’язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.
Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацію ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.
ВМД оформляється на єдиних стандартних самокопіюючих бланках формату А, що виготовляється друкарським способом. Оформлення ВМД з використанням інших бланків не допускається.
До ВМД може бути додано не більше 33 додаткових аркушів, що дозволить задекларувати не більше 100 найменувань товарів. У ВМД і додаткових аркушах не повинно бути підчисток, виправлень. Кожне виправлення завіряється підписом і печаткою митного брокера.
ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп’ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб’єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання.
Вантажна митна декларація складається з граф, поділених на підрозділи, де зазначаються реквізити, кожен з яких починається з нового рядка та перед кожним з них проставляється порядковий номер.
ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.
Зразок заповнення ВМД при експорті кисломолочного сиру наведено у додатку.
Графи заповнюються так:
Графа А – у графі зазначається: 1 – номер розрахункового рахунку у валюті України, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито розрахунковий рахунок декларанта; 2 – номер валютного рахунку, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито валютний рахунок декларанта.
У нашому випадку у графі А зазначено:
- р/р 20060000000022, Рівненське головне відділення ПІБ, МФО 333335;
- в/р 20060000000022, Рівненське головне відділення ПІБ, МФО 333335.
Графа В "Подробиці розрахунків". Графа призначена для зазначення заявником платіжних документів, які свідчать про внесення митних платежів. У графі зазначаються:
- шифр платежу відповідно до класифікатора видів митних платежів;
- загальна сума платежів по цьому шифру;
- платіжні реквізити митного органу на розрахунковий рахунок якого сплачуються митні платежі.
У ВМД на оформлення кисломолочного сиру зазначено – вид платежу: 010 – 25,25 грн. Платежі сплачуються на р/р 253856987 в АППБ "Аваль" м. Рівне, МФО 333335.
Графа С заповнюється інспектором митної служби.
Графа D – заповнюється інспектором митної служби;
Графа 1 "Тип декларації" – ЕК 10 (вивезення товарів з України).
Графа 2 "Відправник" – зазначаються відомості про відправника – нерезидента України, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору - Магазин "Вибір", м. Рівне, вул. Відінська, 56. Обліковий номер платника податків – 3254125546, ідентифікаційний номер одержувача – 10118 – 56/6587452136.
Графа 3 "Додатковий аркуш" – заповнюється коли є додаткові аркуші. У першому розділі графи зазначається порядковий номер аркуша, у другому – загальна кількість аркушів, включаючи додаткові. У разі, коли додаткові аркуші не використовуються, у графі зазначається 1/1.
Графа 4 "Відвантажувальні специфікації". Заповнюється при використанні специфікацій. У нашому випадку специфікації відсутні.
Графа 5 "Всього найменувань товарів". У графі зазначається цифрами загальна кількість найменувань товарів, наведених у графі 31 "Опис товару" декларації та додаткових аркушів – найменувань товарів - 1.
Графа 6 "Кількість місць". У графі зазначається цифрами загальна кількість місць у декларованій партії товарів – кількість місць – 4.
Графа 7 "Довідковий номер". У графі проставляється номер та дата прийняття декларації – 204000000/7/000000 (де 204000000 – дев’ятизначний цифровий код митного органу згідно з класифікатором митних органів України (Рівненська митниця); 7 – остання цифра поточного року; 000000 – шестизначний порядковий номер декларації, оформленої зазначеним митним органом).
Графа 8 "Одержувач/імпортер". У графі проставляються відомості про одержувача товару – ТОВ "Продукти", м. Мінськ, вул. Московська, 67, Білорусь.
Графа 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" – у графі наводяться відомості про вітчизняну особу, що уклала зовнішньоекономічний договір на відшкодувальній основі – повіреного агента.
Відомості зазначаються в такому порядку:
- у правому верхньому куті - індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) – 246714320307;
- назва та місцезнаходження юридичної особи або П.І.Б. фізичної особи, її місце проживання та відомості про документ, що посвідчує особу – Рівненський інститут слов’янознавства КСУ, 33000, м. Рівне, вул. П.Могили, 29;
- у нижній частині графи проставляється ідентифікаційний номер, який формується за схемою, наведеною в Додатку № 1 до наказу Державної митної служби України від 09.07.97 № 307 у редакції наказу Державної митної служби України від 18.04.2002 №207 – 1012200 – 56/0004574875.
Ці відомості повинні відповідати відомостям, зазначеним у зовнішньоекономічному контракті, згідно з яким експортується товар.
Графа 10 "Країна першого призначення" – не заповнюється.
Графа 11 "Торговельна країна" – проставляється цифровий код торговельної країни відповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу – 112 (Білорусь).
Графа 12 "Загальна митна вартість – зазначається загальна митна вартість декларованих товарів у валюті України – 2626,00 грн.
Графа 13 – товар не підлягає експортному контролю і тому не заповнюється.
Графа 14 "Декларант/Представник".
У графі наводяться відомості про декларанта товарів. Відомості зазначаються в такому порядку:
- у правому верхньому куті - індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) – 246714320307;
- назва та місцезнаходження юридичної особи або П.І.Б. фізичної особи, її місце проживання та відомості про документ, що посвідчує особу – Рівненський інститут слов’янознавства КСУ, 33000, м. Рівне, вул. П.Могили, 29;
- у нижній частині графи проставляється ідентифікаційний номер, який формується за схемою, наведеною в Додатку № 1 до наказу Державної митної служби України від 09.07.97 № 307 у редакції наказу Державної митної служби України від 18.04.2002 №207 – 1012200 – 56/0004574875.
Ці відомості повинні відповідати відомостям, зазначеним у зовнішньоекономічному контракті, згідно з яким експортується товар.
Графа 15 "Країна відправлення" – У графі вказується скорочена назва країни, з якої товари були відправлені в Україну згідно з класифікатором країн світу – не заповнюється.
Графа 15а "Код країни відправлення" – у графі вказується цифровий код країни, з якої товари були відправлені, згідно з класифікатором країн світу – не заповнюється.
Графа 16 "Країна походження" – графа не заповнюється.
Графа 17 "Країна призначення" – у графі вказується скорочена назва країни призначення згідно з Класифікатором країн світу – Білорусь.
Графа 17а "Код країни призначення" - у графі вказується цифровий код країни призначення згідно з класифікатором країн світу – 112.
Графа 18 "Транспортний засіб при відправленні" – 1 – 45362 - 804, де 1 – кількість автомобілів; 45362 - номери автомобілів; 804 – українські авто.
Графа 19 – проставляється 0, оскільки у нашому випадку товар не прямує в контейнері.
Графа 20 "Умови поставки" – у першому підрозділі проставляється цифровий код умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки, у другому підрозділі наводиться скорочене літерне найменування умов поставки (згідно з класифікатором умов поставки) з обов’язковим зазначенням географічного пункту – 09 DAF-Городище.
Графа 21 "Транспортний засіб на кордоні" – 1 – 45362 - 804, де 1 – кількість автомобілів; 45362 - номери автомобілів; 804 – українські авто.
Графа 22 "Валюта та загальна фактурна вартість". У лівому підрозділі графи наводиться цифровий код валюти договору згідно із загальнодержавним класифікатором валют – 840 (долари США). У правому підрозділі вказується загальна фактурна вартість товарів у валюті України – 2626,00 (грн.).
Графа 23 "Курс валюти" – у графі наводиться курс одиниці валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22, встановлений НБУ для зовнішньоторговельних операцій на дату прийняття митницею декларації для оформлення – 5,05.
Графа 24 "Характер угоди". У графі вказується код характеру угоди згідно з Класифікатором характерів угод – 21 (переміщення товарів з розрахунком у ВКВ).
Графа 25 "Вид транспорту на кордоні". У графі проставляється код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту – 30 (автотранспорт).
Графа 26 "Вид транспорту в межах країни". У графі проставляється код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту – 30 (автотранспорт).
Графа 27 "Місце завантаження/розвантаження" – вказується код та найменування митного органу, в зоні діяльності якого передбачається перевантаження товарів з одного транспортного засобу в інший – перевантаження не передбачено.
Графа 28 "Фінансові та банківські відомості". У графі наводяться фінансові та банківські відомості про особу, що здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом). Кожний з реквізитів починається з нового рядка, й перед кожним із них проставляється порядковий номер:
1 - код за ЄДРПОУ уповноваженого банку - 09333335;
2 - найменування банку – Рівненське головне відділення ПІБ;
3 - адреса банку – м. Рівне, вул. С.Бандери, 41;
4 - номер розрахункового рахунка в національній валюті України (при здійсненні розрахунків у цій валюті) або в іноземній валюті (при розрахунку в іноземній валюті), код МФО банку – в/р – 20060000000022, МФО 333335.
У разі переміщення товарів за договорами (контрактами), які не передбачають грошових розрахунків, графа не заповнюється.
Графа 29 "Митниця на кордоні". У графі вказується назва митного органу, в зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні, у правому верхньому кутку – його код згідно з Класифікатором митних органів України – 204010300 Рівненська митниця.
Графа 30 "Місце огляду товару" – не заповнюється.
Графа 31 "Вантажні місця та опис товару". "Маркування та кількість – номери контейнерів – опис товару". Вказується лише комерційна і фірмова назва товару, характеристики товару, що включають в себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають однозначно класифікувати його за задекларованою у графі 33 субпозицією УКТ ЗЕД – Кисломолочний сир у вигляді брикетів масою 200 г, жирність 9%. Місць - 50.
Графа 32 "Товар №". У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31 – 1.
Графа 33 "Код товару". У першому підрозділі вказується дев’ятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД – 0406102000.
Графа 34 "Код країни походження". Заповнюється згідно з класифікатором країн світу. У графі вказується код країни походження товару, описаного у графі 31 і класифікованого за УКТ ЗЕД у графі 33 – 804.
Графа 35 "Вага брутто". У графі вказується вага брутто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 – 130 кг.
Графа 36 "Преференція". У графі вказуються цифрові коди тарифних преференцій, передбачених чинним законодавством: 00/00/00, оскільки тарифні преференції відсутні.
Графа 37 "Процедура". У графі проставляється 6-значний код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму згідно з класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України: перші дві цифри – код митного режиму – 10 (експорт); наступні дві – код попереднього митного режиму – 00; останні дві – особливість переміщення товарів – 50 (інше).
Графа 38 "Вага нетто". Проставляється вага нетто товару у кг – 120 кг.
Графа 39 "Квота". Заповнюється для товарів, на які є кількісні обмеження.
Графа 40 "Загальна декларація/попередній документ". Заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або якщо декларація оформлялась замість анульованої.
Графа 41 "Додаткова одиниця виміру". У графі вказується код додаткової одиниці виміру згідно з загальнодержавним Класифікатором одиниць виміру, якщо така одиниця виміру передбачена для цього товару – відсутні.
Графа 42 "Фактурна вартість товару". У графі наводиться у валюті України фактурна вартість товарів, задекларованих у графі 31 ВМД – 2626,00 грн.
Графа 43 – порядок використання графи встановлюється ДМСУ.
Графа 44 "Додаткова інформація/подані документи". У графі вказуються реквізити документів: номер розділу; код документа згідно з Класифікатором документів; номер документа, дата і, при необхідності, назва та кінцевий термін дії.
2730 – товарна транспортна накладна;
2950 – книжка МДП;
3105 – рахунок-фактура (INVOICE);
4010 – договір купівлі-продажу, що передбачає розрахунки у ВКВ;
6001 – довідка про декларування валютних цінностей;
6852 – санітарний сертифікат;
6853 – ветеринарний сертифікат;
6854 – радіологічний дозвіл.
Графа 45 "Митна вартість" – вказується митна вартість товару у валюті України, заявленого у графі 31 – 2626,00 (грн.).
Графа 46 "Статистична вартість". У графі вказується митна вартість товару у тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення – 3.
Графа 47 "Нарахування мита та митних зборів". У графі зазначається вид платежу (код), основа нарахування, ставка, сума, спосіб платежу:
- 010 (митний збір за митне оформлення), --- (оскільки митна вартість менше 1000 доларів США), 5 USD (ставка), 25,25 грн. (сума), 01 (спосіб платежу – переказ).
Графа 48 "Відстрочення платежів". Заповнюється у випадку відстрочення платежів.
Графа 49 "Найменування складу". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.
Графа 50 "Довіритель". Зазначаються дані підприємства-перевізника - ТОВ "Камазтранссервіс", м. Рівне, вул. Відінська, 56.
Графа 51 "Митниця країни транзиту". Графа заповнюється митним органом.
Графа 52 "Гарантія не дійсна для...". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.
Графа 53 "Митниця в країні призначення". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.
Графа 54 "Місце та дата". У графі вказуються місце та дата заповнення декларації; прізвище та ініціали особи, уповноваженої на декларування товарів організацією, що зазначена у графі 14; займана ним посада; ставиться його особистий підпис; номер телефону або телетайпу; номер посвідчення особи декларанта: Рівне, РІС КСУ, Малько О., свд. 6541, 14/05/2007.
Висновки до розділу 3
Зовнішньоекономічні зв’язки України постійно зростають і тому постає необхідність у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності окремих суб’єктів ЗЕД. У цій діяльності особлива роль належить митній службі, діяльність якої регулюється законодавством України і, зокрема, Митним Кодексом України.
Особливу роль у процесі міжнародної торгівлі відіграє контроль за проведенням операцій – тарифні і нетарифні методи регулювання.
Завданням розділу "Митне оформлення" було визначити, які нетарифні методи застосовуються до кисломолочного сиру при експорті, а також підрахунок тарифних елементів.
Нетарифними методами при експорті кисломолочного сиру виступають радіологічний, ветеринарний та санітарно-епідеміологічний контроль. Тарифні методи до вітчизняних товарів (зокрема, кисломолочного сиру) не застосовуються.
Дослідження проводилось на основі зовнішньоекономічного контракту, у якому зазначено:
- тип операції – експорт;
- експортер – магазин "Вибір", імпортер – ТОВ "Продукти" (Білорусь);
- товар - кисломолочний сир у вигляді брикетів масою 200 г, жирність 9%;
- кількість товару – 120 кг (4 ящики по 150 брикетів у кожному);
- вартість 1 брикета кисломолочного сиру – 0,5 доларів США;
- умови поставки - автотранспортом DAF-Городище.
У даному випадку, при експорті кисломолочного сиру до Білорусі на умовах поставки DAF-Городище, необхідно оформити ВМД форми ЕК 10 (для декларування залучено декларанта – Рівненський інститут слов’янознавства), сплативши митний збір за митне оформлення у сумі 25,25 грн., тобто 0,96% від митної вартості товару.
Підприємству ПДВ не відшкодовується, оскільки експортером є посередник між виробником та покупцем, а відшкодування проводиться виробникам з метою заохочення їх виходу на зовнішній ринок.
Таким чином, здійснення експортних поставок буде вигідним для магазину "Вибір", оскільки митні збори становлять незначну частку – 0,96% від митної вартості.
Висновки
Кисломолочний сир (творог) – концентрований молочно-білковий продукт, що отримують із цільного , нормалізованого або знежиреного пастеризованого молока шляхом сквашування закваскою, приготованої на чистих культурах молочнокислих бактерій, та відділенням сироватки від згустку, один із найцінніших молочних продуктів і продуктів харчування взагалі.
Кисломолочний сир є концентрованим продуктом переробки молока. В ньому великий вміст жиру (9-18%) , білків (14-16%). Завдяки наявності амінокислот - метіоніну та лізину – кисломолочний сир використовується для дієтичного та лікувального харчування. Він багатий також набором мінеральних речовин та їх співвідношенням (кальцій , фосфор , залізо, магній та ін.).
Класифікація кисломолочних сирів:
1 залежно від вмісту жиру:
· нежирний;
· напівжирний (9%);
· жирний (18%).
2 залежно від термічної обробки молока:
· виготовлений з пастеризованого молока;
· виготовлений з не пастеризованого молока.
3 залежно від рецептури:
· без смакових добавок;
· з смаковими добавками:
· для солодких сирків і сиркової маси – з ізюмом, горіхами, плодово – ягідними добавками, згущеним молоком та ін.
· для солоних сирків та сиркової маси – з кмином, томатом і перцем та ін.
· глазуровані ;
· неглазуровані.
4 залежно від виду фасування:
· фасовані в пергамент;
· фасовані в картонні стакани з полімерним покриттям масою 100, 250, 500 г.
· фасовані в полістирольні стаканчики з кришками;
5 залежно від застосування:
· використовується безпосередньо в їжу;
· використовується для отримання творожних виробів та кулінарних страв.
Виготовляють кисломолочний сир із пастеризованого і непастиризованого молока. При виробництві кисломолочних сирів кислотно – сичужним методом молоко пастеризують, охолоджують та вносять закваску із чистих культур молочнокислих бактерій та сичужного фермента ( отримують із шлунку теляти –сичуга ), отриманий фермент розрізають на кубики та пресують. При виробництві кисломолочних сирів кислотним методом молоко звертають молочнокислою закваскою, згусток розрізають, а для прискорення виділення сироватки нагрівають. Цим способом отримують нежирний творог.Виробляють кисломолочні сири згідно технологічних процесів , наведених на рисунку 2:
Приймання та підготовка молока
Сепарування молока
Складання суміші нормалізованого молока
Пастеризація
Сквашування
Розрізання згустку
Відділення сироватки та розлив згустку
Самопресування та пресування згустку
Охолодження творогу
Фасування та пакування
Рисунок 2– Технологічний процес виготовлення кисломолочних
сирів
Показники якості у кисломолочних сирах визначаються : органолептичні, фізико – хімічні ,мікробіологічні та санітарно – гігієнічні (рисунок 1)
Рисунок 1 – Показники якості кисломолочних сирів
1.Органолептичні :
· запах і смак –кисломолочні без сторонніх присмаків та запахів, допускається сторонній кормовий присмак
· консистенція – мазка,для нежирного – з незначним виділенням сироватки, розсипчаста
· колір – білий з кремуватим відтінком, рівномірний по всій масі
2.Фізико – хімічні :
· масова частка жиру,%
· масова часка вологи ,%
· кислотність
· температура при випуску з підприємства
· фосфатаза
3. Мікробіологічні та санітарно – гігієнічні:
· титр бактерій групи кишкової палички
· патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерії групи Сальмонела
· масова частка важких металів: свинцю, кадмію, ртуті, міді, цинку
· масова частка мишьяку
У дипломній роботі проводились дослідження трьох видів кисломолочних сирів 23% жирності різних виробників, де були отримані наступні результати:
Таблиця1 – Результати досліджень кисломолочних сирів
| Марка Показник | Сирок кисломолочний « Простоквашино» | Сирок дитячий «Слов’яночка» | Сирок солодкий з ваніліном «Щодня»" |
| Виробник | ВАТ "Галактон", Україна, 02660 м.Київ, вул. М. Раскової, 4 | «ВАТ Вімм – Біль –Дан Україна» м. Вишневе, київської обл., вул. Промислова, 7 | ДП «Молочний завод» ТОВ «Молочна фабрика « Рейнфорд» Україна, 10031, м. Житомир , вул. Ватутіна, 45 |
| Маса, г | 100 г | 100 г | 100 г |
| Тип упаковки | Фольга з підпергаментом | Пергамент | Пергамент |
| Термін і умови зберігання | При температурі(4+_2*)С не більше7 діб. не зазначено оптимальну вологість для зберігання. | При температурі зберігання (4+-2*)С – не більше 4 діб. | Строк придатності 7 діб при температурі (4+_ 2*)С. |
| Енергетична цінність 100 г, ккал | 311 | 304 | 311 |
| Вуглеводи, г в 100 г | 17,0 | 14,2 | 17,0 |
| Білки, г в 100 г | 9,0 | 9,0 | 9,0 |
| Загальна оцінка, 100% | 5,0 Відмінно | 4,8 Відмінно | 4,0 Добре |
| Маркування, 10% | Відмінно | Добре | Добре |
| Упаковка, 10% | Відмінно | Добре | Добре |
| Органолептика, 80% | Відмінно | Відмінно | Добре |
Отже, отримали оцінку «відмінно» сирки кисломолочні «Простоквашино»" та «Слов’яночка» , а зразок сирку кисломолочного «Щодня» – "добре".
У третьму розділі дипломної роботи описано особливості митного оформлення кисломолочних сирів. Дослідження проводились на основі типової процедури експорту за наступними параметрами відповідно до зовнішньоекономічного договору (таблиця 2).
Таблиця 2 – Умови зовнішньоекономічного контракту при експорті кисломолочних сирів
| №№ З/П | Найменування умови | Умова |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Тип операції | Експорт |
| 2 | Експортер | Магазин «Вибір» |
| 3 | Імпортер | ТОВ «Продукти» , Білорусь |
| 4 | Декларант | Рівненський інститут слов’янознавства КСУ |
| 5 | Товар | Кисломолочні сири |
| 6 | Вартість партії ( без врахування витрат на доставку) | 2626,00 |
| 7 | Кількість товару | 130 кг |
| 8 | Умови поставки | DAF-Городище |
Ставки мита в Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування , квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів , указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій. Тому важливим є визначення коду товару за УКТ ЗЕД. Визначення коду кисломолочного сиру проходить поетапно.
Перший рівень, визначення розділу, до якого можна віднести товар. На даному етапі товари групуються за галузями промисловості. Відповідно, кисломолочний сир відноситься до розділу I "Живі тварини; продукти тваринного походження".
Наступний, другий рівень - визначення групи. Загальна кількість груп у товарній номенклатурі - 97. У них товари зібрані відповідно до таких ознак:
- за матеріалом виготовлення;
- за функціональним призначенням;
- за ступенем обробки.
Оскільки кисломолочний сир є молочним продуктом, то його відносять до групи 04 "Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані".
Третій рівень, визначення товарної позиції, яка деталізує товар за більш специфічним ознаками. Кисломолочний сир відносять до товарної позиції 0406 "Сири всіх видів та кисломолочний сир".
Четвертий рівень передбачає визначення підпозиції товару. Для кисломолочного сиру товарною підпозицією буде – 040610 "Свіжий сир (без визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир".
Визначення товарної категорії – п’ятий рівень. Для вказаного товару класифікація на рівні товарної категорії не проводиться.
Визначення підкатегорії – завершальний етап визначення коду за УКТ ЗЕД. Для кисломолочного сиру підкатегорією є 0406102000 "З вмістом жирів не більш як 40 мас. %".
Отже код товару за УКТ ЗЕД 0406102000.
Класифікацію товару можна представити у вигляді таблиці 3:
Таблиця 3- Код кисломолочного сиру за УКТ ЗЕД
| Код групи | 04 | Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані | ||||
| Товарна позиція | 04 | 06 | Сири всіх видів та кисломолочний сир | |||
| Товарна підпозиція | 04 | 06 | 10 | Свіжий сир (без визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир | ||
| Товарна категорія | 04 | 06 | 10 | 20 | - | |
| Товарна підкатегорія | 04 | 06 | 10 | 20 | 00 | З вмістом жирів не більш як 40 мас. %". |
Для безперешкодного здійснення цієї зовнішньоекономічної операції при митному оформленні необхідно , крім ВМД, подати транспортні документи , загальні та дозвільні документи. Основним методом нетарифного регулювання , що застосовується до кисломолочних сирів є ветеринарний контроль.
Перелік посилань
0 комментариев