3.2. Погодні умови

 

Клімат Бершадського агрокліматичного району характеризується, як помірно континентальний з нестійким зволоженням. Середньорічна багаторічна температура повітря становить 8,6° С. Без морозний період триває в середньому 160 днів, а вегетаційний період в залежності від метеорологічних умов 210 днів, в тому числі з температурою вище +10°С 160...170 днів. Сума позитивних температур вище +5ºС складає 2900-3000°С, а сума активних температур вище +10ºС 2530-2870, цього достатньо, щоб озима пшениця сформувала врожай за вегетаційний період.

Весняні приморозки тривають в середньому до 24 квітня, а перші осінні починаються 16-19 листопада. Абсолютний мінімум температури досягає +36...+38°С. За даними Бершадської метеостанції середньобагаторічна температура склала 8,6°С а в роки досліджень вона коливалась (2003 р.) від 7,94 до 8,9°С (2002 р.) [Табл. 3.1 Рис 3.1]

Таблиця 3.1.

Середньомісячна температура повітря в роки проведення досліду, ºС

( за даними метеостанції ).

Рис 3.1 Середньомісячна температура повітря в роки проведення досліду, ºС (за даними метеостанції).

Порівнявши середньомісячну температуру повітря в роки проведення досліджень, з середньомісячними даними, можна зробити висновок, що погодні умови типові для проведення досліджень. Для отримання високих врожаїв важливе значення має кількість опадів. За період, що аналізується 2002-2004 рік середньорічна кількість опадів склала 571,3 мм, і коливалась в окремі роки від 530,2 до 598,3 мм [Табл. 3.2, Рис 3.2]  

Таблиця 3.2.

Кількість опадів у роки досліджень, мм. ( за даними Бершадської метеостанції ).

Рис 3.2 Кількість опадів у роки досліджень, м( за даними Бершадської метеостанції ).

Оскільки середньо багаторічна кількість опадів становить 633 мм, то 2002-2003 рік був помірно вологим , але в період цвітіння , наливання і достигання зерна є критичним щодо вмісту вологи у ґрунті, хоч посуху озима пшениця переносить краще, ніж ярі зернові. Тоді як 2004 рік був більш вологим особливо в липні, що викликало проростання зерна в колосі і враження хворобами , що негативно вплинуло на збір і якість урожаю. Крім опадів велике значення для отримання високих врожаїв має вологість повітря.[Табл. 3.3 Рис 3.3]

Таблиця 3.3.

Вологість повітря по місяцях за роки проведення досліджень, %.

( За даними Бершадської метеостанції ).

Рис.3.3 Вологість повітря по місяцях за роки проведення досліджень

( За даними Бершадської метеостанції ).

За даними таблиці видно, що в середньому за роки проведення досліджень вологість повітря майже не відрізнялась від середньо багаторічних даних. Проте висока вологість повітря спостерігалась у 2003-2004 р.р. у липні в період дозрівання врожаю , що призвело до ураження рослин хворобами.

3.3. Схема досліду

2002 рік

Вивчали вплив позакореневої обробки посівів озимої пшениці за схемою :

1.         Контроль ( не обробляли )

2.         Емістим С ( 1 мг/га ) + біомікс ( 10 г/га )

2003 рік

Вивчали вплив різних доз регуляторів росту на польову схожість насіння озимої пшениці і коефіцієнт кущення за схемою :

1.      Контроль ( насіння оброблено водою, 10 л/т ).

2.      Контроль ( насіння оброблено Вінцитом – 2 л/т ) – фон

3.      Емістим С ( 1мл/т )

4.      Емістим С ( 5 мл/т )

5.      Емістим С ( 5 мл/т ) + композиція металів №1 ( 100 мл/т )

6.      Емістим С ( 5 мл/т ) + композиція металів №2 ( 100 мл/т )

7.      Емістим С ( 10 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )

8.      РРРД ( 50 мл/т )

2004 рік

Вивчали вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці за схемою :

1.      Контроль (оброблено водою)

2.      Емістим С ( 1 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )

Вивчали вплив передпосівної обробки насіння різних сортів озимої пшениці за схемою :

1.         Контроль ( Вітавакс 200 ф – 2 кг/т ) – фон

2.         Емістим С ( 1мл/т )

3.         Емістим С ( 1 мл/т ) + композиція металів ( 100 мл/т )Методика проведення досліджень

4.     

3.4.     Агротехніка вирощування

Основний обробіток ґрунту після таких попередників, як горох, гречка, кукурудза на силос проводили так: лущення стерні дисковими лущильниками ( ЛДГ – 15) на глибину 6-8 см; дискування дисковими боронами (БДТ- 7) на 10-12 см з наступною культивацією на глибину заробки насіння ( 4-6 см).Посів проводили 5-20 вересня сівалками СЗ- 3,6 з шириною міжрядь 15см.

Підживлення азотними добривами проводили по мерзло - талому ґрунті, аміачною селітрою 100 кг/га у фізичній вазі. Друге підживлення за методом Бузницького при нормі внесення 100 кг/га у фізичній вазі.

Збирання озимої пшениці розпочинали у фазі воскової стиглості зерна розподільним способом. Скошували пшеницю жатками ЖВН- 6А у валки товщиною 12-18 см, шириною 1,8м при висоті зрізу 15-20см. Через 2-4дні підсохлі валки підбирали комбайнами СК- 5М „Нива” з приставками ПУН-5і обладнані підбирачами ППТ-2.

 


Информация о работе «Вплив регуляторів росту на продуктивність озимої пшениці в Бершадському районі»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 51513
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 17

Похожие работы

Скачать
276089
12
4

... ізації відтворювальних процесів в Україні. // Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів: Зб. статей, вип.1,- Д.: Наука і освіта, - 1998. – С. 45. 49.  Бачевська Ж. Проблеми правового регулювання інвестиційної діяльності.// Економіка, фінанси, право. - 1997. - №8. – С. 16-20. 50.  Безуглий А.А. Вплив амортизаційної політики на прибуток і доходи бюджету // Фінанси України. - 2000. ...

0 комментариев


Наверх