2.2. Дослідження функції та побудова графіка

Загально відомою є схема дослідження функції для побудови графіка:

1)   знайти область визначення функції та множину її значень;

2)   дослідити функцію на парність та непарність, періодичність;

3)   знайти точки перетину графіка функції з осями системи координат, точки розриву, проміжки знакосталості функції;

4)   дослідити поводження функції біля точок розриву та на нескінченності, знайти якщо вони є, асимптоти графіка;

5)   знайти нулі та точки розриву похідної, інтервали монотонності функції, точки екстремуму та екстремальні значення функції;

6)   знайти нулі та точки розриву другої похідної, інтервали опуклості графіка функції, точки перегину та значення функції в цих точках;

7)   для побудови графіка необхідно знайти достатню кількість контрольних точок, через які він проходить.

Зауважу, що на практиці не завжди є потреба досліджувати функцію за наведеною схемою і в такій саме послідовності.

Так, наприклад, множину значень деяких функцій можна встановити лише після знаходження екстремальних значень функції та її поводження біля точок розриву і на нескінченності.

Можна спочатку знайти нулі функції. Якщо вони розташовані не симетрично відносно нуля, то функція не може бути ні непарною, ні парною, ні періодичною. Такий же висновок можна зробити у випадку, коли функція має область визначення не симетричну відносно нуля, то, зрозуміло, що з такого факту ми не можемо робити висновок про парність або непарність. Проте, якщо нулі функції симетричні відносно нуля, але їх число скінчене, то вона не є періодичною.

Не може бути функція ні парною, ні непарною, ні періодичною, якщо нулі першої або другої похідних розміщені несиметрично відносно нуля.

Аналогічно можна зробити висновок і з несиметричного розміщення точок розриву.

Для складних функцій  можна керуватися такими простими твердженнями:

1.   якщо функція  парна, то складна функція також парна;

2.   якщо функція  і  непарні, то складна функція непарна;

3.   якщо  непарна, а функція парна, то складна функція парна;

4.   якщо функція  періодична, то і складна функція  періодична, причому її період може бути меншим за період функції , але не більшим; їх періоди збігаються, якщо функція f строго монотонна.

Зручно користуватися такими твердженнями:

1.   сума скінченого числа парних (непарних) функцій є парною (непарною) функцією;

2.   добуток парних функцій є парною функцією;

3.   добуток непарних функцій є парною функцією, якщо число функцій-множників – парне число, і непарною, якщо число функцій-множників непарне;

4.   добуток(частка) парної і непарної функції є функцією непарною.

Дослідимо функції та побудуємо їх графіки.

Приклад 1. Побудувати графік функції

Розв’язання.

1)   Область визначення функції f :

Х=.

2)   Функція парна. Тому її графік симетричний відносно осі ординат.

3)   Функція не є періодичною. Це випливає навіть з того, що вона невизначена лише у двох точках.

4)   Графік функції перетинає вісь ординат у точці (0;1). Нулі функції відсутні. Отже, графік функції не перетинає вісь абсцис.

5)   Дослідимо функцію на монотонність та критичні точки. Для цього знайдемо похідну

;

х=0–критична точка.

Для  . Отже, на цих проміжках функція зростає. Оскільки функція парна, то на проміжках  вона спадає. Тоді точка х=0 є точкою локального максимуму. Знайдемо його значення

.

6) Дослідимо функцію на опуклість та точки перегину:

.

На проміжках . Отже, графік функції опуклий вниз. На проміжку , а тому графік функції опуклий вгору.

Точки перегину відсутні.

7) Оскільки , то пряма у=1 є горизонтальною асимптотою для графіка функції.

Дослідимо поведінку функції біля точок х=2, х=-2:

, .

Отже, в точці х=2 функція має розрив другого роду, а пряма х=2 є вертикальною асимптотою. Враховуючи парність функції, робимо висновки, що пряма х=-2 також є вертикальною асимптотою.

.

Приклад 2. Побудувати графік функції:

Розв’язання.

1.   Область визначення функції f :

.

2.   Функція не належить ні до парних, ні до непарних. Це безпосередньо випливає з того, що область її визначення несиметрична відносно нуля.

3.   Період функції . Тому дослідження функції достатньо спочатку провести на проміжку . Крім того, враховуючи, що , робимо висновок про симетричність графіка відносно прямої  на проміжку . Тому можна обмежитися дослідженням функції на проміжку .

4.   Дослідимо функцію на монотонність та критичні точки на проміжку . Для цього знайдемо її похідну

.

Для  . Тому функція на цьому проміжку спадає. Тоді на проміжку  вона зростає, а в точці має мінімум, який дорівнює 1.

Враховуючи періодичність функції, робимо висновок, що вона на проміжках і зростає на проміжках , . В точках  набуває мінімального значення, яке дорівнює 1.

5.   Дослідимо функцію на опуклість на проміжку :

.

Звідси безпосередньо випливає, що для . Отже, графік функції опуклий вниз. Тоді і на проміжку  він опуклий вниз. Таким чином, на проміжках  графік функції опуклий вниз.

6.   Визначимо поведінку функції біля нуля справа і біля  зліва:

.

Отже, прямі х=0, х= – вертикальні асимптоти. Тоді і прямі х=, – вертикальні асимптоти.


Информация о работе «Похідна та її застосування»
Раздел: Математика
Количество знаков с пробелами: 31647
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 7

Похожие работы

Скачать
20798
0
5

... говорять про похідну за напрямком , розуміючи під цим границю відношення  при умові, що вона існує; цю границю позначають . Ясно, що , де – одиничний вектор напрямку , тобто . Зауваження. Похідна Фреше  і похідна за напрямком  є елементами різної природи:  є лінійний оператор з X в Y, в той час як є елементом простору Y. Якщо відображення  диференційовне в точці  за Фреше, то воно диференційовне ...

Скачать
66259
3
216

... запам’ятовуванню за рахунок активізації декількох аналізаторів: слуху, зору та підтримання постійного контакту з учнями під час уроку. ЛІТЕРАТУРА Махмутов М. Й. Проблемноє обучение. -М.: Педагогика, 1975. – 240 с. Методи обучения математике / Под ред. А. А. Столяра. –Минск.: Висш. шк.,1981. – 398 с. Г.П.Бевз. Методика викладання математики. 3-видання. -К.: Вища школа, 1989. – 352 с. Н.В. ...

Скачать
218746
21
0

... нтуватися на використання підручників [53; 54; 5]. У класах фізико-математичного спрямування доцільно орієнтуватись на використання підручників [53; 54; 5; 1].   РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 2.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ Математика є універсальною мовою, яка широко застосовується в усіх ...

Скачать
111999
3
53

... може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати компетентність (компетентності) у певній галузі діяльності. Саме тому, одним із результатів навчання курсу «Застосування ІКТ у навчальному процесі з математики» вбачається формування в майбутніх вчителів відповідних ключових фахових компетентностей. Зазначене вище наштовхнуло на дослідження компетентностей: внаслідок чого ...

0 комментариев


Наверх