Шляхи вирішення соціоекологічної ситуації в світі і Україні

2.2. Шляхи вирішення соціоекологічної ситуації в світі і Україні

Екологія на порозі ІІІ тисячоліття поставила перед політикою усіх держав світу такі гострі проблеми, як регулювання чисельності населення, екологічну конвенцію виробництва, екологічну безпеку населення. Природа екологічних проблем єдина для всього світового суспільства, тому їх неможливо вирішити окремо в тій чи іншій державі. Сьогодні виникло нове поняття в розвитку цивілізації – екологічна політика.

У сучасному суспільстві екологічна політика стала самостійною сферою в політичній діяльності держав, формування якої почалося з 70-х років нашого століття. Саме тоді, коли проявилася швидка деградація природного середовища в різних країнах світу.

Сьогодні в більш ніж 100 країнах світу створені міністерства або відомства, які займаються охороною навколишнього середовища.

Україна, як європейська держава, приєдналася до процесу державного та правового регулювання збереження якості природного середовища. У 1991 році було створене Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. За його ініціативою в 1991 році був прийнятий Закон про охорону навколишнього середовища та розпочата розробка пакету законів та законодавчих актів з екологічних проблем, включаючи охорону атмосфери, води, рослинного та тваринного світу.6

Суверенна Україна як учасниця Конференції 1992року в Ріо-де-Жанейро внесла пропозицію про екологічну конверсію виробництв, прийняла на себе зобов’язання забезпечувати екологізацію економіки та розв’язання екологічних проблем як першочергове завдання господарської та державної політики. Україна бере участь в роботі програм ООН з навколишнього середовища. Тільки за період з 1980 до 1991 року Україна взяла участь у 10 міжнародних актах з охорони здоров’я, будучи в складі СРСР.

Об’єктивна необхідність міжнародного співробітництва в галузі охорони природи на міждержавному рівні випливає з глобального характеру екологічної кризи. Сьогодні розпочався процес формування нової системи цінностей соціального, економічного та етичного характеру, що включає в себе екологічний імператив. Сьогодення ознаменувалося усвідомленням взаємної відповідальності держав за стан навколишнього середовища. Стали нормою міжнародного спілкування співробітництво в галузі вирішення екологічних проблем, взаємні консультації та обмін інформацією. Головною метою є вироблення системи світової екологічної безпеки.

З 1991 року в Україні введена плата за забруднення навколишнього середовища.6 Заходи направлені на реалізацію головного принципу: не максимізація прибутків підприємців або держави, а досягнення стійкого розвитку шляхом збалансованого природокористування так, щоб розвиток матеріального виробництва в будь-якому регіоні забезпечував стійкість екосистем.

Економічне забезпечення збереження здорового природного середовища різноманітне та включає в себе:

1) державне фінансування заходів з охорони природи;

2) ліцензування;

3) нормування;

4) створення екологічних фондів;

5) систему плати за користування природними ресурсами та додатково за ресурси, що вилучаються;

6) економічні санкції (платежі та штрафи) за забруднення природного середовища;

7) економічне стимулювання зниження забруднення. пільгові кредити для реалізації екологічних робіт та впровадження екологічно чистих технологій;

8) пільгове оподаткування підприємств, що впроваджують безвідходні технології та отримують чисту продукцію, в томучислі і сільськогосподарську продукцію;

9) право на продаж екологічно чистої продукції за підвищеними цінами.

Сьогоднішній рівень розвитку суспільства на перший план висуває систему екологічних показників.

Тринадцять країн Європи, США та Канади ввели споживчу плату – це плата за те, що за дорученням державних органів певні підприємства збирають, зберігають та знешкоджують відходи тих виробництв, які не упорядкували цієї системи самі. Відомо три основних підходи до економічної компенсації екологічних збитків: рентний, витратний, оптимізаційний.

У багатьох країнах світу прийнятий саме витратний принцип екологічних платежів, відповідно розміри плати за забруднення виводяться з розмірів витрат, що необхідні для уникнення забруднення або ліквідації його наслідків.

Поки що в світі відсутній цілісний механізм вирішення екологічних проблем. Це пов’язано з неготовністю урядів та населення до прийняття ідеї колективної відповідальності людства за збереження біосфери.

Україна сьогодні знаходиться в скрутному економічному становищі, але намагається запровадити в життя соціально-правові важелі охорони природи:

1) введення екологічних норм та стандартів, що обов’язкові як для підприємств, так і для окремих осіб;

2) проведення обов’язкових екологічних експертиз;

3) створення юридичних можливостей для кооперування підприємств з метою виконання екологічних програм на взаємно договірній основі;

4) розповсюдження безвідходних і чистих технологій через систему виставок та ярмарків;

5) адміністративні обмеження на види робіт та технологій, що шкодять природному середовищу.

Дуже важливим елементом концепції екологічної безпеки в Україні і інших країнах світу є її правове забезпечення та визначення поняття екологічного злочину. У міжнародному праві під екологічним злочином розуміють соціально небезпечні дії, спрямовані на знищення життя людей чи навколишнього середовища і дуже жорстко караються, іноді навіть до довічного ув’язнення.

Норми екологічного права є обов’язковими, якщо вони закріплені законом і підкріплюються методами державного примусу для тих суб’єктів, які ігнорують ними.

Провідною державою у світі в сфері державного регулювання проблеми екології і системи соціального захисту населення є Німеччина. Майже за 30 неповних років тут було прийнято більш як 600 різноманітних законодавчих актів в галузі охорони навколишнього середовища.6

У міжнародному екологічному праві провідне місце займає принцип запобігання, відповідно якому основною метою цивільних дій є попередження порушень природного середовища, а не ліквідація наслідків таких порушень. Ця вся система ще недосконала у тому аспекті, що економічно розвинені країни мають ряд слаборозвинених країн, які використовують як країни “екологічного гною”, розташовуючи на їх території екологічно небезпечні підприємства, а збитки не відшкодовують – вважають, що екологічні витрати повинні нести країни, де розташовані підприємства.

Державна охорона природних об’єктів здійснюється за категоріями об’єктів та територій, розроблених у Законі України про природно-заповідний фонд і має мету розширити території заповідників, зберегти ландшафти, рідкісні види звірів, птахів, рослин. Спостерігається тиск на заповідники збоку корумпованих чиновників, які дозволяють здійснювати забудови на територіях заповідників. Але громадські організації, мисливські та єгерські утворення в Україні чинять значний опір цьому явищу. Однією з найбільш важливих задач охорони природи є збереження біологічного різноманіття. Конвенція про біологічне різноманіття, схвалена на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку в 1992 році. До кінця 1993 року Конвенцію про біологічне різноманіття підписали 167 держав світу.6 На території України мешкає 45 тисяч видів тварин, в тому числі 17 видів земноводних, 20 плазунів, близько 400 видів птахів, 200 – риб. Флора рослин нараховує майже 5 тисяч видів. Без збереження рослин та рослинності неможливо зберегти види тварин.

Весь перелік видів рослин і тварин, що потребують охорони, наводять в Червоних книгах, які видають у багатьох державах світу. У Червоній книзі України знаходиться 429 видів рослин, 28 видів мохів. 30 видів грибів. 27 видів лишайників та 17 видів водоростей та 382 види тварин. Складання Червоних книг є одним із методів зниження темпів антропогенного вимирання живих організмів.

Спеціальною формою охорони природи є переселення рослин, тварин, птахів в ті райони, де вони вимерли, або ж можуть прижитися в нових умовах існування. Таким прикладом є успішне відновлення популяцій бобрів на території України.

Отже, щодо вирішення екологічної ситуації в Україні, то можна зробити висновок: державу, громадські організації, єгерські і мисливські товариства та багатьох громадян країни турбує проблема екології. По можливості українське суспільство намагається у такий скрутний час зберегти природне середовище для майбутніх поколінь, а головне те, що є бажання це робити.

Висновки

Є надія, що незалежна Україна переступить поріг в ІІІ тисячоліття з високою екологічною культурою, сутність якої полягає у внутрішній суті самої людини та людського суспільства, що знаходиться “всередині нас” і проявиться в певних діях щодо природи. Наша епоха – час великої дисгармонії людини і оточуючої її природи, хижацького ставлення до неї. Але тільки у співпраці людини з природою може забезпечити людству майбутнє, подальший розвиток цивілізації і удосконалення людського розуму.

Людина повинна зрозуміти, що вона є частиною природи. Тому знищуючи природу, вона знищує і наближує до трагічного кінця своє буття на планеті.

Сьогодні в Україні досить складна ситуація щодо природоохоронних заходів. А причиною цього являється, насамперед нестача обігових коштів на підприємствах та організаціях. Великий податковий зашморг не дає змоги піднятися підприємствам та підприємницькій діяльності. Країна завалена сміттям та виробничими та побутовими відходами. Крім того, на території України знаходиться більше двох мільйонів тонн різних пестицидів та добрив, невідомого для чого. Наприклад, лише в селі Згуівці Київської області зберігається 390 тонн пестицидів, які дуже шкідливі для здоров’я людей та тварин, рослинного світу. У селі Мирне, що в Херсонській області також більше 200 тонн зберігається пестицидів, які від строку зберігання почали витікати з бочок в грунти, заражуючи їх. І це все рядом з заповідником Асканія Нова.

Сьогодні за допомогою партії “Зелених” України проводяться невідкладні роботи по перепакуванню шкідливих пестицидів у залізобетонні бочки, які дозволять законсервувати їх на 100 років. Недбалість керівників колгоспів та радгоспів щодо зберігання пестицидів та різних отрутохімікатів в Україні призводить до забруднення питної води, грунтів, водоймищ тощо. Це призводить до збільшення загального рівня шлунково-кишкових та інших захворювань серед населення країни.

Досить тривалий занепад української економіки, високий рівень бідності населення країни, важкі наслідки Чорнобильського лиха, паводки та ряд інших катаклізмів не зламають працьовитий український народ, який поступово виведе країну з економічної кризи, стабілізує роботу підприємств усіх галузей промисловості, сільського господарства, транспорту, науки, культури і стане високорозвиненим суспільством світу. Для цього український народ має терпіння і бажання, але щоб здійснити “українське чудо” – потрібний час.

Додаток 1

 

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин

в атмосфері населених пунктів  Таблиця 1

Речовина	Максимальна разова, мг/м3	Середньодобова, мг/м3
Нітробензол	0,008	0,008
Оксид сірки SO3	0,5	0,05
Сірководень Н2S	0,008	0,008
Чадний газ СО	3,0	1,0
Аміак NН3	0,2	0,004
Оксиди азоту	-	0,04
Пил нетоксичний	0,5	0,15
Кіптява (сажа)	0,15	0,05
Сірчана кислота (пари)	0,3	0,1
Фтороводень (пари)	0,02	0,005
Пари свинцю, ртуті	-	0,0003
Хлороформ СНСІ3	-	0,03
Хлор СІ2	0,1	0,03
Оцтова кислота (пари)	0,2	0,06
Ацетон	0,35	0,35

 

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин

у питній воді  Таблиця 2

Речовина	Максимальна разова, мг/л	Середньодобова, мг/м3
Кадмій	0,001	Норми країн Західної Європи, що в 700 тисяч разів перевищують наші ГОСТи 4630-88
Кобальт, манган, вісмут, барій	0,1
Бензол, бор	0,5
Діоксин	5*1010
Діоксин	3,5*105
Нітрати (за NO3)	45,0
Нітрати (за NO2)	3,3
Срібло	0,005
Ртуть	0,0005
Свинець	0,03
Стронцій (стабільний)	7,0
Бензин, гас, цинк, кобальт, залізо	0,1
Хром, нікель, мідь, молібден, вольфрам	0,01

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у грунтах

(ГОСТ 3034-84,3210-85,42-128-4433-87) Таблиця 3

Речовина	мг/кг	Речовина	мг/кг
Бензпірен	0,02	Бромофос, метилспірал	0,4
Свинець Pb	20,0	Сірководень, поліхлорпілен	0,5
Хром шестивалентний Cr+6	0,05	Фтор F2	10,0
Ртуть	2,1	Хлорофос	0,5
Бензол С6Н6, Толуол С6 Н5СН3	0,3	Карбофос	2,0
Нітрати	130,0	Хлорамін	2,0
Мідь Сu	3,0	Метафос	0,1
Нікель Ni	4,0	Гексахлоран	1,0
Цинк Zn	23,0	Бромофос, метилстирол	0,4
Манган Мn	1500,0	Гетерофос	0,005
Ванадій V	150,0	Атразин	0,01
Кобальт Со	5,0	Сірка S	160,0
Кадмій Сd	1,0

Ефективність лікування онкологічних захворювань

 Таблиця 4

Вид раку	5-річне  виживання,%	Фактори ризику
Легень	13	Куріння, азбест, хімічні речовини, радіація, радон
Товстої та прямої кишки	58	Сімейна схильність, їжа з надлишком жирів та недостатньою кількістю рослинних волокон
Молочних залоз	79	Вік, сімейна схильність, відсутність вагітності, ранні менструації, пізня менопауза
Передміхурової залози	77	Вік, сімейна схильність, можливо, надлишок жирів у раціоні
Підшлункової залози	3	Вік, куріння, вживання жирів
Лімфатичні системи	52-78	Послаблення імунітету, гербіциди, розчинники, вінілхлорид
Крові	38	Генетичні порушення, іонізуюча радіація, хімічні речовини
Яїчників	39	Вік, сімейна схильність, генетичні порушення, відс. вагітності
Нирки	55	Куріння
Сечового міхура	55	Куріння
Матки	67-83	Раннє статеве життя, часта зміна сексуальних партнерів, куріння, відсутність вагітності
Горла	53	Куріння, зловживання алкоголем
Шкіри (меланома)	84	Сонячне опромінення, світла шкіра, кам’яно-вугільна смола, дьоготь, креозот, миш’як, радій

Вплив хімічних забруднювачів на здоров’я людини

Таблиця 5

Забруднювачі	Джерела	Вплив на здоров’я
Пестициди	Сільськогосподарське виробництво	Рак, пошкодження печінки, ембріонів
Нафтохімікати, бензин	Транспорт, енергетика	Головні болі, втрата координацій, лейкемія, ушкодження кісткового мозку
Вінілхлориди	Виробництво пластиків	Рак легенів, печінки. депресія центральної нервової системи, інтоксикація ембріонів
Діоксин	Гербіциди, електроніка, гальмові і гідравлічні рідини, флуоресцентні лампи	Рак, вроджені аномалії розвитку плоду, хвороби шлунку та шкіри, роздратованість
Важкі метали, свинець	Фарби, бензин	Нейроінтоксикація, головні болі, підвищена подразливість, зниження розумової діяльності у дітей
Кадмій	Виробництво батарейок, мінеральних добрив	Пошкодження печінки, нирок, шкіри, органів дихання тощо

 Вміст основних забруднювачів у вихлопних газах автомобільних двигунів

Таблиця 6

Компонент	Вміст забруднювачів у викидах двигунів		Гранично допустима концентрація середньодобова, мг/м3
	бензинових	дизельних
Окис вуглецю, %	0,5-12,0	0,01-0,5	1,0
Окис азоту, %	0,8	до 0,5	0,85
Вуглеводні, %	0,2-3,0	0,01-0,5	1,5
Сажа, г/м3	до 0,4	0,01-1,1	0,05
Бензапірен, мг\м3	до 0,2	до 0,01	0,0001

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водоймищ

санітарно-побутового використання Таблиця 7

Речовина	Лімітуючий показник шкідливості	ГДК, мг/л
Мідь, цинк, нікель	Загальносанітарний	0,1
Аміак	Теж	2,0
Хлор активний		0,0
Капролактам		1,0
Тетраетилсвинець	Санітарно-токсилогічний	0,0
Свинець	Теж	0,1
Бензол		0,5
Анілін		0,1
Гексахлорбензол		0,05
Нітрати (за азотом)		10,0
Кобальт – 60		10-8Кі/л
Ванадій – 48		8х10-9Кі/л
Стронцій – 90		3х10-11Кі/л
Залізо	Органолептичний	0,5
Нафта інша		0,3
Фенол		0,001
Сірководень		1,0
ДДТ (пестицид)		0,2
СПАР		0,5
Нафта багатосірчиста	Теж	0,1

Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у питній воді, мг/л

Таблиця 8

Речовина	ГДК, мг/л	Речовина	ГДК, мг/л
Нітрати	0	Хром – 4	0,01
Нітрати	45	Хром (загальний)	0,5
Сульфати	500	Миш’як (загальний)	0,05
Фосфати	1	Фосфороорганічні хімікати	0,03
Хлориди	100	Ефіророзчинні речовини	0,1
Фториди	0,75	Нафтопродукти	0,1-0,3
Ціаніди	0	Ацетати, форміати	45
Залізо	0,5	2,4-діхлорфенол-оцтова кислота	1
Мідь	0,1	Феноли	0,001

Гранично допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування

 Таблиця 9

Назва продукту	Питома активність
	Цезію	Стронцію
Питна вода	5х10-10	1х10-10
Молоко, молочні продукти	1х10-8	1х10-8
М’ясо, риба, птиця, яйця	2х10-8	-
Картопля та овочі	1,6х10-8	1х10-9
Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор	1х10-8	1х10-9
Свіжі дикоростучі ягоди, гриби	4х10-8	-
Продукти дитячого харчування	5х10-9	1х10-10
Лікарські рослини	2х10-7	-

Допустимі концентрації нітратів

Таблиця 10

Назва продуктів	Концентрація, мг/кг
Картопля	250
Капуста	500-900
Морква	25-400
Помідори, огірки	до 150
Буряки	1400
Цибуля	800
Листові овочі	2000
Диня	90
Гарбуз	60
Кабачки	400
Фрукти	60

 

Додаток 2

Динаміка захворюваності населення по окремих нозологіях (нозологія – наука про хвороби, їх класифікацію і номенклатуру), які пов’язані з забрудненням навколишнього середовища

Таблиця 1

Нозологія	Показник на 1000 дорослих по роках
	1994	1995	1996
Усі форми гіпертонічної хвороби	8,6	7,1	7,2
Хронічний бронхіт	1,6	1,6	1,6
Злоякісні пухлини	2,24	2,36	2,46
Рівень первинної інвалідності	7,62	7,24	8,20

 

Характеристика отруйних речовин

Таблиця 2

Отруйні речовини	Бойовий стан	Характер ураження	Початок симптомів ураження	Смертельна токсодоза, г.хв/м3	Імомірність смерті, %	Засоби зазисту
Зарин	Пар	Нервово-паралітичний	1-5 хв.	0,1	25	Протигаз
Джі-Пі	Аерозоль	Нервово-паралітичний	1-5 хв.	0,03	25	Протигаз
Зоман	Пар	Нервово-паралітичний	10-20 хв.	0,05	25	Протигаз
Ві-Екс	Аерозоль	Нервово-паралітичний	1-5 хв.	0,035	25	Протигазх
Іприт	Краплі	Шкіронаривний	2-6 год.	1,3	до 10	Протигаз
Ві-Зет	Аерозоль	Психохімічний	0,5-1 год.	110	-	Протигаз
Сі-Ар	Аерозоль	Подразнюючий	Миттєво	10	-	Протигаз
Сі-Ес	Аерозоль	Подразнюючий	миттєво	25	-	Протигаз

 

Ефективність зменшення радіоцезію у продуктах харчування  
Таблиця 3

Спосіб обробки	Продукт	Ступінь зниження
Варіння (30-40 хв.)	М’ясо	3-6
Промивання у проточній воді проотягом 12 год. або в 0,85% -му розчині кухонної солі	М’ясо	1,5-3
Перетоплення	Сало	20

Основні показники водопостачання та водовідведення

(млн. м³) Таблиця 4

	1990	1991	1992	1993	1994	1995
Спожито свіжої води (включаючи орську)	30201	28206	26924	24521	22575	19474
у тому числі: для виробництва	16274	14989	13499	12108	10268	9557
для господарсько-питних потреб	4647	4643	4637	4633	4530	4404
Відведено (скинуто) стічних вод	20261	19126	17872	16650	15869	14981
у тому числі: забруднених	3199	4291	4008	4652	4873	4652
з них без очищення	470	701	951	1196	1053	912
нормативно-очищених	3318	2532	3207	2610	2075	1936
Обсяг оборотної і послідовно користаної води	67661	66059	62582	60383	53381	51054
Потужність очисних споруд	8131	7937	8854	8134	8775	8419

Споживання свіжої води в АР Крим і областях

(млн.м³) Таблиця 5

	1985	1990	1991	1992	1993	1994	1995
Україна	30603	30201	28206	26924	24521	22575	19474
Автономна Республіка Крим	2952	2735	3589	2427	2512	2312	1724
Вінницька	1273	1894	1636	1339	1101	950	1016
Волинська	191	187	187	243	189	222	225
Дніпропетровська	4080	3599	3575	3359	3217	2919	2752
Донецька	3630	3419	3182	3011	2767	1944	1784
Житомирська	241	282	299	282	269	187	178
Закарпатська	141	144	3942	134	120	119	104
Запорізька	4229	4598	9942	3406	3075	3047	2635
Івано-Франківська	304	289	255	255	235	220	219
Київська	2331	2131	2023	1915	1682	1582	1496
Кіровоградська	256	270	270	262	235	207	184
Луганська	1455	1261	1213	1099	1027	1210	954
Львівська	555	552	538	527	480	408	386
Миколаївська	737	785	800	865	654	737	500
Одеська	1469	1315	1016	1193	924	973	672
Полтавська	519	478	488	469	405	344	295
Рівненська	265	268	247	235	218	201	190
Сумська	288	281	266	256	242	232	216
Тернопільська	191	183	175	192	187	188	162
Харківська	857	785	739	760	699	674	594
Херсонська	2024	2161	2138	2029	1826	1754	1130
Хмельницька	368у	363	369	331	328	286	269
Черкаська	562	563	530	787	683	555	547
Чернівецька	121	109	105	100	91	88	85
Чернігівська	302	285	284	271	254	246	235
м. Київ	1148	1093	1045	1024	960	902	848
м. Севастополь	114	171	165	153	141	68	74

Обсяг оборотної та послідовно використаної води в АР Крим і областях (включаючи використання стічних і колекторно-дренажних вод)

 Таблиця 6

	Всього (млн. м )				Питома вага у загальному обсязі використання води на виробничі потреби (%)
	1985	1990	1994	1995	1985	1990	1994	1995
Україна	59020	67661	53381	51054	78	80	84	84
Автономна Республіка ІСрйм	558	661	475	377	67	74	76	77
Вінницька	1219	285	206	195	61	14	20	18
Волинська	119	122	75	62	65	68	69	64
Дніпропе'гровська	10975	11917	7556	7189	79	82	80	79
Донецька	13887	15262	12140	10760	86	87	93	93
Житомирська	252	290	226	239	68	74	77	80
Закарпатська	95	103	78	55	64	71	69	68
Запорізька	1763	7339	7399	7723	34	67	76	79
Івано-Франківська	3382	3777	2514	3033	94	95	96	97
Київська	6500	3905	2669	2822	77	67	67	69
Кіровоградська	333	321	189	157	77	78	78	75
Луганська \	5465	5281	3177	2719	88	89	83	85
Львівська	1134	1365	795	670	81	86	85	85
Миколаївська	2140	2865	3335	3395	93	95	96	96
Одеська	309	353	260	245	52	58	67	70
Полтавська	1353	1474	1272	1263	81	84	90	92
рівненська	2183	3609	3326	3342	93	95	97	98
Сумська	765	760	589	504	86	87	88	88
Тернопільська	194	231	135	122	67	71	73	72
Харківська	3613	3719	3640	3019	93	93	94	94
Херсонська	255	297	226	197	68	71	61	70
Хмельницька	163	1272	1213	1188	49	84	94	95
Черкаська	1152	1153	782	780	76	76	83	82
Чернівецька	72.	85	53	41	53	59	72	68
Чернігівська	332	346	248	249	64	68	65	63
м,Київ	765	824	772	681	53	57	62	61
М.Севастополь	42	45	31	27	40	31	87	86

Обсяг скидання забруднених стічних вод у природні поверхневі водні об'єкти в АР Крим і областях у 1995р.

Таблиця 7

	Всього (млн.м3)	У тому числі		Питома вага у загальному обсязі скидання стічних вод (%)
		без очищення	недостатньо очищених
Україна	4651,6	911,8	3739,8	33
Автономна Республіка Крим	68,1	3,0	65,1	11
Вінницька	6,2	1,0	5,2	1
Волинська	42,8	0,3	42,5	48
Дніпропетровська	776,9	178,2	598,7	37
Донецька	962,4	210,9	751,5	46
Житомирська	49,6	0,7	48,9	49
Закарпатська	19,8	0,3	19,5	32
Запорізька	343,4	98,0	245,4	17
Івано-Франківська	68,2	2,1	66,1	37
Київська	13,8	0,5	13,3	1
Кіровоградська	49,8	0,3	49,5	40
Луганська	61б,4	112,1	504,3	64
Львівська	55,9	4,8	51,1	15
Миколаївська	86,5	23,3	63,2	55
Одеська	263,7	129,7	134,0	58
Полтавська	51,8	0,1	51,7	37
Рівненська	31,0	0,1	30,9	28
Сумська	30,8	0,8	30,0	31
Тернопільська	8,2	2,3 '	5,9	8
Харківська	328,8	33,5	295,3	78
Херсонська	68,5	58,5	10,0	38
Хмельницька	22,5	0.1	22,4	18
Черкаська	22,8	5,2	17,6	7
Чернівецька	33,2	7,1	26,1	60
Чернігівська	39,4	0	39,4	25
м. Київ	545,0	32,9	512,1	61
м. Севастополь	46,1	6,0	40,1	56

Основні показники охорони атмосферного повітря

Таблиця 8

	1990	1991	1992	1993	1994	1995
Кількість організованих джерел викидіц шкідливих речовин (тис )	287,9	314,7	327,7	347.0	346,0	339,0
Шкідливі речовини, що відходять від Стаціонарних джерел забруднення (млн т)	40,2	38,1	37,4	32,5	26,9	25,2
Уловлено (знешкоджено) шкідливих речовин (млн. т)	30,8	29,4	28,8	25,1	20,7	19,5
в процентах до кількості шкідливих речовин, що відходять від стаціонарних джерел забруднення	77	77	77	78	77	77
Утилізовано шкідливих речовин (млн. т)	16,1	14,3	Д2,0	9,1	6,7	5,3
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря, (млн. т)	15,5	14,2	12,2	10,0	8.3	7,5
у тому числі
стаціонарними джерелами забруднення	9,4	8,8	8,6	7,3	6,2	5,7
пересувними засобами	6,1	5,4	3,6	2,7	2,1	1,8

Капітальні вкладення на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів

(у порівняних цінах; млн. крб.) Таблиця 9

	1985	1990	1991	1992	1993	1994	1995
Заходи з охорони природи і по раціональному використанню природних ресурсів	767	789	860	635	641	503	410
у тому числі:
на охорону та раціональне використання водних ресурсів	462	478	531	391	381	282	190
на охорону атмосферного повітря	26	62	88	93	122	104	110
на охорону та раціональне використання земель	108	157	159	59	38	39	47
на охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів	119	77	70	76	76	60	35
на охорону і раціональне використання лісових ресурсів	0,0	0,4	0,1	0,1	0,0	0,4	0,0
на охорону і відтворення рибних запасів	17	8	6	2	1	1	2
на будівництво установок (виробництва) для утилізації та переробки відходів виробництва	13	6	6	12	17	10	8
на будівництво підприємств і полігонів з утилізації, знешкодження і захоронення токсичних промислових, побутових та інших відходів	-	-	0,2	2	5	7	18

Список використаних джерел і літератури:

1.   Бхагавад – Гита как она есть. Международное Общество Сознания

Кришны. // За ред. Шри Шримад А. Ч. Бхактиведанта Свами

Прабхупада. – Издательство: “Бхактиведанта Бук Траст”. – 1986. – С.

26-27.

2.   Географія України: Матеріали для практичних і семінарських занять //

За ред. проф. Я. Жупанського і доцента І. Пушкара. – Тернопіль:

“Астон”. – 1997. – С. 371-383.

3.   Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебное

пособие. – М.: Изд. УРАО. – 1997. – С. 3-7, 75- 95, 146- 155.

4.   Держкомстат України. // 33 канал. – 1999. – 25 березня. - №13. – С. 4.

        5. Желібо Є П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності:

Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України 1- 4

рівнів акредитації / за ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. – Київ: “Каравела”;

Львів: “Новий світ-2000”. – 2001. – 320 с.

6. Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Вид. “Лібра”. – ТОВ. – 1998. – С.

239.

        7. Кобевнік В. Ф., Северин Л. І., Половинчук В. П., Васильківський І. В.

Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Вінниця; ВДТУ. –

1998. – ч.1. 119 с.

       8. Кобевнік В. Ф., Северин Л. І., Половинчук В. П., Васильківський І. В.

 Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Вінниця; ВДТУ. –

1999. – ч.2. – 167 с.

9. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. –

        3-тє видання, стер. – Л.: Львів, банк. коледж; К.: Т-во “Знання”. – КОО.

       – 2000. – 186 с.

10.              Новиков Ю В. Экология, окружающая среда и человек: Учебное

пособие для вузов. – М.: Агентство «ФАИР». – 1998. – 298 с.

11.              Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна,

Л. О. Каніщенко та ін. – К.: ВЦ “Академія”. – 1997. – С. 445-452.

12.              Пістун І. П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Суми:

Вид – во “Університетська книга”. – 2000. – 301 с.

Контрольну роботу виконав: Студент 4 курсу

Група 42 – Ф

Заверюха Андрій……………….

6 січня 2002 року

м. Вінниця

6 Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Вид. “Лібра”. – ТОВ. – 1998. – С. 238, 239.

5 Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України 1-4 рівнів акредитації / за ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. – Київ: “Каравела”; Львів: “Новий світ”. – 2000. – 7 с.

6 Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Вид. “Лібра”. – ТОВ. – 1998. – С. 239.

3 Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебное пособие. – М.: Изд. УРАО. – 1997. С. 219, 220.

11 Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна, Л. О. Каніщенко та ін. – К.: ВЦ “Академія”. – 1997. – С. 448.

5 Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності:Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України 1-4 рівнів акредитації / За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. – Київ: “каравела”; Львів: “Новий світ – 2000”. – 2001. – 7 с.

5 Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності:Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України 1-4 рівнів акредитації / За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. – Київ: “Каравела”; Львів: “Новий світ – 2000”. – 2001. – 8 с.

5 Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності:Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України 1-4 рівнів акредитації / За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. – Київ: “Каравела”;Львів: “Новий світ – 2000”. – 2001. – 9 с.

11 Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна, Л. О. Каніщенко та ін. – К.: ВЦ “Академія”. – 1997. – С. 353.

11 Тут же. С. 451.

1 Бгагавад – Гита как она есть. Международное Общество Сознания Кришны. // За ред. Шри Шримад А. Ч. Бхактиведанта Свами Прабхупада. – Изд. “Бхактиведанта Бук Траст”. – 1986. – С. 26, 27.

9 Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. – 3-тє видання, стер. – Л.: Львів, банк. коледж; К.: Тов – во “Знання”. – КОО. – 2000. – 5 с.

6 Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Вид. “Лібра”. – ТОВ.- 1998. – С. 142.

6 Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Вид. “Лібра” .- ТОВ. – 1998. С. 164.

2 Географія України: Матеріали для практичних і семінарських занять // За ред. проф. Я. Жупанського і доцента І Пушкара. – Тернопіль: Вид. “Астон”. – 1997. – С. 372.

11 Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна, Л. О. Каніщенко та ін. – К.: ВЦ “Академія”. – 1997. – С. 447.

11 Тут же. С. 448.

11 Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна, Л. О. Каніщенко та ін. .- К.: ВЦ “Академія”. – 1997. – С. 449.

4 Держкомстат України. // 33 канал. – 1999. – 25 березня. - №13. – С. 4.

11 Основи економічної теорії. // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна, Л. О. Каніщенко та ін. – К.: ВЦ “Академія”. – 1997. – С. 449.

6 Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Вид. “Лібра” . – ТОВ. – 1998. – С. 236.

6 Тут же. С. 234, 235.

6 Злобін Ю. А. Основи екології. – К.: Вид. “Лібра”. – ТОВ. – 1998. – С. 234.

6 Тут же. С. 226.