Редакторський аналіз книжкових видань релігійної літератури

2.2.1. Редакторський аналіз книжкових видань релігійної літератури

У своїй роботі для дослідження ми взяли християнську релігійну літературу православної та католицької конфесій. Література інших світових релігій нами не розглядалася, оскільки її канони, мова написання, оформлення видань тощо дуже відрізняються від християнських та вимагають кропіткого тривалого попереднього дослідження.

З генеральної сукупності релігійної літератури для забезпечення репрезентативності нами було обрано такі книжкові видання: Мень Олександр «Свет миру», Єпископ Станіслав Падевський «Учителю, де перебуваєш?», Яцек Салій Ор «Дражливі питання про…», Православний тлумачний молитвослов та Євангеліє (див. дод. А).

Редакторський аналіз цих видань проводився за такими параметрами:

оформлення апарату видання; відповідність канонічним та догматичним нормам тієї релігійної конфесії, до якої належить видання; релігійна терміносистема; відповідність законодавчим нормам, закріпленим у КУ та ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації»; відповідність граматичним нормам української чи російської мов.

2.2.2. Типові помилки та недолітки редагування релігійної літератури

В оформленні апарату видання проаналізована нами релігійна література характеризується відсутністю уніфікованого способу наведення даних. Типові помилки: неправильне оформлення звороту титулу, наведення неповних випускових даних, відсутність змісту. В деяких випадках немає даних про видавництво, місто, та дату на титульному аркуші.

Порушення граматичних норм української та російської мов майже не зустрічається, а окремі випадки можна віднести до обдруківок. Структурний поділ видань характерний для релігійних видань та відповідає канонізованим правилам організації тексту. Кожне видання відповідало нормам, закріпленим у КУ та ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації». Невірних тлумачень релігійних понять виявлено не було.

2.3. Особливості редагування езотеричної літератури

У зв’язку із відсутністю хоча б основних сформованих загальноприйнятих правил, ознак та підстав для віднесення літератури до езотерики, неможливо казати про специфічні норми редагування езотеричної літератури.

У сучасному книгознавстві питання типології книги в цілому і типології її окремих видів знаходяться у стадії активної розробки, накопичений досить істотний науковий і практичний досвід. У цей час склалася достатньо повна система уявлень про типологію книги в цілому. Проте ще недостатньо розроблені проблеми типології деяких видів книги, зокрема – літературно-художньою. Існуючі роботи виконані часто з різних позицій, носять суперечливий характер, не дають єдиної, цілісної типології літературно-художньої книги. У них, в основному, розглядаються питання типізації літературно-художніх видань, тобто принципів і методів систематизації їх на рівні конкретних видань, тоді як не вирішені проблеми більш загального порядку – типології літературно-художньої книги в цілому.

Аналізуючи сучасний книжковий ринок та позицію практикуючих езотеричних організацій, ми побачили, що книгорозповсюджувачі відносять до езотеричної літератури художні, релігійні, філософські та інші твори. Критерієм оцінки твору, як езотеричного, стала наявність у його тексті містичного, окультного, магічного, фантастичного контексту.

Для того, щоб виробити загальноприйняті критерії класифікації езотеричних видань, необхідна спільна дослідницька та наукова робота фахівців з усіх вищезазначених сфер діяльності. Це має бути трудомісткий процес, проте потреба у вирішенні цієї проблеми на сьогодні вже стала нагальною.

Після того, як буде вироблено загальні принципи та правила щодо видання книг езотеричної літератури, можна буде перейти до розробки специфічних норм редагування цього виду літератури. В нашій роботі ми зробимо спробу теоретичного вирішення цих двох проблем у досить загальному плані. Результати розроблення принципів типологізації, класифікації та норм редагування езотеричної літератури буде викладено у наступному розділі нашої роботи.

2.3.1. Редакторський аналіз книжкових видань езотеричної літератури

Для того, щоб розробити спеціальні норми редагування для езотеричної літератури, нами було проведено аналіз книжкових видань цього виду. Для нього було відібрано п’ять видань доступних для споживачів в українських книгарнях, серед яких є видання українських та російських видавництв, видання українською та російською мовами. Всі книжки видані з 1991 по 2007 рр. Аналіз проводився на основі вибіркового спостереження (див. підрозділ 2.2.1).

Основні ідеї езотеричних учень полягають в наступному: переконаність в ілюзорності звичайного життя (те, що ми бачимо, – не справжнє буття, а всього лише Майя); співвіднесена мікрокосмічного плану з макрокосмосом; надання великого значення в житті людини психічних центрів; а також в особливостях психотехнічної роботи людини над собою і інше. [2; с. 12]

З генеральної сукупності для забезпечення репрезентативності нами було відібрано такі видання езотеричної літератури: В. Юр’єв «В тонких світах», С. Кнейпп «Моє водолікування. Домашня аптека», Е. Крістенсен «Йога для всіх. Шлях до здоров’я», М. Норбеков «Тренування тіла і духу» та Л. Ту «Внутрішній фен-шуй: давнє китайське мистецтво самовдосконалення».

Редакторський аналіз видань проводився за такими параметрами: оформлення апарату видання; езотерична терміносистема; відповідність граматичним нормам української чи російської мов; вживання великої та малої літери на початку езотеричних понять; відповідність нормам редагування перекладної літератури (у випадку, якщо мова оригіналу була не українською чи російською).