Зміст

Вступ

1. Основні фактори використання природно - ресурсного потенціалу регіону

2. Процес формування природно-ресурсного заповідного фонду Запорізького регіону

3. Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу

4. Тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону

5. Стан трудового потенціалу Запорізького регіону в період Великої економічної кризи

Висновки

Список використаної літератури

 


Вступ

Стійкий розвиток Запорізької області, якість життя й здоров'я населення можуть бути забезпечені тільки при підтримці відповідної якості навколишнього середовища.

Природа й економічний ріст регіону, а також природа та поліпшення рівня життя жителів області, не повинні бути взаємовиключними альтернативами. Необхідно сполучити економічний ріст і добробут із дбайливим відношенням до природи, використанням її ресурсів.

Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що проблема щодо використання і розвитку природно - ресурсних та трудових ресурсів України постійно знаходиться у центрі вивчення.

Об’єктом курсової роботи є природно – ресурсний комплекс та трудовий потенціал Запорізького регіону.

Предметом роботи є функціональна структура формування та використання природно - ресурсного та трудового потенціалу на території Запорізького регіону.

Мета роботи полягає у розгляненні теоретичних положень і методичних основ формування та використання природно-ресурсного середовища та трудового потенціалу Запорізького регіону.

Завдання курсової роботи:

- розглянути основні фактори використання природно-ресурсного потенціалу регіону;

- проаналізувати фактори раціонального використання природно-ресурсного потенціалу;

- розглянути тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону та його стан в період кризи.

 


1. Основні фактори використання природно-ресурсного потенціалу регіону

Запорізька область - є однією з навантажених областей по природо - ресурсного потенціалу, який обумовлений наявністю і високою концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування. Завдяки розвинутій промисловій інфраструктурі, у області є високий інвестиційний потенціал, який може бути використаний для поліпшення стану атмосферного повітря. З іншого боку, неминучим наслідком промислового розвитку області є тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2006 році стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря було викинуто близько 260,0 тис. т забруднюючих речовин. Щільність викидів на квадратний кілометр у 2006 році складає 9,6 тонн забруднюючих речовин, а обсяги викидів забруднюючих речовин на душу населення в області складають 205,9 кг.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

http://npo.vo.uz/1.docСтратегічним завданням в галузі охорони атмосферного повітря є скорочення викидів в атмосферне повітря.

Для поліпшення стану атмосферного повітря на території регіону були розроблені та затверджені «Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 рр.» та «Обласна програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», які передбачають зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами – основними забруднювачами атмосферного повітря до 2010 рр. – на 70347 т

Основною причиною забруднення атмосферного повітря міста залишається застаріла технологія й устаткування. На підприємствах м. Запоріжжя, в середньому основне технологічне обладнання знаходиться в експлуатації понад 40 років.

Для вирішення питань щодо покращення екологічної ситуації в галузі охорони атмосферного повітря необхідно удосконалення законодавчої та нормативної бази. На сьогоднішній день відсутні методики економічної доцільності визначення плати за викиди конкретної забруднюючої речовини для підприємств, галузі, регіону тощо. Внаслідок чого плата за викиди для підприємств не заохочує і значно не впливає на вирішення ними проблем очищення викидів від забруднюючих речовин. Також потребує удосконалення “Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, розроблена в 1995 р., яка на теперішній час не враховує обчислення збитків навколишньому природному середовищу внаслідок надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел, аварійних та надзвичайних ситуацій (вибухи, пожежі, згоряння хімічних речовин, надходження смороду від звалищ сміття та промислових відходів), що не стимулює природо користувачів до прийняття необхідних заходів для запобігання створення надзвичайних ситуацій.

На стан атмосферного повітря регіону впливає також невирішеність наступних технічних проблем:

- відсутність в металургійній галузі методів ефективної очистки великих обсягів забруднених газів та моніторингу з використанням автоматичних датчиків викидів забруднюючих речовин від аераційних ліхтарів основних цехів металургійних підприємств. Впровадження автоматизованих методів постійного контролю та моніторингу надасть змогу швидкого реагування органів держконтролю на випадки понаднормативного надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря цілодобово в різні пори року, а також розраховувати збитки за порушення дозволених обсягів викидів;

- відсутність ефективних методів знешкодження викидів окислів сірки та подавлення викидів окислів азоту, що негативно впливає на стан атмосферного повітря. На теперішній час проблемою є визначення на підставі інструментальних вимірів об’ємів викидів поліароматичних вуглеводнів ПАВ (в тому числі бенз/а/пирена) в викидах промислових підприємств - основних забруднювачів.

Вирішення вищезазначених проблем призведе по суттєвого покращення стану атмосферного повітря в області та забезпечить найкращі перспективи розвитку галузі.

Діючими природоохоронними програмами при умові своєчасного виконання заходів підприємствами – основними забруднювачами та не перенесення термінів їх виконання передбачається зниження викидів в атмосферне повітря до 2010 рр. – на 70347,2 т. Проте зважаючи на тенденцію останніми роками щодо збільшення темпів росту промислового виробництва, навіть при умові неперенесення термінів виконання заходів по зменшенню викидів, можна зробити висновок, що при існуючому положенні без реформування нормативно-законодавчої бази стан атмосферного повітря буде погіршуватись і надалі.

Накопичення відходів виробництва і побутових відходів

Екологічна ситуація у сфері поводження з відходами залишається в області гострою через великі обсяги їх щорічного утворення, розміщення та накопичення впродовж тривалого часу. На 54 взятих на облік сміттєзвалищах, полігонах, шламонакопичувачах, відвальних господарствах регіону, які займають площу 1061,5 га, розміщено близько 146,6 млн. т. твердих побутових та промислових відходів. На промислових, сільськогосподарських і інших підприємствах щорічно утворюється більше 5,5 млн. тонн відходів.

У містах і селищах міського типу щороку нагромаджується близько 2 млн. м3 сміття, яке розміщується в місцях видалення відходів. Особливо гостро постає проблема поводження з твердими побутовими відходами.

В області практично відсутні полігони, які б відповідали сучасним санітарним та природоохоронним вимогам. Відсутня інфраструктура по збору, сортуванню та використанню відходів, як вторинної сировини.

http://npo.vo.uz/2.docПоводження з забороненими та непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин. Актуальною проблемою для області залишається поводження з токсичними відходами, і в першу чергу - непридатними хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР). В області накопичено 1046,3 тонн непридатних ХЗЗР, які в основному зберігаються с порушенням норм екологічної безпеки, що призводить до забруднення територій та підземних водоносних горизонтів.

Руйнування берегів Азовського моря, Каховського водосховища, р. Дніпро.

Процеси руйнування узбережжя Азовського моря, розмиву піщаних кіс в останні роки набули загрозливих масштабів.

Найбільш небезпечні екологічні наслідки такої ситуації склалися в районі м. Бердянськ, берегової лінії в Бердянському районі та м. Приморськ.

У районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» та на прилеглій території східного берега Бердянської коси за останні 1-2 роки почалося інтенсивне руйнування берегової смуги в результаті різкої активізації небезпечних геологічних процесів.

У м. Приморськ на узбережжі Азовського моря розмив прибережної смуги сягнув критичного стану. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом вже розмита, при інтенсивних штормах вона може бути повністю розмита, що призведе до знищення рекреаційної оздоровчої зони в районі м. Приморськ, вимиву мулової грязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря; активізації зсувних процесів корінного плато узбережжя, на якому знаходяться оздоровчі заклади.

Періодичному підтопленню в області попадає понад 100 населених пунктів та близько 70 тис. га сільськогосподарських угідь.

Внаслідок шкідливої дії вод погіршується екологічний та санітарно-гігієнічний стан територій, зазнають руйнування інженерні споруди, будівлі, сільськогосподарські угіддя, що супроводжується значними матеріальними затратами.

Накопичення дощової води в природних пониженнях рельєфу стало причиною значного підняття рівня ґрунтових вод у регіонах області. Площа підтоплених міських територій протягом останніх двадцяти років зросла вдвічі.

У найбільш загрозливому становищі перебувають міста: Мелітополь, Бердянськ, Токмак, сільські райони: Бердянський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Запорізький, Михайлівський, Мелітопольський, Приморський, Розівський і Токмацький.

Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже 85% - 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення.

Природнокліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області. Внаслідок природних і технологічних діянь відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інші. Прогресує ерозія ґрунтів.

За 35 років (1961-1995 рр.) площа еродованих земель в області збільшилась на 25 відсотків. Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже 85% - 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення.

В даний час понад 35% сільгоспугідь перебуває під впливом водної ерозії, а 90% руйнується вітрами. Суттєво зменшився вміст гумусу у ґрунті, спостерігається ущільнення орного шару, збільшуються площі засолених, осолоділих і підтоплених земель.



Информация о работе «Формування та використання природно-ресурсного та трудового потенціалу Запорізького регіону»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 32820
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
664560
27
18

... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується ме­тодика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...

Скачать
75640
3
3

... ї діяльності з урахуванням особливостей конкретних ринків, змін ринкової кон’юнктури, стрибків у науково-технічному розвитку та загального зростання експортного потенціалу регіону. Розділ 2. Передумови та фактори становлення експортного потенціалу України 2.1 Економіко-географічне положення Економіко-географічне положення України досить вигідне для активної участі у міжнародному територі ...

Скачать
320068
56
1

... не тільки до зниження ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, а й загрожує повною ліквідацією галузі садівництва у Запорізькій області. 2.2 Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції В умовах реформування аграрного сектора економіки й розвитку багатоукладності розв‘язання проблеми ефективного виробництва плодово-ягідної продукції зумовлює необхідність визначення напрямів ...

Скачать
286797
15
11

... з них: у санаторіях - 74 грн.; у пансіонатах з лікуванням - 65; у санаторіях-профілакторіях - 57; у пансіонатах відпочинку – 73; на базах та інших закладах відпочинку – 40грн. Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона ...

0 комментариев


Наверх