Розрахунок виробничої потужності і параметрів поточної лінії

1.3. Розрахунок виробничої потужності і параметрів поточної лінії

Під виробничою потужністю розуміють максимальну кількість продукції, що відповідає якості і асортименту, яку підприємство спроможне виготовляти в одиницю часу при повному використанні основних виробничих фондів в оптимальних умовах експлуатації.

Існує два підходи до визначення виробничої потужності і на її базі встановлення річного обсягу виробництва, а саме:

-     від потреби;

-     від можливості.

Застосовуємо другий підхід, який характеризує ініціативу знизу по організації виробництва і є притаманним ринковій економіці.

На основі такту лінії розраховується річна виробнича потужність лінії при режимі роботи в одну зміну:

Vвп = ФПЧ * К / r,

де: Vвп - обсяг випуску виробів (за рік);

r - такт лінії;

к - коефіцієнт використання робочого часу (»0.95);

ФПЧ - плановий фонд робочого часу роботи лінії на розрахунковий період (рік) в хв.

ФПЧ = (Д - Днероб)× 8× 1

де: Д - загальна кількість днів у плановому році;

Днероб - кількість неробочих днів в плановому році.

ФПЧ = (365 - 109)×8×1 = 2040 год × 60 = 122400 хв.

Vвп = 122400× 0.95/ 0.98 = 118653 шт.

Тип виробництва являє собою сукупність форм технологічних процесів, праці та управління при даній спеціалізації та розміру виробництва.

Тип виробництва характеризується рівнем спеціалізації робочих місць, який вимірюється за допомогою коефіцієнту закріплення операцій.

Кзо = Q / N,

де: Q - кількість видів операцій на даному виробничому підрозділі на протязі місяця;

N - кількість робочих місць на даному виробничому підрозділі (дільниці).

Кзо = 7/7 =1

При Кзо = 1 -2 - тип виробництва вважається, як масовий.

1.4. Розрахунок та планування обладнання і площ

Вибір обладнання визначається типом виробництва. При виборі обладнання користуємося такими критеріями:

1.    відповідність розмірів обладнання до розмірів продукції, що обробляється;

2.    відповідність продуктивності обладнання кількості деталей, які підлягають обробці;

3.    найменьші витрати часу на обробку;

4.    найбільш економічна вартість обробки;

5.    реальні можливості придбання того чи іншого обладнання;

6.    менша вартість верстата.

Визначення потрібної кількості обладнання проводиться за формулою:

N = Tp×V / Ф_ч×З,

де: N - кількість одиниць обладнання;

Тр - трудомісткість одного виробу в нормогодинах;

Ф_ч - дійсний (корисний) фонд часу роботи обладнання за одну зміну в годинах;

З - кількість змін;

V - кількість виробів на річну програму в шт.

Ф_ч = (Д - Д_нероб) × t × K_p,

де: Д - кількість календарних днів на рік;

Д_нероб - кількість неробочих днів на рік;

t - тривалість робочого дня в годинах;

К_р - коефіцієнт, який враховує час перебування обладнання в капітальному ремонті (» 0.9 ¸ 0.96).

Ф_ч = (365-110) * 8 * 0.96 = 1958.4 год.× 60 = 117504 хв.

N = 7 × 118653 / 117504×1 = 7.07 (приймаємо 7).

Таблиця 4. Потреба у технологічному обладнанні.

Найменування обладнання	Тип, марка	Габарити	Кільк. Один.	Вартість
				Одиниці	загальна
Фрезерний	6Р11 (5,5кВт)	1480´1990	2	8000 грн.	16000 грн.
Свердлильний	2Н135 (4кВт)	1030´825	2	3000 грн.	6000 грн.
Свердлильний	2М112 (0,6кВт)	770´370	2	600 грн.	1200 грн.
Свердлильний	2Н125 (2,2кВт)	915´785	1	2000 грн.	2000 грн.
Всього			7		25200 грн.

Вартість обладнання визначається двома діями:

1.   Оптова ціна підприємства на дане обладнання (згідно даних базового підприємства);

2.   Балансова вартість обладнання:

В_бал = Ц_о + В_дост + В_монт,

де: Ц_о - оптова ціна;

В_дост – 1512 грн. витрати на доставку обладнання (до 6% ціни);

В_монт – 2520 грн. витрати на монтаж (5-15%).

В_бал = 25200+ 1512+ 2520=29232 грн.

Для обчислення амортизаційних відрахувань на базовому підприємству застосовують рівномірний метод. Термін використання 10 років. Щорічна амортизація відрахувань становить 10% балансової вартості і дарівнює 2923,2 грн.

Планування площі:

Планування обладнання проводиться у відповідності з технічними та організаційними умовами з врахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки.

Технологічне обладнання, необхідне для забезпечення виробництва деталі займає загальну площу 8,9м². Площа на проходи, проїзди врахована в коефіцієнті використання площі К_вик, який на базовому підприємстві становить 0,62. Загальна площа основного приміщення цеху розраховується, як частка від ділення сумарної площі технологічного обладнання на коефіцієнт використання площі:

S_заг=8,9/0,62=14,35 м²

Площі допоміжних приміщень розраховуються згідно з нормативами базового підприємства:

1.    Площа матеріальної комори:

S_{мат.ком}=14,35×0,15=2,15 м²

2.    Площа комори готових виробів (10% верстатних площ):

S_гот=14,35×0,1=1,435 м²

3.     Площа інструментально-роздавальної комори (0,5 м² на 1 обладнання)

S_інстр=0,5×7=3,5 м²

4.     Площа контрольних та побутових приміщень (30% верстатних площ)

S_контр=14,35×0,3=4,305 м²

Загальна площа дільниці: 26 м²

План дільниці поданий в додатку №3.

1 – Фрезерний верстат 6Р11;	5 – Площа матеріальної комори;
2 – Свердлильний верстат 2Н135;	6 – Площа інструментально-роздавальної комори
3 – Свердлильний верстат 2М112;	7 - Площа комори готових виробів
4 – Свердлильний верстат 2Н125	8 – Площа контрольних та побутових приміщень

1.5. Розрахунок потреб у матеріалі

Всі матеріали для виготовлення виробу поділяються на дві основні класифікаційні групи:

1.   Основні;

2.   Допоміжні.

Таблиця №5 . Потреба в основних матеріалах

Назва	Потреба на 1шт.	Потреба на програму	Ціна за 1 кг	Загальна вартість
Чавун	7,5 кг	889897,5 кг	0,45 грн.	400453,88 грн.

Таблиця №6 . Потреба в допоміжних матеріалах

№	Назва	Потреба на 1шт.	Ціна за 1 кг	Загальна вартість
1	Ветош	50 кг	0,20 грн	10 грн
2	Масло	50 л	2 грн	100 грн
3	Охолоджувальна рідина	200 л	1 грн	200 грн
Всього				310 грн

Загальна вартість необхідних матеріалів для виготовлення запланованої кількості становить:

400453,88 + 310 = 400763,88 грн