Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


4. Запровадження електронного декларування в Україні

Загалом електронна форма декларування товарів хоча і передбачалася Положенням про вантажну митну декларацію (постанова Кабміну №574), проте досі в Україні не застосовувалась, позаяк не існувало законодавчих підстав для застосування електронного документообігу, однак, із прийняттям законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис» такі підстави були створені. Починаючи з 14 грудня минулого року, Держмитслужба, нарешті, ініціювала проведення експерименту з використання електронної форми декларування, головною метою якого є відпрацювання на практиці процедури митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів за допомогою ЕВМД, проаналізувати реалії існуючої практики та доопрацювати знайдені суперечності. Скажімо, досвід наших сусідів засвідчив кілька проблемних моментів при запровадженні електронного декларування. Передусім, це несумісність програмного забезпечення декларантів та митних органів, недосконалість системи обміну інформацією між декларантами та митними органами, а також обмеженість пропускної спроможності комп'ютерних мереж. [7]

Експеримент з електронного декларування запроваджувався, починаючи з дня набрання чинності наказом (через п'ять днів після його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №46 за 2004 р.). Місцем проведення експерименту було визначено Північну, Київську, Дніпровську, Західну, Подільську, Чорноморську, Кримську, Донбаську, Східну регіональні та Бориспільську і Севастопольську митниці. А, як наголошувалося, з 14 грудня 2004 р. набуло чинності розпорядження Держмитслужби, відповідно до якого компанії можуть надавати митну декларацію в електронному вигляді. Власне до реалізації експерименту щодо електронного декларування приступили ще 14 вересня минулого року, однак, належним чином вдалося підготувати лише дев'ять регіональних митниць.

В ЗУ «Про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису» явно відображена мета та результати впровадження електронного декларування, зокрема можна навести таку положення:

Основними завданнями Програми є:

·  удосконалення нормативно-правової бази у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, електронного документообігу та архівного зберігання електронних документів;

·  створення організаційно-технічних умов для впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

·  стимулювання державою підприємств, установ та організацій, які впроваджують електронний документообіг з використанням електронного цифрового підпису;

·  популяризація знань про електронний документообіг та електронний цифровий підпис серед державних службовців, працівників суб’єктів господарювання та населення.

Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямами:

·  розроблення нормативних документів для впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису;

·  проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з підготовки стандартів та технічних документів у сфері послуг електронного цифрового підпису, електронного документообігу та архівного зберігання електронних документів;

·  впровадження в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису.

·  Виконання Програми дасть змогу:

·  підвищити оперативність та ефективність роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посилити їх взаємодію з юридичними і фізичними особами;

·  забезпечити відкритість і гласність у прийнятті рішень;

·  скоротити час, необхідний для реалізації громадянами України своїх конституційних прав і обов’язків;

·  сприяти підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної економіки;

·  спростити процедуру укладення договорів, сертифікації товарів, ліцензування, сплати податків, здійснення експортно-імпортних, митних і транспортних операцій;

·  удосконалити технологію роботи з документами. [1, розділ 2,4]

Сьогодні важко переоцінити, наскільки важливою для держави та її громадян є ефективна організація роботи митної системи. І слід віддати належне митникам, з кожним роком вони працюють результативніше, а нарікань на їхню роботу стає дедалі менше. За останні роки більш як удвічі зросли обсяги перерахувань до держбюджету, при цьому чисельність українських митників не змінилася, а митні процедури з року в рік спрощуються та дедалі більше відповідають євростандартам. Звичайно, це є досить позитивним моментом, але і певні проблеми такої «європеїзації» все ж таки коли-не-коли, а виникають. Так, із 21 грудня 2004 р. Набули чинності зміни до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відтепер подання при імпорті вантажно-митної декларації (далі – ВМД) країни експорту є обов’язковим для підтвердження митної вартості. Тобто, на думку експертів, це фактично означає, що через завеликі податки українська митниця не довіряє українським імпортерам. У принципі ще постановою Кабміну від 3 листопада 2004 р. №1480 «Про внесення змін до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України», ВМД країни відправлення віднесена до документів, які в обов’язковому порядку подаються декларантом до митниці для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів (п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України), тоді як раніше подання експортної ВМД здійснювалось б в як додатковий документ та лише на вимогу митниці, якщо обов’язкових документів було недостатньо для визначення митної вартості (п. 15 Порядку). Цей документ подається митниці та зазначається у гр. 44 ВМД під кодом «0023».

Важливим для українських експортерів та імпортерів є і те, що подається саме первинна експортна декларація («у разі ввезення на митну територію України товарів, які в країні відправлення не були поміщені в митні режими, що не передбачають сплату податків»), тобто якщо імпортний товар на шляху в Україну розміщувався на митних ліцензійних складах, вільних економічних зонах та інших територіях з особливим митним режимом, який не вимагає сплати податків при ввезенні, ВМД на вивезення товарів із цих територій не можуть бути використанні для підтвердження митної вартості.

Зрозуміло, що все це необхідно митникам для запобігання напівлегальним схемам заниження митної вартості, коли товар вивозився з країни експорту (оформлюється первинна експортна ВМД) на митні ліцензійні склади в країни суміжні з Україною (оформлюється ВМД імпорт на склад без сплати податків), після чого на цих складах відбувався їх фіктивний перепродаж (як правило, із заниженням вартості), а вже на підставі нового договору та нових інвойсів товар з цього складу експортувався в Україну (оформлюється або експортна ВМД зі складу або транзитна ВМД залежно від країни). Тепер для підтвердження митної вартості в Україні приймається лише первинна експортна ВМД, а не експортна ВМД зі складу або транзитна ВМД. Однак зрозуміло і те, що даний порядок недосконалий. На сьогодні більшість економічно розвинених країн використовують електронні форми декларування, практично без оформлення паперових примірників ВМД. Зараз у повному обсязі така форма митного оформлення реалізована в США, Канаді та Ізраїлі. З 1 липня ц.р. декларування товарів у країнах ЄС також здійснюватиметься винятково в електронному вигляді. Відтак, виникнуть значні проблеми з отриманням у цих країнах паперових примірників ВМД, які вимагає лише українська митниця.

Що робити у випадку, коли нема або неможливо отримати паперовий примірник експортної ВМД? Згідно з листом Держмитслужби від 23 грудня 2004 р. №25/4–14–36/15098-ЕП, у разі відсутності ВМД країни відправлення декларант подає лист, в якому зазначаються причини неможливості її подання. Проте які це матиме наслідки? Точно відповісти на це запитання наразі не може ніхто. Відтепер митниця має право (за відсутності експортної ВМД) відмовити приймати той чи інший метод митної оцінки товарів (визначений ст. ст. 266–273 Митного кодексу України), який обраний декларантом. Тобто, наприклад, декларант визначив митну вартість шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), відповідно до ст. 267 Митного кодексу України, простіше: за наявними комерційними та товаросупровідним документами (найбільш популярний та простий метод). На підставі п. 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, митниця (за відсутності експортної ВМД) має право не погодитись з декларантом і визначити митну вартість самостійно на підставі методів за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) або за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3), тобто на підставі цінової інформації Держмитслужби, що на практиці завжди обертається збільшенням митної вартості та, відповідно, суми платежів належних до сплати.

Розв‘язати такі проблемні питання почасти не можна жодним іншим методом як шляхом спроб та помилок, що і призводить до появи певних експериментів, одним із яких і є запровадження електронної форми декларування, яка, до речі, повинна заповнити прогалини у взаємодіях нашої митниці із закордонними.


Информация о работе «Перспективи впровадження, технологія застосування процедури електронного декларування у Держмитслужбі України»
Раздел: Таможенная система
Количество знаков с пробелами: 31269
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
173010
35
2

... надати можливість отримувати від митних органів попередні рішення про класифікацію товарів. Також під час написання дипломної роботи проведено розрахунок ефективності проекту автоматизації митного оформлення товарів на ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі". Розхрахунки свідчать, що в результаті впровадження даного проекту у ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" підвищується запас фінансової стійкості ...

Скачать
177119
10
34

... України з питань митної справи у контексті приєднання до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур забезпечить проведення єдиної державної політики, спрямованої на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, розширення зовнішньоторговельних зв'язків та інтеграції української економіки у світову, модернізацію, поліпшить митне адміністрування, а також впровадить в діяльність ...

Скачать
216023
22
4

... ій - 21-30, кальцій - 5-10. У складі какеовели цих еле­ментів в середньому в 3,2 разе більше. [2] 1.3. Законодавча база, що регламентує порядок митного оформлення какао-бобів та продуктів їх переробки при переміщенні через митний кордон України Україна не має власних ресурсів для покриття потреби в какао-бобах та продуктів їх переробки, тому змушена імпортувати їх. Дєяка частина імпорту ...

Скачать
211923
2
11

... вагою підприємств – декларантів в відповідному регіоні, але в першій п’ятірці перерозподіл йде між одними й тими ж основними митницями України. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ В СВІТОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ ТОРГІВЛІ   3.1 Перспектива митних режимів контролю при вступі України в СОТ Сьогодні набуття членства у Світовій організації ...

0 комментариев


Наверх