4. Екологічні характеристики

Для можливості виконувати кількісні розрахунки процесів в екологічній системі, які відповідають зв’язкам необхідно розробити екологічні характеристики – математичні залежності властивостей чи показників складових системи від діючих факторів. Ця робота – одна з найскладніших і вимагає значних витрат часу, бо фактичні матеріали, необхідні для побудови екологічних характеристик, розпорошені по окремих джерелах інформації. Рекомендується пошук необхідного матеріалу вести по блокам складових системи: блок природних абіотичних складових, блок біотичних складових і блок штучних складових.

Фактичний матеріал по першому блоку міститься, головним чином, в літературі по гідрології, метеорології, географії, ґрунтознавству тощо. Тут знаходимо дані про залежність опадів, температури, вітру тощо від пори року чи років, від географічного розташування території, від сонячної активності чи захмареності (забрудненості) атмосферного повітря і т.д.

Фактичний матеріал для біологічних характеристик знаходиться в навчальній, періодичній, довідковій літературі та в відомчих звітах по біології, зоології, ботаніці, лісознавству, тваринництву, іхтіології, орнітології, ґрунтознавству. Цей матеріал необхідно формалізувати до графічних (чи аналітичних або табличних) залежностей властивостей, чи показника біологічного об’єкту (див. 2.6) від зовнішнього впливу температури, вологи, густини чи іншого абіотичного фактору, або від біотичного фактору – пригнічення сусідами, знищення хижаками, підтримка людиною чи тваринами тощо.

Характеристики штучних об’єктів у вигляді залежностей показників природоємності та забруднюваності від технологічних і експлуатаційних особливостей об’єкту розробляються з використанням даних, які містяться в спеціальній технічній літературі.

Певна інформація по екологічним характеристикам міститься в роботі В.В. Добровольського «Основи теорії екологічних систем».

5. Чисельні рішення

Виконані згідно з попередніми пунктами розділу 2 роботи створюють базу, опираючись на яку, студент може вирішити практичні задачі з отриманням чисельних результатів. Для нескладних екологічних систем при наявності достатньої кількості даних по екологічним характеристикам треба такий чисельний аналіз виконати для системи і всіх її складових, тобто по всім вертикальним і горизонтальним зв’язкам. Для складних екосистем чисельний аналіз проводиться для частини системи після процедури спрощення одним з трьох шляхів – по горизонталі, по вертикалі, «нішово». Крім того, обмеження обсягу чисельних рішень може бути здійснене за рахунок виконання операцій не по всім типам зв’язків, а по одному – речовинному чи енергетичному. В кожному конкретному випадку рішення приймається виконавцем по узгодженню з керівником.

Чисельні рішення компонуються в такі три блоки: зовнішні зв’язки системи, внутрішні зв’язки системи, загальні показники системи.

Перший блок розробляється на базі п. 2.3, в якому приведені загальні (більшою частиною якісні) дані. Тут потрібно з урахуванням особливостей екологічної системи (чи частини системи) розрахувати долю зовнішнього зв’язку, який приходиться на окремі складові. Наприклад, скільки води із загальної кількості атмосферних опадів випарується, скільки стече у водні об’єкти, скільки залишиться у ґрунті тощо.

Другий блок розробляється з використанням схем внутрішніх зв’язків (п.2.5) та екологічних характеристик (п.2.7). Розраховуються зв’язки між окремими складовими як лінійні процеси, а також у сукупності як колообігові цикли (чи частина циклів).

Третій блок розрахунків повинен дати чисельні дані, за допомогою яких можлива порівняльна оцінка системи в цілому чи її окремих складових. Насамперед йдеться про оцінку загальних властивостей: продуктивності, енергоспроможності, самоорганізованості, емержентності. При розрахунках продуктивності треба відокремити первинну, вторинну, валову і чисту продукцію, а також визначити динамічні особливості. Енергоспроможність визначається в одиницях енергії, або енергоємності продукції і представляється у вигляді енергетичної піраміди, або енергетичного балансу екосистеми. У випадку, коли природна екосистема відчуває антропогенний вплив, його необхідно враховувати шляхом визначення коефіцієнтів деформації по таким залежностям:  ;

тут  – значення властивості чи показник в природній системі;

 – відповідне значення антропогенного впливу.

В залежності від об’єкту, що оцінюється, коефіцієнт деформації приймає відповідний вид:

КДВ – коефіцієнт деформації властивості;

КДП – коефіцієнт деформації показника;

КДПП – коефіцієнт деформації природного процесу;

КДЕС – коефіцієнт деформації екологічної системи.

Чисельні рішення, як і отримання екологічних характеристик рекомендується виконувати з використанням комп’ютера.

При викладенні матеріалу курсової роботи необхідно враховувати наступне:

-    скорочення слів та словосполучень дозволяється лише в загальноприйнятих випадках: к.к.д. – коефіцієнт корисної дії; к.в.п.р. – коефіцієнт використання природного ресурсу; К – кельвін; 0С – градус Цельсія; т – тона; с – секунда; м – метр; л – літр; рН – кислотність середовища; кВт – кіловат; Дж – джоуль тощо;

-    при графічному відображенні зв’язку між двома величинами по горизонталі відкладають незалежну перемінну, а по-вертикалі – величину, зміна якої визначається поведінкою першої. Масштаб вибирається таким, щоб горизонтальна і вертикальна проекції зображення були приблизно рівними;

-    при подачі інформації у вигляді таблиці вказується номер і назва (зміст) таблиці;

-    нумерація таблиць і рисунків рекомендується наскрізною;

-    при використанні в роботі літературного матеріалу (фактичні дані, формули, закони, гіпотези, правила, пропозиції тощо) необхідні посилки на джерело інформації приводяться у вигляді цифри в дужках, наприклад [8], де цифра відповідає номеру, під яким джерело числиться в Переліку використаної літератури;

-    текст розміщується на листі паперу таким чином, щоб на всіх чотирьох сторінках залишалися поля: зліва – 35, зверху – 15, знизу – 20, справа – 20 мм;

-    всі сторінки, окрім титульного листа, нумеруються наскрізне. На листі “Зміст” номер і назва розділів, а також номер сторінки повинні відповідати вказаним у тексті.


Висновки

Обрана локальна природна екосистема мікрорайону «Північний» є складною екосистемою і має стандартні властивості: цілісність і функціональність, продуктивність, енергоспроможність, емерджентність, динамізм, самоорганізованість і стійкість.

Кожен з елементів даної екосистеми також має свої властивості, що характеризуються певними показниками.

Всі елементи СЕС мікрорайону «Північний» знаходяться у взаємодії і пов’язані зв’язками різних типів.

Мікрорайон знаходиться під впливом природних і антропогенних зовнішніх факторах, що неминуче відбивається на механізмах його функціонування.

Обрана локальна природна екосистема є соціально-екологічною, теріторіально-невеликою. Її розмір порівнюється з розміром джерела антропогенного впливу, а саме найпотужнішого впливу будівельних компаній, які ведуть свою діяльність в мікрорайоні «Північний» (головна – ЗАТ «ЖилСтройНіка»)

Дана екосистема є антропогенно-екологічною, адже неприродні штучні складові в ній перевалюють над природними.

Практичне значення роботи полягає в тому, що вона стане основою для написання магістерської дипломної роботи.


Перелік використаної літератури

1. Герасименко Ю.П. Річки України – Київ, 2000

2. Д.В.Танаичев, Р.Я.Миньковская, А.Н.Демидов Характеристика абиотических компонентов экологического состояния порта Николаева. [Електронний документ]

3. Добровольський В.В. Основи теорії екологічних систем. Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005 – 272 ст.

4. Маринич О.М., Тищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник – К.: Знання, 2005. – 511с.

5. Порівняльний аналіз стану водних об’єктів басейну річки Південний Буг [Електронний документ]


Информация о работе «Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний"»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 30816
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
64255
1
0

... ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РАЙОНІВ 3.2.1. Загальні екологічні проблеми сільськогосподарських районів миру Сільськогосподарські райони досить різні по природних умовах, типам землекористування й ступеня освоєння. Проте, екологічні проблеми в них мають багато загального. Це зв'язано з наступними обставинами: охопленням антропогенними навантаженнями більших площ, іноді практично на 100%; малою лісисті ...

Скачать
79974
8
4

... та підприємництва” Перед управлінням стоять об’ємні та досить різноманітні завдання, зокрема це: розробка та реалізація цільових інвестиційних програм з питань соціально-економічного розвитку міста та розвитку підприємництва; аналіз та сприяння розвитку підприємництва і зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій; координація роботи, пов’язаної з розвитком підприємництва ...

Скачать
34898
0
0

... ім у басейнову організацію природного ландшафту. Формуються типи місцевості із вираженими сельбищними, промисловими, сільськогосподарськими та рекреаційними ландшафтними комплексами. Кожний тип місцевості відрізняється гармонійною єдністю, специфікою сукцесійної перебудови екологічних режимів. Здійснювалось як горизонтальне, так і вертикальне планування форм, передусім природні ґрунтові горизонти ...

Скачать
11384
0
0

омислових підприємств, яка забруднюють води хімічними відходами. Води на Землі багато, але 97% - це солена вода океанів й морей, і лише 3% - прісна. З цих три чверті майже недосяжні живим організмам, тому що ця вода «законсервована» у лідниках гір й полярних шапках (лідники Арктики й Антарктики). Це резерв пресної води. З води, доступної живим організмам, загальна частина знаходиться в їх ...

0 комментариев


Наверх