Навигация
4.2. Модемні протоколи.
Канальний рівень: Xon/Xoff - програмний рівень, CTS/RTS - на апаратному рівні.
Протоколи взаємодії: використовуються для опису функцій взаємодії модемів між собою та з кінцевим обладнанням. V.8, V.25 - описує функції зв’язку модему та комп’ютеру.
Протоколи модуляції: описують яким чином здійснюються основні функції модему (модуляції) зокрема: частотна модуляція - FSK, відносна FSK - DFSK, квадратурна модуляція - QAM. Способ модуляції відіграє основну роль у досягненні певної швидкості передачі інформації.
| Швидкість модуляції (бод) | Швидкість передачі (біт/с) | |
| V.17 (fax) | 2400 | 14400 |
| V.21 | 300 | 300 |
| V.22 | 600 | 1200 |
| V.22 bis | 1200,60 | 2400 |
| V.32 | 2400 | 9600 |
| V.34 | 2400-3429 | 28800 |
| V.34 bis | 2400-3429 | 33600 |
Фірмені протоколи модуляції:
HST - 2400 - 16800
RHST - - 21600
ZyX - 2400 - 19200
PEP - 2400 - 19600
Протоколи виправлення помилок: формат кадра повідомлення за протоколом виправлення помилок повинен містити контрольну послідовність кадрів (FCK); контрольну суму; ??????; контроль з циклічним надлишковим кодом CRC. Повторна передача може здійснюватись декількома способами: старт-стопний; з поверненням на m кадрів; метод вибіркового або селективного повтору. Протоколи: MNP (Microsoft Net Proyocols), MNP1 - швидкість 300, MNP2 - 2000, MNP3 - 2600, MNP4 - 9600, MNP6 - 14400, MNP9 - 28800, MNP10, V.42.
Протоколи стиснення інформації: ????? бувають з втратами та без втрат. V.42 bis - забезпечує стиснення 4/1; MNP5; MNP7.
Протоколи передачі файлів. Основна функція: керування потоком даних, передача допоміжної інформації.
ASCII - без помилок.
Bitmodem - одночасно в двох напрямках.
X-Modem - корекція помилок.
Z-Modem - дозволяє докачку файлу.
Kermit - для передачі між комп’ютерами різних типів.
4.3. Настройка параметрів модемів.
Для пересилки поштових повідомлень існують спеціальні програми, які дають можливість звертатись до поштових серверів. Клієнтське програмне забезпечення дозволяє також настроювати модеми (Windows Terminal).
Основні параметри настройки модемів:
тип модема;
номер COM - порта (зазвичай COM2);
тоновий чи імпульсний набір;
швидкість передачі модем-комп’ютер;
формат передачі
АТ - команди.
Кожний модем може сприймати певну множину команд, які в загальному випадку не співпадають з іншими модемами.
Hayes - сумісними ввааються модеми, які підтримують певну множину команд АТ.
Команди набираються будь-якими літерами.
Якщо чисельний параметр пропущен, то його значення позмовчанню дорівнює 0.
Пробіли і керуючі символи ігноруються.
АТ - загальний для всіх команд.
АТ не ставиться: а/ - повтор останньої команди; +++ - ESC - послідовність; вихід з режиму передачі даних в командний режим.
4. АТ-команди.
АТ-команди бувають:
-стандартні (основний набір);
-розширені (&, \, *, %, )
Основний набір АТ-команд:
| A | Відповісти на виклик модема |
| Dn | Набрати номер n, встановити зв’язок |
| En | Ехо модемних команд: Е0 - заборона еха, Е1 - вкл еха |
| Fn | Встановлення режиму дуплекса: F0 - напівдуплексна; F1 - дуплексна |
| Ln | Керування гучністю вбудованого динаміку: L0-L3 |
| Mn | Керування динаміком: М0 - відкл звук на час набору; М1 - вкл звук на час набору; М2 - вкл звук на весь час зв’язку |
| P | Імпульсний набір номера |
| Т | Тональний набір номера |
| Sn? | Зчитати регистр з номером n |
| Sn=X | Записати в регістр значення Х |
| Vn | Вибір виду відповіді: V0 - в цифровому вигляді; V1 - в символьному вигляді |
| R | Встановлення автовідповіді |
| , | Пауза перед набором частини номера, що залишилася. Тривалість паузи в S8 - 2 сек |
| W | Перед подальшим набором номера модем очікує довгий гудок (30 сек), значення в регістрі S7 |
| S0 | Число гудків до автовідповіді |
Приклад АТ-команди: АТ &E1&M0&DP8 W09531
Команди управління факс-модемами поділяються на декілька класів (розширені набори АТ-команд):
&F - завантажити заводські параметри модему;
&W - команда настройки параметрів в пам’яті (запам’ятати)
&Zn - запам’ятати телефонний номер
Зазвичай перелік АТ-команд є в документації до модему.
Тема 5: Комунікаційні сервери Internet
1. Основні компоненти технології WWW
2. HTML.
3. Створення і перегляд Web-сторінок. Browser.
5.1. Основні компоненти WWW:
HTML (Hyper Text Markup Language) - мова розмітки гіпертексту
URL (Uniform Resource Locator) - універсальний локатор ресурсів
HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) - протокол обміну гіпертекстовою інформацією
CGI (Common Gateway Interface) - універсальний інтерфейс шлюзів
Система WWW надає можливість роботи з документами в яких об’єднуються текст, графіка, звук, анімація і т.д. В основі WWW лежить використання документів спеціального формату (гіпертекстові документи), для побудови яких існує спеціальна мова HTML.
Документи WWW містять посилання на інші, схожі за змістом, документи, які можуть бути на інших комп’ютерах.
Посилання називаються гіпертекстовими. Можуть бути не лише у вигляді тексту, а і зображення і т.д. при посиланні використовується універсальна адресація інформації WWW так звані URL-адреси, які вказують місце, де знаходиться ресурс:
Вид сервісу://ім’я серверу/шлях/файл
Вид сервісу: http, ftp, gopher.
Протокол HTTP розроблений спеціально для пересилки гіпертекстових документів, використовується для доступу до Web-серверу. В ньому описується процес обміну інформацією. CGI визначає в Web-серверах спосіб виклику і передачі інформації прикладним програмам. На даний час існують більш прості інтерфейси, додатки, побудовані на них легко переносяться на інші платформи.
Існує спеціальне серверне забезпечення, яке встановлюється на Web серверах, що забезпечує підтримку Web-сторінок та доступ до різноманітної інформації. Провайдери Internet надають послуги WWW по розробці і розміщенні сторінок на своєму сервері.
Похожие работы
... -педагогическая или научно-техническая проблема, являющаяся новым научным вкладом в теорию определенной области знаний (педагогику, технику и другие). 4. ПРАКТИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ ВЫПУСКНОЙ КВАЛИФИКАЦИОННОЙ РАБОТЫ БАКАЛАВРА ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПРОФИЛЬ ИНФОРМАТИКА 4.1. Положение о выпускной квалификационной работе бакалавра физико-математического образования: ...
... будут происходить в будущих общеобразовательных и других учебных заведениях. Я не ставила перед собой цель оценивать эти сложные процессы, но нужно сделать вывод, что стремление обеспечивать личностно – ориентированное обучение на уроках информатики, создавать условия для развития индивидуальности ученика это важная, если не самая главная задача учителя. Хотя она и не из разряда легких. Именно ...
... учебного процесса методической подготовки будущего учителя. Основное содержание исследования отражено в следующих публикациях автора: I. Монографии: 1. Абдуразаков М.М. Совершенствования содержания подготовки будущего учителя информатики в условиях информатизации образования. –Махачкала: ДГПУ, 2006. –190 с. 12 п.л. 2. Гаджиев Г.М., Абдуразаков М.М. Технология преподавания информатики. – ...
... производительных сил, тем быстрее повышается Б. населения. В еще большей степени Б. связано с эффективностью социально-экономической политики в данном обществе. Информатика как наука. Предмет и объект прикладной информатики. Системы счисления Инфоpматика — это основанная на использовании компьютерной техники дисциплина, изучающая структуру и общие свойства информации, а также закономерности и ...
0 комментариев