Сорти рослин й породи тварин як об’єкти інтелектуальної власності

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет міжнародної економіки

Кафедри адміністративного і кримінального права

Реферат

на тему:

Сорти рослин й породи тварин як об’єкт приватної інтелектуальної власності

Виконала: ст. гр. ВВ-10м-1

Петрушевська А.А.

Перевірив: старший викладач

Левенець Ю.А.

Дніпропетровськ 2011

 

Зміст

Вступ

1. Законодавча база

2. Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

4. Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

5. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом

6. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

7. Порядок набуття прав на сорт рослин

8. Державна реєстрація прав на сорт

9. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони прав на сорти

10. Захист прав на сорт

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

 

Важливим напрямом розвитку економіки, зокрема в аграрному секторі, є селекційні дослідження, які є об'єктами інтелектуальної власності, продуктом творчої діяльності людини. Селекція — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин.

Правова охорона селекційних досягнень, окрім ЦК України здійснюється: Міжнародною конвенцією про охорону селекційних досягнень (1961), Законами України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про племінну справу у тваринництві" та ін.

Відносини, що виникають у зв'язку з виведенням, використанням, захистом, відчуженням нових сортів рослин і нових тварин (селекційні досягнення) регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 березня 1993 р., Законом України "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р. Вказані нормативно-правові акти визначають поняття "сорт", "порода", "племінне тваринництво" та ін., пов'язані з правовою охороною сортів рослин і нових порід тварин.

Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є: сорт рослин і порода тварин.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення та використання сорту рослин і порід тварин, може бути будь-яка фізична і юридична особа.

 

1. Законодавча база

Усі відносини, що виникають у зв'язку з виведенням, використанням, захистом, відчуженням нових сортів рослин і нових тварин (селекційні досягнення) регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 березня 1993 р., Законом України "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р, "Про насіння і садивний матеріал" від 15 грудня 2009 року, "Про приєднання України до Міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин" від 2 грудня 1961 року [9].

Вказані нормативно-правові акти визначають поняття "сорт", "порода", "племінне тваринництво" та ін., пов'язані з правовою охороною сортів рослин і нових порід тварин.

Що стосовно міжнародного регулювання то треба відмітити Міжнародний Союз з охорони нових сортів рослин, що заснований Міжнародною конвенцією з охорони нових сортів рослин ("Конвенція УПОВ"), яка була підписана в Парижі у 1961 році. Мета Конвенції УПОВ полягає у забезпеченні визнання державами-членами Союзу досягнень селекціонерів, що займаються створенням нових сортів рослин шляхом надання на них виключного права власності на основі ряду однорідних і чітко обговорених принципів. Для отримання охорони новий сорт повинен бути: відмінним від існуючих загальновідомих сортів, достатньо однорідним, стабільним і новим у тому розумінні, що він не повинен бути предметом комерційного збуту до певних дат, встановлених шляхом посилання на дату подання заявки на надання охорони.

Також з міжнародних документів, регулюючих права інтелектуальної власності стосовно нових сортів рослин й пород тварин, то треба зазначити Регламент Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на сорти рослин у Спільноті, Директиву Ради 2002/53/ЄС від 13 червня 2002 року про загальний каталог сортів сільськогосподарських культур та міжнародну Конвенцію з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р.,що переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р [8].

2. Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

Так, селекційним досягненням у рослинництві визнається сорт, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин. Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи .

Об'єктом права на сорт є і селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є: новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту); вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим); однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками); стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження) [1].

Сортом рослин, як об’єктом права інтелектуальної власності, відповідно до ст.1 Закону України „Про охорону прав на сорти рослин”, визнається окрема група рослин. в рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умовам надання правової охорони, може бути визначена ступенем прояву ознак, може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак, може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення у незмінному вигляді цілих рослин сорту. Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є: клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція. Визначення терміну "порода тварини" як об'єкта права інтелектуальної власності в національному законодавстві поки ще не вироблено.

Сортові рослин присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сорту включає його родове чи видове позначення і власну назву. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр.

Авторство на сорт рослин, тобто немайнові права автора (селекціонера), підтверджуються свідоцтвом, а майнові права особи, яка ними володіє, – патентом.

Закон України „Про племінну справу у тваринництві”, що регулює відносини у сфері захисту прав на такий об’єкт права інтелектуальної власності, як порода тварин, не містить визначення цього поняття. Натомість ст.1 цього Закону містить визначення поняття селекційного досягнення як створеної в результаті цілеспрямованої творчої діяльності групи племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні ознаки і стійко передає їх нащадкам [9]. Таким чином, породу тварин можна розглядати як найбільш значущий різновид об’єктів права інтелектуальної власності (племінні (генетичні) ресурси) у племінній справі.

3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення та використання сорту рослин і порід тварин, може бути будь-яка фізична і юридична особа. Автором селекційного досягнення визнається особа, творчою працею якої створено цей сорт чи породу. Автор селекційного досягнення має право визначати його назву, яка має відповідати встановленим законом щодо селекційних досягнень вимогам і підлягає схваленню державним органом, що відає випробуванням та охороною селекційних досягнень.

Іншими особами, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин за договором чи законом можуть бути володілець патенту, власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, ліцензіат, спадкоємець або інший правонаступник, суб'єкти, яким надається право на вільне використання сорту рослин, тощо. Відповідно до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" володілець патенту - це особа, якій належить впродовж визначеного цим Законом строку і засвідчені патентом майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин. Володілець патенту має право заповісти свої майнові права на сорт у спадщину [1].

Ще одним суб'єктом прав інтелектуальної власності є попередній користувач. Попередній користувач — це особа, яка має право на безоплатне користування сортом рослини чи породою тварини, завдяки тому що використовувала ці об'єкти або зробила ефективну підготовку для їх використання до дати подання заявки власником патенту.

Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту - це особа, якій належить впродовж визначеного згаданим Законом строку і засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин. Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.

На рівні з громадянами України мають права іноземні громадяни та особи без громадянства. Якщо ці особи мають постійне місце проживання поза межами України, то вони реалізують свої права через патентних повірених. Якщо селекціонерів декілька, то всі вони мають право на одержання патенту. Вони можуть здійснювати свої права на сорт рослин, породу тварин спільно — на підставі угоди між ними.

Суб'єктом інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може стати також Фонд винахідників України, якщо автор селекційного досягнення назвав у заявці фонд особою, якій він передає право на одержання патенту [7]. Патентоволодільцеві на селекційне досягнення належить виключне право на використання цього досягнення в межах, встановлених законом про інтелектуальну власність на сорт рослин, породу тварин.

Автор інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, який не є патентоволодільцем, має протягом строку чинності патенту (30 років, а щодо дерев та винограду - 35 років) право на одержання винагороди від патентоволодільця за використання селекційного досягнення. Розмір та умови виплати винагороди авторові визначаються договором, що укладається між ним і патентоволодільцем. Розмір винагороди не повинен становити менше ніж 2 % від сум щорічних надходжень, які одержує патентоволоділець за використання селекційного досягнення, включаючи надходження від продажу ліцензій. Винагорода виплачується авторові протягом шести місяців після закінчення кожного року, в якому використовувалося селекційне досягнення, якщо договором не передбачено інше.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються і діють безстроково. Автор сорту має право за своєю вимогою одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту і включати до назви своє ім'я. Автори сорту, який є результатом їх спільної творчої праці, мають однакові права, якщо інше не передбачено письмовим договором між ними.

Відповідно до норм чинного законодавства, особа, визнана автором сорту, має право:

а) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство;

б) вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту і не зазначати його у публікаціях;

в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо [4; с. 44].

Цей перелік особистих немайнових прав автора не є вичерпним. Привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин і тягне за собою юридичну відповідальність.