Навигация
1.5.4 Витривалість
Під витривалістю розуміється здатність виконувати роботу заданої інтенсивності протягом можливо більш тривалого часу.
Витривалість може бути загальною і спеціальною.
Загальна витривалість визначається, як здатність тривало виконувати роботу, що утягує в дію багато груп м'язів і представляючи досить високі вимоги до серцево-судинної системи, дихальної, центральної нервової системам Загальна витривалість дозволяє спортсменам успішно справлятися з великим обсягом вправ.
Під спеціальною витривалістю в художній гімнастиці варто розуміти здатність до виконання дуже інтенсивної, але нетривалої м'язової роботи. Це сприяє вільному, красивому й емоційному виконанню змагальних комбінацій, насичених ефектними, складними й оригінальними елементами.
Витривалість у різні вікові періоди підвищується нерівномірно. Так, установлено, що у вправах аеробної потужності найбільший приріст витривалості спостерігається у юнаків від15-16 до 17-18 років. У вправах анаэробной потужності значне збільшення тривалої роботи відзначається від 10-12 до 13-14 років.
Юні спортсмени характеризуються не тільки більшою витривалістю, але і більш значним віковим приростом[25].
1.5.5 Спритність
Спритність визначають, по-перше, як здатність швидко опановувати нові рухи і, по-друге, як здатність швидко перебудовувати рухову діяльність відповідно до вимог раптово мінливої обстановки.
Серед фізичних якостей спритність займає особливе положення. Вона має самі різноманітні зв'язки з іншими якостями і носить найбільш комплексний характер.
Розрізняють загальну і спеціальну спритність.
Загальна спритність - здатність доцільно координувати свої рухи і раціонально вирішувати будь-які рухові задачі.
Спеціальна спритність-здатність доцільно відповідно до ситуації застосовувати техніку виду спорту.
Основа спритності – рухливість рухової навички, високорозвинене м'язове почуття і пластичність нервових процесів. Чим вище в гімнастки сприйняття власних рухів і точність відчуттів, тим швидше вона опановує новими вправами. Велика роль тут належить попередньому руховому досвіду гімнастки, тому що, володіючи великим запасом рухових навичок, значно швидше освоюються нові рухи.
Вправи, спрямовані на виховання спритності, застосовуються за принципом підвищення координаційних труднощів, з якими повинні справлятися спортсмени. Ці труднощі складаються, в основному, з вимог до точності рухів, до їхньої взаємної погодженості, до раптовості зміни обстановки. Необхідно пам'ятати, що вправи для виховання спритності досить швидко ведуть до стомлення. У той же час їхнє виконання вимагає більшої чіткості м'язових відчуттів. По цьому при вихованні спритності використовують інтервали відпочинку, достатні для відновлення[17].
1.6 Етап початкової спеціалізованої підготовки
Етап початкової спеціалізованої підготовки охоплює період з 9 до 12 років. У цей час основна увага приділяється освоєнню базових стрибків, поворотів, рівноваги, хвиль, змахів. Хореографія сприяє удосконалюванню культури рухів, пластики, чіткості ліній, завершеності при виконанні окремих елементів і комбінацій.
Не менш важливе місце приділяється «предметній» підготовці, у зміст якої входить освоєння базових елементів. Так само як і на попередніх етапах підготовки, приділяється багато уваги виконанню рухів з різних ніг, оволодінню предметами в однаковій мірі правою і лівою рукою. Однак у відмінності від попереднього етапу, де акцент робиться на оволодінні основними рухами без предмета, етап початкової спеціалізованої підготовки характеризується формуванням навичок володіння предметом на основі освоєних безпредметних рухів.
Тому що даний період охоплює вік з 9 до 12 років, тренерам необхідно враховувати природний фактор розвитку фізичних якостей, сенситивні періоди й особливу увагу треба звернути на розвиток таких якостей, як гнучкість і спритність.
Перспективні, обдаровані дівчинки до 11-12 років освоюють об'ємний матеріал у межах програми кандидатів у майстра спорту[10].
Глава ІІ. Завдання, методи та організація дослідження
2.1 Мета дослідження – вивчення впливу морфологічних показників на техніку виконання змагальних вправ
2.2 Завдання дослідження
1.Визначення морфологічних характеристик дівчат, що займаються художньою гімнастикою.
2.Визначити рівень фізичної та технічної підготовленості гімнасток 11-12 років.
3.Виявити взаємозв’язок між морфологічними показниками та технічною підготовкою гімнасток 11-12 років.
2.3 Для вирішення завдань дослідження ми користувалися наступними методами
2.3.1 аналіз літературних джерел
2.3.2 педагогічні спостереження
2.3.3 метод контрольних вправ
2.3.4 антропометрія
2.3.5 математична статистика
2.3.1 Аналіз літературних джерел
Аналізуючи літературні джерела, ми прийшли до висновку, що у навчально-методичній літературі питання, яке відображається у нашій роботі, виглядає недосконале. Нами було проаналізовано 25 літературних джерел, що стосуються нашого питання.
2.3.2 Педагогічні спостереження
Спостереження за навчально-тренувальними заняттями гімнасток 11-12 років дали можливість визначити основні засоби та методи, які використовуються для виховання фізичних якостей на даному етапі.
2.3.3 Метод контрольних вправ
Для оцінки фізичного стану гімнасток були використані наступні контрольні вправи:
Гнучкість:
1) лежачі на животі, підняти тулуб вертикально, тримати 5 секунд, 2) шпагат на ліву та праву ногу, прямий шпагат (нога на гімн. лаві)
3) міст
Стрибучість: 1) стрибки в гору зі скакалкою - два подвійних, два в „розніжку” уперед (6 р.).
Вправи на силу:
1) підняти ногу вперед, убік без опори, тримати 5 с.,
2) згинання, розгинання рук в упорі лежачі(за15с.) 3) піднімання ніг у висі на гімнастичній стінці(за15с.) 4) прогинання назад лежачи на животі(за15 с.)
Похожие работы
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... яча в рухому ціль; перетягування канату, ходьба на низьких ходулях) - "Бій півнів", "Пес". Їх доречно використовувати на заняттях з фізичної культури та спортивних святах у старшому дошкільному віці. Ігри-естафети - це безсюжетні рухливі ігри з правилами, емоційного характеру, які побудовані на елементах змагань в різних основних рухах, часто в складних умовах. Проводяться тільки в старшому дошкі ...
... нтований урок. Особистісно орієнтований урок — це: • мета — створення умов для поліпшення фізичної підготовленості учнів, їх здоров'я, під нищення зацікавленості до уроків фізичної культури; • використання різноманітних форм і методів організації діяльності учнів на уроці, що дають змогу розкрити суб'єктивний досвід учнів; • створення атмосфери заінтересованості кожного учня в роботі класу; • ...
0 комментариев