Орг вир деталі Кронштейн середній

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..	3
РОЗДІЛ І. РОЗРАХУНОК МАЛОГО ВИРОБНИЦТВА ВИРОБУ
1.1. Вивчення технології діючого виробництва виробу………………….	6
1.2. Здійснення синхронізації технологічних операцій проектованого поточного виробництва……………………………………………...	6
1.3. Розрахунок виробничої потужності і параметрів поточної лінії на проектованому виробництві даного виробу………………………..	7
1.4. Розрахунок обладнання………………………………………………..	8
1.5. Розрахунок потреб у матеріалах………………………………………	10
1.6. Розрахунок потреб в інструменті, пристроях, устаткуванні………..	10
1.7. Розрахунок кількості робітників……………………………………...	11
1.8. Розрахунок фонду заробітної плати…………………………………..	12
РОЗДІЛ II. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ТА ЦІНИ ВИРОБУ
2.1. Калькулювання собівартості…………………………………………..	14
2.2. Визначення ціни………………………………………………………..	15
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
3.1. Розрахунок річного економічного ефекту……………………………	16
3.2. Розрахунок терміну окуповування……………………………………	16
IV. ВИСНОВКИ………………………………………………………………...	17
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………...	18
ДОДАТКИ

Вступ

Економічність, ефективність виробництва, його технічний прогрес, якість продукції багато в чому залежать від випереджаючого розвитку нового обладнання, машин апаратів, впровадження методів техніко-економічного аналізу що забезпечує економічну ефективнiсть технологiчних i конструкторських розробок. Висвiтленню цих аспектiв в процесi навчання і підготовки молодих висококваліфікованих спеціалістів допомагає курсове проектування. Воно закрiплює, поглиблює i узагальнює знання, отриманi студентами пiд час лекцiй i практичних занять.

Навчальний проект дещо вiдрiзняється вiд тих якi виконуються на виробництвi. В навчальних цiлях виконується ряд робiт, переважно розрахункового характеру, які не завжди здiйснюються у виробничих умовах. Тим не менше навчальний проект повинен, по можливостi, орiєнтуватись на методи проектування i оформлення що прийнятi на виробництвi.

Чернівецький машинобудівний завод заснований в 1945 році на базі «мостопоїзду». Значне його розширення відбулося в 60-80х роках. Завод розташований на территорії в 57га. В цехах заводу виготовляється продукція вагою до 100 тон, діаметром до 3,4 метра і довжиною до 400м. Основна продукція заводу – це колони, теплообмінні апарати, ємкості, сепаратори, скрубери, фільтри, кулькові крани, устаткування для зливу та наливу нафтопродуктів, різні технологічні блоки, товари широкого вжитку та інше.

Завод укомплектований сучасним технологічним устаткуванням. Поставляє продукцію як на внутрішній ринок, так і на експорт. Його виробнича потужність може досягати до 100000000 гривень в рік. Раніше працювало до 5000 чоловік, а тепер в зв’язку зі спадом виробництва тепер працює біля 2200 чоловік (станом на 1996 рік). На данний час ця цифра значно менша.

 Таблиця 1. Основні техніко-економічні показники підприємства на 1996р.:

Кількісні показникі			Якісні показникі
№	Назва		№	Назва
1	Виробнича потужність	90млн. грн.	1	Номенклатура і асортимент:
2	Обсяг реалізації продукції	19753тис. грн.		нафтоапаратура	27142тис. грн.
3	Вартість основних фондів	66275тис. грн.		товари широкого вжитку	1234тис. грн.
4	Вартість оборотних фондів	119265тис. грн.		Інша	1615тис. грн.
5	Чисельність працівників	2200 чол.	2	Коеф.використ. вир. потужн.	0,33%
6	Фонд заробітної плати	5016тис. грн.	3	Продуктивність праці	13632,3грн/чол
7	Обсяг незавершеного вир-ва	4698тис. грн.	4	Собівартість продукції	15900 тис. грн.
8	Прибуток	4581тис. грн.	5	Рентабельність	15%
9	Обсяг виготовлленої продукції	29991тис. грн.	6	Фондовіддача та фондоємн.	0,45 та 2,22

Структура підприємства.

Голова правління:

1)    Головний інженер – 1 заступник голови правління

a)    заступник головного інженера по технічній підготовці

i)           відділ головного конструктора

ii)          відділ головного технолога

iii)         відділ головного зварника

-     зварювальна лабораторія

iv)         відділ матеріальних нормативів

v)          центрально-заводська лабораторія

vi)         відділ інструментального господарства

-     інструментальний цех

vii)        метрологічний відділ

b)    заступник головного інженера по устаткуванню

i)           відділ головного енергетика

-     енергоцех

ii)          відділ головного механіка

-     ремонтно-механічний цех

iii)         відділ головного архітектора

-     ремонтно-будівельний цех

iv)         відділ промислової електроніки

c)    відділ автоматизованих систем управління

d)   відділ нової техніки та винахідництва

2)    Заступник голови правління по виробництву

a)    виробничо-диспетчерський відділ

i)           цех № 1

ii)          цех № 2

iii)         цех № 3

iv)         цех № 4

v)          цех № 7

vi)         шефмонтаж

3)    Заступник голови правління по маркетингу

a)    відділ маркетингу і зовнішньо-економічних зв’язків

b)    відділ збуту

4)    Заступник голови правління по економіці

a)    головний бухгалтер

i)           бухгалтерія

b)    плановий відділ

c)    відділ праці і заробітної праці

5)    Заступник голови правління по постачанню

a)    відділ постачання

b)    відділ комплектації

c)    адміністративно-господарський відділ

d)   склади

6)    Помічник голови правління по соціальним питанням

a)    житлово-комунальний відділ

b)    соціальний відділ

c)    господарські дільниці

7)    Спец. відділи

a)    відділ технічного контролю

b)    перший відділ та другий відділ

c)    відділ цивільної оборони

Економічна модель підприємства наведена в додатку №1.

Характеристика виробу:

Деталь «Кронштейн середній МПФ-4М 09.00.002» входить до складу механізму переключення ходу та прибавки в плосков’язальній машині.

Кронштейн кріпиться до корпусу машини двома болтами за допомогою отворів Æ11мм. А за допомогою отвору Æ12мм кріпиться до проміжної спрямовуючої, де базується за допомогою уступа, шириною 15мм. Крізь отвори Æ12мм проходить вал, який фіксується болтами через різьбові отвори М6. На викисі знаходиться різьбовій отвір, який служить для кріплення лінійки. Біля отвору кріпиться гелікон за допомогою різьбових отворів М4. Інші отвори служать для кріплення електропровідки.

Деталь має велике значення у виробі. Вона являється однією з опорних частин механізму. Під натиском вала і всіх елементів, які знаходяться на валу, деталь сприймає вигинаючий момент.

Кронштейн виготовляється методом лиття із сірого чавуну СЧ-15 ГОСТ 1412-85. Він не дифіцитний, має хорошу рідиннотекучість, малу усадку. Легко піддається обробці інструментами, маєє добрі антифрікційні властивості, а також має достатньо високу міцність. Всі ці властивості свідчать про вірний вибір матеріалу, з якого виготовляється деталь.

Ескіз деталі «Кронштейн середній» поданий в додатку №2.

РОЗДІЛ 1. Розрахунок масового виробництва деталі.

1.1. Визначення технології поточного виробництва виробу

На базовому підприємстві виробництво деталі «Кронштейн середній» здійснюється за допомогою наступних технологічних операцій:

1.    Фрезерування базової площини, витримав розмір 20мм;

2.    Фрезерування уступа, витримав розмір 90мм;

3.    Свердління двох отворів Æ19,8мм;

4.    Зенкерування двох отворів Æ20мм;

5.    Свердління 5-ох отворів Æ3,3мм;

6.    Нарізування різьби в 5-ох отворів М4-6Н;

7.    Свердління двох отворів Æ11мм;

Всі технологічні операції та їх тривалість зводимо в таблицю 2.

Таблиця 2.

№	НАЗВА	ТРИВАЛІСТЬ
1	Фрезерна	1,01
2	Фрезерна	0,93
3	Свердлільна	0,98
4	Зенкерувальна	1,09
5	Свердлільна	1,03
6	Нарізування різьби	1,06
7	Свердлільна	0,98

1.2. Здійснення синхронізації технологічних операцій

проектованого поточного виробництва

Під синхронізацією розуміють методи за допомогою яких досягається рівність або кратність тривалості часу операцій такту або ритму. Синхронізація може здійснюватись в 2-ох формах: грубій і точній.

Груба може здійснюватись 3-ма способами:

1.    Концентрація або диференціація операцій;

2.    Введення паралельних робочих місць;

3.    Комбінування;

Методи точної синхронізації:

1.    Зміна режимів роботи обладнання;

2.    Раціоналізація прийомів роботи;

3.    Застосування інструментів, які скоротчують основний час та спец. пристосувань, які скорочують додатковий час;

4.    Покращення організації робочих місць і інше.

Для здійснення синхронізації ми плануємо технологічну лінію в послідовності технологічних операцій та визначаємо:

-     ведуче обладнання;

-     вузькі робочі місця;

Ведучим називається виробниче обладнання, на якому виконується основна технологічна операція і яке займає найбільшу питому вагу у вартості основних фондів, що використовуються для виробництва даного виробу (втрати від недовантаження найбільш вартісного обладнання значно більші, ніж втрати від недовантаження дешевого обладнання).

В нашому випадку ведучим обладнанням є свердлильний верстат на 3-тій операції. Втрати від простою цього верстату будуть найбільши, тому доцільно за такт лінії прийняти тривалість цієї операції r = 0,98. Такт лінії визначає тривалість часу між виходом двох одиниць продукції.

Вузьким робочим місцем називається виробнича ланка, потужність якої не відповідає потужності ведучого обладнання.

Таблиця 3.

№	НАЗВА	Тривалість до синхронізації	Тривалість після синхронізації
1	Фрезерна	1,01	0,98
2	Фрезерна	0,93	0,98
3	Свердлильна	0,98	0,98
4	Зенкерувальна	1,09	0,98
5	Свердлильна	1,03	0,98
6	Нарізування різьби	1,06	0,98
7	Свердлильна	0,98	0,98

Для того, щоб оперативний час дорівнював такту лінії, проведемо точну синхронізацію:

Операція № 1: застосування пневмопристосувань дасть змогу зменшити оперативний час на 3 с;

Операція № 2: для збільшення часу на даній операції замінемо прогресивний метод закріплення деталі на менш простіший, що призведе до збільшення оперативного часу на 5 с ;

Операція № 4: на даній операції зміна режимів різання (швидкість та подача) дасть змогу скоротити оперативний час на 11 с;

Операція № 5: на цій операції замінемо прості інструменти на комбінований, що скоротить оперативний час на 5 с;

Операція № 6: зміна ручного мітчика на машинний дасть можливість більш швидкого його закріплення, що скоротить оперативний час на 8 с.

Після проведення синхронізації, оперативний час на обробку буде дорівнювати такту випуску деталі.