2.2 Ритмічно-інтонаційні елементи художньої мови поетки

Відбір і комбінування мовних засобів ґрунтується на диференційованому підході мовця до дійсності. Мовна особистість і стильове творче начало реалізується в мовленні - у своєрідності авторського самовираження. Проникнення у світ поетичних образів митця здійснюється на основі пізнавання його мовного ладу. Оскільки мовна особистість належить до певної етнокультури, то важливим є виявлення особливостей поєднання в аналізованих текстах власне поетичного і народного.

За дослідженням М.Я. Плющ, мовотворення Ганни Чубач характеризується емоційною виразністю, глибокою психологічною напруженістю, багатоплановістю формально-синтаксичних побудов, семантичними нарощеннями в лексичних і граматичних засобах для відображення мовної картини світу у поетичних образах. Особливо виразно своєрідність її мовотворення виявляється у використанні еліпсису.

Еліпсис - (від. гр. Ellcipsis) - опущення, недостатність - це стилістична фігура, яка полягає в тому, що один із компонентів речення опускається з метою надати повідомлюваному більшої виразності, динамічності. Еліпсис грунтується на особливостях розмовного мовлення, де "згортання" тексту за рахунок, головним чином, предикативного компонента компенсується підтекстом, ситуацією.

Категорія розмовності транспортується в художні тексти на різних рівнях мови - фонетичному, орфоепічному, лексико-фразеологічному, словотвірному, морфологічному, синтаксичному, але в синтаксичних конструкціях, як відомо, всі одиниці мови взаємодіють, що простежується і в аналізі еліптичних речень. Ритм віршів Ганни Чубач, сконденсований з виразних інтонацій, пауз, логічних наголошень слів, які імпліфікують пропуск. Наприклад, у вірші "Над криницями небо голубе", побудованому на основі стилістичної фігури еліпсису:

Над криницями - небо голубе,

Над криницями - журавлі скрипучі.

Таке тривожне світу відчуття:

Сьогодні - цвіт,

А завтра лиш тумани.

Над криницями -

Все моє життя:

Для світу - перше,

Для землі - останнє.

Для еліптичних конструкцій властивий смисловий і синтаксичний паралелізм, який ґрунтується на використанні антонімічних слів, антитезних побудов, зіставно-протиставній інтонації та уведенні протиставних сполучників. Наприклад, вірш "Радість висоти":

Мені шептали:

"Не зірвись!"

А я - все вище,

Вище, вище!

Згорнутість висловлювання, властива уснорозмовному спілкуванню, досягається його ситуативністю, а також уведенням обставинних чи об’єктивних компонентів, які через підтекст передають схвильованість мовлення. Такий текст вірша "Я дочекалася свята", побудований на діалозі дочки з матір’ю:

Як тобі, доню,

Сумно чи гірко?

Інколи радість,

Інколи плачу.

Мати ласкаво:

"Бачу, ой бачу!"

Спогад на спогад.

Слово до слова.

Слухає ранок

Нашу розмову.

Отже, поетичний світ Ганни Чубач моделюється різними мовними засобами, але емоційно-смисловий центр припадає на елігтичні конструкції з опущеним присудком буття, наявності, існування, мислення, мовлення, характеризації, що гармонує з загальною тональністю віршів поетеси - схвильованості, філософського роздуму, задушевністю, ліризму.

 


Висновок

Досліджуючи творчість Ганни Чубач ми виявили, що її поетику формують образи-домінанти, які створюють в уяві читача певне естетичне поле. Ключові образи позначені антитетичністю і становлять бінарні опозиції: життя-смерть, минуле-майбутнє, біле-чорне. Здатність до організації глибинної поетичної образності мають ключові поняття: небо, світ, вітер, душа, доля. Художнього осмислення і тлумачення набуває у ліриці Ганни Чубач категорія часу. Вона зображає час: історичний, минулий, швидкоплинний і осбистісний, суб’єктивний, що є художньою проекцією авторського світу. Образне поле лексеми часто розширюється у трьох напрямках: власне час, частина доби, життя. Виявлено, що семантичним центром лірики Ганни Чубач є образ днів. Важливим аспектом вивчення творчості поетки є поняття інтертекстуальності. "Чуже слово" в творах має кілька планів вираження: цитати (текстуальні зв’язки), алюзії (метатекстуальні зв’язки). Вплітання в художню канву поезії іншого тексту має на меті поглибити змістове наповнення, увиразнити емоційне забарвлення твору. Аналіз поезії Ганни Чубач засвідчує присутність інтертексту як на формальному, так і змістовому рівні. Це надає тексту виявлення функціональної залежності від мети їх уведення (ілюстративність, підсилення думки, акумуляція, контрастність тощо). У творах Ганни Чубач ремінісценції найчастіше свідомі, оговорені в епіграфі, у самих віршах. Поетеса звертається як до творів українських поетів, так і до світової класики. Ремінісценції вона використовує з різною метою, зокрема для того, щоб підкреслити, осучаснити або ж заперечити думку, висловлену в тих чи інших рядках; створити певний емоційний тон вірша; змоделювати полемічну ситуацію; посередництвом іншого твору висловити власні почуття, переживання й думки тощо. У творчості Ганни Чубач найчастіше знаходимо антично-міфологічні і біблійні алюзії на рівні образів, мотивів. Найчастіше поетка звертається до біблійних образів Адама і Єви. У останніх збірках досить часто постає мотив Страшного Суду як покари за гріхи і образ Каїна. Біблійна алюзія простежується і на жанровому рівні: елементи молитви, звертання до Бога. Особливе місце у творчості Ганни Чубач займають алюзії з античності, особливо образів жінок, наприклад, образ поетеси Матіос, Аріадни, Весталки тощо. Образ Музи - невід’ємний елемент образної системи поетеси. Маркером полісмисловості є додаткові інтертекстуальні відгалуження у її творах - присвяти. Колористика в творах поетеси яскрава і різнобарвна. Кожний колір має своє смислове наповнення: "білим" найчастіше є "світ", у якому живе героїня поезії, а також юність; "чорний" - колір розлуки, печалі, смерті, наближення до старості; "сивий" - символ смутку, зажури, в останніх збірках - "сивий", "сивина" - втілення пізнього кохання; "жовтий", "золотий" з одного боку - яскраві, сонячні кольори, з іншого мають значення розлуки, суму осені; "синій", "зелений" і "червоний" найчастіше використовуються для змалювання зорових картин; "блакитний" - символ спогадів. Особливе значення у творах Ганни Чубач відводиться образу квітки (квітів). Вони набувають різних відтінків залежно від настрою поетки. Через кольористику поетеса конкретизує, ускладнює, переосмислює образні картини. Поетеса використовує у творах значну кількість тропів, особливо різних видів метафор, зокрема, метафоричні епітети, а також розшифровані метафори. За допомогою метафор творяться, увиразнюються образи; "речовинні" метафори в творах втілюють людські переживання, болі, почуття, що досягається за допомогою взаємодії чуттєвого, фізичного з духовним, абстрактним. Важлива роль у творенні образів відводиться порівнянню. У поетичних творах Ганни Чубач суб’єкт - це образ, а об’єкт - основа для його створення, тому аналіз цих компонентів порівняння є дуже важливим не тільки для розуміння системи образів, а й для осмислення творчої манери авторки взагалі. Найпоширеніший суб’єкт порівняння у Ганни Чубач - ліричне "Я". Часто використовує поетка засоби близькі до метафори: метонімію, синекдоху і антономазію; метонімія поширена в значенні "називання лише характерної частини в значенні цілого". В цьому сенсі визначаючи почуття ліричної героїні, авторка переносить ці характеристики на очі, руки, губи, серце, душу. Синекдоха вживається в значенні "заміни означеного числівника неозначеним" для підсилення враження. Визначено, що в збірках останніх років спостерігається широке використання дисфемізмів (для передачі обурення чи неприйняття якогось явища), а також евфемізмів для заміни слова табу "смерть". Гіпербола і літота використовується поетесою для підсилення почуття чи загострення образу, літоту, крім того, для передачі іронічного ставлення до явищ. Оксиморон творить у віршах Г. Чубач нові, оригінальні образи, увиразнює їх; використовується для передачі неоднозначних почуттів ліричної героїні, несе описове значення, аналітичне щодо явищ сьогодення. Найпоширеніші синтаксичні фігури в творах Ганни Чубач - паралелізм, анафора, епіфора, симплоки, градація, ампліфікація, апострофа, парцеляція. Поетичний синтаксис Г. Чубач, як і інші чинники її поетики, послуговує загальним завданням сенсу, художньої ідеї твору, органічно вплітається в цілісність поетичних структур, сприяючи єдності форми й змісту, гармонії їх.


Список літератури та використаних джерел

1. Агеєва В. Поетеса зламу століть. - К.: 1999. - 230 с.

2. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму. - К.: Факт. - 2003. - 320 с.

3. Антонюк Є. Лірика Ганни Чубач // Дивослово. - 1995. - №7. - с.43 - 46.

4. Бовуар Сімона де. Друга стать / Перекл. з французької: В 2 т. Том 2. - К.: Основи. - 1995. - 392 с.

5. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884 - 1939. - К.: Либідь. - 1995. - 424 с.

6. Блохіна Н. До проблеми “жіночого письма” у драматургії Любові Яновської // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Вип. ІХ. - Р.: РДГУ, 2000. - С.151 - 156.

7. Вернигора Н. Струна душі в " Озвученій печалі ": [про збірку Г. Чубач, уродженки с. Плоске] // Молодь України. - 2004. - № 10. - с.13 - 15.

8. Вулф В. Власний простір. - К.: Альтернативи, 1999. - 112 с.

9. Вулф В. Жінки та розповідна література // Ї. - 2000. - № 17. - С.78 - 86.

10. Гордасевич Г. Силуети поетес. - К.: 1989. - 223 с.

11. Гнатюк Н. Журавка з подільського жита: [про творчість Г. Чубач] // Вінничина. - 1997. - С.25.

12. Грицько Григоренко. Хаос (уривки спогадів) // Слово і час. - 1997. - №2. - С.15-17.

13. Грушевський М. Новини нашої літератури: “Царівна”, оповідання О. Кобилянської // ЛНВ. - 1898. - Т.1. - Кн.3. - С.174 - 180.

14. Дончик В. Зупинені миті. - К.: 1989 р.

15. Дончик В. Подвижництво // Дивослово. - 1997. - № 1.

16. ДСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. - К.: Держкомінформ України. - 2002. - 18 с.

17. Єфремов С. Історія українського письменства. - К.: Феміна. - 1995. - 688 с.

18. Забияка И. “Остаюсь глубоко преданный. В. Горленко” // Хроника. - 2000. - № 1 - 2 (3 - 4). - С.73 - 82.

19. Зленко.В. Бачити завтра. [про збірку Г. Чубач "Очі матері"] // Освіта. - 1998. - 21 - 28 жовтня. - С.11.

20. Історія української літератури XX ст. / За. ред. В. Дончика. - К.: 1998 р. - Кн.2. - Ч.2.

21. Кобилянська О. Твори: В 5 т. - К.: Державне видавництво художньої літератури, 1962 - 1962. Римською цифрою позначаємо том, арабською - сторінку.

22. Козлова Н. Гендер и вхождение в модерн // Общественные науки и современность. - 1999. - №5. - С.164 - 174.

23. Кравченко Уляна. Наталя Кобринська. До 10-річчя з дня смерті Наталі Кобринської // Слово і час. - 1990. - №3. - С.22 - 27.

24. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / Авт. Уклад. Ю.І. Ковалів. - Київ: 2007 р. - Т. II.

25. Махінчук М. Ця вічна жінка, почуттям глибока // Уряд. Кур’єр. - 2001.10 січ. - С.12.

26. Міл Джон Стюарт. Про свободу. - К.: Основи. - 2001. - 463 с.

27. Монахова Н. “Підпорядковане" в українському контексті // Сучасність. - 2003. - №4. - С.124 - 142.

28. Огар Е.І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Українська академія друкарства. - Л.: Аз-Арт, 2002. - 160 с.

29. Оришака Ю. Цель творчества - самоотдача: Духов.-культур. Координаты эпохи в творчестве Г. Чубач, Н. Тэффи, Ф. Саган. - Н.: 2006. - 74 с.

30. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. - К.: Либідь. - 1997. - 360 с.

31. Павличко С. Фемінізм. - К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2002. - 322 с.

32. Передирій В.А., Сидоренко Н.М., Старченко Т.В. Жіноча доля на тлі доби: (Літопис жіночого руху у світлі українських видань). - К.: Дослідницький центр історії української преси, 1998. - 120 с.

33. Поліщук Л. Творчість Надії Кибальчич у контексті української літератури к. ХІХ - п. ХХ ст. // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Вип. VІІІ. - Р.: РДГУ, 2000. - С.1631 - 70.

34. Плющ. М.Я. Стилістична фігура еліпсису в поетичному тексті Ганни Чубач: Збірник наукових праць: Матеріали конференції / МОУ, КДПІ ім. М.П. Драгоманова. - К.: КДПІ, 1993. - 84 - 86 с.

35. Прісовський Є.М. Українська радянська поезія 70-х років. - К.: 1982. - 48с.

36. Рудницька М. Статті, листи, документи. - Л.: 1998.

37. Рудницька М. Статті. Листи. Документи. - Л.: СУА, 1998. - 844 с.

38. Русова С. Наші визначні жінки. Літературні характеристики-силюети. - Коломия, 1934. - 92 с.

39. Савчук Б. Жіноцтво в суспільному житті Західної України (остання третина ХІХ ст. - 1939 р.). - І-Ф.: Лілея-НВ, 1999. - 280 с.

40. Сріблянський М. Боротьба за індивідуальність (З літературного життя р. 1911 на Україні) // Українська хата. - 1912. - № 34. - С.170 - 185.

41. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича.4-те вид., стереотип. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.

42. Українка Леся. Зібрання творів: У 12 тт. - К.: Наукова думка, 1975 - 1979.

43. Улюра Г. Жанр жіночої автобіографії в російській літературі ХVІІІ - поч. ХІХ століття // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. Випуск 3. - К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2002. - С.78 - 82.

44. Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. - К.: Наукова думка, 1976 - 1986.

45. Фролова К.П. Морально-етичні пошуки в сучасній українский ліриці. - К.: 1983. - 48 с.

46. Цеглинський Г. Замітки критичні // Зоря. - 1887. - №17. - С.287 - 288; № 18. - С.307 - 308.

47. Шовалтер Е. Феміністична критика у пущі // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. - Л.: Літопис, 1996. - С.512-530.

48. Чубач Г. Небесна долина: передм. І. Дзюби. - К.: Укр. Письменник. - 1993. - 367 с.

49. Чубач Г. Сонце щодня нове: (інтерв’ю) // Березілью - 2003. - № 1 - 2. С.33 - 55.

50. Шовалтер Е. Феміністична критика у пущі // Антологія світової літературно-критичної думки 20 ст. /За ред. М. Зубрицької. Л.: Літопис, 1996. - С.512 - 530.

51. Шумило Н. Сучасні голоси минулого // Слово і час. - 1996. - № 8 - 9. - 33 - 55.


Информация о работе «Мотиви і образи в ліриці Ганни Чубач»
Раздел: Зарубежная литература
Количество знаков с пробелами: 82169
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх