Шляхом визначення величини РН водної /актуальна кислотність /або сольової / обмінна кислотність \ витяжок

Агрохімія
ВИЗНАЧЕННЯ СУХОЇ РЕЧОВИНИ І ВОЛОГИ В Коефіцієнти перерахунку азоту на “сирий” протеїн Визначення крохмального числа за питомою масою ВИЗНАЧЕННЯ СТУАПЕНЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННОСТІ РОСЛЕН ВИЗНАЧВВЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ І ДОЗА Шляхом визначення величини РН водної /актуальна кислотність /або сольової / обмінна кислотність \ витяжок Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНИХ ТА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ АМІАЧНОГО АЗОТУ В ДОБРИВАХ ФОРМАЛЬДЕГІДНИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧЕНЯ ВМІСТУ ВОДОРОЗЧИННОГО ФОСФОРУ У СУПЕРФОСФАТІ ВИЗНАЧЕННЯ КАЛІЮ В КАЛІЙНИХ ДООБРИВАХ НА ПОЛУМЕНЕВОМУ ФОТОМЕТРІ. ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ При попаданні їдких рідин в очі слід добре промити їх водою, а потім терміново звернутися до найближчого медичного пункту Коефіцієнти переведення продукції рослинництва в зернові одиниці для визначення сумарного приросту урожаю від системи удобрення у сівозмінах
104967
знаков
25
таблиц
0
изображений

1.         Шляхом визначення величини РН водної /актуальна кислотність /або сольової / обмінна кислотність \ витяжок.

2.         Шляхом титрування сольової витяжки з фрунту лугом.

Визначення РН сольової витяжки потенціометричним метолом. /обмінна кислотність/

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. За показниками РН сольової витяжки визначають ступінь кислотності ґрунту, що дає можливість робити висновок про потребу ґрунту у вапнуванні та вибору форм добрив.

Вапнування потребують сильно кислі та кислі ґрунти. На кислих ґрунтах не бажано вносити фізіологічно кислі добрива. Найчастіше рН виміряють за допомогою приладів РН – метрів.

ПРНЦИП МЕТОДУ. Метод базується на витісненні обмінних іонів нормальним розчином КСІ/РН=5.5-6,0/ при співвідношенні ґрунту до розчину І:2,5 для торф’яних з наступним вимірюванням активності іонів водню потенціометричним методом.

ХІД РОБОТИ. Наважку ґрунту 10 г поміщають у стаканчик і приливають25 мл 1,он розчину КСІ, збовтують 3хв. Потім, не збовтуючи

 

розчину занурюють у нього електроди і за допомогою РН- метра визначають величину РН сольової витяжки.

Для визначення кислотності торфу із середньої проби беруть 2 г повітряно - сухого торфу або відповідну цієї наважці кількість сирого торфу, поміщають в пляшку на 200 мл, заливають 50 хв. , І,ОН КСІ, закривають пробкою і збовтують на ротаторі 30 хв. , після чого визначають кислотність на потенціометрі.

РН- метр підготовляють до роботи згідно з інструкцією . Настроюють РН- метр за допомогою буферних розчинів з рН, що дорівнюють 4,01; 6.86; 9, 18

Щоб встановити ступінь кислотності ґрунту, користуються даними табл.

10. Групування ґрунтів за ступенем кислотності

Група ґрунтів Колір забарвлення Ґрунти мінеральні Ґрунти торфяноболотні

Гідролітична

кислотність,

мг. екв. 100 г.

РН

КСІ

Ступінь

кислотності

РН

КСІ

Ступінь

кислотності

1 рожевий до 4,1

Дуже сильно

кислі

до 2,0
2 оранжевий 4,1 – 4,5 Сильно кислі До 4,5

Сильно

кислі

2,1 - 3,0
3 жовтий 4,6 – 5,0

Середньо

кислі

4,6-

5,5

кислі 3,1 – 4,0
4 зелений 5,1 – 5,5 Слабо кислі

5,6-

6,5

Слабо-кислі 4,1 – 5,0
5 блакитний 5,6 – 6,0

Близькі до нейтраль

ної

6,6-

7,0

Нейтральні 5,1 – 6,0
синій 6,1 – 6,5

Нейтрал

льні

7 Лужні 6
сірий 6,6 – 7,0 -“-
фіолетовий 7,0 -“-

Найбільш сприятливим середовищем для розвитку сільськогосподарських рослин є слабко кисла ,нейтральна або слабо лужна реакція / табл.. ІІ/.

П. О оптимальні значення рН Н2О для основних сільськогосподарських культур

Рослини Оптимальні значення РН Рослини Оптимальні значення РН
Озима пшениця 6,3 – 7,6 Картопля 5,0 – 5,5
Ярова пшениця 6,0 – 7,5 Льон-довгунець 5,5 – 6,5
Озиме жито 5,0 – 7,7 Цукрові буряки 7,0 – 8,0
Ячмінь 6,8 – 7,5 Конюшина 6,0 – 7,0
Овес 5,5 – 7,5 Люцерна 7,8 – 8,0
Кукурудза 6,0 – 7,0 Люпин 4,5 – 6,0
Гречка 4,7 – 7,5 Горох 6,0 – 7,0

Найбільш поширений в світовій практиці сільського господарства спосіб визначення доз вапна за показником рН сольової витяжки з врахуванням механічного / складу ґрунту /тобл. І2/.

12. Приблизні дози СасО3 т/га залежно від рН КСІ /відповідають ¾ дози .що встановлено за гідролітичної кислотності

Механічний склад ґрунту рН сольової витяжки
4,5 4,6 4,8 5,0 5,2 5,4 - 5,5
Супіщані ґрунти і легкі суглинки 4,0 3,5 3,0 2,5 2,0 2,0
Середні та важкі суглинки 6,0 5,5 5,0 4,5 4,0 3,5

При встановленні доз вапна необхідно приймати до уваги не тільки кислотність ґрунту, його механічний склад, але і відношення сільськогосподарських культур до реакції ґрунту і до високих доз вапно. При наявності в сівозмінах таких культур, як цукрові буряки або люцерна, вапнувати потрібно навіть ґрунти реакцією, близькою до нейтральної. Якщо в сівозміні є картопля, льон-довгунець, а ґрунти легкого механічного /складу, то дози вапна не повинні бути високими / більше ¾ за гідролітичною кислотністю/, тому що ці культури реагують на них від’ємно.

 Групування ґрунтів за показником гідролітичної кислотності, рекомендоване хімізації, наведено в табл.. 10.

Розрахунок дози вапна за величиною гідролітичної кислотності, проводиться за формулою.

Х = (Нг*50*3000000*10) / 1000000000 , де

Х – доза 10о0 % СаСО3, т/га;

Нг – гідролітична кислотність, мг. ВКВ. \100 г;

3000000 – маса орного шару глибиною 20 см з площі І га, кг;

10 – коефіцієнт для перерахунку 100 г в І кг;

1000 000 000 – коефіцієнт переводу мг СаСО3 в І т.

Після проведення всіх арифметичних дій знаходила, що Х- доза СаСО3, т/га = Н 15: /формула вірна тільки при щільності будови ґрунту в орному шарі 1, 5 г/см3/.Наторфяно-болотних ґрунтах рекомендуєтеся слідуючи орієнтовні дози вапна т/га СаСО3:

верхові торфи з слабко розкладеним торфом –8-10;

верхові торфи середньо розкладеним торфом – 6 8 ;

низинні збіднені торфи з потужним шаром сфагнум 5 6 ;

низинні з слабко розвиненими сфагнумам І рН КСІ менше 4.8 –3-4;

Низинне болото з рн сольової витяжки менше 4,8-2-3;

 Торф’яні ґрунти низинних боліт з рН сольової витяжки 4, 8 і більше вапнування не потребують.


ВИЗНАЧВЕННЯ ЛУЖНОГІДРОЛІЗОВАНОГО АЗОТУ В

ГРУНТІ ЗА МЕТОДОМ КОТНФІЛДА

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. Кількість азоту, визначена за методом Корнфілда, характеризує ступінь окультуреності ґрунтів, а також ступінь забезпеченості азотом а скільки вміст його в основних типах ґрунтів має тісну кореляційну залежність між вмістом гумусу, загальним вмістом азоту та нітрифікиційною здатністю ґрунту.

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Метод ґрунтується на лужному гідролізі органічних азотовмісних сполук ґрунту під дією на нього 1-н розчину NаОН в термостаті при 28оС в чашці Конвея з прошліфованою кришкою протягом двох діб. Це умовно імітує процес окислення і розчинення кореневою системою рослин ризосферної мікрофлори. Внаслідок цього азот обмінного амонію, вільного і ввібраного аміаку, амідів, частково моно амінокислот, аміносахарів /глюкозоаміни, галакиозоаміни/ та деяких інших сполук виділяється з ґрунту у вигляді №Н3, який завдяки дифузії потрапляє у внутрішнє відділення чашки і поглинається розчином Н 3ВО3.

З NН3 + Н3ВО3 = /NН4/3 ВО3

Після закінчення гідролізу аміак кількісно визначають титруванням 0, 1 н розчинам Н24.

2 (NН4) 3ВО3 + 3Н24 = 3 (NН4)2S4 + 2Н3ВО3

За кількістю сірчаної кислоти витраченої на титрування, визначають вміст азоту в розчині. Метод Корнфілда не враховує нітратів, які є в ґрунті. Тому на сильно гумусових ґрунтах, в яких може бути значна кількість нітратів , цей метод дає менш високу кореляцію з урожаєм рослин.

ХІД РОБОТИ. 2 г ґрунту вміщують в одне із зовнішніх відділень чашки Конвея, у внутрішню частину наливають 2 мл 2% розчину борної кислоти і добавляють 2 краплі індикатора Гроака. Потім у зовнішню частину чашки приливають 5 мл 1,0н розчину №аОН, не допускаючи змочування грунту. Для цтого чашку слід тримати злегка нахиленою до перегородки. Не змінюючи положення, чашку накривають кришкою. Обережними коловими рухами чашки протягом І хв.. ґрунт змішують з розчином NаОН. Потім чашку ставлять у термостат при 28оС на 48 год. Після цього ІІ виймають, знімають кришку І відтитровують аміак, який поглинувся борною кислотою. Титрують з мікро бюретки 0,02 н розчином Н2304 до переходу зеленого забарвлення у фіолетова-червоне.

Для поправки на можливе забруднення реактивів проводять контрольний дослід. Все роблять так, як описано раніше, тільки без наважки ґрунту. Величину азоту, що визначна - контрольному зразку віднімають від даних аналізу.

Вміст азоту /\N/, мг/кг ґрунту, обчислюють за формулою:

N = (У*0,28*1000) / м , де

У – кількість 0,02 н розчину Н24, витраченої на титрування зв’язаного аміаку, мл;

0,28 – кількість азоту, яка відповідає І мл 0, 02 н розчину Н24, мг;

1000 – для перерахунку на кг ґрунту;

n – маса наважки ґрунту, г.

Після скорочення вміст азоту, мг /кг грубник = кількість мл, що пішло на титрування * 140.

Кількість лужно-гідролізованого азоту за Корнфілдом становить для більшості ґрунтів 4-6%, а інколи 8-10% загального азоту. Відносити всю цю кількість до засвоюваної рослинами не можна. Групування грантів за вмістом гідролізованого азоту, наведено в табл..13.

13.Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту, визначеного методом Корнфілда

№ групи Ступень забезпеченості гідролізованим азотом N, мг / кг ґрунту
1 Дуже низький До 100
2 Низький 101 – 150
3 Середній 151 – 200
4 Підвищений 200

Рослини використовують лише частину азоту, яка вилучається, а решта становить потенціальний запас І може бути використана ними найближчим часом.

На основі зіставлення даних врожайності у польових умовах з результатами визначення легкогідроліізованого азоту за Корнфілдом запропоновано орієнтовні індекси забезпеченості рослин азотом, мг/І кг: до 80 – висока потреба в азотних добривах ; 80 –160 – середня; 160- 200 – низька; більш як 200 – потреби азотних добрив немає.

 

             ВИЗНАЧЕННЯ НІТРАТНОГО АЗОТУ В НРУНТІ.

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУЮ. В аналітичній практиці застосовують декілька методів визначення мінерального азоту в ґрунті. Найбільш поширений останнім часом метод визначення азоту в ґрунтових зразках за допомогою іоноселективного електроду. Визначення вмісту нітратів в ґрунті має значення при встановленні дози азоту в підживлення сільськогосподарських культур. Для характеристики окультуреності ґрунту.

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Також. Як і при визначення вмісту нітратів в рослинних зразках, метод базується на використанні І% -го розчину алюмокалієвого галуну при співвідношення проби до екстрагенту І:2,5 і визначенні концентрації нітратів за допомогою іоноселекитивного електроду.

ХІД РОБРТИ. Наважку ґрунту масою 20о г переносять у колбу на 10оо0 мл, приливають 50 мл І% розчину алюмокалієвого галуну і перемішують протягам 3 хв. Отриману масу переливають у стаканчики і визначають концентрацію нітрат іонів. Перед зняттям показів приладу при аналізі досліджуваних зразків їх потрібно добре перемішати, потім занурити електроди і провести вимірювання після встановлення потенціалу покази приладу знімають через 30 60 с/. Після кожного вимірювання електроди промивають дистильованою водою і осушують фільтрувальним папером.

Вміст нітратного азоту у пробах знаходять за калібрувальним графіком, побудованим на міліметровому папері. На осі абсцис викладають величини ре NО3, що відповідають стандартним розчинам нітрат калію: 10-1м;10-2м;10-3;10-4; на осі ординат показники приладу мв.

За графіком знаходять величину ре NО3, аза таблицею вміст нітратів ґрунті.

             ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ РУХОМІХ ФОРМ ФОСФОРУ І КАЛІЮ В ГРУНТІ ЗА МЕТОДОМ А. І. КИРСАНОВА.

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті має важливе значення для оцінки рівня забезпеченості сільськогосподарських культур відповідними елементами живлення і визначення необхідних доз мінеральних добрив. Цей метод використовують для визначення рухомих форм фосфору і калію в дерново -підзолистих, сірих опідзолених ґрунтах і вилугуваних чорноземах.

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Метод ґрунтується на вилученні рухомих форм фосфору і калію з ґрунту 0,2 н розчином соляної кислоти при співвідношенні грунт: розчин І:5, тривалість перемішування суспензії І хв., відстоювання – 15хв.

Рухомою фосфорною кислотою називають ту частину сполук фосфору ґрунту, яка легко розчиняється у воді і інших розчинниках (в органічних та мінеральних кислотах слабкої концентрації, в розчинах вуглекислих солей та ін).Ця частина сполук фосфору є найбільш доступною для рослин. Визначають фосфорно-молібденової сині, амонію і відновлення комплексної фосфорно-молібденової сполуки хлористим оловом в фосфорно - молібденову синь. Чим більше в досліджуваному розчині міститься фосфорної кислоти, тим вища концентрація сполуки, що утворилася, а отож, і інтенсивності забарвлення. Калію в ґрунтах більше, ніж азоту і фосфору. Знаходиться він у вигляді різних мінералів і солей, ступінь розчинення яких, а отже, і засвоєння рослинами не однакова. Рослинам доступний калій. Який знаходиться в ґрунті у водорозчинному і обмінному стані. Малодоступний рослинам калій мінеральної частини ґрунту, представлений калійновмістними силікатними мінералами. А також необмінним калієм. Тому для характеристики забезпеченості ґрунту калієм, що засвоюється, прийнято визначати доступний калій, який за умовою аналізу є сумою водорозчинної та обмінної форми.

Калій вилучається з ґрунту 0,2 н розчином соляної кислоти і визначається на полум’яному фотометрі. Метод полуменевометричноговизначенні лужних і визначення лужних і лужноземельних елементів ґрунтується на тому, що при високій температурі ( полум’я газового пальника /1800-2100о/кожний елемент випускає при згоранні випромінювання певної довжини хвилі. Інтенсивність випромінювання прямо пропорційна концентрації даного елементу в розчині. За допомогою фотоелемента. Перетворюючого енергію випромінювання в електричну, можна виміряти цю концентрацію.

ХІД РОБОТИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОСФОРУ.

Зважують на технічних терезах 5 г ґрунту, пропущеного через сито з отворами І мм. Переносять ґрунт в конічну колбу на 100 мл і приливають 25 мл 0, 2 н розчину соляної кислоти. Збовтують протягом І хв., відстоюють 15 хв. , і фільтрують через без зольний фільтр. Екстрагують фосфор і калій із ґрунту при температурі 18-20оС.

Для визначення фосфору відбирають 1-2 мл фільтрату в мірну колбу на 50 мл, розбавляють дистильованою водою до об’єму 30 –40 мл, приливають із бюретки 2 мл розчину малібденовокислого амонію, доводять до риски і перемішують. Потім добавляють 3 краплі хлористого олова і знов перемішують. Через 10 – 15 хв., колориметрують.

Одночасно проводять холосте визначення, при якому виконують всі вказані вище операції про хід аналізу, окрім зважування ґрунту. Розрахунки результатів аналізу проводяться слідуючи формулою:

Х = (100*в*с) / н*а , де

Х –вміст рухомого фосфору, мг/100 г ґрунту ;

В – підрахунок мл 0, 2н НСІ, прилитої до наважки;

Н – наважки ґрунту, взята для аналізу, г;

А – кількість мл витяжки, взятої для колориметрування.

ВИЗНАЧЕННЯ КАЛІЮ. Витяжку, одержану при визначенні фосфору за методом Кірсанова, вводять в полум’я пальника і записують підрахунок. Знаходять вміст за графіком. Підрахунок за рафіком відповідає концентрації К2О в ґрунті, мг / 100г. Групування ґрунтів за показниками рухомих форм фосфору і калію.. наведені в табл.. 14- 15.


Информация о работе «Агрохімія»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 104967
Количество таблиц: 25
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
88609
37
0

... , а также может поставить в такое положение, что предприятию нечем будет рассчитываться по своим долгам. 9.2       Разработка основных мероприятий по реализации выявленных резервов повышения эффективности производства сельскохозяйственной продукции Основные мероприятия по реализации выявленных резервов повышения эффективности производства продукции растениеводства и животноводства: 1) ...

Скачать
13910
0
0

... ів у рослинах може спостерігатися й при обмеженні синтезу органічних речовин внаслідок недоліку інших елементів харчування, інших несприятливих умов для росту й розвитку рослин.   2. Агрохімічна характеристика основних підтипів чорноземів (вилужених, типових, звичайних, південних). Ефективність добрив на цих ґрунтах чорнозем агрохімічний рослина живильний Чорноземи. Агрохімічні властивості ...

Скачать
40310
0
0

... їв сільськогосподарських культур. Ефективність добрив на каштанових солонцевих комплексах (меліорованих і не меліорованих) зростає в сполученні з меліоративними заходами, спрямованими на підвищення вологозабезпеченості солонцевих грунтів. Відкритим залишається питання тривалості позитивної післядії плантажної оранки. Здебільшого констатується позитивна післядія протягом 10-15 років. Однак багатор ...

Скачать
86928
8
1

... на забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, охорону ґрунтів і навколишнього середовища. В умовах пересіченого рельєфу та на ерозійно небезпечних територіях необхідне освоєння ґрунтозахисних систем землеробства з використанням контурно-меліоративної організації території, яка здатна запобігти ерозії найнебезпечніших в екологічному відношенні земель. При цьому надають перевагу ...

0 комментариев


Наверх