1.1 Забезпечення безпеки при роботі на електроустановках.


Одним із найбільш важливих напрямків забезпечення охорони праці при проведенні експериментальних досліджень є забезпечення безпеки при роботі на електроустановках.

Статистика показує, що кількість травм, викликаних електричним струмом, становить 2% від їх загальної кількості. Але з усіх нещасних випадків, які завершилися летально, найбільша кількість припадає на враження електричним струмом. Причому до 80% усіх випадків електротравматизму зі смертельним кінцем приходиться на електроустановки з напругою до 1000 В (110 В і 380 В). Лабораторні електроустановки працюють саме у такому діапазоні напруг.

Електротравмою називають враження тканин і органів електричним струмом: обпіки, електричні знаки (мітки, електрометалізація шкіри, електроофтальмія та механічні враження).

Базуючись на аналізи нещасних випадків та довгого досліду експлуатації електроустановок розрізняють наступні фактори, від яких залежить в основному кінець враження електричним струмом:

1. Значення електричного струму. Це головний вражаючий фактор при електротравмах. Виділяють наступні порогові значення струму:

поріг відчуття струму (0.5-1.5 мА змінного струму, 5-7 мА

постійного струму);

поріг невідпускаючого струму (10-15 мА змінного струму,

50-80 мА постійного струму);

смертельний струм (100 мА та більше).

2. Рід та частота струму. Відомо, що змінний струм частотою 50-60 Гц більш небезпечний, ніж постійний. Однак при напрузі U>300 В небезпека постійного струму зростає. Небезпека дії змінного струму знижується з ростом частоти та стає практично непомітною при частоті 1000-2000 Гц, повністю зникає при 450-500 кГц (залишається небезпека обпіків).

3. Опір тіла людини. Це змінна величина, що має нелінійну залежність від багатьох факторів, у тому числі, від стану шкіри, параметрів електричного ланцюга, фізіологічних показників та стану навколишнього середовища. Величиною опору людини вважають 1000 Ом. Це значення спостерігається при невідпускаючих струмах. При відсутності струму опір тіла людини 2000-2500 Ом, при смертельному струмі знижується до 700 Ом.


Залежність опору тіла людини від прикладеної напруги
Струм через людину, мА 1 6 65 75 100 250
Прикладена напруга, В 6 18 75 80 100 175
Опір тіла людини, Ом 6000 3000 1150 1065 1000 700

4. Величина прикладеної напруги. Від величини напруги залежить можливість пробою шкіри і зниження опору тіла людини. Пробій верхнього порогового шару шкіри (епідерміса) можливий при напрузі 50 В та вище, а напруга 200 В завжди викликає пробій наружного шару шкіри. Найбільш часто нещасні випадки електротрвматизму відбуваються при напругах 127, 220 та 380 В.

5. Шлях струму у тілі людини. Якщо на шляху струму виявляються життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека враження дуже велика, так як струм діє безпосередньо на ці органи. Можливих шляхів струму у тілі людини багато, та самими розповсюдженими є: рука-рука, рука-нога, нога-нога, голова-рука, голова-ноги.

6. Тривалість дії струму на організм людини. Чим коротша дія, тим менша небезпека враження.

7. Індивідуальні особливості людини. Характер дії при одному і тому ж струмі залежить від стану нервової системи та усього організму, від маси людини, її фізичного розвитку.

Основними причинами нещасних випадків від дії електричного струму на даному експериментальному обладнанні можуть бути:

випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою;

поява напруги дотику на металічних конструктивних частинах електрообладнання (корпусах, кожухах та ін.) у результаті пошкодження ізоляції та інших причин.

При наявності можливості одночасного дотику до металічних корпусів обладнання і металоконструкцій приміщення дане лабораторне приміщення потрібно віднести до приміщення з підвищеною небезпекою.

Основними заходами захисту від враження електричним струмом при таких умовах є:

забезпечення недоступності струмоведучих частин, що знахо­дяться під напругою, для випадкового дотику;

електричний розділ мережі;

усунення небезпеки враження при появі напруги на корпусах, кожухах та інших частинах електрообладнання;

використання малих напруг;

захист від небезпеки при переході напруги з вищої сторони на нижчу;

контроль та профілактика пошкоджень ізоляції.

Усунення небезпеки враження струмом у випадку дотику до корпуса та інших неструмоведучих металевих частин електроустановки, що опинилися під напругою, досягається захисним заземленням, зануленням, захисним відключенням.

Мікроскоп можно підключити до мережі 3*380 В або 3*220 В або до однофазної мережі 220 В. частота мережі в всіх випадках повинна бути 50 – 60 Гц, коливання Umax 10%. Потужність, що споживається пристроєм складає 5,5 кВА. Мікроскоп заземлюється за допомогою мережевного кабеля, на пристрої не передбачений заземлюючий зажим.

Рівень напруги в елементах електронного мікроскопа:

форвакумний насос – 220 В

дифузіонний насос – 220 В

катод – 60 кВ (90 кВ)

підвищуючий трансформатор - 60 кВ (90 кВ)

управляюча та реєструюча системи – 220 В

Захисне заземлення – це попереднє електричне з`єднання із землею металічних неструмоведучих частин обладнання, які можуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус та інших причин (індуктивний вплив сусідніх струмоведучих частин, винос потенціалу, розряд блискавки та ін.).

Одним із способів запобігання небезпечних вражень електричним струмом є захисне відключення. Тут використовуються спеціальні пристрої, що забезпечують швидке автоматичне відключення пошкодженої ділянки електричного ланцюга при однофазному замиканні струмоведучих частин на корпусі, доступних для дотику. Виконується захисне відключення у вигляді реле (реле максимального струму, реле напруги та ін.). Захисне відключення – не лише захід техніки безпеки, воно попереджує також аварії обладнання.

Одним із заходів по забезпеченню електробезпеки при експериментальних дослідах є дотримання правил експлуатації лабораторного обладнання.

Виконання усіх перерахованих заходів по забезпеченню електробезпеки при проведенні експериментальних дослідів за допомогою електронного мікроскопа дозволяє уникнути враження електричним струмом під час виконання робіт.

Згідно з ПУЕ лабораторія з електронним мікроскопом відноситься до приміщень з підвищенною небезпекою.


ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ ПРИ РОБОТІ З ЕЛЕКТРОННИМ МІКРОСКОПОМ.


Джерелами займання можуть бути електричні іскри, дуги, ко­ротке замикання, струмові перевантаження, перегріті опірні поверхні, несправність обладнання. Окислювачем звичайно служить кисень. Але потужність і тривалість дії цих джерел займання порівняно малі, тому горіння, як правило, не розвивається. Виникнення пожежі в електронних пристроях можливе, якщо використовуються спалимі і важко спалимі матеріали і вироби.

Кабельні лінії електроживлення виконані із спалимого ізоляційного матеріалу, тому є найбільш пожежонебезпечними елементами в конструкціях електрообладнання.



Информация о работе «Изучение поверхности полупроводника с помощью сканирующего электронного микроскопа»
Раздел: Физика
Количество знаков с пробелами: 38202
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 24

Похожие работы

Скачать
74029
3
22

... . Поскольку больная часть падающих электронов остается в подложке, то чувствительность резиста и форма профиля изображения зависят от материала подложки. Производительность систем ЭЛ экспонирования. Наряду с высоким разрешением достигнута приемлемая производитель-ность систем ЭЛ экспонирования. Важнейшие факторы, определяющие ее, приведены в табл 2. Стоимость ЭЛ экспонирования одной пластины по ...

Скачать
27778
0
3

... о всей поверхности, — в каждый момент времени мы имеем информацию только от участка непосредственно регистрируюемого зондом. Это не позволяет использовать in-situ методику. Атомно-силовая микроскопия позволяет получать информацию о поверхностном заряде, о поверхностной емкости, о поверхностной проводимости, о магнитных свойствах. Позволяет измерять эти параметры даже сквозь плёнку жидкости ...

Скачать
24172
0
12

... его над поверхностью образца в трех измерениях (рис. 1). Рис. 1. Типовая схема осуществления сканирующих зондовых методов (SPM) исследования и модификации поверхности в нанотехнологии. Обычно сканер имеет несколько ступеней регулирования положения зонда относительно образца с различной точностью и скоростью. Грубое позиционирование осуществляют трехкоординатными ...

Скачать
28456
0
7

... квадратный сантиметр. Наноустройства Нанотрубки могут составлять основу новых конструкций плоских акустических систем и плоских дисплеев, то есть привычных макроскопических приборов. Из наноматериалов могут быть созданы определенные наноустройства, например нано-двигатели, наноманипуляторы, молекулярные насосы, высокоплотная память, элементы механизмов нанороботов. Кратко остановимся на моделях ...

0 комментариев


Наверх