4. Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ “Западинське”
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва визначається рівнем виробництва визначається рівнем освоєння прогресивної технології і організації виробництва на базі комплексної механізації процесів праці, кількістю і якістю внесених у грунт добрив, щільністю поголів’я тварин, тобто витратами на одиницю земельної площі. Вона є основою подальшого підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, оскільки в результаті впровадження прогресивної технології і вдосконалення організації праці за порівняно менших ресурсів можна одержати більшу кількість продукції з меншими витратами на її одиницю.
Суть інтенсивних технологій полягає в тому, що виробництвопродукції здійснюється на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу при створенні умов для сільськогосподарських культур відповідно до фаз їх росту на основі комплексу факторів в оптимальній пропорції протягом всього вегетаційного періоду з иетою забезпечення рівня програмованого урожаю. Це означає:
- розміщення культур у сівозміні після науково обгрунтованих попередників;
- висівання стійких проти засухи і полягання, хвороб і шкідників високоврожайних районованих сортів за високої якості посівного матеріалу;
- застосування інтегрованих систем боротьби із хворобами, шкідниками і бур’янами;
- здійснення виробництва відповідно до наукової системи організації праці;
- виконання всіх виробничих процесів відповідно до агротехнічних і організаційно-економічних заходів із залученням висококваліфікованих кадрів.
Зменшення енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції може бути забезпечене підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, зменшенням кількості технологічних операцій та зниженням їх енергоємності.
В господарстві застосовується така технологія вирощування озимої пшениці. Передпосівний обробіток грунту здійснюється таким чином: лущення стерні на 6-8 см в два сліди проводиться трактором Т-150К в агрегаті з ЛДГ-15, оранка також проводиться трактором Т-150К з ПЛН-5-3,5. Погрузка мінеральних добрив в подрібнювач проводиться ЮМЗ-6Л і ПА-086; подрібнення мінеральних добрив проводиться Т-25 ИСУ-4. Транспортуються і вносяться мінеральні добрива ЮМЗ-6Л та ІРМГ-4.
Культивація на 5-6 см проводиться ЮМЗ-6Л та КПС-4. Сівба з внесенням добрив проводиться трактором Т-74 та ЗСЗ-3,6.
Скошування у валки проводиться ЮМЗ-6Л та ЖРС-4,9Л. Підбирає і обмолочує валки комбайн “Дон-1500”. Перевезення зерна проводиться автомобілями ГАЗ-САЗ із БЗБ.
Таблиця 4.1.
Порівнядьна характеристика використання існуючої та проектованої технології вирощування озимої пшениці в ВАТ “Западинське”
| Нормативи прямих затрат, грн | Технологія вирощування | Відхилення (+;-) проекту від існуючої технології | ||||
| існуюча | проектна | |||||
| На 1 га | На 1ц | На 1 га | На 1ц | На 1 га | На 1 ц | |
| Затрати праці, люд.-год. | 27,9 | 0,79 | 31,8 | 0,6 | 114,0 | 75,9 |
| Оплата праці з нарахуваннями | 70,6 | 2,01 | 89,1 | 1,7 | 126,2 | 84,6 |
| Насіння | 364,0 | 10,4 | 364,0 | 7,7 | 100,0 | 74,0 |
| Добрива – всього | 36,24 | 1,03 | 46,5 | 0,9 | 128,3 | 87,4 |
| В т. ч. органічні | - | - | 15,0 | 0,3 | - | - |
| Мінеральні | 36,24 | 1,03 | 31,5 | 0,6 | 86,9 | 58,3 |
| Амортизація | 113,2 | 3,2 | 76,6 | 3,2 | 67,6 | 100,0 |
| Затрати на ремонт | 49,7 | 1,4 | - | 1,6 | - | 114,3 |
| Засоби захисту рослин | - | - | 117,7 | 2,5 | - | - |
| Затрати на зрошування | - | - | 153,2 | - | - | - |
| Інші прямі затрати | - | - | 76,6 | - | - | - |
| Всього прямих затрат | 859,9 | 24,5 | 1257,12 | 26,7 | 146,2 | 109,0 |
При запропонованій інтенсивній технології операції проводяться наступним чином: Лущення стерні на 6-8 см в два сліди проводиться Т-150К та ЛДГ-15, безвідвальний обробіток грунту – Т-74, КПГ-2,2+БІГ-3+ЗККШ-6. Транспортуються і вносяться мінеральні добрива ЮМЗ-6 та ІРМГ-4. Культивується грунт на 5-6 см ЮМЗ-6Л та КПС-4. Сівба з внесенням мінеральних добрив проводиться Т-74 та ЗСЗ-3,6. Прикочуються посівип Т-74 та ЗККШ-6А. Підкормка проводиться Т-70С та СЗ-3,6.
Скошується озима пшениця у валки ЮМЗ-6Л та ЖРС-4,9Л. Підбираються і обмолочуються валки комбайном “Дон –1500”. Відвезення зерна від комбайна відбувається автомобілями ГАЗ-САЗ та БЗБ. Солома перевозиться ЮМЗ-6Л та 2ПТС-4М. Скиртується солома МТЗ-80, ПФ-0,5. Первинна очистка зерна проводиться електричним двигуном ОВП-20А. Очищається і сортується насіння електричним двигуном ОС-4,5А.
Отже, за інтенсивної технології відносно існуючої в господарстві збільшились затрати праці на 1 га на 14%, оплата праці зросда на 26,2%, витрати на добрива – на 28,3%. Знизились витрати на мінеральні добрива та амортизацію відповідно на 13,1% та 32,4%.
При існуючій технології урожайність з 1 га становила 35 ц/га, а при інтенсивній – 47 ц/га основної продукції.
Сучасні технології вирощування зернових культур передбачають застосування цілого комплексу агрохімікатів, до яких входять мінеральні добрива, пестициди, фізіологічно активні речовини.
У цих умовах гігієнічна оцінка якості продукції рослинництва набуває все більшої актуальності, особливо, при використанні нових видів добрив та нових пестицидів. Особливо важлива — комплексна оцінка можливого негативного впливу сумісного застосування добрив та пестицидів на якість продукції рослинництва.
При формуванні високих врожаїв сільськогосподарських рослин та гігієнічно якісної продукції фосфорне живлення є одним із визначальних показників у агроекологічному виробництві. Фосфор відіграє важливу роль у мінеральному живленні рослин, має велике фізіологічне значення в процесах дихання і фотосинтезу, є необхідним для обміну вуглеводів і азотних речовин. Тобто оптимальне забезпечення фосфором ґрунтів позитивно впливає як на продуктивність культур, так і на якість рослинницької продукції [11].
Висока біологічна роль фосфору сприяє посиленню метаболічних процесів, підвищенню швидкості розпаду пестицидів у рослинах. Визначення цих процесів має екотоксикологічне та гігієнічне значення і дає можливість шляхом науково обґрунтованого раціонального застосування добрив впливати на швидкість детоксикації пестицидів, підвищувати їх ефективність і знижувати ризик надходження у генеративні органи рослин, а далі — в продукти харчування у вигляді залишків.
Традиційні види фосфорних добрив мають високу кошторисну вартість, а часом — важкодоступні споживачу. В останні роки проводяться різносторонні дослідження з пошуку резервів фосфорної сировини, мобілізації ґрунтових запасів, підвищення коефіцієнта використання фосфору рослинами, а також вивчення та оцінка нових видів фосфорних добрив.
Агрофоска — новий вид фосфорних добрив, виробляється на основі вітчизняної сировини — зернистих фосфоритів, поклади яких розташовані в Амвросієвському районі Донецької області. Загальні запаси фосфоритової руди в надрах складають 27,0 млн.т (Р2О5 — 1,6 млн.т), при середньому вмісті Р2О5 у руді — 6,0%.
Агрофоска за своїми властивостями наближається до суперфосфату і має наступний склад макроелементів: Р2О5 — 14%, К2О — 3,6-4,2%, СаО — 28%, МgО — 2,4%.
Для вивчення впливу агрофоски на продуктивність сільськогосподарськиx культур на ВАТ “Западинське”, швидкості розпаду гліфосату та гігієнічних показників якостей продукції рослинництва були закладені польові досліди в чотириразовій повторності, відповідно до загальноприйнятих методик [12].
Порівняння агрофоски проводили із суперфосфатом. Як тест — культура була використана озима пшениця. У польових дослідах з озимою пшеницею встановлено, що позитивна дія агрофоски на біологічну продуктивність даної культури проявилась у збільшенні кущистості, довжини колосу і маси зернин (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2 Врожайність і елементи структури озимої пшениці за варіантами досліду| Варіанти | Урожайність, ц/га | Маса 1000 зернин, г | Довжина колосу, см | Кількість зернин у колосі, шт |
| 1. Контроль | 24,9 | 42,6 | 8,1 | 27,0 |
| 2. Фон–N60K90 | 28,9 | 40,8 | 9,0 | 35,0 |
| 3. Фон+Рсуперфосфат60 | 35,1 | 42,3 | 9,4 | 37,0 |
| 4. Фон+Рагрофоска60 | 36,7 | 43,0 | 9,4 | 37,0 |
| 5. Фон+Рсуперфосфат180 | 40,8 | 45,0 | 9,5 | 39,0 |
| 6. Фон+Рагрофоска180 | 45,6 | 46,0 | 9,6 | 39,0 |
| НСР05 | 0,74 | 1,97 | 0,16 | 1,97 |
Так, урожайність озимої пшениці на варіантах з агрофоскою зросла відносно контролю на 47% при нормі внесення Р60 та на 83% при нормі внесення Р180. Довжина колосу збільшилась на 16 та 18 %, кількість зернин у колосі на 37 та 44 % відповідно. Маса тисячі зерен мала істотну різницю з контролем лише при нормі внесення агрофоски Р180, така залежність зберігається і для суперфосфату.
На гігієнічні показники якості зерна впливає наявність залишкових кількостей пестицидів, а особливо десикантів, які застосовуються за 10—14 днів до збору врожаю зернових для підсушування сільськогосподарських рослин на корені та прискорення дозрівання культур і тим самим створення оптимальних умов для збору врожаю в стислий період із мінімальними затратами.
Фосфору належить центральне місце в процесі дихання та фотосинтезу. Його роль у цих процесах визначається тим, що фосфорна кислота приймає участь у будові аденозинтри- і аденозиндифосфатів (АТФ і АДФ), які є акумуляторами великої кількості енергії та джерелом процесів біологічного окислення.
Біологічне окислення — сукупність реакцій окислення в клітині, основна функція — забезпечення організму енергією. Реакції біологічного окислення каталізуються ферментами класу оксидоредуктаз. Біологічне окислення пов'язано з передачею відновлюваних еквівалентів — атомів водню або електронів від донора до акцептора. Кінцевий акцептор — кисень, поставниками якого можуть бути як органічні, так і неорганічні речовини. Основний шлях використання енергії, що вивільняється при біологічному окисленні, це — накопичення її в молекулах АТФ.
У процесі біологічного окислення відбувається знешкодження чужорідних і шкідливих для організму речовин, у тому числі і пестицидів [16, 17].
Тому на варіантах із фосфорними добривами, де культури достатньо забезпечені фосфором, рослини мають більший запас енергії, яка і направляється на активніший процес розпаду гліфосату.
Отже, застосування певної системи удобрення є важливим засобом управління резистентності агроценозу, забезпечення умов внутрішньої динамічної рівноваги екосистем, протидії різним антропогенним факторам, особливо хімічної природи, до яких і відноситься застосування пестицидів. Науково обґрунтовані та гігієнічно безпечні технології вирощування зернових культур забезпечують високу якість сільськогосподарської продукції. Тому важливим є проведення санітарно-гігієнічної експертизи не тільки засобів хімізації, а й технологій їх застосування.
Якість зерна озимої пшениці під дією агрофоски також підвищувалась, особливо вміст клейковини (на 15%) та натури зерна (на 6%) відносно до контролю (табл. 4.3).
Таблиця 4.3
Якість врожаю зерна озимої пшениці за варіантами польового досліду
| Варіанти | Показники якості зерна | ||||
| Натура, г/літр | Клейковина, % | Білок, % | Скловидність, % | Залишкові кількості гліфосату, мг/кг | |
| 1. Контроль | 730,0 | 26,0 | 10,9 | 72,0 | — |
| 2. Фон–N60K90 | 740,0 | 27,0 | 11,1 | 66,0 | — |
| 3. Фон+Рсуперфосфат60 | 762,0 | 29,0 | 12,0 | 84,0 | Не знайдено |
| 4. Фон+Рагрофоска60 | 770,0 | 29,4 | 12,2 | 84,0 | —"— |
| 5. Фон+Рсуперфосфат180 | 770,0 | 30,0 | 12,5 | 86,0 | —"— |
| 6. Фон+Рагрофоска180 | 772,0 | 30,2 | 12,7 | 89,0 | —"— |
| НСР05 | 19,95 | 0,94 | — | — | — |
Натура зерна (об'ємна вага) впливає на борошномельні якості [17]. Високо натурне зерно дає великий вихід борошна. Вміст клейковини і скловидність впливає на борошномельні і хлібопекарські якості зерна. Кількість білку та скловидність зерна при застосуванні агрофоски знаходиться на рівні контролю, що пов'язано із фізіологічними особливостями сорту озимої пшениці.
Залишкові кількості гліфосату в зерні озимої пшениці не були знайдені на всіх варіантах досліду.
Отже, використання фосфорних добрив, зокрема нового виду фосфорного добрива Агрофоски, сприяє підвищенню продуктивності озимої пшениці, якості зерна та збільшенню швидкості детоксикації десикантів.
Оскільки, на ТОВ “Надаія” виробляється не тільки продукція рослинництва, а й тваринництва, то доцільно запропонувати нові технології щодо підвищення якості продукції тваринництва, а саме великої рогатої худоби та свиней.
На нашу думку, подальша інтенсифікація галузі тваринництва неможлива без випереджального розвитку кормової бази. Великим резервом для кормовиробництва України є ресурси відходів переробки овочів і плодів. Розробка ефективних методів використання цих відходів у годівлі сільськогосподарських тварин і птиці є актуальною з погляду економії зернових, макухи шротів та інших дорогих компонентів раціонів, створення безвідхідних ресурсозберігаючих технологій, збереження екології навколишнього середовища.
У світовій практиці країни з розвинутим тваринництвом створили могутню кормову базу. Дуже цікавим для України є досвід країн ЄЕС, де як сировина при виробництві комбікормів питома вага відходів переробних галузей АПК складає більше 17 млн. тонн на рік. А список замінників зерна включає понад 10 найменувань кормів, у тому числі з відходів плодоовочевої, консервної промисловості.
У США при виробництві комбікормів використовується щорічно 11,3-13,4 млн. тонн відходів переробки продуктів рослинництва, у тому числі цитрусову пульпу, вижимки томатів, яблук, винограду. У цій країні проведено перепис і визначено хімічний склад, поживність 357-ми нетрадиційних кормових засобів з метою більш повного використання кормових ресурсів і джерел різних поживних речовин для сільськогосподарських тварин.
В Україні щорічно плодоовочева консервна промисловість переробляє значні обсяги плодів і овочів. Коефіцієнт корисного використання сировини при переробці складає в середньому 79%. Отже, 21% усієї переробної сировини і складають відходи.
Детальне вивчення ефективності використання в раціонах молодняку свиней борошна з томатних і яблучних вижимків проведено на базі ВАТ “Западинське”. Досвіди показали, що заміна 15% (від маси) зернових компонентів комбікорму томатним борошном з наступним згодовуванням його в складі раціону молодняку свиней на відгодівлі сприяє підвищенню середньодобових приростів на 6,6%, зменшенню витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 6,1%, у тому числі концентрованих кормів - на 17%.
Згодовування комбікорму з борошном з томатних вижимків молодняку свиней приводило до незначного зниження перетравності поживних речовин раціонів, збільшення середньодобового відкладання азоту, кальцію і фосфору на 4,51 г, 3,08 і 0,91 г відповідно.
Аналіз даних контрольного забою тварин свідчить про збільшення в них довжини туші на 2,9%, виходу м'яса - на 2,3%, зниження товщини шпику на 10,6% і питомої ваги сала - на 2%. Оцінка якості продуктів забою показала, що відгодівля свиней комбікормами, до складу яких входить томатне борошно, підвищує калорійність м'яса на 9,2% і його відносну біологічну цінність на 6%.
Заміна зерна ячменю в складі комбікорму (20% від маси) для ремонтних свинок на еквівалентну кількість борошна з яблучних вижимків сприяла підвищенню енергії росту на 4,6% і зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 4,5%, у тому числі концентрованих кормів - на 18,5%.
Наступний контроль, який здійснювався за відтворними здібностями свиноматок, що перевіряються, вирощених на раціонах з яблучними вижимками, показав, що вони вигідно відрізнялися від своїх ровесниць з контрольної групи за багатоплідністю, крупнопліддям, масою гнізда при вилучанні, однак поступалися їм за схоронністю поросят.
При включенні до раціонів ремонтного молодняку свиней яблучного борошна в межах розробленої норми відзначено підвищення відкладання азоту на 5,8 г, кальцію - на 4,32 г і фосфору - на 0,62 г.
Вивчення морфологічних і біохімічних показників крові тварин, які були вирощені на раціонах з томатними та яблучними вижимками, не виявило яких-небудь відхилень від фізіологічної норми. Разом з тим, під впливом досліджуваних факторів у крові молодняку свиней відзначено збільшення гемоглобіну, загального білка та його фракцій, зокрема в- і y-глобулінів.
Введення борошна з томатних і яблучних вижимків у комбікорми для відгодовуваного та ремонтного молодняку свиней дало можливість заощадити на 1 голову за період вирощування відповідно 28,12 і 39,14 кг зерна ячменю, знизити собівартість приросту живої маси на 3,7 і 1,6% і в результаті цього одержати в перерахунку на 1 голову економічний ефект - 6,85 і 3,09 грн. (табл. 4.4).
Таблиця 4.4.
Економічна ефективність використання борошна з томатних і яблучних вижимків у раціонах молодняку свиней
| Показники | Відгодовуваного | Ремонтного | ||
| Варіанти | ||||
| Стандартний комбікорм | Стандартний комбікорм із заміною 15% зерна томатними вижимками | Стандартний комбікорм | Стандартний комбікорм із заміною 10% зерна яблучними вижимками | |
| Кількість голів | 150 | 150 | 50 | 50 |
| Тривалість вирощування, днів | 135 | 135 | 150 | 150 |
| Середньодобовий приріст, г | 539,2 | 574,8 | 487,3 | 510,0 |
| Валовий приріст живої маси, ц | 109,2 | 116,4 | 36,55 | 38,25 |
| Загальновиробничі витрати, грн. | 23943 | 24571 | 9170 | 9442 |
| Собівартість 1 ц приросту, грн. | 219,25 | 211,09 | 250,89 | 246,85 |
| Реалізаційна ціна 1 ц живої маси, грн. | 230 | 230 | - | - |
| Вартість валової продукції, грн. | 25116 | 26772 | - | - |
| Прибуток, грн. | 1173 | 2201 | - | - |
| Економічна ефективність, грн. | - | 1028 | - | 154,53 |
| Економічна ефективність на 1 гол., грн. | - | 6,85 | - | 3,09 |
У результаті досліджень запропоновано замість ячменю до складу комбікормів для молодняку свиней на відгодівлі вводити 15% (від маси) борошна з томатних вижимків, а ремонтним свинкам - 20% (від маси) борошна з яблучних вижимків.
Позитивні результати при заміні різних кількостей зернових злаків (10 і 15% за поживністю кормосуміші) борошном з томатних вижимків отримано співробітниками Кишинівського сільськогосподарського інституту. Використання томатного борошна в раціонах відгодовуваних свиней замість 15% зерна злакових обумовило підвищення приросту маси тіла на 12,3% більше, ніж у контрольній групі. Витрати кормів на 1 кг приросту при цьому зменшилися на 0,55 корм. од. Ці дані обумовлюються тим, що в борошні з томатних вижимків містяться важливі для харчування тварин поживні та біологічно активні речовини, зокрема жири з поліненасиченими жирними кислотами, ряд вітамінів і мікроелементів.
Також запропоновано на ВАТ “Западинське” борошно з томатних вижимків використовувати як кормову добавку в раціонах молочних корів. При введенні в корм 300 г томатних відходів з розрахунку на 1 л молока, жирність його підвищилася на 0,3%.
Таким чином, за вмістом основних поживних речовин, сухі томатні та яблучні вижимки являють собою цінні кормові продукти та можуть бути використані для часткової заміни дефіцитних кормів у раціонах сільськогосподарських тварин і птиці без зниження їхньої продуктивності. Основна частина яблучних, томатних вижимків та інших відходів переробки овочів і фруктів надходить у серпні-листопаді. Головна задача при цьому - зберегти цей корм, не дати йому зіпсуватися. Тому їх необхідно згодовувати у свіжому вигляді або висушувати на установках АВМ, а також консервувати методом силосування. Яблучні вижимки добре силосуються в наземних облицювальних траншеях. У такий спосіб їх можна зберігати до весни.
0 комментариев