Якщо перші п’ять біт адреси дорівнюють 11110, то дана адреса є адресою класу Е. Адреси даного класу зарезервовані для майбутнього використання

12459
знаков
0
таблиц
1
изображение

5. Якщо перші п’ять біт адреси дорівнюють 11110, то дана адреса є адресою класу Е. Адреси даного класу зарезервовані для майбутнього використання.

Спеціальні адреси

В протоколі ІР існує декілька угод про особливу інтерпретацію деяких ІР адрес:

- якщо ІР-адреса складається тільки з двійкових нулів, то вона означає адресу того вузла який згенерував даний пакет. Цей режим використовується тільки в деяких повідомленнях ІСМР.

- якщо частина ІР-адреси, яка означає номер мережі складається тільки з двійкових нулів, то вважається, що вузол призначення знаходиться в тій самій мережі, що і вузол, який згенерував цей пакет.

- якщо всі двійкові розряди ІР-адреси дорівнюють 1, то пакет з такою адресою розсилається всім вузлам, що знаходяться в тій самій мережі, що і вузол, який згенерував цей пакет. Така розсилка називається обмеженим широкомовним повідомленням.

- якщо в частина ІР-адреси, що означає номер вузла-призначення складається тільки з двійкових одиниць, то пакет, який має таку адресу призначення розсилається всім вузлам мережі з заданим номером мережі. Наприклад, пакет 192.168.1.255. буде доставлений всім вузлам мережі 192.168.1.0. Така розсилка називається широкомовним повідомленням.

Призначення ІР адрес

При призначенні ІР – адрес необхідно враховувати ті обмеження, що вносяться особою інтерпретацією деяких ІР – адрес. Номер вузла, чи номер мережі не може складатися тільки з двійкових одиниць чи нулів. Таким чином, максимальна кількість адрес, що може буди використання для призначення вузлам мережі на дві. (Для адресації вузлів не використовуються адреси виду х.х.х.0 та х.х.х.255)

Бажано врахувати, що для мереж які не є частиною Internet бажано вибирати адреси з таких діапазонів:

Клас А – одна мережа з базовою адресою 10.0.0.0

Клас В – 16 мереж з адресами від 172.16.0.0 по 172.31.0.0

Клас С – 255 мере з адресами від 192.168.0.0 по 192.168.255.0

Ці адреси не обробляються маршрутизаторами Internet ні при яких умовах.

Використання масок в ІР-адресації

Традиційна схема ділення ІР-адреси на номер мережі та номер вузлу заснована на понятті класу, який визначається значеннями перших двійкових бітів. Але така система не має достатньої гнучкості в розподіленні адрес. Тому було введено поняття маски підмережі. Маска підмережі, це число, яке використовується в парі з ІР-адресою. Двійкові одиниці маски підмережі говорять, про належність відповідних бітів ІР-адреси номеру мережі, двійкові нулі маски підмережі говорять, про належність відповідних бітів ІР-адреси номеру вузла. Таким чином, із введенням поняття маски підмережі система розподілення ІР-адрес стає більш гнучкою. Для стандартних класів мереж маски мають слідуючи значення:

Клас А – 11111111.00000000.00000000.00000000(255.0.0.0)

Клас В – 11111111.11111111.00000000.00000000(255.255.0.0)

Клас С – 11111111.11111111.11111111.00000000(255.255.255.0)

Класичні маски називають масками вирівняними за границю байта. Можливі маски виду 11111111.11111111.11110000.00000000 (255.255.240.0), такі маски називають не вирівняними за границю байта.

Використання масок дозволяє розбивати велику мережу на більшу кількість менших мереж.

Об’єднання мереж

Процедура об’єднання мереж передбачає поєднання невеликих мереж в одну велику надмережу. Для результуючої адреси надмережі необхідно виділити перші загальні двійкові біти.

Припустимо, що необхідно об’єднати 16 мереж класу С, яким привласнений діапазон адрес від 201.66.32.0 до 201.66.47.0. Як видно в даному випадку для обох мереж загальними двійковими бітами будуть перші 20 біт, ті 12 біт що лишаються відповідають адресі вузла. Маска даної надмережі визначається шляхом заповнення двійковими одиницями тієї частини, що відповідає адресі надмережі і заповненням двійковими нулями тієї частини, що відповідає адреси вузла. Переводячи все у десяткову систему отримуємо результуючу адреси надмережі 201.66.32.0 і маску 255.255.240.0 .

Адреса 1 мережі: 11001001.01000010.00100000.00000000 (201.66.32.0)

Адреса 2 мережі: 11001001.01000010.00101111.00000000 (201.66.47.0)

Маска результуючої мережі: 11111111.11111111.11110000.00000000 (255.255.240.0)

Адреса результуючої мережі: 11001001.01000010.00100000.00000000 (201.66.32.0)

Широкомовна адреса: 11001001.01000010.00101111.11111111 (201.66.47.255)


3. Практичне завдання 1

Для заданої IP-адреси визначити належність до класу IP-адрес, написати маску мережі для даного класу, визначити широкомовну, та базову адресу даної мережі .42.53.75.86.

Виконання:

1. Визначаємо клас даної IP-мережі. Для цього переводимо IP-адресу в двійковий вид:

42.53.75.86 = 00101010.00110101.01001011.01010110

Клас даної мережі: А.

маска 11111111.00000000.00000000.00000000255.0.0.0

базова 00101010.00000000.00000000.0000000042.0.0.0

широкомовна 00101010.11111111.11111111.1111111142.255.255.255


4. Практичне завдання 2

Виконати розділення даної мережі на певну кількість під мереж із кількістю адрес на менше за заданої (включаючи базову та широкомовну адреси мереж). Написати перші кілька (3-5) базові та широкомовні адреси мереж.

Адреса мережі:42.0.0.0

Кількість адрес:3500

Виконання:

1б00101010.00000000.00000000.0000000042.0.0.0

1ш00101010.00000000.00011111.1111111142.0.31.255

2б00101010.00000000.00100000.0000000042.0.32.0

2ш00101010.00000000.00111111.1111111142.0.63.255

3б00101010.00000000.01000000.0000000042.0.64.0

3ш00101010.00000000.01011111.1111111142.0.95.255


Список використаної літератури

1.    В.Г. Олифер, Н.А. Олифер. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. Учебник. – СПб.: Питер, 2001. – 672 с.: ил.

2.    Microsoft TCP/IP. Учебный курс: Официальное пособие Microsoft для самостоятельной подготовки. –М.: “Руская редакція”, 2001. – 400 с.: ил.

3.    Оглтри Т. Модернизация и ремонт сетей. 2-у изд. – М.: Вильямс, 2000. – 928 с.: ил.

4.    Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. Энциклопедия – СПб.: Питер,2000. – 704 с.: ил.

5.    Гук М. Аппаратные средства локальных сетей. Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2001. – 576 с.: ил.

6.    Конспект лекцій.

7.    Інтернет.


Информация о работе «Будова та принципи комп’ютерних мереж»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 12459
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
126392
20
39

... ї комп’ютерної мережі авіакомпанії «Північна компанія»   2.3.1 Програмний пакет проектування і моделювання гетерогенних комп'ютерних мереж NetCracker Professional Призначення системи: автоматизоване проектування і моделювання локальних і корпоративних комп'ютерних мереж в цілях мінімізації витрат часу і засобів на розробку, верифікацію проектів. Функції: створення проекту мережі; анімаційне ...

Скачать
52869
7
5

... ія (10 хв.) 3.Актуалізація (20 хв.) 4.Повід.лекційного матеріалу (45 хв.) 5.Видача д/з. (5 хв.) Вхідний контроль Стенди, плакати, дошка. Урок №2 Робота в локальній мережі. Формування знань з роботи в комп’ютерній мережі. Комбінований урок 1.Організаційний момент (3хв.) 2. Мотивація (5хв) 3. Актуалізація знань (7хв). 4. Повідомлення нових знань (40 хв.). 5. Закріплення матері ...

Скачать
46018
0
0

... ійні технології викладання англійської мови У цей час значні перетворення в галузі освіти торкнулися й навчання іноземної мови в школі. Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися в навчальний процес нові інформаційні технології, такі як використання Інтернет-ресурсів, що навчають, комп'ютерних програм тощо. Розробкою й впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій активно ...

Скачать
45007
0
0

... нших людей у природі. 1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів ...

0 комментариев


Наверх