Творчі роботи учнів на основі прочитаних творів

2.2 Творчі роботи учнів на основі прочитаних творів

Творчі роботи учнів на основі прочитаного передбачають діяльність дітей з твором, яка реалізує їх власне художнє ставлення до прочитаного. Така діяльність організовується вчителем як в рамках уроку (і тоді вона стає органічним продовженням роботи на етапі перечитування), так і поза уроком (тоді вона має свою специфіку).

Основними творчими роботами на уроці читання є :

• ілюстрування (словесне, графічне, музичне);

•       складання мовленнєвої партитури виразного читання (розстановка і дотримання під час читання наголосів, пауз інтонаційних, граматичних, логічних, змістових, психологічних), читання різним тоном: золотим (з пафосом), срібним (легко, ясно, прозоро), мідним (глухо, з використанням низьких звуків мовлення), оксамитовим (задушевно, правдиво, щиро, передаючи почуття суму, журби, радості,...);

складання монологічного висловлювання за твором від імені'

головного героя або одного із них;

•       складання опису з елементами міркування, або розповіді з

•       елементами опису;

•       робота з ілюстрованими прислів'ями;

•       постановка "живих" картинок;

•       продукування діалогів протилежного змісту;

•       тлумачне читання;

•       читання-перефразовування;

•       трансформативні вправи;

•       складання плану, анотації;

•       читання-інсценізація; Розглянемо детальніше деякі з них.

Словесне малювання тісно пов'язане з графічним. Таку роботу в початкових класах потрібно починати не з створення дітьми особистих графічних малюнків, а з аналізу ілюстрацій, картин.

Види робіт з ілюстраціями і картинками. Важливим є роздивляння книжкових малюнків перед читанням, по ходу і по закінченню.

При роботі над портретом героя доцільно навчити дітей розпізнавати риси характеру, які передавав художник, поступово переходячи до порівняння з твором.

При словесному змалюванні необхідна матеріальна (зорова) основа.

Якщо вчитель гарно малює, готуючись до уроку, він може запропонувати свої графічні малюнки до даного тексту. При цьому, після словесного опису учнями кожної деталі малюнку, інтер'єру, портрету героя, послідовно графічно підтверджується закінчена картина описаного автором. Це створює базу для розвитку уяви дітей про даний твір.

Тільки на заключному етапі навчання словесного малювання діти готові без зорової опори, самостійно, створити словесний малюнок до тексту.

Треба зазначити, що словесне малювання ні в якому випадку не повинно перетворюватись у переказ твору. Мета словесного малювання -наблизити до дитини образи твору, включити в дитячу уяву, сконструювати уявлення, які виникли. Обговорюючи уявну картину, вчитель повинен поставити дітям три питання:

1.  Що буде намальовано? (Зміст);

2.  Як ми розмістимо об'єкти на картині (що на першому плані, що

3.  далі, що справа, що зліва, що буде зображено у центрі? Які пози

4.  виберемо для людей? тощо)? (Композиція);

5.  Які фарби використаємо для картини? (Кольорове рішення).

Така робота привчає дітей тренувати уяву, загострює увагу до слова, поглиблює читацькі почуття. При читанні ліричних творів прийом словесного малювання стає основним.

Графічне малювання найчастіше учні виконують вдома. Вибирають уривок, який будуть ілюструвати, ще раз його перечитують і малюють. За ілюстраціями учнів на уроці проводиться вибіркове читання, що дозволяє закріпити зв'язок слова і образу.

Більш складним видом графічного малювання до тексту є екранізація. Це творча робота, що поєднує малюнок з текстом. Вона вимагає створення серій малюнків, розміщених в певній послідовності, що відповідає розвитку сюжету твору. Це колективна робота в процесі якої учні співпрацюють у різних напрямах: спільно визначають кадри, підбирають підписи до них і музику.

На уроках читання широкого вжитку набули перекази: детальні, стислі, вибіркові, з перебудовою тексту і з творчим доповненням. Переказ твору допомагає дітям закріпити у пам'яті зміст прочитаного у всіх його деталях і засвоїти логіку зразка та його мови. Однак переказ - це не просто відтворення прочитаного. Необхідно на уроках читання ввести в переказ елемент творчості. Досвід показує, що переказ відбувається краще, якщо текст читають зразу ж діти, без попереднього читання вчителем. Важливо, що навчати переказувати слід окремо - за прослуханим, за прочитаним мовчки (вголос), на основі побаченого і т. д.

Варто звернути увагу на застосування всіх видів переказу протягом навчання. Якщо вчитель використовує вибірковий, то залежно від етапу навчання слід запропонувати дітям роботу над твором за запитанням чи завданням лише окремої частини (перекажіть ту частину оповідання, де йдеться про...; або: перекажіть ту частину, де є опис чи елемент міркування); переказування кількох епізодів з оповідання, об'єднаних спільною темою, за ілюстрацією підручника, паралельне (один учень розповідає все, що стосується одного героя, інший - другого і т. д.).

Проводячи стислий переказ не рекомендується використовувати високохудожні тексти. Художні описи діти взагалі не повинні переказувати стисло, як і ті, що містять діалог. Найкраще, навчаючи стислого переказу, використовувати пізнавальні розповіді, в яких легко простежується розвиток подій. Однак захоплюватися цим видом роботи не варто, оскільки така надмірність може привести до сухості мови, відучить дітей від художніх деталей. Щоб такого не сталося, слід проводити чітку межу між детальним і стислим переказом.

Перекази з перебудовою тексту із творчим доповненням можуть використовуватися в таких варіантах: розповідь із зміною особи оповідача чи від особи одного з героїв, переказування всього тексту або його частини з творчим доповненням (з вигаданими епізодами, деталями, описом пейзажу, описом зовнішності людей, продовження оповідання, долі героя), інсценізація тексту, тобто складання за прочитаним твором діалогів, їх читання в особах, складання сценарію затвором, словесне малювання тощо.

Для успішного виконання учням творчих робіт їм необхідно уявити суть кожного виду і володіти певною системою понять, які підкреслюють специфіку кожного.

Творча діяльність учнів передбачає наявність спеціально організованої підготовчої роботи - з'ясування логічного змісту твору. Цьому сприяє робота над заголовком твору. Літературознавці називають заголовок будь - якого твору вхідними дверима в текст. Доцільно роботу над заголовком проводити за планом, який можна записати на дошці або таблиці:

1.     Прочитайте заголовок і подумайте, про що може йтися в тексті.

2.     Пригадайте, що ви вже знаєте на цю тему.

3.     Поставте запитання, на які, на вашу думку, в тексті будуть дані

4.     відповіді.

5.     Спробуйте, наскільки, це можливо, дати на ці запитання

6.     попередні відповіді до читання.

7.     Прочитайте твір. Зіставте висловлені вами припущення з

8.     реальним змістом.

9.    

Творча атмосфера - це атмосфера пошуку, відкриття.

Найважчим, але й найцікавішим прийомом організації творчої діяльності за прочитаним є драматизація у всіх її формах:

•   читання в особах;

•   пантоміма;

•        постановка живих картин;

•        власне драматизація.

Пантоміма допомагає через рух усвідомити і пояснити зміст і форму твору. Наприклад, читаючи 2-у частину оповідання "Перебите крило", вчитель не пояснює лексичного значення словосполучення "зненацька схопився", а пропонує комусь з дітей показати, як він це собі уявляє, або просить продемонструвати, як вчилося літати лелеченя.

Жива картина дає можливість продумати пози дійових осіб, які виражають певний стан кожного героя. Так, після читання і аналізу оповідання Є.Гуцала "Перебите крило" можна запропонувати дітям зобразити в позі німу сцену, коли Денис побачив лелек, або ж коли побачив, як впала лелека з підбитим крилом.

Всі ці прийоми допомагають проникнути глибше у твір, викликають співчуття героям, стають засобом виразності власного ставлення до прочитаного.

Для того, щоб легше було здійснювати драматизацію, її варто проводити за такою схемою [27]:

1.     Сприйняття матеріалу, який потрібно інсценізувати.

2.     Аналіз твору (обстановка, образи героїв і їх дій).

3.     Постановка сцен, із врахуванням виконавчих завдань (що

4.     головне треба передати, розігруючи сцену).

5.     Вибір прийомів.

6.     Проби і аналіз.

7.     Висновки.

7. Заключний показ і його аналіз.

Робота, що почата на уроці, може бути продовжена поза ним.

У позаурочний час можуть бути організовані конкурси читців, робота по створенню діафільмів, написання сценаріїв за твором.

Серед творчих робіт важливе місце займає метод - читання-розгляд [50]. Цей метод тісно пов'язаний з позакласним читанням і включає в себе два етапи: самостійне читання творів учнів і розгляд творів на уроці.

Навчальній роботі відповідає структура типових уроків позакласного читання:

1.      Відпрацювання умінь орієнтуватися в дитячих книжках.

2.      Бесіда-судження за самостійно прочитаними книжками.

3.      Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів.

4.      Завдання додому.

Або:

1. Аналіз матеріалів тематичної виставки у класі (книжки,

2. періодика, ілюстрації).

3. Коментоване читання великої за обсягом книжки з продовженням.

4. Доповнення, розширення й уточнення читацьких відомостей.

5. Завдання додому.

Урок розпочинається з аналізу тематичної книжкової виставки, яку учні самі оформляють до початку заняття, а далі - відпрацювання читацьких умінь і навичок. Тому бесіду за прочитаними творами краще розпочинати з виділення персонажа, який є головним образом. Водночас, представляючи героя твору, школяр має звикнути посилатися на текст, вказуючи на мистецтво авторського слова. Ефективність уроку посилиться, якщо в центрі уваги постійно будуть образи головних персонажів, риси характеру яких розкриватимуться під час перечитування художнього твору.

У формуванні читацької самостійності велику роль відіграють різноманітні методи, прийоми і форми роботи. Це: бесіди-дискусії, читання -розгляд, вибіркове читання, декламування, розповідь, повідомлення, складання характеристики героїв, літературні вікторини та ігри, слухання грамзаписів, робота з ілюстраціями тощо.

Успіх формування читацької самостійності залежатиме від рекомендацій, які учні одержали як домашнє завдання до уроків позакласного читання, і перевірки його виконання.

Організовуючи бесіди за прочитаними творами і книжками, слід звертати увагу на такі порівняно нові для уроків позакласного читання методичні прийоми:

•       навчання відповідати за зразком;

•       постановка проблемних запитань і відповідь на них з ілюстрацією

•       індивідуально дібраного літературно-художнього і довідкового

•       матеріалу;

•       навчання вміння ставити своїм товаришам запитання до

•       прочитаного.

Якщо ж урок позакласного читання проводитиметься у формі групової підготовки, то учителеві буде достатньо підказати кожній групі, на якій темі слід зосередитись, з якими саме творами, інсценівками чи живими картинками за прочитаним найкраще виступити, яку загадку чи гру запропонувати іншим групам, як оформити каталожну картку, щоб вона і за зовнішнім оформленням, і за змістом викликала б подив і захоплення.

Школярі отримають від уроку максимум задоволення і користі, якщо вчитель розкаже і покаже, як готуватися до нього. Насамперед треба навчити їх, як цікаво і захоплююче розповідати про прочитану книжку, як демонструвати її і показувати в ній ілюстрації. На уроках рідної мови і читання варто вводити вправи на списування уривків із прочитаних книжок, записувати відповіді на запитання одним - двома реченнями. Дуже корисно завести у класі постійні словнички, які допомагатимуть найбільш адекватно і не стандартно оцінювати прочитаний твір.

Наприклад:

Велику увагу слід приділяти рекомендаційному списку, який може бути написаний від руки на аркуші паперу або оформлений у вигляді плаката.

Такі уроки потребують певної підготовчої роботи. За два тижні до кожного проводиться коротка бесіда, повідомляється тема уроку і форма його проведення. Класоводові варто продумати склад кожної групи, враховуючи побажання учнів. До групи мають входити як сильні так і слабші школярі. Бажано, порадившись з учнями, визначити конкретного лідера (бригадира, капітана), який постійно цікавитиметься станом підготовки до уроку. За кілька днів до нього готується виставка книжок, учнівські плакати тощо.

Приклад такого уроку подається в додатку 6.

Похожие работы

Формування уваги на уроках читання у початкових класах

Скачать

92791

0

0

... цех». Статті такого типу завдяки образній передачі подій полегшують розуміння і запам'ятання змісту. Розділ 2. Методичне забезпечення формування уваги на уроках читання у початкових класах   2.1 Засоби формування уваги на уроках читання у початкових класах   Урок читання для розвитку творчих здатностей учнів має особливе значення. У центрі уроку читання знаходиться художній твір. Робота з ...

Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах

Скачать

109737

9

1

... . - М.: Просвещение, 1965. - 318 с. 46.  Оморокова М.И. Активизация словаря школьника на уроках чтения. - М.: Просвещение, 1963. - 216 с. 47.  Основи роботи над науково-художнім твором у початкових класах // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С 107-109. 48.  Пархоменко Н.Р. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // ...

Робота над засобами логіко-емоційної виразності читання в початкових класах

Скачать

87451

0

1

... домостей у плані формування навичок виразного читання й мовлення. Формування в учнів навичок виразного читання у плані завдань основних положень теорії і практики виразного читання — це методи і прийоми роботи над засобами логіко-емоційної виразності читання (паузою, логічним наголосом, емоційним зарядом наголошених слів, мелодикою і темпом), а також позамовними (руховими) засобами виразності ( ...

Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання

Скачать

144864

4

3

... -практичних конференціях ТНПУ ім. В. Гнатюка в 2008-2009н. роках та у виступах на педагогічних читаннях у м. Львові в 2007-2009рр. Розділ 1. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання 1.1.     Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, ...