2.1. Ботанічна і біологічна характеристика озимої пшениці

 

В Україні вирощують переважно м’яку пшеницю ( Triticum aestivum L.)

Пшениця належить до однорічних культур, має добре розвинуту мичкувату кореневу систему. Стебло – соломина, складається із 5 – 6 міжвузлів, висота якого коливається від 0,5 до 2м. Суцвіття – колос. На кожному виступі колосового стрижня розміщується по одному колоску. Колосок складається з колосових лусок, між якими розміщується від 3 до 5 квіток. Квітки в пшениці двостатеві, однодомні. Основні елементи квітки розміщуються між квітковими лусками. Це маточка із зав’яззю і дволопатевою приймочкою та три тичинки. Кожна тичинка складається з тоненької ніжки і двох пиляків. Пшениця – самозапильна рослина, але при створенні необхідних умов в неї може відбуватися і перехресне запилення. Плід у пшениці зернівка, здебільшого гола, маса 1000 насінин від 25 до 45 – 50 г. і навіть більше [2].

Озима пшениця проростає при температурі 1 - 2ºС, фотосинтез починається при 3 - 4°С. При температурі 14ºС сходи з’являються на 7 – 8 – й, а при 15 -18°С – на 5 – 6 –й день. Через 14 -16 днів після появи сходів настає фаза кущення, яка триває восени і навесні. Оптимальна продуктивна кущистість пшениці – близько 2 ( коефіцієнт кущення може бути значно більшим ). Восени у пшениці розвиваються первинні і вторинні корені. Коренева система пшениці проникає в ґрунт на глибину 200 – 250см. Вихід у трубку настає здебільшого на початку травня. Фаза цвітіння триває 6 – 8 днів, формування і наливання зерна – 20 – 25, достигання – 15 – 18 днів. Періоди цвітіння, наливання і достигання зерна є критичними щодо вмісту вологи в ґрунті , хоч посуху озима пшениця переносить краще, ніж ярі зернові. Коефіцієнт транспірації пшениці становить 280 – 360, збільшуючись при надмірному зволоженні та низькому рівні агротехніки і знижується при внесенні оптимальної кількості добрив і високої культури землеробства.

Достатнє фосфорно – калійне живлення підвищує зимостійкість рослин.

Пшениця досить добре переносить низькі температури. Навіть при не значному сніговому покриві у зоні вузла кущення вона витримує зниження  температури до мінус 18 -20ºС. [24].

В процесі вегетації озима пшениця проходить відповідні фази росту і розвитку яким відповідають 12 етапів органогенезу.

Перший етап – розпочинається проростанням зерна і закінчується по явою сходів.

Другий етап – продовжується до фази утворення третього листка.

Третій етап – продовжується до фази початку кущення.

Четвертий етап – розпочинається витягуванням нижнього міжвузля, остаточно формується кількість колоскових горбочків і визначається коефіцієнт продуктивного кущення, початок виходу в трубку.

П’ятий етап – повністю настає фаза виходу в трубку.

Шостий етап – відбувається інтенсивний ріст стебла, закладання генеративних органів.

Сьомий етап – інтенсивно розвиваються і набувають належних розмірів всі органи квіток і колоса.

Восьмий етап – відбувається фаза виколошування, завершується ріст і розвиток стебла і всіх органів колоса.

Дев’ятий етап - відбувається повний вихід колоса з пазухи останнього листка, завершується фаза цвітіння, запліднення і утворення зиготи.

Десятий етап – формується зернівка і диференціюються зародки.

Одинадцятий етап – відбувається налив зернівок, триває фаза молочної стиглості, яка поступово закінчується.

Дванадцятий етап – завершується наливання зерна. Воно набуває тісто – подібної, далі воско – подібної консистенції і досягає повної стиглості [24].


2.2. Характеристика сортів, регуляторів росту

 

В дослідах використовувалися різні сорти озимої пшениці : Іванівська остиста, Донецька 48, Миронівська 30, Донецька 46, Веселка.

Іванівська остиста – різновидність еритроспермум ; група стиглості - середньостиглий ; форма куща прямостояча ; стебло міцне, пусте ; листки темно зелені, широкі , не опушені, восковий наліт відсутній ; колос білий, призматичний, середньої щільності ; колоскова луска овальна, нервація добре виражена ; плече широке, пряме ; кіль сильно виражений ; зубець гострий ; остюки білі, грубі і зернівка червона, крупна, напівкругла, основа зерна опушена, борізка середньої глибини ; напрям використання зерновий. Рекомендована зона вирощування Лісостеп ; урожайність 64,2 ц/га. Зимостійкість 4,6 бала ; висота рослин 87 см ; маса 1000 зерен 46,1 г. Стійкість проти вилягання 4,5%, фузаріозом 5,6% ; вміст білка 13,3% ; вміст клейковини 28,9%. Загальна хлібопекарська оцінка 3,3 бала [26].

Донецька 46. Різновидність лютесценс. Сходи світло – зелені. Соломина пустотіла з помірним восковим нальотом. Листки світло – зелені, вузькі, короткі з слабким восковим нальотом. Кущ проміжної форми. Колос з паралельними сторонами, короткий, середньощільний. Колоскові луски яйцеподібні, середніх розмірів, з слабким внутрішнім опушенням, нервація середня. Плече вузьке, вирівняне. Зерно овальної форми, маса 1000 зерен 38,2 – 44,1 г. Зимостійкість середня – на рівні сорту Охтирчанка. Стійкість до вилягання середня та вище середньої. Стійкість до засухи та осипання рівна стандартному сорту. Бурою іржею та борошнистою росою уражується середньо. Борошномельні та хлібопекарські якості добрі. Білок – 14,4%. Вміст сирої клейковини 30,2%, загальна хлібопекарська оцінка 4,1 бала. У виробничому випробуванні одержано урожайність 52,4 – 63 ц/га [27].

Миронівська 30. Різновидність лютесценс ; група стиглості середньоранній ; форма куща прямостояча ; стебло товсте, міцне, пусте ; листки зелені ; колос білий, призматичний, до верху звужується, середньої щільності. Зернівка червона, крупна. Напрям використання зерновий, цінний. Урожайність 57,1 ц/га ; зимостійкість 4,5 бала ; висота рослин 85 см ; маса 1000 зерен48,3 г. Стійкість проти вилягання 4,7, осипання 4,8, посухи 4,6 бала. Ураженість борошнистою росою 11,3, бурою іржею 17,2%, фузаріозом 8,4%. Вміст білка 12,8%, вміст клейковини 27,6%. Загальна хлібопекарська оцінка 3,7 бала.

Веселка. Різновидність лютесценс ; середньої стиглості ; колос білий призматичний, безостий з остеподібним утворенням ; зернівка червона, крупна, овальна з розвиненим чубком. Напрям використання зерновий, цінний. Урожайність 56,3 ц/га ; зимостійкість 4,6 бала ; висота рослин 88 см. Маса 1000 зерен 44,2 г ; стійкість проти вилягання 4,7 бала. Ураженість борошнистою росою 10,6% ; бурою іржею 15,1% ; фузаріозом 10,3%. Вміст білка 14,,5% ; клейковини 30,3 % ; загальна хлібопекарська оцінка 3,6 бала.

Емістим С – регулятор росту рослин природного походження. Це продукт метаболізму ендомікоризних грибів, вилучених із кореневої системи женьшеню і обліпихи, які містять унікальний комплекс високоактивних речовин – прості амінокислоти, жирні кислоти, в тому числі ненасичені, пектини, полі цукри, вітаміни і досить велику кількість аналогів природних фітогормонів. Всього емістим С містить 75 компонентів. Йому властива висока екологічна чистота, завдяки чому він не має аналогів у світі. Препарат широкого спектру дії. Стимулює ріст і розвиток понад 20 культур. Форма випуску: ампули об’ємом 1 : 2 : 5 см³, скляні флакони об’ємом 100 см³.

Термін зберігання 3 роки в упаковці виробника. Емістим С підвищує польову схожість насіння, прискорює розвиток кореневої системи і листкової поверхні. Скорочує строки дозрівання. Підвищує стійкість рослин до захворювань і стресів. Підвищує урожайність зернових колосових на 3 – 6 ц/га. Спосіб застосування : допосівна обробка насіння польових культур одночасно з протруюванням при нормі витрати 5 мл на 1 т насіння. Обприскування посівів зернових на IV етапі органогенезу, норма витрати 5 мл/га псіву [18].


Розділ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

 

3.1. Ґрунтові умови

 

Досліди проводили 2002 – 2004 р.р. в господарстві Бершадського району СВК „ Україна „

Основними ґрунтами в районі являються : чорноземи реградовані і чорноземи типові. Вони утворились під впливом лучно – степової рослинності в умовах достатньої кількості опадів. Гумусовий шар складає до 1м і більше. В орному шарі цих ґрунтів міститься від 3,6 до 4,7 % гумусу. Реакція ґрунтового розчину слабокисла ( рН=5,9-6,7 ) , а інколи і близька до нейтральної , гідролітична кислотність низька 2,2 -2,9 і менше м.-екв. на 100г ґрунту . Ступінь насичення ґрунту основами знаходиться в межах 91- 97% рН(ксI) 5,6-6,2. він слабо забезпечений рухомими формами азоту 108 мг/кг ґрунту. Вміст рухомого фосфору і калію (за Чіріковим) в оцтовій витяжці відповідно 119 і 101 мг/кг ґрунту. Виходячи з цих даних забезпечення культур в зерно буряковій сівозміні можна вважати середньою. За умов доброї вологозабезпеченості своєчасному і якісному проведенні всіх агро прийомів, внесення добрив на цих ґрунтах є досить ефективним.


Информация о работе «Вплив регуляторів росту на продуктивність озимої пшениці в Бершадському районі»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 51513
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 17

Похожие работы

Скачать
276089
12
4

... ізації відтворювальних процесів в Україні. // Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів: Зб. статей, вип.1,- Д.: Наука і освіта, - 1998. – С. 45. 49.  Бачевська Ж. Проблеми правового регулювання інвестиційної діяльності.// Економіка, фінанси, право. - 1997. - №8. – С. 16-20. 50.  Безуглий А.А. Вплив амортизаційної політики на прибуток і доходи бюджету // Фінанси України. - 2000. ...

0 комментариев


Наверх