Навигация
Державно-правове регулювання підприємництвом
54473
знака
0
таблиц
0
изображений
2. Державно-правове регулювання підприємництвом
Підприємницька діяльність в Україні не є стихійною і некерованою. За умов удосконалення ринкових відносин вона відчуває на собі сильний керуючий вплив з боку держави.
Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; сертифікація та стандартизація; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.[15, ст. 243] Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до Господарського кодексу України та інших законів. Обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законами України.
Державне регулювання підприємництва забезпечується за допомогою спеціального державно-правового механізму, який складається: з організаційно-структурних формувань і з адміністративно-правових засобів впливу на відносини, що складаються в даній сфері.
Організаційно-структурні формування — це виконавчо-розпорядчі органи держави і місцевого самоврядування, наділені управлінськими повноваженнями у сфері підприємництва. На практиці відомі два таких органи:
а) спеціально створені для реалізації державної політики у сфері підприємництва, наприклад, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва;
б) що виконують регулюючі функції у сфері підприємництва поряд з іншими функціями державного управління, наприклад, МВС України здійснює видачу ліцензій на такі види підприємницької діяльності, як виготовлення і реалізація спеціальних засобів, споряджених речовинами сльозоточивої дії виготовлення, ремонт та реалізацію спортивної вогнепальної зброї.
Адміністративно-правові засоби — це перш за все акти управління, призначені для регулювання відносин у сфері підприємництва. До них належать: Конституція України, закони України, укази та інші акти Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів, акти міністерств, інших органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.[16, ст. 169]
Конституція України гарантує право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом [1, ст. 42]. Підприємницька діяльність суб’єктів господарювання в Україні регулюється нормами цивільного, господарського права та рядом нормативно-правових актів інших правових галузей. Законодавство закріплює економіко-правові основи підприємництва, зокрема статус суб’єктів підприємницької діяльності, принципи, гарантії тощо.
Особливе місце серед органів управління у сфері підприємництва посідає Державний комітет України з питань розвитку підприємництва. Він створений з метою реалізації державної політики щодо розвитку і підтримки підприємництва, а також ефективного використання наданих підприємцям можливостей. Даний Комітет є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкована Ліцензійна палата України.
До основних функцій Комітету належать:
1) участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі розвитку і підтримки підприємництва, а також ліцензування підприємницької діяльності;
2) координація діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з розробкою і реалізацією заходів підтримки і розвитку підприємництва;
3) узагальнення практики застосування законодавства щодо питань підприємництва;
4) підготовка пропозицій щодо усунення правових, адміністративних, економічних, організаційних перешкод на шляху розвитку підприємництва;
5) підтримка зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва;
6) формування пропозицій щодо розміщення державних замовлень серед підприємств недержавних форм власності, в тому числі на конкурсних засадах;
7) взаємодія з міжнародними організаціями з питань розвитку підприємництва тощо.
Центральне місце в системі правових актів, що регламентують підприємницьку діяльність, які розвивають і конкретизують відповідні положення Конституції України, належить Закону України "Про підприємництво" від 23 лютого 2006 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України, встановлює конкретні гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки.[2]
Правове регулювання підприємницької діяльності здійснюється в цілях забезпечення свободи конкуренції між підприємцями, недопущення монополізму і захисту прав споживачів.[2, ст. 15]
Держава взяла на себе обов'язок підтримувати і гарантувати розвиток підприємництва незалежно від його організаційно-правових форм, проголосила рівність усіх форм власності, а також рівні можливості доступу підприємців до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів [2, ст. 12].
Держава заявила про свою готовність створити інфраструктуру підприємництва, надавати підприємцям на умовах і в порядку, передбаченому законодавством, земельні ділянки, державне майно і цільові кредити, а також сприяти їх матеріально-технічному й інформаційному обслуговуванню, підготовці та перепідготовці відповідних кадрів.
Визначені також основи, на яких ґрунтуються відносини органів державного управління з підприємцями. У цьому Законі йдеться, що органи державного управління будують свої взаємини з підприємцями, застосовуючи податкову і фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і відсотків по державних кредитах; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій. Крім того, вони використовують державне майно і систему резервів; ліцензії, патенти, концесії, лізинг; соціальні, економічні та інші нормативи; республіканські і регіональні програми; угоди на виконання робіт і поставок для державних потреб. Разом з тим, вони не втручаються у господарську діяльність підприємців, якщо вона не зачіпає прав державних органів по здійсненню контролю за нею.
Похожие работы
... і. Структура заходів Програми Структура заходів Програми має наступні підрозділи: 1. Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності. 2. Фінансово - кредитна та інвестиційна підтримка. 3. Ресурсне та інформаційне забезпечення підприємництва. 4. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва. 3.3 Ресурсне та інформаційне забезпечення підприємництва за допомогою ...
... і та відносні, громадянські (особисті, фізичні), політичні, економічні, соціальні, духовні (культурні) та ін. 3. Обов’язки громадян Відповідно до Концепції реформи адміністративного права України оновлення змісту адміністративно-правового статусу громадян потребує вжиття ряду конкретних заходів щодо вдосконалення адміністративного законодавства, а саме: - приведення у відповідність з вимогами ...
... осіб (в акціонерних компаніях, кооперативах) і держава (відповідні органи). ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 В першому розділі розглянуто теоретичні засади підприємницької діяльності в Україні, основні принципи підприємницької діяльності та загальний стан підприємництва в Україні. За функціональним характером підприємницька діяльність поділяється на такі види: з виробництва продукції; з виконання робіт; ...
... ї діяльності, що підлягають ліцензуванню; скорочення видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню. Забезпечення заходів з вдосконалення чинного законодавства у сфері захисту прав на здійснення підприємницької діяльності та проведення нарад буде здійснюватися за рахунок коштів відповідних державних органів. Шляхи компенсації витрат відсутні. Рентабельність заходів залежить від ...
0 комментариев