Навигация
Екологічні проблеми використання мінеральних ресурсів
59423
знака
0
таблиц
1
изображение
2.1.2 Екологічні проблеми використання мінеральних ресурсів
Пошкодження геологічного та всього природного середовища відбувається при пошуках корисних копалин – на стадії геологорозвідувальних робіт. Сучасні свердловини можуть досягати глибини кількох кілометрів. При бурінні таких свердловин на поверхню Землі піднімаються великі об’єми гірських порід, які захаращують і забруднюють околиці місце розташування свердловин. Залишені у вигляді відвалів ці техногенні відклади розмиваються дощовими й талими водами і забруднюють навколишню територію шкідливими для живих організмів сполуками.
При бурінні свердловин часто використовують бурові розчини, до складу яких входять водорозчинні солі, органічні речовини та різноманітні обважнювачі, які забруднюють не лише земну поверхню в місцях буріння свердловин, а й підземні водоносні та водопроникні горизонти. Атмосфера інтенсивно забруднюється у процесі бурових робіт. При бурінні глибоких свердловин кількість вихлопних отруйних газів двигунів бурових установок сягає близько 260 000 м 3 на добу.
Поверхневі розвідувальні виробки: шурфи, канави тощо активізують ерозійні процеси, стимулюють яроутворення, яке вилучає із сільськогосподарської сфери значні площі родючих земель. Крім того, в місцях проведення геологорозвідувальних робіт грунтоворослинний покрив, як правило, сильно пошкоджується транспортними засобами, забруднюється нафтопродуктами, засмічується виробничими та побутовими твердими відходами. Ці явища дуже поширені в Запорізькій області, тому що рельєф цієї місцевості є ерозійно-небезпечним.
При видобутку корисних копалин діють ті самі фактори руйнування середовища, як і при геологорозвідувальних роботах, але в значно більших масштабах. При підземному видобутку твердих корисних копалин підземні гірські виробки (штреки, штольні тощо), як правило, залишаються незабутованими (тобто незаповненими) відпрацьованою породою і над ними починається осідання земної поверхні, що захоплює великі території. Це осідання часто супроводжується заболочуванням земель, яке виводить їх частково або повністю зі сфери природокористування. Крім того, при видобутку та збагаченні твердих корисних копалин на поверхні Землі накопичуються величезні маси гірських порід, позбавлених корисних копалин, але все ще збагачених ендогенними мінералами. Ці нагромадження техногенних відкладів у вигляді териконів або відвалів вилучають із природного кругообігу значні площі, псують навколишні ландшафти, а при розмиванні дощовими й талими водами забруднюють навколишнє середовище шкідливими для живих організмів хімічними елементами. Особливо небезпечні нагромадження радіоактивних порід.
При видобутку корисних копалин відкритим способом (для Запорізької області це марганцеворудна промисловість) геологічне середовище порушується виїмками гірських порід – кар’єрами, площа яких може досягати десятків квадратних кілометрів, а глибина – сотень метрів. Щоб запобігти затопленню кар’єру, з метою пониження рівня підгрунтових вод кар’єр оточують колом гідрогеологічних свердловин, з яких безперервно викачують воду. Якщо у навколишніх товщах гірських порід містяться легкорозчинні відклади (вапняки, гіпси, ангідрити, кам’яна сіль тощо), такі відкачки сприяють розчиненню їх і утворенню глибинних карстових порожнин, які стають причиною виникнення карстових провалів на прилеглих до кар’єру територіях. [8], [9]
2.2 Водні ресурси Запорізької області
2.2.1 Поверхневі води
До водного фонду Запорізької області відносяться річки, озера, ставки, водосховища, землі водного фонду, підземні води. Водні об'єкти розподіляються на об'єкти загальнодержавного і місцевого значення.
Азовське море, Дніпро, та його притоки усіх порядків, а також річки Берда і Зелена відносяться до водних об'єктів загальнодержавного значення. Усі інші групи річок відносяться до водних об'єктів місцевого значення.
По території Запорізької області протікає 65 річок, з яких 3 середні та 62 малих річок. Загальна довжина річок складає 2867,3 км, в т.ч. в межах області — 2638,4 км. Крім того є 3151,5 км притоків та яруг. Загальна довжина всіх 978 водотоків в межах області — 5789,9 км.
Відповідно з вимогами ст.79 Водного кодексу України всі річки області класифіковані на:
середні річки (площа водозбору 2000 км2) — Гайчур, Конка і Молочна, загальною довжиною 459,0 км;
малі річки (площа водозбору менше 2000 км2) — це 62 річки загальною довжиною 2385,9 км, в т.ч. в межах області — 2179,4 км.
Живлення річок, в основному, сніго-дощове.
Річки, які протікають по території Запорізької області, як по густоті гідрографічної мережі, так і по водності, розподілені нерівномірно.
На крайньому північно-заході протікає могутнє джерело води — р. Дніпро.
До північної групи водотоків рік Придніпров'я відносяться притоки р. Вовчої (р. Гайчур, р. В. Терса), р. Конка, р. Янчекрак, р. Карачекрак, р. Білозерка та інші — всього 25 річок.
До південної групи річок Приазов'я відносяться річки Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозоватка, Джекельня, Домузла, Корсак та інші — всього 40 річок.
На півдні Запорізька область омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого у межах області більше 300 км.
Площа водного дзеркала моря без оз. Сиваш — 37800 км2. Об'єм води при середньому рівні моря — 320 км2.
Площа водозбору Азовського моря складає 586 тис.км2. На території Запорізької області є також 4 лимани: Білозерський, Утлюкський, Тубальський та Молочний. Загальна площа водного дзеркала становить 619,5 км2.
Серед лиманів статус комплексного призначення має Білозерський лиман. Він є водним об'єктом комплексного призначення. [4]
Похожие работы
... з них: у санаторіях - 74 грн.; у пансіонатах з лікуванням - 65; у санаторіях-профілакторіях - 57; у пансіонатах відпочинку – 73; на базах та інших закладах відпочинку – 40грн. Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона ...
... менше порівняно з середньою заробітною платою працівника, який повністю відпрацював місяць, у тому числі у сільському господарстві - на 9,9%, будівництві - на 8,0%, промисловості - на 6,3% [3]. 5. Стан трудового потенціалу Запорізького регіону в період Великої економічної кризи Рівень працевлаштування в Запоріжжі в 2007 році складав 64,2% (дані Міжнародної асамблеї столиць і крупних міст). ...
... -, таласо- та кінезотерапії: Бердянськ, Євпаторія, Кароліно-Бугаз, Кирилівка, Коблеве, Кремінна, Маріуполь, Одеса, Очаків, Саки, Сергіївка, Скадовськ, Слов’яногірськ тощо. Розділ 2. Функціонування санаторно-курортної закладів Закарпатської області 2.1 Загальна характеристика санаторно-курортного потенціалу Закарпаття Закарпатська область відома як один із найпрестижніших куточків для лі ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
0 комментариев