Проблеми та перспективи розвитку світового ринку риби та рибопродуктів в сучасних умовах

3.1 Проблеми та перспективи розвитку світового ринку риби та рибопродуктів в сучасних умовах

 

Риба та рибопродукти є одним з найважливіших для світової торгівлі товарів. Вартісний обсяг торгівлі постійно зростає. Таким чином, майже 40% від загального обсягу світового виробництва рибопродуктів надходить в міжнародну торгівлю.

Загалом, традиційні бар'єри на шляху торгівлі, такі як тарифи та кількісні обмеження, були значно скорочені в рамках ГАТТ. У середньому тарифи для риби були скорочені до 4,5 відсотків для розвинених і менш ніж 20 відсотків для країн, що розвиваються [10,c.150].

Серед основних країн-імпортерів, США застосовує найнижчі тарифи, а Китай і ЄС мають тарифи в середньому близько 10 відсотків. Ці два регіони також демонструють пікові тарифи.

Тарифи ЄС на перероблені продукти, здатні конкурувати з внутрішньою продукцією ЄС, є високими, наприклад, тарифний пік на обробленого тунця складає 24 відсотки, 20 відсотків на креветку і 12 відсотків на консервовані сардини. Іншою важливою характеристикою структури тарифів ЄС є широкий спектр тарифів, що застосовуються в залежності від країни походження на основі різних пільгових режимів, які застосовуються до різних торговельних блоків.

Лише біля 5 відсотків імпорту тарифікується як «найбільш сприятлива нація». 45 відсотків імпорту відбувається згідно з угодами про вільну торгівлю. Крім того, ЄС має прозору структуру, оскільки він застосовує тарифи як адвалерні мита. У свою чергу, структура тарифів на ринках, що формуються або розвиваються, може створювати проблеми для експортерів з ЄС. Дуже високі або незв'язані тарифи застосовуються Індією і Бразилією.

Очікується, що зниження тарифів буде мати лише помірні економічні наслідки, з огляду на відносно низький рівень тарифів у даний час. Разом з тим, зниження тарифів може завдати серйозного удару певним секторам всередині і за межами ЄС там, де існують тарифні піки.

Зі зменшенням традиційних бар'єрів в торгівлі, значення нетарифних бар'єрів виросло. Великі розвинені імпортуючі країни, включаючи ЄС, створили мережу суворих норм і правил у сфері охорони здоров'я та навколишнього природного середовища (наприклад, захист зникаючих видів). Наприклад, кількість повідомлень СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів до рибної продукції подвоїлась з 2000 року.

ЄС, як правило, розглядається як лідер у розробці стандартів безпеки харчових продуктів і, відповідно, користується істотним впливом на експортні галузі в країнах, що розвиваються [10,c.156].

Зі вступом Китаю в 2001 році до СОТ, усі країни-лідери у галузі рибного господарства стали членами СОТ, за винятком Росії, яка перебуває в процесі переговорів про членство. У поточному раунді переговорів у Давосі, рибне господарство розглядається на п'яти різних рівнях:

1. доступ на ринки несільськогосподарських товарів (NAMA);

2. угода про субсидії та компенсаційні заходи (ASCM);

3. торгівля та навколишнє середовище, зокрема в тому, що стосується багатосторонніх природоохоронних угод (MEA);

4. угода про антидемпінг (ADA) і

5. генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС).

Крім того, прецедентне право СОТ має деякий вплив на торгівлю рибопродуктами. Згідно з нинішнім проектом модальностей NAMA до тарифів на рибу та рибні продукти буде застосовуватись так звана "Швейцарська формула" з окремими коефіцієнтами для розвинених країн та для тих, що розвиваються. Було вирішено, що країни, що розвиваються, будуть мати право вибору певної гнучкості. Поточна версія проекту фіксує коефіцієнт «вісім» для розвинених країн і 20, 22 і 25, відповідно, для країн, що розвиваються. Для Європейського союзу це буде означати максимальний тариф у вісім відсотків, в результаті чого середній тариф, вірогідно, може скласти менше трьох відсотків.

На даний час не існує жодних спеціальних положень СОТ стосовно субсидій у рибному господарстві. Ці субсидії регулюються лише загальними правилами, викладеними в Угоді СОТ про субсидії та компенсаційні заходи (ASCM). Але створюються всі умови для надання субсидій тим країнам,які цього потребують, дані висновки можуть бути зроблені спеціальними комісіями СОТ або ООН [11,c.124].

3.2 Проблеми та перспективи залучення України до світового ринку риби та рибопродуктів

 

Ситуація, яка склалася в рибній галузі за останні п’ятнадцять років, призвела до зменшення вилову риби й морепродуктів у чотири рази. Кількість робочих місць скоротилась удвічі, зріс імпорт риби та інше. Тому з метою підвищення ефективності функціонування галузі Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1523 утворено Державний комітет рибного господарства України. Слід зазначити, що погіршення показників діяльності рибогосподарської галузі у 2007 році відбувалося на основі її реструктуризації протягом останніх семи років. Наслідки цих дій відчутні ще й нині, що зумовлює потребу внесення змін до багатьох нормативно-правових актів стосовно ліцензійних умов, безпеки мореплавства, підтримки виробника та ін. Крім того, окремі центральні органи виконавчої влади, внаслідок бажання розширити сфери власного впливу, здійснюють систематичні спроби проведення перерозподілу державних повноважень і функцій Державного комітету рибного господарства України [11,c.132]. Основні вимоги, на які звертають увагу комісії з ЄС і представники СОТ, – це відсутність чіткої розмежованості щодо відповідальності й узгодженості дій між Міністерством охорони здоров’я України, Державним департаментом ветеринарної медицини та Держспоживстандартом України. При цьому, треба зазначити, що Держкомрибгосп, як орган державної влади в галузі рибного господарства не має повноважень щодо відповідальності за якість харчових рибних продуктів, постачання, переробки та участі інспекторів у роботі на продовольчих ринках України. Будь-які дії, що перешкоджають функціонуванню цілісного комплексу промислового рибальства, неодмінно призводять до негативних наслідків.

Протягом 2007 року, відповідно до плану роботи й затверджених заходів, здійснювались функції державного управління й контролю в межах компетенції. За період реорганізації в рибній галузі вже є можливість оцінити ефективність ужитих заходів та реформ за даний період часу. Звертає на себе увагу те, що протягом останніх років вилов риби й видобуток морепродуктів в Україні весь час зменшується на 5–10%. Але в цілому вилов риби з різних причин ще не досяг планових показників. Згідно прогнозів експертів передбачається вирішення цієї проблеми. Неабияку роль у зниженні ефективності господарської діяльності українського океанічного флоту відіграє висока вартість пального (наші судна є морально застарілими й витрачають занадто багато пального порівняно з сучасним поколінням океанічних суден). У результаті обсяги вилучення антарктичного криля зменшилися порівняно з минулим роком майже вдвічі, хоча ресурс і діяльність України в Комісії із збереження морських живих ресурсів Антарктики дає змогу збільшити обсяг вилучення криля щонайменше втричі, в свою чергу це збільшило б частку нашої держави у світовому рибному господарстві і підвищило б прибутки у цій галузі [11,c.134]. Специфічними особливостями рибної галузі є сезонний характер промислу й те, що основна чистина (майже три чверті) риби й морепродуктів добувається в межах виключних (морських) економічних зон іноземних країн та у відкритій частині Світового океану і лише 25 відсотків – у морській економічній зоні та внутрішніх водоймах України, включно з товарним рибництвом. У 2007 році безпосередньо рибним промислом у водах за межами юрисдикції України було зайнято лише 8–13 суден з 39; решта простоювала в очікуванні ремонту, екіпірування тощо. Прибережний риболовний флот, який веде промисел в Азово-Чорноморській зоні, складається зі 156 суден, які аналогічно океанським потребують істотного поліпшення технічного й технологічного оснащення з урахуванням світового досвіду й досягнень у цій сфері. Моральна застарілість українського видобувного флоту, зокрема Азово-Чорноморського басейну, призводить до зростання собівартості сировини, що вилучається, та робить її неконкурентноздатною порівняно з аналогічною сировиною інших постачальників (зокрема, це стосується чорноморського шпроту, або кільки). Цього року попит консервних виробництв на місцевий шпрот знизився до мінімального, перевага надається імпортному балтійському, який значно дешевший. Причому звинувачувати постачальників – естонські, шведські або інші підприємства країн Балтії – тут некоректно: вони завчасно з допомогою як власних державних органів, так і ЄС здійснили модернізацію та істотне оновлення флоту. За три попередні роки тільки на 10 відсотків удалося виконати завдання відповідно до Закону України "Про Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки" (за браком державної підтримки). Водночас за відповідний період з урахуванням неповної інформації підприємства галузі освоїли майже 193,8 млн. гривень або 38млн. доларів США власних і кредитних коштів, які залучені від закордонних інвесторів, зацікавлених у розвитку рибної промисловості на території України [12,c.43]. Впродовж останніх 10 років (згідно з висновками наукових установ) різко зменшилися запаси багатьох цінних видів риб – судака, чорноморського калкана, ляща та інших видів риб. У поточному році за Програмою "Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні" на проведення робіт із зариблення природних водойм загальнодержавного значення передбачено бюджетне асигнування у сумі 4 млн. гривень, однак це лише мала частина необхідних фінансів для забезпечення належного ефекту від зариблення. Останнім часом помітно зріс інтерес до культивування найцінніших об’єктів рибництва, насамперед, до представників осетроподібних (веслоноса) та лососевих (райдужної форелі). Другим за значенням традиційним напрямом в аквакультурі України є індустріальне рибництво. Нині в Україні створено десятки тепловодних рибних господарств, які працюють на підігрітій скидній воді електростанцій. Також широко використовуються водойми-охолоджувачі енергетичних установок. Для водойм-охолоджувачів раціонально культивувати теплолюбну рибу, яка швидко росте. До таких належать рослиноїдні риби (зокрема чорний амур), веслоніс, буфало, тіляпія та інші. Одним з найпотужніших резервів збільшення обсягів прісноводної риби є підвищення ефективності рибогосподарського освоєння водосховищ. Для нарощування масштабів інтродукції рекомендуються рослиноїдні риби далекосхідного комплексу (білий амур, білий і строкатий товстолобики) середньою масою 100–150 г. Разом з тим особлива увага надається відтворенню аборигенних видів риб (сом, лин, судак, щука, лящ та інші). Здійснення цих пріоритетних заходів з відтворення водних живих ресурсів хоч і має державну підтримку, але замалі обсяги бюджетного фінансування стримують їх [12,c.47].

До сфери діяльності Держкомрибгоспу належать функції з управління майном Севастопольського, Керченського, Іллічівського та Маріупольського морських рибних портів, які дещо стабілізували роботу – на 5% збільшено комплексне обслуговування суден рибопромислового флоту і на 3 відсотки збільшено перероблення вантажів. Слід зазначити, що на роботу рибних портів впливає недостатнє залучення вантажопотоків, а також тарифна політика Міністерства транспорту та зв’язку України, яка поставила Севастопольський та Керченський морські рибні порти у нерівні умови порівняно з торгівельними. Неодноразові звернення колишнього Укрдержрибгоспу до Мінтрансзв’язку щодо сприяння у наданні знижок для зазначених портів до рівня базових тарифних ставок по деяких видах вантажно-розвантажувальних робіт залишилися без уваги. Але хочеться сподіватися, що ми виправимо цю ситуацію. Важливим підрозділом галузі є органи рибоохорони, які виконують державні функції щодо охорони, відтворення, використання водних живих ресурсів та регулювання рибальства. Щорічно державними інспекторами рибоохорони викривається понад 70 тис. порушень правил рибальства, вилучається понад 50 тис. одиниць сітних знарядь лову та великої кількості незаконно виловленої риби. На превеликий жаль сучасні соціологічні негаразди нашого суспільства змушують багатьох людей порушувати Правила рибальства. Це простежується не лише статистично (у вигляді збільшення рік у рік кількості викритих порушень), а й при аналізі інформації стосовно порушників Правил рибальства – чимало затриманих осіб не має постійного працевлаштування. Основним негативним фактором, який не дає змоги здійснювати рибоохоронні заходи більш ефективно, є низький рівень матеріально-технічного забезпечення органів рибоохорони, що унеможливлює повноцінний контроль за використанням риби та інших водних живих ресурсів [12,c.49]. Організації та приватні підприємці, які ведуть промисловий лов риби, мають сучасні плавзасоби, потужні імпортні двигуни, тоді як переважна більшість територіальних органів забезпечена вітчизняною технікою (в обсягах значно менших, ніж це потрібно), що вже фізично й морально застаріла. Ці фактори призводять до того, що реальні обсяги незаконного вилученої риби майже втричі перевищують офіційні звітні дані, при цьому знищується сировинна база рибного господарства. Певні позитивні зрушення в рибному господарстві, в силу об’єктивних і суб’єктивних причин і обставин, не зумовили значного підвищення ефективності виробництва. Це викликано насамперед:

– безсистемністю й некомплексністю розв’язання завдань рибної галузі за період реформ в Україні. Нарівні з реформуванням відносин власності, запровадженням нових організаційно-правових форм господарювання не створено відповідних фінансово-економічних механізмів для обслуговування рибного сектору економіки та допомоги у його стабільному розвитку; за останні роки окреслилася стала тенденція щодо зменшення експорту рибопродукції, але в той же час зростає обсяг імпорту рибної продукції з багатьох країн світу,хоча попит можливо було б частково задовольнити своїми потужностями; – підприємства рибного господарства через важкий фінансовий стан не мають змоги замовляти нові судна й модернізувати наявні, а система кредитування в державі не дає змоги залучати кредити на економічно вигідних умовах; – не налагоджено постачання риби й морепродуктів з віддалених районів промислу на внутрішній ринок через складну структуру зв’язків з цими районами;–низькою ефективністю використання сировинних ресурсів рибогосподарських водних об’єктів Світового океану [13,c.54].

Крім того, останнім часом спостерігається зниження обсягів вселення рибопосадкового матеріалу у водні об’єкти загальнодержавного значення. Основною причиною цього є недостатнє виділення державних коштів на компенсацію витрат, пов’язаних з вирощуванням посадкового матеріалу цінних видів риб. Вважаю, що позиція Держкомрибгоспу на міжнародному рівні в тому, що стосується рибного господарства, була досить активною, але, безумовно, потребує посилення з метою залучення в рибне господарство кращих зразків як норм законодавства, так і методів підтримки держави [13,c.57].

Отже, слід зазначити, що попри сформовану неповною мірою структуру і штатну чисельність Комітету і те, що галузь у цілому перебуває в кризовому стані, вже є тенденції до позитивних зрушень у рибному господарстві. Подальша політика буде спрямована на поліпшення добробуту населення, підвищення рівня соціальних стандартів, зменшення заборгованості з виплати заробітної плати, створення сприятливих інвестиційних умов для розвитку бізнесу та збільшення експорту риби та рибопродукції на світовий ринок.

Висновки

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки, що більшість морських держав високо цінують вигоди, які дає рибна галузь суспільству та економіці держави, ці країни вже давно визначились з політикою і регулятивними факторами.

Рибопромисловий флот є важливою складовою господарської діяльності країни (в м’ясорибному балансі споживання питома вага риби становить близько 40% у білковому розрахунку) [1,c.24].

Реформування механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі України та її лібералізації значною мірою пов’язане з міжнародним співробітництвом, насамперед набуттям членства у Світовій організації торгівлі, яка активно впливає на міжнародні обсяги імпорту та експорту аграрної продукції. Проблема регулювання торгівлі рибою та морепродуктами ускладнюється тим, що вони не є предметом домовленості Угоди про сільське господарство, і поліпшення доступу до ринку відповідно пов’язують з прогресом в переговорах щодо доступу до ринку для несільськогосподарської продукції (NAMA) [11,c.124].

Та все ж зроблені Україною кроки назустріч світовому співтовариству не достатньо впливають на вирішенні проблеми розвитку рибальства як перспективної галузі промисловості. Дані, отримані в ході дослідження підтверджують негативні тенденції, що склалися даному секторі економіки.

Уряду України треба усвідомити, що національна рибна індустрія - розвиток риболовецького флоту,порти та пов'язане з цим суднобудування - мають бути внесені у стартегічну концепцію розвитку національної економіки. Інтенсивний інформаційний обмін між рибною індустрією і державною політикою здатні забезпечити Україну сучасною господарською сиситемою світового рівня, з розвиненими транспортними каналами. Тому для подальшого розвитку рибної галузі Уряд України має перейти від пасивного спостереження до конкретних дій і зробити наступні кроки:

- оновити основні засоби виробництва, знос яких вже досяг 80%, моральне і фізичне старіння обладнання призводить до скорочення експорту і ріст імпорту;

- відрегулювати на законодавчому рівні взаємовідносини з імпортерами на користь власного виробника;

- на законодавчому рівні відрегулювати питання податкового законодавства;

- переглянути відносини по доступу України до ресурсів Світового океану та до рибної продукції в територіальних водах інших держав;

- відновити платоспроможність громадян середнього класу населення.

Функціонування світового ринку рибної продукції відбувається в умовах постійної регулюючої функції країн. Досить широко використовуються методи підтримки внутрішнього виробника – субсидії та тарифні механізми й кількісні квоти, інтервенційні механізми. Як показало дослідження, держава зобов’язана брати участь в управлінні ринку через неможливість повного поширення на цю галузь усіх принципів ринкової економіки. Тобто можна стверджувати, що дедалі виразніші тенденції глобалізації та лібералізації світової торгівлі спонукають ЄС здійснювати більш активне регулювання внутрішнього ринку. Нині досить активну участь у формуванні світових обсягів пропозиції відіграють міжнародні рибогосподарські організації (IFO), встановлюючи загально допустимі обсяги виловів на більшість видів продукції [12,c.47].

Аналіз кон’юнктури світового ринку, його виробників, імпортерів, експортерів, а також структури, дозволяє стверджувати, що на даному сегменті ринку відбуваються тенденції збільшення обсягів продукції, виробленої штучним шляхом (продукція рибництва) у загальних обсягах споживання.

Тому можна стверджувати, що у світовому розрізі рибне господарство має хороші перспективи на збільшення своєї частки у світовому господарстві.

Список використаних джерел

1. Кваша С.М. Тенденції розвитку ринку риби в Україні // Агроінком. – 2008. – №7. – С. 67.

2. Литовченко А.В. Регулювання міжнародної торгівлі рибною продукцією в рамках СОТ // Агроінком. – 2007. – №11 – С. 164.

3. Литовченко А.В. Організація ринку риби та морепродуктів у рамках СОТ // Економіка АПК. – 2008. – №4. – С. 194.

4. Калякіна Т.В. Фактори впливу на тенденції споживання рибної продукції в світі та в Україні // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок країни. – 2008. – №2. – С. 103.

5. Романов А.К. Узагальнені наукові підходи до регулювання економіки// Вісник Національного університету водного господарства та природокористування.- 2009. – №4. – С. 114.

6. Гармаш А.М. Торгівельно-економічна політика України у регулюванні рибного господарства при приєднанні до Світової організації торгівлі // Вісник ХНАУ ім. Докучаєва Серія "Економіка АПК і природокористування". – 2007. – №2.– С. 153.

7. Горбань Р.В. Удосконалення митної політики при здійсненні імпорту продукції групи 03 УКТ ЗЕД у процесі вступу України до СОТ // Регіональна бізнес-економіка та управління. – 2007.– №1. – С. 112.

8. Ковальчук В.В. Формування пропозиції рибної продукції на українському ринку // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. – Харків: ХНТУСГ, 2007. – Вип. 52. – С. 219.

9. Рамзін Б.А. Фінансово-економічне регулювання імпорту рибо- та морепродуктів // Вісник аграрної науки. – 2007. – №6. – С.72.

10. Столяр А.Р. Роль та значення рибної галузі України в забезпеченні продовольчої безпеки країни // Аграрний форум – 2007: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 30-й річниці заснування Сумського націон. аграр. університету (4-6 квітня 2007 р., м. Суми, Україна).– Суми: ВТД "Університетська книга", 2009. – Ч. 2. – С. 286.

11. Литовченко А.В. Сучасний стан тарифного регулювання імпорту рибної продукції в Україні // Матеріали міжнародного Форуму молодих вчених "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи". − Х.: ХНСТГУСГ, 2007.– С. 287.

12. Буряк І.В. Ринок риби та рибопродуктів України / І.В. Буряк // Аграрна наука. – 2008. – Вип. 63. – С. 98.

13. Дакас К. Ловись, рибка, рибка велика і прибуткова / К. Дакас // Київський телеграф. – 2009. - № 34. С. 102.

14. Державний комітет статистики України : http://www.ukrstat.gov.ua

15. Національний банк України : http://www.bank.gov.ua

Додатки

Додаток 1

Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2006 рік 

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт			Імпорт
	вартість, тис.дол. США	у % до 2005	питома вага в загальному обсязі, %	вартість, тис.дол. США	у % до 2005	питома вага в загальному обсязі, %
Всього	38367704,4	112,1	100,0	45034491,1	124,6	100,0
I. Живi тварини; продукти тваринного походження	396473,4	54,2	1,0	649048,2	129,9	1,4
01 живi тварини	5521,5	197,7	0,0	39179,7	91,5	0,1
02 м’ясо та харчові субпродукти	33163,9	21,5	0,1	161342,5	96,9	0,4
03 риба i ракоподібні	5782,8	60,0	0,0	361240,6	163,0	0,8

Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2007 рік

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт			Імпорт
	тис.дол. США	у % до 2006р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2006р.	у % до загального обсягу
Усього	49248063,6	128,4	100,0	60669923,0	134,7	100,0
I. Живi тварини; продукти тваринного походження	747156,0	188,5	1,5	771410,4	118,9	1,3
01 живi тварини	3688,4	66,8	0,0	51489,9	131,4	0,1
02 м’ясо та харчові субпродукти	105170,8	317,1	0,2	163930,8	101,6	0,3
03 риба i ракоподібні	5677,7	98,2	0,0	444451,6	123,0	0,7

 

Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2008 рік

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт			Імпорт
	тис.дол. США	у % до 2007р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2007р.	у % до загального обсягу
Усього	66954429,8	135,8	100,0	85535356,4	141,1	100,0
I. Живi тварини; продукти тваринного походження	783404,3	104,8	1,2	1702016,2	220,7	2,0
01 живi тварини	6540,0	177,3	0,0	84170,1	163,5	0,1
02 м’ясо та харчові субпродукти	74824,6	71,1	0,1	843574,7	514,6	1,0
03 риба i ракопод.	3673,4	64,7	0,0	616966,2	138,8	0,7

 

Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2009 рік

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт			Імпорт
	тис.дол. США	у % до 2008р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2008р.	у % до загального обсягу
Усього	39702883,3	59,3	100,0	45435559,2	53,1	100,0
I. Живi тварини; продукти тваринного походження	595966,8	76,1	1,5	1267557,1	74,5	2,8
01 живi тварини	9571,3	146,4	0,0	74299,2	88,3	0,2
02 м’ясо та харчові субпродукти	79142,0	105,8	0,2	568523,9	67,4	1,3
03 риба i ракоподібні	25175,6	685,3	0,1	471195,7	76,4	1,0

Додаток 2

Валовий внутрішній продукт у 2009 році

(млн.грн.)

	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	ІV квартал	У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах	188037	213690	251263	261730	914720
Склад валового внутрішнього продукту
1. За виробничим методом
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	5084	8998	35719	15716	65517
Добувна промисловість	8050	7962	9236	10161	35409
Переробна промисловість	28835	37020	38996	40092	144943
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	9176	7268	6395	8801	31640
Будівництво	4019	5564	5852	6675	22110
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	27012	29216	32459	34428	123115
Діяльність транспорту та зв’язку	22475	24117	26506	30429	103527
Освіта	11525	13358	10310	12557	47750
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	7011	8277	7668	8628	31584
Інші види економічної діяльності	49932	59038	65882	67405	242257
з них
фінансова діяльність	16813	16814	18231	20014	71872
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	17758	24684	29200	28301	99943
державне управління	9859	11204	11679	12357	45099
Оплата послуг фінансових посередників	-13845	-12401	-12891	-11712	-50849
Податки на продукти	29131	26323	25534	39000	119988
Субсидії на продукти	-368	-1050	-403	-450	-2271
2. За розподільчим методом
2.1. Оплата праці найманих працівників	101101	115127	117649	132404	466281
2.2. Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт	28277	24525	25282	38329	116413
2.3. Валовий прибуток, змішаний доход	58659	74038	108332	90997	332026
3. За методом кінцевого використання
3.1. Кінцеві споживчі витрати	172077	186890	195745	219363	774075
в тому числі:
домашніх господарств	131905	138369	154333	165589	590196
некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства	2027	2071	2141	2263	8502
сектору загального державного управління	38145	46450	39271	51511	175377
в тому числі:
індивідуальні споживчі витрати	25806	30851	24031	33293	113981
колективні споживчі витрати	12339	15599	15240	18218	61396
3.2. Валове нагромадження	21966	28370	56754	49390	156480
в тому числі:
валове нагромадження основного капіталу	32189	37509	43033	51791	164522
зміна запасів матеріальних оборотних коштів	-10308	-9319	13643	-2507	-8491
придбання за виключенням вибуття цінностей	85	180	78	106	449
3.3. Експорт товарів та послуг	86995	95390	114962	126218	423565
3.4. Імпорт товарів та послуг	-93001	-96960	-116198	-133241	-439400

Валовий внутрішній продукт у 2008 році

(млн.грн.)918056

	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	ІV квартал
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах	191459	236033	276451	244113
Склад валового внутрішнього продукту
1. За виробничим методом
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	4950	8748	35274	16176
Добувна промисловість	10638	15944	16812	10943
Переробна промисловість	35859	46232	47325	35319
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	8388	6245	6086	8081
Будівництво	5750	7559	8182	7694
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	27964	32364	36391	34542
Діяльність транспорту та зв’язку	19271	20838	23136	23833
Освіта	8930	10925	10210	13455
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	5655	7471	7391	8692
Інші види економічної діяльності	43284	54384	60731	69042
з них
фінансова діяльність	13639	15280	17169	22895
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	15529	21314	23994	24508
державне управління	8443	10927	11738	13897
Оплата послуг фінансових посередників	-7244	-8538	-9507	-11249
Податки на продукти	28380	34385	35208	28452
Субсидії на продукти	-366	-524	-788	-867
2. За розподільчим методом
2.1. Оплата праці найманих працівників	100492	116441	121522	132009
2.2. Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт	27906	31431	33442	24003
2.3. Валовий прибуток, змішаний доход	63061	88161	121487	88101
3. За методом кінцевого використання
3.1. Кінцеві споживчі витрати	161565	182154	194262	220921
в тому числі:
домашніх господарств	127391	137371	152998	164722
некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства	1715	1770	1825	1947
сектору загального державного управління	32459	43013	39439	54252
в тому числі:
індивідуальні споживчі витрати	21520	28383	23230	32746
колективні споживчі витрати	10939	14630	16209	21506
3.2. Валове нагромадження	52180	73039	94445	45219
в тому числі:
валове нагромадження основного капіталу	51202	64760	72278	61918
зміна запасів матеріальних оборотних коштів	900	8209	22079	-16809
придбання за виключенням вибуття цінностей	78	70	88	110
3.3. Експорт товарів та послуг	88516	116640	132177	107526
3.4. Імпорт товарів та послуг	-110802	-135800	-144433	-129553

Валовий внутрішній продукт у 2007 році

(млн.грн.)

	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	ІV квартал	У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах	139444	166869	199535	214883	720731
квартал поточного року у відсотках до відповідного кварталу минулого року	109,1	108,8	106,7	107,7	107,9
Склад валового внутрішнього продукту
1. За виробничим методом
1.1. Випуск	299023	354026	438791	473215	1565055
1.2. Проміжне споживання	179613	208380	260217	282051	930261
1.3. Валова додана вартість	119410	145646	178574	191164	634794
1.4. Податки за виключенням субсидій на продукти	20034	21223	20961	23719	85937
2. За розподільчим методом
2.1. Оплата праці найманих працівників	69078	82021	91922	108915	351936
2.2. Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт	20470	22041	21548	23782	87841
2.3. Валовий прибуток, змішаний доход	49896	62807	86065	82186	280954
3. За методом кінцевого використання
3.1. Кінцеві споживчі витрати	112494	130245	140935	174907	558581
в тому числі:
домашніх господарств	86358	97184	108787	130845	423174
некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства	1668	1674	1591	1512	6445
сектору загального державного управління	24468	31387	30557	42550	128962
в тому числі:
індивідуальні споживчі витрати	15510	20178	18404	25822	79914
колективні споживчі витрати	8958	11209	12153	16728	49048
3.2. Валове нагромадження	35459	42952	64004	60903	203318
в тому числі:
валове нагромадження основного капіталу	33504	45538	56188	63118	198348
зміна запасів матеріальних оборотних коштів	1877	-2638	7752	-2306	4685
придбання за виключенням вибуття цінностей	78	52	64	91	285
3.3. Експорт товарів та послуг	67513	79664	88491	87537	323205
3.4. Імпорт товарів та послуг	-76022	-85992	-93895	-108464	-364373

Додаток 3

Світовий ринок риби та рибопродуктів у 2007-2009 роках

	2007	2008	2009	Зміни 2009 з
				2007
	Мільйонів тонн			%
Світовий баланс
Світовий валовий вилов риби	91	93	95	0.3
Частка експорту риби та рибопродуктів у світовому експорті %	1,6	1,7	1,7	0.0
Вартісна оцінка експорту риби та рибопродуктів (млрд.дол. США)	78	86	93	8.1

Додаток 4

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), (грн.)
Назва валюти	2006	2007	2008	2009
100 австралійських доларів	380,32	423,29	443,77	617,14
100 австрійських шилінгів	-	-	-	-
10000/100* азербайджанських манатів	557,91	588,48	641,78	969,36
100 англійських фунтів стерлінгів	929,45	1010,69	966,88	1219,48
1000 бельгійських франків	-	-	-	-
10 білоруських рублів	0,02	0,02	0,02	0,03
10000 вірменських драмів	…	…	…	…
1000 грецьких драхм	-	-	-	-
100 грузинських ларі	…	…	…	…
100 датських крон	84,95	92,85	103,38	145,95
100 доларів США	505,00	505,00	526,72	779,12
100 естонських крон	40,50	44,21	49,26	69,46
100 євро (до 1999 року - ЄКЮ)	633,69	691,79	770,80	1086,79
100 ірландських фунтів	-	-	-	-
100 ісландських крон	7,25	7,90	5,76	3,75
1000 іспанських песет	-	-	-	-
10000 італійських лір	-	-	-	-
100 казахстанських тенге	4,01	4,12	4,38	5,30
100 канадських доларів	445,16	471,98	493,94	685,60
100 киргизьких сомів	…	…	…	…
100 латвійських латів	907,95	988,22	1097,17	1539,89
100 литовських літів	183,56	200,36	223,24	314,76
100 молдовських леїв	38,47	41,67	50,75	70,26
100 нідерландських гульденів	-	-	-	-
100 німецьких марок	-	-	-	-
100 норвезьких крон	78,80	86,34	93,63	124,67
100 польських злотих	162,77	183,06	219,19	252,09
100 португальських ескудо	-	-	-	-
10 російських рублів	1,86	1,98	2,11	2,47
100 СПЗ (до липня 2000 року СДР)	742,83	772,94	830,84	1201,88
100 сінгапурських доларів	317,81	335,21	371,64	536,56
100 словацьких крон	17,04	20,49	24,68	-
10000/100** турецьких лір	352,97	387,74	404,35	502,51
10000 туркменських манатів	9,71	9,71	5,30	273,38
1000 угорських форинтів	24,02	27,53	30,64	38,92
100 узбецьких сумів	0,41	0,40	0,40	0,53

 

Додаток 5

 

Споживання і імпорт риби та рибопродуктів у деяких країнах світу на одну особу в 2007-2009 роках.

Країна	2007		2008		2009
	Споживання на особу(кг)	Імпорт на особу(кг)	Споживання на особу(кг)	Імпорт на особу(кг)	Споживання на особу(кг)	Імпорт на особу(кг)
Південна Корея	85,9	23,4	88,3	25,2	88	21
Японія	64,7	12,5	65,2	10	67,4	9,4
Ісландія	54,8	8,3	56,2	8,5	55,5	7,8
Литва	54,5	12,4	55,2	11,8	55,6	12,1
Португалія	47,8	22,1	48,4	23,1	49,1	21,4
Норвегія	47,4	2,3	48,2	3,2	49,5	2,9
Іспанія	38,1	13,4	37,6	11,7	39,2	12,5
Китай	25,7	4,3	26,3	3,9	28,2	4,2
США	22,6	4,5	26,1	3,8	25,8	3,5
Україна	16,8	13,3	17,2	13,6	17,4	13,1