Контрольний клас (К) — відповіді аналогічні. Зміни тільки у кількості дітей (Таблиця 2)

2. Контрольний клас (К) — відповіді аналогічні. Зміни тільки у кількості дітей (Таблиця 2).

Порівнюючи результати до проведення методики й результати, отриманні після її проведення, можна побачити значні зміни в рівні сприйняття експериментального класу, у той час як у контрольному класі змін майже не було (Таблиця 3).

Таблиця З

Порівняльна таблиця рівнів сприймання Е і К до і після проведення методики

Результати таблиць свідчать про те, що відбулися зміни в рівні сприймання молодших школярів під час аналізу художнього твору: кількість дітей, що мали 1-ий рівень зменшилась, а кількість дітей з ІІ-им і IV рівнем сприймання - збільшилась. В той час як рівень сприймання К- класу майже не змінився; лише зменшилась кількість дітей з ІІІ-ім рівнем сприймання.

Після цього дітям було знову запропоновано скласти план до тексту. Тут спостерігалась така зміна: у зв'язку з тим, що зменшилась кількість дітей з 1-им рівнем сприймання і збільшилась кількість дітей з ІІ -им рівнем -відповідно зменшилась кількість дітей, які перед проведенням методики мали труднощі у складанні плану. У К класі таких змін не було.

Ще однією особливістю є те, що збільшився словниковий запас, покращився розвиток уяви в Е класі. Якщо до експерименту діти старалися тільки переказувати і кількість таких дітей була стільки скільки І і II рівнів (8 дітей), то після нього кількість дітей цих рівнів зменшилась (7 дітей) і збільшилась кількість дітей ІV-го рівня (7 дітей).

Все це свідчить не тільки про розвиток уяви, збільшення словникового запасу, зміну рівня сприймання, але й про те, що діти не мали труднощів у Е -класі після методики у відповідях на запитання і навіть для уточнення самі задавали розгорнуті запитання. У К - класі таких змін не було.

Отже, можна сказати, що такі зміни можливі лише у тому випадку, коли вчитель буде проводити аналіз художнього твору з врахуванням особливостей сприймання його молодшими школярами, використовуючи спеціальні вправи для кращого засвоєння, усвідомлення змісту художнього твору. Таким чином, гіпотеза, яка була висунута на початку експерименту доведена.

Методичні поради учителям для організації ефективного аналізу художніх творів молодшими школярами

На уроці, присвяченому опрацюванню художнього твору, вчитель має дбати не тільки про пізнання дітьми навколишнього світу через аналіз тексту, а й про виховання глибоких і стійких почуттів, про високу культуру емоційного, чуттєвого сприймання. За допомогою художнього твору вчитель може мобілізувати на розв'язання цих завдань психіку дітей і водночас активізувати й розвивати їхній інтелект. Але вдається це лише за тієї умови, якщо він сам глибоко відчує силу художнього твору і зуміє використати її на уроці так, щоб емоційний заряд не минув дитячих сердець.

Це робота нелегка, оскільки вимагає від учителя застосування відповідних знань теорії і практики читання, знань психологічних особливостей школярів під час засвоєння твору, вмінь естетичного впливу на дітей. Успіх учителя залежить насамперед від обов'язкової і правильної підготовки до кожного уроку, яка має включати у себе попередню роботу над твором (опрацювання тексту відповідно до сприймань та аналізу його з дітьми), а також визначення загальної мети уроку, організацію і проведення його відповідно до сучасних вимог педагогіки й психології.

Психолого-педагогічний аналіз уроку повинен будуватися на основі наступних принципових положень розвиваючого навчання:

1.Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня, щоб на матеріалі цих програмних питань формувати певні інтелектуальні, моральні, вольові та інші якості особистості. Необхідно поєднувати вплив через інтелект на почуття і вплив через почуття на інтелект.

2.Зміни в структурі особистості відбуваються лише тоді, коли учень діє за внутрішнім стимулом. Дія, засвоєна з примусу, руйнується одразу ж, як тільки змінюються умови. Тому потрібно не сварити за лінь, астимулювати пізнавальну активність і інтереси; так організовувати діяльність учнів, щоб вимоги вчителя стали внутрішнім стимулом самих дітей.

3.Усі елементи уроку повинні бути виховуючими за своєю сутністю, а координуючим центром усіх виховуючих засобів, форм і методів уроку повинна бути конкретна психологічна мета.

4.Центральний компонент будь-якого уроку - організація пізнавальної діяльності учнів (мислення, уява). А для цього потрібна правильна організація сприймання, уваги і пам'яті учнів, створення певної установки.

5.Успіх навчання залежить не тільки від зовнішніх факторів - змісту уроків, удосконалення методики, майстерності вчителя і т.п., але і від внутрішніх умов - індивідуально-психологічних особливостей учнів.

Таким чином, враховуючи результати педагогічного експерименту, вимоги до уроку, особливо принцип врахування індивідуально-психологічних особливостей учнів, можна запропонувати ряд порад вчителеві, щодо ефективного засвоєння молодшими школярами художнього твору на уроках читання:

1.Для осмислення прочитаного, виділення того, що потрібно вчителеві, необхідно організувати сприйняття учнів, пояснити, що, з якою метою і як вони повинні сприймати, тобто спрямовувати осмислення за єдиним і загальним для всіх руслом. Добитися цього вчитель може, використовуючи вступну бесіду, відповідну інструкцію, інтерпретацію окремих фактів чи подій в процесі пояснення, виділення в наочних посібниках (схемах, ілюстраціях) ведучих інформативних точок, пояснення висловлювань, крилатих висловів, уточнення смислового значення наукових термінів або маловикористовуючих слів. Адже неправильно сприйняте слово може призвести до викривлення смислу всієї фрази, а це у свою чергу може викликати неправильне розуміння певної частини тексту.

2.Осмисленість сприймання завжди проявляється в єдності з цілісністю образа сприймання. Це досягається на основі узагальнення знань про окремі властивості і якості предмета, явища, про структурні особливості. Тому при організації сприймання твору виділяються окремі сторони і властивості сприймаючого предмета і на їх основі створюється цілісне уявлення.

3. У зв'язку з тим, що в дітей молодшого шкільного віку недостатньо розвинутий цілеспрямований аналіз, необхідно від уроку до уроку розвивати у дітей вміння не просто дивитися, а вдивлятися, не просто слухати, а вслуховуватися, вміння порівнювати і зіставляти, виявляти певні ознаки предметів і синтезувати ці ознаки в цілісний образ. Для цього можна використовувати різноманітні вправи на порівняння образів персонажів, пори року, розрізняти різні жанри опису про одне й те ж явище і ін.. А з допомогою питань вчитель може дибитися більш повної, різноманітної і яскравої характеристики предмета, особи, порівняння її особливостей з особливостями інших образів, героїв.

4.      Для кращого усвідомлення і розуміння тексту учнями треба так будувати урок, щоб при сприйманні змісту, учні стикалися з труднощами, якіб активізували увагу і стимулювали дітей використовувати свідомі, довільні прийоми розуміння. Для цього варто вводити смислові переходи від наслідку до причини, відношення об'єктів, несумісних в рамках одночасного образного уявлення дітей. Ефективним прийомом є також введення в художній текст нових слів, значення яких учні повинні виявити на основі аналізу контекстуальних зв'язків.

5.      Для засвоєння тексту можна використовувати ілюстрації. Сам підбір ілюстрацій необхідно здійснювати на основі актуальності змісту і його відповідності конкретним методичним цілям, доступності і високих естетичних якостях зображення, характеристики його композиційної структури. Це збагачує дитяче сприймання, розширює уяву, спонукає до узагальнень. Слухове сприймання в молодших школярів ще недостатньо розвинуте, щоб за словом вони бачили конкретний образ.

6.      Потрібно проводити роботу над семантикою слова. Завдяки цьому діти частіше працюють над уточненням мовленнєвих одиниць, значно активізують свій словник, усувають із нього слова, які не відповідають літературній мові. Для цього найефективніший шлях - евристична бесіда (вдатися до словникових тлумачень близьких за значенням слів і на цій основі будувати бесіду, щоб побачити різницю між стилістично-нейтральним словом і контекстуально-образним).

7. На уроках читання можна частіше вдаватися до аналізу образних засобів, які є стрижневими в структурі окремих образів твору. Для цього пропонують дітям пояснити словосполучення, у яких вжито колірну лексику; дати словесний малюнок явища, предмета; здійснити порівняння (виділити їх в тексті); прочитати уривок з використанням засобів інтонації і ін.

8.      У зв'язку з тим, що художній твір відбиває естетично пережиті письменником картини життя, факти чи явища природи, підготовку твору до читання й аналізу з дітьми слід починати з відомостей про автора: біографічні дані, час, в якому він жив і творив, його ставлення до дійсності того часу тощо. Щоб правильно проаналізувати образи, осмислити і оцінити всі компоненти твору, визначити особисте ставлення до змальованих образів, подій, а, отже, виявити основну ідею твору, потрібно не раз уважно прочитати твір.

9.      Роботу над текстами, рекомендованих для вивчення в початкових класах, доцільно починати з розгляду теми, визначення його жанру, оскільки від цих особливостей великою мірою залежить манера читання твору — колорит виконання, тобто комплекс забарвлень,необхідних для безпосереднього читання. А дотримання цієї вимоги дозволяє учням краще усвідомити і запам'ятати урок. Після цього можна розглядати композицію і сюжет твору, що дозволяє розкрити перед учнями взаємозв'язок композиційних компонентів (образів, картин, подій, ситуацій) та виявити й усвідомити основні елементи ланцюга подій сюжету (експозицію, розвитку дії, кульмінації). А це допомагає молодшим школярам вникнути в ідейно-естетичний зміст твору, знайти спосіб усної передачі змісту.

10.   При аналізі образів твору, вчитель повинен вчити дітей правильно це робити, тобто аналіз повинен здійснюватися за схемою: дії і вчинки - портретне зображення - мова - пряма авторська характеристика. Оскільки для дітей автори рідко вживають пряму характеристику, вчитель повинен показати, що саме через інші елементи можна описати персонаж.Це буде впливати на сприймання і мислення читача, викликаючи певні асоціації, створюючи основу для доосмислення образу, а, отже, розвитку творчої уяви, уміння бачити за живим словом конкретний образ.

11.   У зв'язку з тим, що дітей молодшого шкільного віку приваблює усе яскраве, цікаве, емоційно насичене, варто при аналізі твору звертати увагу на естетичний вплив художніх образів, щоб знати, яким саме почуттям і переживанням дати перевагу в процесі безпосереднього читання і роботи над текстом з дітьми. Для цього використовувати читання опису природи, роздумів героїв.

12.   Потрібно визначити вчителеві відповідні завдання до послідовного аналізу твору з дітьми. Для цього необхідно, щоб слова тексту в устах вчителя не були звичайною інформацією про зміст твору, а мали повну силу емоційного впливу на дітей. Щоб правильно керуватися текстом під час аналізу твору з дітьми, слід накреслити етапи наскрізної словесної дії та послідовного аналізу твору з учнями. Це означає: розчленувати твір на частини, щоб між ними був постійний внутрішній зв'язок; до кожної частини знайти заголовок; визначити творче завдання, що стосується читання та аналізу твору з дітьми (відповідати меті читання, бути активним засобом розкриття ідейного змісту твору, захоплювати і хвилювати учнів).

Підсумовуючи все сказане вище, підкреслимо, що для ефективного сприймання молодшими школярами художнього тексту, учителю необхідно пам'ятати про:

1.     Чітке розмежування завдань читання художньої і науково-популярної літератури.

2.     Розвиток в учнів творчого читання, при якому досягається сприймання твору "розумом" і "серцем".

3.     Використання різних прийомів роботи на уроках, подолання схематизму і шаблону в роботі з художніми творами.

4.     Підвищення керуючої ролі вчителя як організатора колективного пошуку на уроках читання.

5.     Просування учнів до досягнення естетичних цінностей художньої літератури, формування у них образного сприймання творів, подолання поверхової спрямованості роботи з художніми творами.

6.     Створення умов для вільного самовираження дітей при сприйманні літератури.

7.     Прояв літературної творчості дітей як засобу духовного розвитку учнів, їх просування у розумінні літератури як мистецтва слова.

8.     Виховання у школярів любові до художнього слова як образного і не замінимого слова письменника.

ВИСНОВКИ

Робота з художнім текстом на уроці - це зустріч із прекрасним, пошуки та відкриття, це спілкування дітей з автором твору. Таке бачення уроку читання є реалізацією сучасного підходу для методики його проведення.

Аналіз твору повинен бути загальним роздумом вчителя і учнів уголос, що згодом стане основою для розвитку потреби самостійно розібратися, проаналізувати прочитане. У психолого-педагогічній літературі зустрічається кілька підходів до аналізу художнього твору [20, З0, 31, 39, 48]: стилістичний аналіз (аналіз використання автором мовних засобів для показу свого відношення до написаного), проблемний аналіз (аналіз ситуацій, вчинків героїв), аналіз розвитку дій, аналіз художніх образів. Та незважаючи на цю різноманітність лише єдність цих підходів дає можливість учням початкової школи правильно сприймати текст у цілому. Поряд із цим існує й функціональний аналіз, який запропонувала Н.Д.Молдавська [20]. Суть його в тому, що вчитель вивчає характер впливу літератури на духовний світ школяра, його емоційний стан. Але щоб досягти найбільшої повноти осягнення змісту твору в єдності з художньою формою, треба шукати найкращий і найкоротший шлях до розуму й серця читача. А в цьому може допомогти врахування особливостей сприймання твору учнями на кожному віковому етапі розвитку.

Молодші школярі - наївні реалісти, їх мислення ще залишається наочно-образним, що стає перешкодою до розуміння і усвідомлення законів побудови художнього тексту й розуміння форми твору. Тобто школярам ще повністю недоступна мова художньої умовності, що зв'язано з малим запасом життєвих вражень. Тому дітям важко узагальнювати, аналізувати зв'язки між художніми деталями, з яких будується образ. Для більш чи менш адекватного сприймання художнього твору молодшому школяру потрібні враження буття, емоційний, чуттєвий досвід і через нього "йти" до свідомості дитини, до її розуміння твору.

Проведене нами дослідження підтвердило, наявність в учнів початкової школи чотирьох рівнів сприймання і розуміння художньої літератури: репродуктивний, емоційно-сюжетний, інтуїтивно-художній, елементарний усвідомлено-художній (цілісно-аналітичний). Ці рівні вказують на просування учнів у сприйманні художніх творів у залежності від тих прийомів, які використовував учитель на уроці. Тобто це не кількісна оцінка, а якісна. Наявність цих рівнів показує, що сприймання і засвоєння твору -висхідний процес від менш до більш повноцінного, який може супроводжуватись якісними стрибками.

Низький рівень елементарного усвідомлено-художнього сприймання (цілісно-аналітичний рівень) свідчить про недостатнє розуміння понять, що є наслідком малого словникового запасу. Тому важливо, щоб аналізуючи твір з учнями, постійно вводити в їх мовлення слова, якими характеризуються моральні, інтелектуальні, емоційні якості дійових осіб, явищ. Без цього дітям молодшого шкільного віку важко бачити мотиви поведінки героя, умови, в яких він діє. Результати педагогічного експерименту свідчать:

1.      Засвоєння художнього твору буде тим вищий, чим вищий рівень сприймання, єдність форми і змісту.

2.      Молодші школярі, які мають досить високий рівень уяви, мають і вищий рівень сприймання.

3.      Процес сприймання художнього твору може мати кілька етапів: від поверхового, чисто зовнішнього схоплювання контурів і якостей твору, що відразу впадають в око до усвідомлення його суті.

4.      Характер сприймання художнього твору і вплив його на збагачення духовного світу учнів залежить від якості художніх творів, від уміння дітей повноцінно сприймати ці твори: від їх підготовки, від характеру естетичного досвіду, інтересів, від наявного у них рівня сприймання і, взагалі, розумового рівня.

5. Ефективність засвоєння змісту твору залежить від майстерності вчителя, вміння викликати інтерес для засвоєння знань, опираючись на вікові особливості сприймання своїх учнів, а також їх індивідуальні особливості (тип темпераменту, емоційний і фізичний стан, особливості характеру).

Незважаючи на різноманітність вивчення творів у початкових класах (оповідання, казки, вірші, байки) існують загальні методичні закономірності роботи з художніми творами:

—при аналізі твору потрібно розвивати розуміння того, про що твір і як про це говориться в ньому, допомагаючи, таким чином, усвідомлювати учнями форму твору;

—повинні розбиратися мовні засоби, завдяки яким створюються образи твору;

—при аналізі твору увага дітей повинна притягуватися до структури твору;

—потрібно активізувати в мові дітей слова, які означають емоційні і моральні якості;

—при аналізі твору повинні враховуватися і дані методичні науки. Зокрема, вчителеві треба мати на увазі вчення про тип правильної читацької діяльності, що диктує необхідність думати над твором до читання, у процесі читання і після читання;

—потрібно використовувати багаторазове читання, яке припускає звертання до перечитування фрагментів тексту, важливих для усвідомлення ідеї твору.

Важливим нерозв'язаним питанням залишається використання різноманітних прийомів на уроках читання, спрямованих на розвиток і формування особистості через емоційний вплив із врахуванням вікових особливостей дітей. Проте, засвоєння і аналіз твору залежить не тільки від методичного апарату, вікових особливостей дітей, але й від майстерності самого вчителя, вміння розуміти дітей і їх станів, і на цій основі будувати урок.

Завдання вчителя - пробудити в учнів естетичне сприймання художніх творів, усвідомлення моральної краси персонажів, прилучення до образності мови письменника. Усе це необхідно зробити у початкових класах, оскільки любов до читання впливає на розвиток духовності, творчих здібностей особистості, формування її моральних ідеалів.

Для повноцінного сприймання художнього тексту вчитель вчить школярів помічати й розуміти його особливість, визначати засоби виразності - метафори, епітети, порівняння, емоційну спрямованість, бачити позицію автора у зображенні картин життя й персонажів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айдарова Л.И., Цуккерман Г.А. Необходимость изучения поэтики в курсе родного языка // Вопросы психологии. - 1977. - №1. С. 35 - 38

2. Асмолов А.Г. Об иерархической структуре установки как механизма регуляции деятельности // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. Тбилиси. 1978. - С. 147 - 157

3. Божович Л.И. Личность й ее формирование в детском возрасте. Психологические иследование. - М.: Просвещение, 1968. - 464с.

4. Виноградова О.С., Эйслер Н.А. Вьявление систем словесних связей при регистрации сосудистых реакций // Вопросы психологии. - 1977. - №2.-С. 101-116

5. Вікова психологія //За ред. Г.С.Костюка - К.: Педагогіка, 1984. -269 с.

6. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1996. - 416с.

7. Выготский Л.С. Психология искусства. - М. - 1968.

8. Гинзбург Л.Я. О лирике. - М. - 1975

9. Ґудзик І.П. Робота над змістом твору // Поч. школа. - 1993. - №11. - С. 16-19

10.Давыдов В.В., Маркова А.К. Развитие мышления в психологии. - М., 1978

11.Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. - М., 1980. - 224 с. 12.3льконин Д.Б. Психилогическое развитие в детских возростах: Избран. психол. труди в 70-ти т. Под ред. Д.И.Фельдштейна. - М.: Воронеж 1995. -416с.

13.Эльконин Д.Б. Детская психология. - М., 1960

14.Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. - В кн. Принципи развития в психологии. – М., 1978

15.3апорожец А.В. Избранные психолог, труды. В 2 т. Т.2. Психологическое развитие ребенка - М. Педагогика. 1986. - 320 с.

16.Ігнатенко Н. Осмислення прочитаного через складання плану//Поч. школа. - 2000. - №10. - С. 29 - 31

17.Ігнатенко Н.В. Пізнавальні завдання на уроках читання у 2 класі //Поч.школа. - 1992. - №9 - 10. - С. 18 - 21.

18..Котирло В.К. Початковий період у навчанні школярів. — К.: Т –во "Знання", 1985.

19.Ладыженская Т. А. Система работы по развитию связной устной речи учащихся. - М.: Педагогика, 1975. - 255 с.

20.Лаптєва Л. Читання - віконце у світ // Поч школа. - 1997. - №11. -С.11 -13

21.Леонтьев А.А. Слово в речевой деятельности.Некоторые проблеми общий теории деятельности. - М.: Наука, 1965. - 245 с.

22.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1977. 23.Лисовский А.М. Изучение лирики в школе - К., 1987. - С. З0 - 35. 24.Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников. - М.: Просвещение, 1958. -176 с.

25.Львов М.Р., Горецький В.Г., Сосковская О.В. Методика преподования русского языка в начальних классах. - М.: Асаdemа, 2000.-С.142-157.

26. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354 с. 27.Малинина И.Ф. Смысловая переработка воспринимаемого на слух вербального материала // Новые исследования в психологии. - М.,1981.-№2-С. 18-21.

28.Маштолер О. Художні описи та оповідання школярів // Поч. школа.- 1998-№4.-С. 7-9.

29.Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. - М., 1976.-С. 36-60.

30.Молдавская Н.Д. Наивный реализм младших школьников// Литература

в школе. - 1979.-№3.

31.Науменко В.О. Робота над художнім твором на уроках читання // Поч. школа. -1985. - №6.

32.Науменко В.О. Як працювати з дитячою книжкою в колі сім'ї // Поч.школа. - 2000. - №7 - С. 35 - 36.

Похожие работы

Формування уваги на уроках читання у початкових класах

Скачать

92791

0

0

... цех». Статті такого типу завдяки образній передачі подій полегшують розуміння і запам'ятання змісту. Розділ 2. Методичне забезпечення формування уваги на уроках читання у початкових класах   2.1 Засоби формування уваги на уроках читання у початкових класах   Урок читання для розвитку творчих здатностей учнів має особливе значення. У центрі уроку читання знаходиться художній твір. Робота з ...

Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах

Скачать

109737

9

1

... . - М.: Просвещение, 1965. - 318 с. 46.  Оморокова М.И. Активизация словаря школьника на уроках чтения. - М.: Просвещение, 1963. - 216 с. 47.  Основи роботи над науково-художнім твором у початкових класах // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С 107-109. 48.  Пархоменко Н.Р. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // ...

Робота над засобами логіко-емоційної виразності читання в початкових класах

Скачать

87451

0

1

... домостей у плані формування навичок виразного читання й мовлення. Формування в учнів навичок виразного читання у плані завдань основних положень теорії і практики виразного читання — це методи і прийоми роботи над засобами логіко-емоційної виразності читання (паузою, логічним наголосом, емоційним зарядом наголошених слів, мелодикою і темпом), а також позамовними (руховими) засобами виразності ( ...

Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання

Скачать

144864

4

3

... -практичних конференціях ТНПУ ім. В. Гнатюка в 2008-2009н. роках та у виступах на педагогічних читаннях у м. Львові в 2007-2009рр. Розділ 1. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання 1.1.     Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, ...