Бурові роботи

2. Бурові роботи.

Проводилось буріння похилих скважин глибиною від 50 до 500 м. станками СКВ-4 та БО-500/800 з метою пошука лінійних кор вивітрювання.

Пошукове буріння похилих скважин проводилось на 7-ми ділянках - Каштановському, Заводському, а також Деренюхінському, Липовенковському, Шкільному, Пушківському, Кумаровському.

Пошуковому бурінню передували наземні геофізичні роботи та аналіз геологічної будови території ройона.

Буріння скважин проводилось як по рідкій сітці (130-700х20-40м), так і одиночними профілями та окремими скважинами. По рідкій сітці буріння проводилось на експлуатайованій Капітановській ділянці, окремими профілями та одиночними скважинами на Заводській ділянці, а на Деренюхінській, Липовеньковскій, Шкільній, Пушковській, Кумаровській - тільки одиночними скважинами.

Вихід керна по корам вивітрювання та по кристалічним породам складав 80.3%, а по породам осадкового чохла - 55-60%.

Кількість пробурених скважин:

Випробування.

Випробування керна скважин велось для вивчення якісних та кількістних характеристик основних та попутних корисних копалин.

Воно заключалось у відборі проб та зразків для проведення спектрального, спектрохімічного, хімічного, мінералогічного аналізів.

Геохімічне випробування виконувалось з метою визначення металогенічної спеціалізації усіх різновидів пород і для передчасної розбраковки птенційно рудних інтервалів.

Геохімічне випробування заключалось у відборі проб точковим методом з керна скважин через 5-10 см. з нетрографічних різниць пород. Довжина проби складала 2 м. Вага геохімічних проб складала 200-300 г. З цих проб відбирались наважки на загальний спектральний, хімічний та ін. аналізи.

Хімічне випробування проводилось після отримання позитивних результатів по данним спектрального аналізу. Хімічний аналіз проб, відібрених з нікеленосних інтервалів, являвся основним видом аналіза, яким визначалось якісний вміст в них та . По данним хімічного аналіза виділялись інтервали з промисловим вмістом та корисних компонентів.

Інтервал випробування був прийнятий рівним 1 м., при різкій зміні потужностей - від дікількох десятків см. до декількох метрів.

Випробуванню підлягались бурі залізняки, озалізнені нонтроніти, нонтроніти, хлорото-смодисті, охристо-кремнієві породи, вилуженні та нонтронітизовані серпентиніти, монтморилоніт-нонтронітові утворення з підвищенним вмістом по данним ’.......’.

Крім родових проб, визначаючих , виконувався відбір групових проб на , на шлакоутворюючі компоненти та шкідливі домішки .

Мінерологічне випробування проводилось з метою вивчення мінерального склада руд та вміщуючих пород. Проби відбирались з усіх нетрографічних різниць пород та кор вивітрювання в тій чи іншій мірі потенційно рудоносних. Проводився опис шліфів та аншліфів.

Лабораторні дослідження виконувались, в основному, в лабораторії Правобережної ГРЕ (мінеральний аналіз, виготовлення шліфів та аншліфів) та Центральній лабораторії (Київ) (хімічний аналіз на , групових проб на шлакоутворюючі елементи та шкідливі домішки , силікатний аналіз, опис шліфів та аншліфів).

родовища хромистих та нікелевих руд.

Родовище, розташоване у Голованівському районі Кіровоградської області, займає площу двох серпентинітових масивів - власне Капітанівського (2.5х0.3 км.) і Заводського (0.9х0.05 км), вивчалося в 50-ті роки на і та розвідане в 1959 році. Потім свідчення про його рудоносність кілька разів поновлювались при пошукових роботах і геолого-зйомочних роботах в регіоні. Нижче наводиться варіант геологічної будови родовища і підрахунку запасів за останніми даними тематичних робіт у 1993-95 рр.

Обидва масиви серпентинітів являють собою останці розшарованих силів метаморфізованих ультрамафітів архею, які через тектонічні рухи набули крутого падіння.

Розшарована серія порід найбільш повно виявлена в середній частині Капітанівського масиву, де простежуються два макроритми потужністю по 150 м. кожний, а також породи верхньої крайової серії інтрузиву потужністю 120 м.

Нижня частина розрізу кожного ритму - світло-зелені серпентиніти (анодуніти) з прошарками та лінзами хромітів. Чітко простежуються базальні шари хромітів потужністю 2-14.8 м. Верхня частина ритмів складена темно-сірими піроксен-вмісними серпентинітами (апогарцбургітами) і піроксенітами. У верхній крайовій зоні грубошаруваті амфіболіти, піроксеніти та польв..натові породи з підвпорядкованими прошарками піроксенітових серпентинітів.

Крайові розломи Півн.-Зах. простягання надають Капітанівському масиву клиновидної форми у розрізі. Розшаровані породи залаягають в основному під , озимут падіння близько до ПС.

По зонах дрібних тектонічних порушень, в т. г. Поперечного напрямку, які визначають блокову будову продуктивної товщі, розвивалися вторинні процеси з утворенням ділянок карбонатизованих брекчій і озалізнених порід.

Північна частина Капітанівського масиву відрізняється досить пологим заляганням порід і переважним розвитком аногарцбургитових серпентинітів. Часто спостерігаються скарни. Південно-східну частину складають апорарцбургіти.

На всій площі Капітанівського масиву розвинута кора вивітрювання, яка в зонах з брекчіями порід утворює «кишені».

Особливо чітко простежується яроподібна «кишеня» в центральній і південно східній частинах масиву, де глибина розвитку кори досягає 220 м.

Охристі та нонтронітові різновиди кори вміщують рудні концентратори . потужності кори та її продуктивність приурочені до анудонітових прошарків.

Заводський масив серпентинітів складається переважно анодунітові різновиди. Вглиб він порівняно мало вивчений. На всьому масиві виявляється «кишеня» кори глибиною до 100 м.

На Капітанівському масиві підраховані запаси та ресурси . Вони такі:

Хромітові руди в анодунітових серпентинітах розвинуті тільки на центральній ділянці Капітанівського масиву; представлені пластами і лінзовидними прошарками хромітів; утворюють два поклади (базальні прошарки ритмів), 8 рудних тіл. Хроміти складені хромнікотитом (до 90% рудної маси), ферохромнікотитом і манганхромітом.

Інші мінерали: хризотил, антигорит, хлорит, антигорит, хлорит, хромдіонсид, рідше магнетит і карбонати.

Вміст коливається в межах 6.58-40.4%, в середньому 24.78%. Запаси руди категорії до глибини 300 м. складають 2072 тис. т.

Магнезіальні серпентинітові руди. Розповсюджені на Центральній ділянці Капітанівського масиву. До них відносяться анодуніти нижніх верств ритмів, які утворюють 2 рудні тіла довжиною 570 та 360 м., при середньому вмісту магнезії - 39.46%. Мінеральний склад руди: хризотил (переважає), лізарит, серпофіт, бастит, шпінель, карбонати. - ізоморфна домішка в серпентині, в породі становить в середньому 0.285%. Запаси руди категорії до глибини 300 м. складають 8972 тис. т.

Комплексні -руди в лінійно-площинній корі вивітрювання. Кори розвинуті по анодунітових серпентинітах і розповсюджені на Центральній і Південно-Східній ділянках, а також Заводському масиві.

Руди нонтронітові та охристі. Середній вміст корисних компонентів: . Запаси і ресурси руди категорії до глибини 200 м. - 7437 тис. т. Кількість окремих компонентів така:  56.6 тис.т.,  3.8 тис. т.,  724 тис. т.,

Похожие работы

История развития геологии

Скачать

32523

0

0

... выделением тепла. Оно позволило разработать методику определения абсолютного возраста горных пород, а следовательно, и продолжительности многих геологических процессов. На этой основе в последующем получила развитие геология докембрия [А. А. Полканов, Н. П. Семененко, К. О. Кратц (СССР), Д. Андерсон (США), К. Стоквелл (Канада), Б. А. Шубер (Франция)]. С радиоактивным распадом в недрах Земли стали ...

Происхождение «Геологии старой Земли» и ее влияние на жизнь в XXI веке

Скачать

25406

0

0

... данных просто не соответствует фактам, а свидетельства катастрофизма на глобальном уровне становятся все более и более очевидными, даже многим эволюционистам. Схожие процессы наблюдаются и в биологии. Геология старой земли расчистила путь для дарвинизма. Во время своего знаменитого кругосветного путешествия Дарвин изучал первый том Принципов геологии Лайеля, а затем применил те же самые ...

Геология как наука

Скачать

55751

0

0

... - начала XX в. наука геология расширила свои горизонты, в том числе и благодаря революционным идеям Владимира Ивановича Вернадского и Александра Евгеньевича Ферсмана, которые определили геологию, как науку о строении земли, её происхождении и развитии, которая основывается на изучении геологических процессов и земной коры в целом. По словам Вернадского, XX век, является периодом ломки коренных ...

Методологические основы экологической геологии

Скачать

21058

1

1

... связана с геоэкологией – комплексной междисциплинарной науки об территориально-экологических отношениях взаимодействия природы и общества (Осипов, 1997). Но в экологической геологии превалирует литосферный аспект. Разработка методологических основ экологической геологии с классических философских подходов к формированию базиса любой науки предполагает решение ряда стандартных проблем, в том ...