ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАННІ І ВИХОВАННІ

1.1 Технології, їх значення в навчально-виховному процесі

1.2 Інформаційно-технологічні нововведення і гуманізація навчально-виховного процесу в школі

1.3 Модернізація підготовки вчителів до проведення уроків з компютерною підтримкою

1.4 Нові інформаційні технології викладання англійської мови

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.

Одним із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку вищої освіти є запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій [1, с. 6-7], які забезпечують: дальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, істотно розширюють пізнавальні можливості людини [2, 16]. Отже, надзвичайно важливим напрямом модернізації освіти є її інформатизація. Саме інформаційні технології "забезпечують учням і студентам вільний доступ до різноманітної інформації, набуття навичок вирішення різноманітних проблем на основі їх всебічного дослідження і аналізу, здобуття певних знань в різноманітних галузях"[2, с. 16-19].

"Інформатизація освіти, – як відзначають А.М.Гуржій, В.Ю.Биков, В.В.Гапон, М.Я.Плескач, – це впорядкована сукупність взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу"[3, с. 3].

Вчені І.В.Сільчак, І.І.Дмитренко, І.І.Кравченко, Ф.М.Ривкінд, Н.В.Маркус, Н.М.Рошак, досліджуючи застосування комп’ютера в початкових класах, зазначають, що за його допомогою в програмах усе кольорове, рухливе, гарне [4, с. 38]. Вони наводять приклад застосування комп’ютера під час вивчення за програмою "Математика" теми "Числа першого десятка. Величина", де пропонується виконати лічбу предметів на основі розгляду груп предметів. Кольорове зображення сприяє прагненню дитини продовжувати виконання тренувальних вправ, стимулює активність учнів, виховує в них навички самостійної роботи [5, с. 31].

Актуальність даної теми дослідження зумовлена стрімким інформаційним і технологічним прогресом, в даний час все більше і більше з’являється різних методик і технологій навчання і виховання за допомогою комп’ютера. Сьогодні комп’ютерна грамотність є такою ж важливою, як звичайна грамотність сто років тому. Без володіння комп’ютерною грамотністю людина є неконкурентоспроможною у більшості сфер життєдіяльності. Крім того, комп’ютер – це засіб здійснення споконвічної мрії педагогів щодо індивідуалізації навчального процесу.

Все це і підштовхнуло нас для вибору теми дослідження: "Комп’ютерні технології, їх використання у навчанні і вихованні".

Об'єкт дослідження: використання технологій у навчально-виховному процесі.

Предмет дослідження: комп’ютерні технології, їх використання у навчанні і вихованні.


РОЗДІЛ 1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАННІ І ВИХОВАННІ 1.1 Технології, їх значення в навчально-виховному процесі

За роки незалежності в Україні визначились нові пріоритети розвитку освіти, і, відповідно, розпочався складний процес її модернізації з урахуванням потреб сучасного інформаційно-технологічного суспільства. Інтеграція України в Європейський, світовий простір актуалізує завдання підготовки нової генерації вчителів, які добре володіють сучасними педагогічними технологіями, яке міцно увійшло в педагогічний лексикон. Саме це поняття ще не відстоялося, не набуло наукової завершеності, воно ще не має вичерпного визначення. Різні автори дають різні визначення:

·          Педагогічна технологія – це сфера знання, яка включає методи, засоби і теорію їх використання для досягнення цілей освіти [6, с. 73-85].

·          Педагогічна технологія – це сукупність педагогічних прийомів, що забезпечують досягнення педагогічних цілей [7, с.33]

·          Педагогічна технологія – це спільна галузь педагогічного знання, яка включає в себе дві групи питань, перша з яких пов’язана із застосуванням у навчальному процесі технічних засобів, друга – з його організацією та багато інших.[8, с. 29 ]

Значне розходження в поглядах на нове педагогічне явище багато в чому пояснюється його складністю і недостатньою вивченістю, значною відмінністю вихідних позицій у різних дослідників. Але майже всіх об’єднує визнання специфіки педагогічної технології, яка полягає в тому, що в ній намічається і здійснюється такий навчальний і виховний процес, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей.

На нашу думку, технологія навчання – це система науково обґрунтованих дій і взаємодій елементів навчального процесу, здійснення яких гарантує досягнення поставлених цілей навчання.

Будь-яка педагогічна технологія спирається на певну наукову концепцію, що включає філософське, психологічне, соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітніх цілей.

Відомо, що з часів Я.А.Коменського було багато спроб зробити навчання схожим на добре відлагоджений механізм. Разом з тим добре відомо і те, що після трьох століть ми не наблизились до ідеалу. Нинішня педагогічна технологія навчання у школі зорієнтована на викладання наукових знань, з одного боку, їх засвоєння – з іншого. Ця технологія навчання, яка отримала назву традиційної, виходить з того, що зовнішнє безпосередньо формує внутрішнє. Учень підпадає під поняття "об’єкт", яким можна керувати за допомогою зовнішніх впливів, загальних стандартів і нормативів, забезпечуючи формування пізнавальних процесів і якостей, спрогнозованих вчителем. Але учень сприймає лише те, що може і хоче.

Тому стає все більш зрозумілим, що традиційне навчання потрібно трансформувати в інше, при якому учень стає суб’єктом навчання.

Заміна концепції освіти приведе не тільки до появи нових навчальних дисциплін, але й до оновлення викладання вже існуючих курсів. На сьогодні в теорії і практиці існує дуже велика кількість варіантів навчального процесу. Кожен автор і виконавець вносить щось своє, індивідуальне, у зв’язку з чим можна говорити про авторські технології навчання. Такими можна назвати добре відомі технології Ш.О.Амонашвілі, Л.В.Занкова, В.Ф.Шаталова та ін..

Але чи тільки вчитель може бути головною фігурою на уроці? Чи можна його замінити? Адже, наряду з авторськими методиками і технологіями слід виділити і такий глобальний процес, як інформатизація, іншими словами впровадження нових ІТ (інформаційних технологій) в систему освіти.

Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності є отримання, накопичення, обробка, зберігання, передача і використання інформації, що виконуються на основі сучасних засобів, мікропроцесорної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну.. Інформатизація суспільства забезпечує:

• активне використання інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в печатному фонді, и науковій, виробничій та інших видах діяльності його членів.

• інтеграцію інформаційних технологій з науковими, виробничими, що ініціює розвиток всіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;

• високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію інформації,істотність даних, що використовуються [8, с.40-41].

Таким чином, використання відкритих інформаційних систем, розрахованих на використання всього масиву інформації, що доступна на даний момент суспільству в певній сфері, дозволяє удосконалити механізми керівництва суспільним устроєм, сприяє гуманізації і демократизації суспільства. Одним із пріоритетних напрямів процесу інформатизації сучасного суспільства є впровадження нових інформаційних технологій в систему освіти.

  1.2 Інформаційно-технологічні нововведення і гуманізація навчально-виховного процесу в школі

Демократичні процеси, що відбуваються в суспільстві, ставлять перед державою завдання реформувати систему освіти.

Значення комп'ютера для системи освіти ще не повністю усвідомлене педагогами. Комп'ютер і програма повинні позбутися своєї штучності і стати невід'ємною частиною процесу навчання. Крім того, потрібна інтеграція інформаційної технології в арсеналі педагогічного інструментарію, відродження ідей індивідуалізованого навчання.

Застосування нових програмних засобів дало змогу перебудувати навчання не лише з математики, фізики, хімії, а й з таких, здавалося б, далеких від комп'ютера навчальних предметів як рідна мова, іноземна мова, музика, малювання, географія, історія та інші.

Розвиток освітнього менеджменту потребує широкого впровадження в управлінську діяльність автоматизованих робочих місць (АРМ) директора, заступника, секретаря. Наявність АРМ сприяє гуманізації навчально-виховного процесу, забезпечує демократичне спілкування, оперативний доступ до знань, отримання своєчасної, вичерпної інформації, вибір оптимальних варіантів рішень та прогнозування їх наслідків.

Управлінська діяльність у школі грунтується на використанні технологічного середовища інтегрованої інформаційної системи "Школа". За допомогою інформаційної системи адміністрація здійснює планування навчально-виховної роботи. У комп'ютері реєструються вхідні та вихідні документи, зберігаються анкетні дані працівників школи, міститься пакет документів про атестацію вчителів, каталог науково-методичної літератури і нормативних документів Міністерства освіти, складається розклад уроків та готуються статистичні дані.

Застосування нових інформаційних технологій в освіті - один із засобів підготовки кадрів у сучасних умовах з урахуванням завдань майбутнього. Тому особливої уваги потребує розвиток форм подання знань, формування інтелектуальних умінь, набуття практичних навичок у галузі застосування новітніх засобів обчислювальної техніки.

"Найбільш тривожне, по суті, безмежне джерело марнотратства часу - це нескінченне "підтягування" відстаючих, - зазначав В. О. Сухомлинський, - учитель змушений весь час повертатися до того, що вже вивчалося, без кінця давати додаткові вправи. Щоб звільнити вчителя від цієї безплідної праці, треба прагнути до того, щоб оволодіння знаннями було водночас застосуванням знань, щоб якомога менше здобутих раніше знань перебувало в запасі, без використання і застосування" [11, с.5].

Щоб уникнути цього, в рамках реалізації освітньої концепції "Втілення прогресивних технологій навчання на основі трансформації змісту освіти" здійснюється апробація програмно-методичних комплексів, які працюють в інтерактивному режимі, - "Вундеркінд", "Комп'ютер і дитинство", проект "Пілотні школи" - у підготовчих групах дитячих садків та початковій школі.

Саме використання нових інформаційних технологій дає змогу створити на уроці природне середовище, допомагає розбудити творче начало в учнях, розвиває їхнє мислення і формує у них навички, необхідні для сучасного суспільства. При цьому змінюється парадигма навчання, більше уваги приділяється виробленню уміння самостійно здобувати знання в умовах дослідницької діяльності. Застосування нових інформаційних технологій у навчанні посилює зв'язок між предметами, що сприяє створенню нових інтегро-ваних курсів навчання і налагодження зв'язку між державними стандартами освіти.

При цьому відкриваються далекосяжні перспективи не тільки в гуманітаризації освіти та гуманізації навчального процесу, а й у становленні шкільних демократичних засад розвитку учнівського самоврядування. Підвищується рівень неформального спілкування учнів і вчителя та учнів між собою, розширюється самостійна навчальна і громадська діяльність, розкривається творчий потенціал учителів і учнів з урахуванням їхніх громадянських позицій, навчальних уподобань і професійних інтересів.

Демократичне учнівське самоврядування сприяє виробленню в учнів почуття господаря школи, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, стає школою демократії, виховує рішучих, готових до відповідальності і самоактуалізації людей.

Розвиток форм самоврядування учнів перебуває у прямій залежності від розвитку інформаційної інфраструктури навчально-виховного процесу.

Реалізація світоглядних функцій інформатизованого навчання дає змогу перебудувати навчальний процес, добитися якісно нового способу управління навчальною діяльністю. Комп'ютер повніше враховує діапазон індивідуальних особливостей учнів, а головне - дає можливість здійснити діалогове навчання. Учень своїми діями сам змінює навчальну ситуацію і є її активним учасником.

Вивчення ролі інформаційних процесів у природі, техніці, суспільстві, змін у характері праці людини та суспільно-економічних відносинах відіграє досить важливу роль у формуванні наукового світогляду, допомагає учнівській молоді адаптуватися до демократичних вимог громадянського суспільства.

Комп'ютерно-орієнтовані дидактичні системи розвивають в учнів потребу постійно розширювати і поглиблювати свої знання, формують уміння зважено приймати рішення та відповідати за їх наслідки, що важливо у вихованні гармонійно розвиненої особистості.

Гуманізація навчально-виховного процесу зумовлює підвищення якості контролю за діяльністю учнів та удосконалення стратегії навчання. Намітились три шляхи індивідуалізації навчання. Перший характеризується тим, що вибір навчальних впливів визначається комп'ютером. Другий передбачає, що самі учні визначають управління навчання, якому вони віддають перевагу. Третій шлях - змішане управління: учневі пропонується намітити стратегію навчання, яку він вважає найбільш прийнятною, але якщо при цьому виявляється "збій", тобто учень погано справляється з навчальним завданням, управління процесом навчання комп'ютер повністю бере на себе.

В умовах кардинальних соціальних змін учитель дедалі більше втрачає статус передавача "готових знань" і перевтілюється в організатора спільної творчої діяльності. Тому магістральним напрямом розвитку системи навчально-виховного процесу в сучасній школі є впровадження педагогіки розвитку і самовдосконалення особистості дитини засобами діалогічне активного (інтерактивного) спілкування, співпраці і партнерських взаємин у навчанні та вихованні.

Отже, конкретними механізмами втілення в практику школи концепції демократизму та гуманізації навчально-виховного процесу виступають нові педагогічні технології, зокрема інформаційно-технічні нововведення.

Слід зазначити, що намітилася тенденція у визначенні концептуальних напрямів комп'ютеризації освіти. Курс програмування відходить на скромне місце в цій концепції, поступаючись підготовці користувачів персональних комп'ютерів, які вміють працювати з текстовими редакторами, базами даних, електронними таблицями, телекомунікацією. Актуальним стає оволодіння навичками користування електронною поштою та обмін даними в локальних мережах та Internet.

Застосування нових інформаційних технологій дає змогу створити відкрите навчальне середовище, але для цього потрібна інша система управління освітою, її наукове і ресурсне забезпечення.

Набутий досвід показує, що вже сьогодні можливе і вкрай необхідне фрагментарне експериментальне створення комп'ютерної мережі. Нашою лабораторією розроблено кілька варіантів можливих схем комп'ютерної мережі та відповідних управлінських технологій.

Передача інформації реалізується за допомогою комп'ютерів і з'єднаних з ними модемами через існуючі телефонні мережі.

Мережа базується на широко розповсюдженій технології РТР (File Transfer Protocol), яка застосовується у світовій мережі Fidonet.

Кожен член мережі може працювати в режимах: 1. Мережева пошта. 2. Ехо-конференції. 3. Файлові конференції. 4. Файлові запити.

Робота мережі повністю автоматизована. Відправлення і приймання, а також обробка прийнятої інформації проводиться самим комп'ютером за допомогою відповідного програмного забезпечення. При цьому вузол нижчого рівня викликає на зв'язок вузол вищого рівня. На оператора покладається тільки введення нової і перегляд одержаної інформації.

У майбутньому комп'ютерний зв'язок між навчальними закладами всіх рівнів, установами освіти та культури стане таким же звичним, як сьогодні телефонний. Не виходячи з приміщення школи, можна буде користуватися інформацією, внесеною в комп'ютери управлінь освіти та Міністерства, інститутів удосконалення вчителів, науково-дослідних центрів, інших шкіл. Стане звичним обмін з колегами програмами, зразками планів та розробками курсів, уроків, виховних заходів. Комп'ютерні банки освітніх технологій та передового педагогічного досвіду будуть відкриті для користування всіх освітян.

Перші кроки потрібно робити вже сьогодні, не чекаючи входження в міжнародний освітянський науковий простір чи підключення всіх закладів освіти до мережі Internet.

Економічні підрахунки витрат на запровадження запропонованих нами фрагментів комп'ютерної мережі свідчать про те, що для автоматизації освітнього менеджменту в галузі управління потрібні незначні кошти та зацікавлені люди.

Таким чином, реструктуризація освіти потребує змістовних перетворень, запровадження сучасних технологій навчання й виховання, принципового вдосконалення системи управління галуззю на основі інформатизації.

Водночас реалізація стратегічних перетворень неможлива без попередньої апробації проектів, здатних узагальнити та проаналізувати аргументовані рекомендації щодо доцільності тих або інших інновацій.

  1.3 Модернізація підготовки вчителів до проведення уроків з компютерною підтримкою

Вчені Т.Сергєєва та В.Шемберко доводять, що комп’ютер у навчальному процесі використовується як: 1) засіб наочності; 2) елемент управління навчальним процесом; 3) інтерактивний засіб пізнавальної та пошукової діяльності, направлений на творчий розвиток учнів; 4) засіб автоматизації процесу навчання і контролю за його результатами [9, с. 10].

Отже, останні дослідження свідчать, що зараз в Україні йде робота по впровадженню комп’ютера в навчальний процес. Його вже використовують не тільки під час викладання інформатики, але й інших предметів. І починати це потрібно вже з початкових класів. Застосування комп’ютера у навчанні молодших школярів дає можливість розширити світогляд учнів, сприяє кращому засвоєнню ними навчального матеріалу, підвищенню пізнавальної активності, зростанню інтересу до навчання, формуванню і розвитку творчих здібностей, розвитку наочно-образного, просторового і логічного мислення, уяви, спостережливості, уваги, фантазії, формуванню загальнонаукових умінь та навичок, умінь використовувати програмний засіб як інструмент пізнавальної діяльності, формуванню головних компонентів основ інформаційної культури.

Але далеко не всі вчителі початкової школи володіють навичками роботи з комп’ютером та технологією його застосування в навчальному процесі. Тому на перший план виступає проблема підготовки вчителів 1-4 класів до проведення уроків з комп’ютерною підтримкою.

Наші дослідження показали, що застосування комп’ютера буде успішним за таких дидактичних умов: дотримання технології застосування комп’ютера в навчальному процесі; проектування або адаптація навчальних програм з належним рівнем якості та їх методичне забезпечення; кваліфіковане педагогічне керівництво процесом навчання; активність учнів та розвиток пізнавальних мотивів. Тому вчителів під час проходження курсів підвищення кваліфікації доцільно вчити користуватися сучасними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними комп’ютерними програмами, графічними пакетами підготовки та візуалізації комп’ютерних зображень, ознайомлювати з технологією застосування комп’ютера в навчанні учнів.

Починати роботу з підготовки вчителів до проведення уроків з комп’ютерною підтримкою необхідно з ознайомлення їх з технологією застосування комп’ютера в навчальному процесі, мета якої – підвищення ефективності навчального процесу за допомогою застосування комп’ютера. Спосіб досягнення мети – використання комп’ютера під час викладання предметів в 1-4-х класах завдяки спеціальним комп’ютерним навчальним програмам, в яких змістом об’єкта засвоєння є довідкова інформація, демонстрація, моделювання, імітація тощо.

Програмним забезпеченням виступають демонстраційно-моделюючі програмні засоби, які дозволяють моделювати об’єкт, процес або явище, що вивчається, для використання на етапах пояснення нового навчального матеріалу, фронтальної демонстрації моделі об’єкта вивчення; мультимедійні програмні засоби для ілюстрації (унаочнення) викладу матеріалу вчителем, які застосовуються перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми та під час вивчення теми; тестові програмні засоби, призначені для автоматизації процесу контролю знань учнів.

Основу технології застосування комп‘ютера в навчанні учнів у загальноосвітніх школах складають такі концептуальні положення:

· Головна функція школи – підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства.

· Комп’ютер повинен стати засобом, що полегшує процес формування в учнів компетентності як загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Особливу увагу звертаємо на формування таких груп компетентностей: комунікативної, інформаційної, саморозвитку та самоосвіти. В процесі навчання має формуватися інформаційна культура учнів. Навчання повинно бути сферою самоствердження дитини.

· Навчання здійснюється на основі можливостей технології "мультимедіа".

· Здобуття знань має спиратися на комп’ютерну візуалізацію навчальної інформації, імітацію та моделювання об’єктів, процесів, явищ, а отже раціональне використання принципу наочності в навчанні.

· Психологічною засадою застосування у навчанні комп’ютера повинен бути, перш за все, розвиток інтелекту дитини.

· Перевага індивідуальних форм навчання перед фронтальними (хоча інколи доцільним є застосування групових форм навчання).

· Зміна ролі вчителя у навчальному процесі: від людини, яка викладає навчальний матеріал, до координатора, консультанта.

· Посилення пізнавального потенціалу навчального процесу.

· Розвиток образного сприйняття світу, наочно-образного, наочно-репродуктивного, абстрактного, творчого мислення тощо.

· Формування в учнів умінь працювати в текстових і графічних редакторах, моделювати графічні зображення, створювати анімацію, розробляти презентації. [12, с.3].

Сутність технології застосування комп’ютера в навчанні учнів розглядається виходячи із положення, що головною метою інформатизації загальноосвітніх навчально-виховних закладів є забезпечення подальшого удосконалення навчального процесу, підвищення якості та ефективності освіти, а також підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Вчителів необхідно знайомити з етапами застосування комп’ютера в навчанні учнів загальноосвітньої школи. Початковим етапом є підготовча робота вчителя. Основна мета цього етапу – ретельна підготовка до уроку із застосуванням комп’ютера. Для цього потрібно:

1. Навчитися працювати з комп’ютером. Щоб застосувати комп’ютер в навчанні, вчитель повинен мати уявлення про нього взагалі та про його можливості як засобу навчання, знати основні вимоги до навчальних програм, вміти використовувати комп’ютер у повсякденній діяльності, володіти інформацією про адреси професійних Інтернет-сайтів, вміти відшукувати необхідну інформацію у всесвітній мережі, працювати в текстових та графічних редакторах, моделювати, створювати тестові програми, інтерактивні презентації, Web-сторінки, знати і вміти працювати з мультимедійними, імітаційно-моделювальними програмами та навчально-розвивальними програмами, програмою Microsoft Power Point для створення власних презентацій до уроків.

2. Співпраця вчителя з вчителем інформатики, який забезпечує технічний бік процесу навчання, консультує з питань програмного забезпечення.

3. Співпраця вчителя з методистом Інституту післядипломної педагогічної освіти з питань застосування комп’ютера на уроках та підбору необхідних програмно-педагогічних засобів.

4. Безпосередня підготовка вчителя до уроку із застосуванням комп’ютера. [12, с.3]

Вчителю потрібно розробити загальний проект організації педагогічної взаємодії. Тут необхідно враховувати основні принципи навчання із застосуванням комп’ютера, правильно підібрати необхідний програмно-педагогічний засіб чи створити власну презентацію, які будуть ефективно реалізовувати мету і завдання уроку; усвідомити мету, зміст, способи діяльності та характер взаємодії на уроці; продумати алгоритм побудови уроку; визначити місце різних форм роботи з програмним матеріалом на уроці; передбачити, за допомогою яких форм організації, методів та засобів буде організована навчальна робота з учнями та визначити, за яких умов ця діяльність буде результативною.

В моделі навчання із застосуванням комп’ютера виділяються два яруси. Верхній ярус – методи і форми – відноситься до дидактики, нижній ярус складає педагогічну техніку (засоби і прийоми) [11, с.6]

На уроках із застосуванням комп’ютера в умовах звичайної класно-урочної системи вчителями мають успішно використовуватися такі методи і форми навчання, які дозволяють ефективно будувати навчальний процес з урахуванням особливостей особистості школяра: 1) за ступенем самостійності мислення (репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі); 2) за джерелом подання і сприйняття навчальної діяльності (наочні, практичні); 3) методи формування пізнавальних інтересів (метод забезпечення успіху в навчанні, метод пізнавальних ігор, метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу); 4) метод тестового контролю.[11, с.7]

Говорячи про наочні методи, зазначаємо, що сучасна дидактика вимагає найбільш раціональних варіантів застосування засобів наочності, які дозволяють досягти високого освітнього та виховного, а також розвиваючого ефекту. Завдяки комп’ютеру можна побачити те, що не завжди вдається в реальному житті. Більше того, з пред’явленими в комп’ютерній формі об’єктами можна здійснювати різні дії, вивчати їх не тільки статичне зображення, але й динаміку розвитку в різних умовах. Крім цього, комп’ютер дозволяє як вичленити головні закономірності виучуваного предмета чи явища, так і розгледіти його в деталях. Різні форми представлення об’єкта можуть змінювати один одного й за бажанням учня, й за командою програми, чергуючи чи використовуючи одночасно образне, аналітичне, мовне представлення. Це дозволяє згідно із завданням навчання як стиснути інформацію про об’єкт, що вивчається, так і розширити його.

Наочність, що досягається завдяки застосуванню комп’ютера, допомагає подати знання у вигляді образів-картинок, а також візуалізувати ті знання людини, для яких ще не знайдено текстовий опис, які потребують абстракції на високому рівні. За допомогою анімації учні можуть побачити, наприклад, проростання рослин, рух тварин тощо. Приміром, за допомогою презентації "Пташине подвір’я" вчитель на уроці образотворчого мистецтва може ознайомити учнів з різними видами птахів, продемонструвати загальну будова тіла птаха, зміну форми його тіла під час руху, ознайомити з послідовністю зображення птаха. Такі ілюстрації допомагають учням ефективніше сприймати навчальний матеріал, формувати конкретні уявлення, точні поняття.

Використовуючи цей метод, вчитель повинен забезпечити всебічний огляд об’єкта, чітко визначити головне, детально продумати пояснення, залучати учнів до пошуку потрібної інформації.

Практичний метод потрібно використовувати для закріплення знань з теми чи розділу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя. Так, наприклад, на уроках образотворчого мистецтва в 4 класі учні після вивчення нового матеріалу з теми "Український декоративний розпис" (за допомогою елементів петриківського розпису в графічному редакторі) вчаться складати орнаменти, а на наступному уроці вони вже без затруднень виконують розпис нарізної дощечки фарбами і пензлем.

Форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів із застосуванням комп’ютера: індивідуальна, що використовується найчастіше, груповою і фронтальна. Індивідуальна форма навчання доцільна під час роботи учнів за комп’ютером. Групова можлива під час виконання певних завдань вчителя за комп’ютером, наприклад, створення анімаційних сюжетів. Фронтальна форма – під час тестування на комп’ютері [12,с. 3]

Продовжується підготовка вчителя до проведення уроку із застосуванням комп’ютера описом своїх дій та можливих дій учнів. Цей опис є складовою конспекту уроку. В подальшому вчитель реалізує заплановану послідовність дій у реальному навчальному процесі.

Завершується технологія застосування комп’ютера визначенням її ефективності: що позитивне в обраних видах, методах, формах, засобах навчальної діяльності "вчитель – комп’ютер – учень", які були недоліки і чому, як у подальшій роботі подолати їх. Проводяться пілотні зрізи та тестування.

Таким чином , щоб ефективно застосовувати комп’ютер в навчальному процесі, потрібно дотримуватися всіх зазначених вище етапів технології застосування комп’ютера в навчанні і пам‘ятати, що комп’ютер не замінює вчителя, а лише змінює його функції в процесі навчання. Він не знижує ролі традиційних засобів навчання, а доповнює їх. Щоб не завдати шкоди здоров’ю дитини, застосовувати комп’ютер в навчанні потрібно дотримуючись встановлених вимог до організації режиму праці учнів на персональних комп’ютерах згідно з Державними санітарними правилами та нормами ДСаНПіН 5.5.6.009 98.

Важливим етапом у підготовці вчителя до уроку із застосуванням комп’ютерної графіки є підбір потрібних комп’ютерних програм, які повинні бути правильно спроектовані та мати належний рівень якості. Він повинен враховувати такі особливості: зручність інтерфейсу, швидкість засвоєння програми, легкість у користуванні, наявність системи підказок для роботи з програмою у навчальному процесі; відповідати всім вимогам санітарно-гігієнічних та ергономічних норм роботи педагогічного програмного забезпечення для певної вікової категорії учнів; весь матеріал у програмі має бути розподілений на певні порції таким чином, щоб у роботі з програмою учень не перевтомлювався; педагогічні програмні засоби повинні відповідати принципу відкритої архітектури, що дає можливість учителю самостійно доповнювати та редагувати матеріал, а також використовувати його у створенні власних навчальних розробок; структура програм повинна містити не тільки інформаційне наповнення, а й вимагати від учня певної співпраці; повинна забезпечуватися робота педагогічного програмного засобу з одного компакт-диска як у мультимедійному і комп’ютерному класах, так і на домашньому комп’ютері; коректно працювати з іншим предметним забезпеченням; співвідношення між вербальною і невербальною (текстом і зображенням) складовими сигналу не повинні перевищувати психо-фізиологічно обгрунтованих норм; кольорова гама повинна бути теж психо-фізиологічно обгрунтованою.

Значну роль у підвищенні ефективності навчання в процесі застосування комп'ютера відіграє наявність пізнавальних мотивів та активність школярів. На даному етапі доречним є ознайомлення вчителів зі спонукальними мотивами до навчання, які виникають завдяки застосуванню комп’ютера. Це – новизна роботи з комп’ютером; поширення можливості представлення навчальної інформації наочно за допомогою графічних малюнків, анімації, тобто відтворення реальної обстановки діяльності; можливість розкрити практичну значимість матеріалу, що вивчається та проявити свою творчість.

Вчителі також опановують програму Microsoft Power Point. Це дає їм можливість вміти створювати презентації до уроків і тим самим зробити навчальний процес ефективнішим та результативнішим.

Крім даних занять по ознайомленню вчителів з новими інформаційними технологіям під час курсів підвищення кваліфікації, ми вводимо в навчальний процес також спецкурс за програмою "Intel". Навчання для майбутнього", де педагоги вчаться створювати комп’ютерні проекти. Це дозволяє вчителям підвищити не тільки свій професійний рівень, але й свою інформаційну культуру.

Отже, для вчителя застосування комп’ютера – це багатоцільове вирішення проблеми уроку: вдосконалення навчального процесу, надання можливості дати більший обсяг інформації, розвиток активності учнів, індивідуалізація та диференціація навчання; урізноманітнення форм роботи, підвищення зацікавленості учнів предметами, темами, що вивчаються; розвиток самостійності та логічності мислення; контроль знань, умінь і навичок.

Щоб підготувати вчителя до проведення уроків за допомогою комп’ютера, потрібно на курсах підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти проводити спеціальні заняття, спецкурси, де б вони могли отримати всі необхідні знання. Технологічна грамотність вчителя дозволить йому реально оцінити можливості комп’ютера, подивитися на педагогічний процес із позиції кінцевого результату.

 
Информация о работе «Роль комп'ютерних технологій при навчанні іноземній мові»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 46018
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
36041
0
0

... , курсові і дипломні роботи. Очевидною є потреба вузів у необхідній кількості комп'ютерних технічних і програмних засобів, в освоєнні професорсько-викладацьким складом сучасних комп'ютерних технологій взагалі і навчання зокрема, у відповідній підготовці студентів буквально з першого курсу навчання у вузі (знання основ комп'ютерної письменності). Наступним етапом створення необхідних навчально- ...

Скачать
40671
0
1

... і виготовити прилад — барометр, флюгер, сонячний годинник тощо. 4.         Пізнавальний інтерес та засоби його формування. Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних технологій та інтерактивного уроку, що стимулюють учнів до пізнавального інтересу, спробуємо з'ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами до ...

Скачать
54193
1
1

... підприємств, маркетинг і менеджмент / Укл. Савченко О.Ф., Гудзь М.В., Жигірь В.І., Хоменко С.В., Макарова І.А. – Бердянськ: БДПУ, 2007. – 39 с. Хоменко С.В. Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання ...

Скачать
50973
0
0

... , які складають лінгвокраїнознавчу проблематику та мотиваційні стимули вивчення іноземної мови. Виходячи із вищесказаного, можемо дійти висновку, що головною метою лінгвокраїнознавства є вивчення іноземної мови разом з вивченням культури країни, мова якої вивчається. Лінгвокраїнознавчий аспект навчання – це самостійний аспект навчання іноземної мови (поряд з фонетичним, лексичним, граматичним та ...

0 комментариев


Наверх