Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Державна митна служба України

Академія митної служби України

Кафедра адміністративного та митного права


КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Митне право

на тему:

Суб’єкти провадження в справах про порушення митних правил

Дніпропетровськ

2008 р.


План

правове порушення митне правило

Вступ

1.  Правовий статус учасників провадження в справах про порушення митних правил

1.1 Особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил

1.1.1 Фізичні особи

1.1.2 Посадові особи підприємств

1.2 Представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил

1.3 Участь захисника у розгляді справи про порушення митних правил

1.4 Права та обов’язки експерта у випадку його призначення

1.5 Свідки, поняті та перекладач як учасники провадження в справах про порушення митних правил

Висновки до розділу

2.  Посадові особи митних органів, які здійснюють провадження у справах про порушення митних правил

2.1 Визначення посадових осіб митних органів, які здійснюють провадження у справах про порушення митних правил

2.2 Особливості реалізації прав і виконання обов’язків посадовими особами митних органів, що здійснюють діяльність з протидії митним правопорушенням

Висновки до розділу

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

У світлі сучасних державотворчих та правотворчих процесів в Україні важливої актуальності набувають питання нормативного закріплення правового статусу учасників митно-правових відносин, в тому числі, й при здійсненні провадження у справах про порушення митних правил. Приймаючи до уваги важливість нормативного закріплення і подальшої реалізації прав та обов’язків суб’єктів провадження у справах про порушення митних правил, я вважаю за необхідне дослідити ці питання, висвітлити наявні недоліки законодавства та запропонувати можливі шляхи їх усунення. Проблема прав, обов’язків та відповідальності осіб завжди була актуальною, і, незважаючи на постійні зміни законодавства, не завжди вдало вирішувалася. У порівнянні з попередньою редакцією МК України, чинний кодекс зробив крок уперед на шляху до покращення якості правового регулювання процесуального статусу суб'єктів провадження. Але в проекті Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України» зміна положень що регламентують статус суб’єктів провадження у справах про порушення митних правил не передбачена.

Перш ніж підійти до питання аналізу нормативного закріплення процесуального статусу суб'єктів провадження в справах про порушення митних правил, необхідно зазначити, що одностайність поглядів адміністративістів щодо осіб, які приймають участь у провадженні в справах про адміністративні правопорушення відсутня. В контексті даної роботи я використала загальновизнану класифікацію суб'єктів провадження, відповідно до якої у провадженні в справах про порушення митних правил пропонується виокремлювати:

- лідируючих суб'єктів - державні органи та їх посадових осіб, які мають державно-владні повноваження і уповноважені на прийняття рішень у справі;

- учасників провадження - осіб, які не мають владних повноважень, мають різний ступінь зацікавленості у справі, та зобов'язані сприяти провадженню в силу свого службового чи громадського обов'язку.

Метою даної роботи, як вже зазначалося, є аналіз статей Митного кодексу України, які визначають процесуальний статус суб'єктів провадження у справах про порушення митних правил, що надає можливість виявити прогалини у його правовій регламентації та сформулювати пропозиції щодо їх подолання. При написанні даної роботи я поставила завдання дослідити правовий статус осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, їх представників, захисників, свідків, перекладачів, експертів, понятих як учасників провадження та посадових осіб митних органів, які уповноважені на складання протоколів у справах про порушення митних правил і які здійснюють провадження у справах про порушення митних правил.

В адміністративно-процесуальній науці до проблем провадження в справах про адміністративні правопорушення (а митні правопорушення є різновидом адміністративних) звертались Д.М. Барах, А.П. Клюшніченко, В.Д. Сорокін, Н.Г. Саліщева. Питання процесуального статусу суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил розглядали Д.В. Приймаченко, А.В. Дусик та інші дослідники.

При написанні даної роботи я використовувала такі наукові методи як аналіз та порівняння. Зокрема я порівнювала досліджувані норми чинного Митного кодексу з відповідними положеннями попередньої редакції та положеннями проекту нової редакції.


1. Правовий статус учасників провадження в справах про порушення митних правил

 

1.1  Особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил

 

1.1.1  Фізичні особи

Згідно ст. 320 Митного кодексу суб’єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств.

Під поняттям «громадяни», згідно п. 4. ст. 1 Митного Кодексу розуміються фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства. Громадянин – загальний суб'єкт адміністративної відповідальності, найпоширеніший порушником-учасником провадження. Маємо на увазі не громадянина взагалі, а громадянина як особу, яку звинувачують у порушенні митних правил і яка в зв'язку з цим бере участь у провадженні у справі про порушення митних правил. Він під час адміністративно-процесуальної діяльності реалізує елементи свого процесуального статусу з метою досягнути конкретного результату, який здебільшого ототожнюється з вирішенням справи на його користь.

Іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають притягненню до відповідальності за порушення митних правил на тих же підставах, що й громадяни України.

Питання про відповідальність за порушення митних правил, учинені на території України іноземцями, які згідно із чинними законами й міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

Згідно з матеріальними нормами МК відповідальність за порушення митних правил настає від 16 років. Попри це, норми КУпАП встановлюють деякі відмінності щодо притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітніх — осіб віком від 16 до 18 років; зазначають, що повна процесуальна дієздатність настає після того, як особі виповнилося 18 років. Процесуальний статус неповнолітніх має такі характерні ознаки:

1)справи про порушення митних правил із боку неповнолітніх розглядають виключно суди незалежно від того, яке правопорушення було скоєно;

2)у таких справах може бути застосований специфічний вид постанов — про застосування заходів впливу, які за своєю природою не є адміністративними стягненнями і мають здебільшого виховний характер;

3)інтереси неповнолітніх на всіх стадіях справи можуть захищати їхні законні представники — батьки або піклувальники. Цих осіб допускають до участі у справі на підставі документів, що засвідчують їхнє батьківство або факт встановлення піклування.

Адміністративно-процесуальні права складають значну частину статусу громадянина як учасника провадження про порушення митних правил. Це нормативно закріплений вид та міра можливої поведінки в процесі. Це, зокрема:

- право давати пояснення та висловлювати зауваження щодо змісту протоколу про правопорушення;

- право ознайомитися з протоколом, яке є гарантом ознайомлення громадянина зі звинуваченням, яке йому пред'являють, а також право доповнити протокол інформацією, яка відсутня (із різних причин);

- право відмовитися підписувати протокол;

- право письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу;

- право на представника чи адвоката;

- право давати пояснення, заяви та клопотання рідною мовою, а також право на послуги перекладача;

- право отримати примірник адміністративного протоколу. Протокол можна вручити особисто (під розписку) або надіслати поштою;

- право вимагати дозволу на особистий огляд та дотримання всіх вимог щодо процедури такого огляду;

- право на сповіщення про час та місце розгляду справи;

- право на участь у розгляді справи;

- право на оскарження постанови у справі;

- ціла низка прав, пов'язаних із розглядом справи, які згруповані у ст.366 МК «Права осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил», однак із тексту цієї статті випливає, що йдеться суто про права, які реалізуються на другій стадії провадження і які пов'язані з розглядом справи компетентним митним органом або судом. Зокрема в цій статті зазначено, що громадянин має право ознайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутнім під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватись іншими правами, наданими йому законом. [7; c.38]

Згідно зі своєю назвою ст. 366 МК України, вона повинна визначати процесуальні права особи, яка притягається до відповідальності й гарантії забезпечення її прав та законних інтересів. Проте зміст статті свідчить, що в ній йдеться виключно про права, які можуть бути реалізовані лише на одній стадії провадження в справах про порушення митних правил - стадії розгляду справи. Крім того викликає подив відсутність серед прав даного учасника провадження можливості при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, або права виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою здійснюється провадження. Безумовно відсутність цих гарантованих Конституцією України прав у статті можна пояснити наявністю наступного формулювання: «особи, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи у митному органі або суді мають право... також користуватись іншими правами, наданими їм законом». Проте відсутність прямої вказівки на наявність прав, які мають суттєве значення для захисту законних інтересів даної особи, є незрозумілою.

Правові можливості, якими наділені особи, які притягаються до відповідальності, крім згадуваної статті передбачені й іншими статтями кодексу. З метою більш чіткого та повного встановлення правового статусу цього учасника провадження в ст. 366 МК України було б доцільно сформулювати принаймні основні процесуальні права, якими особа змогла б користуватись на усіх стадіях провадження в справах про порушення митних правил.

Адміністративно-процесуальні обов'язки й адміністративно-процесуальні права є основою процесуального статусу громадянина. Ці обов'язки — нормативно закріплені види необхідної поведінки, яку держава має право вимагати від громадянина для законного й об'єктивного здійснення провадження. Правові норми, що встановлюють обов'язки громадянина у провадженні у справах про порушення митних правил, у МК розсіяні по різних статтях і главах. Серед основних обов'язків слід назвати:

-обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами. Щоправда, цей обов'язок встановлює стаття, де йдеться переважно про права, пов'язані з розглядом і вирішенням справи, але, на мій погляд, доцільно встановити, що цей обов'язок має стосуватися всіх адміністративно-процесуальних прав, які виникають на будь-якій стадії провадження;

-обов'язок не пізніше як через 5 днів подати документи, які потребує митний орган, і які необхідні для розгляду справи;

-обов'язок подати зразки підпису, листи, а також проби та зразки товарів, необхідних для проведення експертизи;

- обов'язок виконати постанову у справі;

- обов'язок відшкодувати витрати у справі, якщо громадянина визнали винним. [7; c.39]

 


Информация о работе «Суб’єкти провадження в справах про порушення митних правил»
Раздел: Таможенная система
Количество знаков с пробелами: 71402
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
193646
2
0

... не властивий власний особистий інтерес у результатах вирішення справи про адміністративне правопорушення, отже, з даною групою учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення експерт також перебуває у горизонтальних зв’язках. Підсумовуючи викладене, спираючись на проаналізовані погляди, думки та концепції, вироблені адміністративно-правовою наукою щодо критеріїв класифікації ...

Скачать
404135
1
0

... їни та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт фінансових правовідносин   Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад: ·  затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно- ...

Скачать
44298
0
0

... експертизи починається від моменту виникнення необхідності застосовувати спеціальні знання під час здійснення митного контролю, тому у ст. 382 МК "Одержання проб та зразків для проведення експертизи" зазначено, що посадова особа митного органу має право брати проби та зразки товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Проби та зразки товарів беруть у мінімальній кількості, що забезпечує можлив ...

Скачать
242448
6
24

... ів і зборів. Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці 3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в ...

0 комментариев


Наверх