Прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду (ст. 232 КПК)

1. Прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду (ст. 232 КПК).

2. Особа, яка вчинила злочин, встановлена, але за згодою прокурора на підставі ст. ст. 7–2, 8, 9, 10 КПК України кримінальна справа направлена до суду для вирішення питання про звільненням цієї особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки.

3. Особа, яка вчинила злочин, відома і є достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину цією особою, але кримінальна справа щодо цієї особи направлена до суду для вирішення питання про звільненням від кримінальної відповідальності згідно з п. 4 ст. 6, 11–1 КПК України, внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння чи у зв`язку із закінченням строків давності.

4. Кримінальна справа за згодою прокурора направлена до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7 КПК України внаслідок зміни обстановки.

5. Кримінальна справа закрита на підставі п. 8 ст. 6 КПК України щодо померлого обвинуваченого.

6. Прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду відповідно до ст. 430 КПК України.

У звітному періоді в число розкритих злочинів враховується злочин незалежно від часу його реєстрації, по якому представлені заповнені документи первинного обліку про розкриття злочину (картка ф. 1.1) і на особу, що вчинила злочин (картка ф. 2), підписані відповідним прокурором (заступником).

Відсоток розкритих злочинів визначається співвідношенням числа розкритих злочинів, помноженого на 100, до суми розкритих і нерозкритих злочинів.

Затримання або арешт підозрюваної у злочині особи, застосування до неї інших запобіжних заходів, а також пред’явлення особі обвинувачення у вчиненому злочині, не дає підстав для обліку злочину як розкритого.

Картки ф. 1.1 на злочини у багатоепізодних кримінальних справах складаються на кожний зареєстрований у ній злочин із зазначенням у п. 4 порядкового номеру злочину у справі. По об’єднаних кримінальних справах картки складаються на кожний злочин у такій справі і за тим номером справи, яка була приєднана до тієї, що розслідується.

Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про закінчені провадженням злочини у картці форми 1.1 робляться відповідні позначки в одному із п. 18 (від 01 по 10) з одночасним поданням картки ф. 2.

Нерозкритим є злочин, справа по якому зупинена за п.п. 1, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин). Крім того, до числа нерозкритих злочинів включаються також злочини, у справах по яких з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про пред’явлення обвинувачення або продовження чи зупинення слідства за нерозшуком або не встановленням осіб, які вчинили злочини, та злочини, за вчинення яких з моменту пред’явлення обвинувачення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про прийняття рішення по кримінальній справі. До підрахунку включаються вказані злочини, справи щодо яких були порушені в поточному році, а також перехідний залишок злочинів минулого року, у справах, які були порушені після першого листопада.

Відсоток злочинів, що залишились нерозкритими у звітному періоді, визначається співвідношенням кількості нерозкритих злочинів, помноженої на 100, до суми розкритих і нерозкритих злочинів.

Відомості про злочини, кримінальні справи по яких зупинені за п.п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлена особа, яка вчинила злочин, чи коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі) формується на підставі карток первинного обліку злочинів форми 1.1. Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про зупинені злочини у картці за формою 1.1 робляться відповідні позначки в пунктах 18.27 або 18.28, або 18.29 з одночасним поданням картки форми 3 про прийняте рішення по кримінальній справі.

Злочини, у справах яких досудове слідство зупинено у випадках, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (п. 1, 3 ст. 206 КПК), знімаються з обліку зупинених не в момент відновлення слідства, а лише по закінчених та направлених до суду або закритій справі і до обліково-реєстраційних підрозділів надійшли документи первинного обліку про розкриття злочину (картки форми 1.1, 3).

Для відображення в обліку і статистичній звітності знятого злочину з обліку за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, вказаних у законі, в картці форми 1.1 робляться відповідні позначки в одному з пунктів 18.11–18.22 або 18.23.

Порядок заповнення та подання статистичної картки про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності (форма 1.2).

Відомості про матеріальні збитки та їх відшкодування, вилучення предметів злочинної діяльності відображаються в статистичній картці ф. 1.2 всіма органами розслідування щодо кожного злочину, за наслідками якого заподіяні матеріальні збитки або вилучені предмети злочинної діяльності за справами, закінченими провадженням, направленими до суду відповідно до статей 232, 430 КПК України та направленими до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за п. 4 ст. 6, ст. 7, 7–2, 8, 9, 10, 11–1 КПК України або закриття справи щодо померлого обвинуваченого на підставі п. 8 ст. 6 КПК України. Статистична картка ф. 1.2 виставляється як додаток до статистичної картки форми 1.1.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на особу, яка вчинила злочин (форма №2)

Форма №2 є підставою для реєстрації, постановки на облік і відображення у статистичній звітності показників, що характеризують осіб, які вчинили злочин.

Картка форми №2 може бути лише основною. Ця картка складається у випадках, коли до винних осіб приймається одне із таких процесуальних рішень:

1. Прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду (ст. 232 КПК).

2. Прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальну справу направлено до суду відповідно до ст. 430 КПК.

3. Кримінальну справу закрито щодо померлого обвинуваченого (п. 8 ст. 6 КПК) або направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за однією з таких підстав:

– внаслідок акту амністії (п. 4 ст. 6 КПК);

– внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК);

– у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 7–2 КПК);

– у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки (ст. ст. 8, 9, 10 КПК);

– із закінченням строків давності (ст. 11–1 КПК).

Якщо особа вчинила декілька злочинів, то на неї складається одна картка, де вказується в п. п. 23 – 26 всі статті кримінального кодексу України, за якими особі пред'явлено обвинувачення. У цьому випадку особа, яка вчинила злочин, повинна бути відображена у звітності за більш тяжким злочином.

Відомості про вік злочинця показуються в повних роках. Наприклад, якщо злочинцю в момент вчинення злочину було 24 роки 11 місяців і 28 днів, то така особа повинна бути облікована в пункті 15 картки у віці «18 – 24 роки», тобто покажчик 3.

Відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не працюють і не навчаються без поважних причин, показуються у всіх випадках, коли вони до моменту вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися, незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення ними (їх звільнення) останнього місця роботи або навчання. У числі непрацюючих не слід вказувати пенсіонерів, у т.ч. інвалідів, осіб пенсійного віку, безробітних, домашніх господарок, вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

У числі осіб, які раніше вчиняли злочин, враховуються всі особи, які раніше вчиняли злочини, незалежно від того, були вони засуджені чи звільнялись від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими мотивами, а також незалежно від того, погашена чи знята з них судимість, або закривались щодо них справи із закінченням строків давності та внаслідок акту амністії. В цієї категорії окремо виділяються особи. щодо яких, згідно закону, судимість не знята і не погашена.

У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пунктами 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10 і 11 статті 6, статей 7–3, 100, 421 КПК особи по цих справах знімаються з обліку.

Порядок заповнення і подання статистичної картки про рух кримінальної справи (форма №З)

Статистична картка про рух кримінальної справи форми №3 є підставою для відображення в обліку і звітності даних про рух кримінальної справи у процесі досудового слідства.

Форма №3 складається після прийняття за кримінальною справою одного із таких процесуальних рішень:

а). при порушенні кримінальної справи;

б) про передачу кримінальної справи за підслідністю згідно зі ст. 112 КПК та ч. 2 ст. 104 і ст. 109 КПК або за територіальністю відповідно до ст. 116 КПК України;

в) про об’єднання кримінальних справ згідно зі ст. 26 КПК;

г) про виділення із кримінальної справи іншої справи у самостійне провадження відповідно до статті 26 КПК;

д) при прийнятті кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи для додаткового розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках;

е) при направленні до суду та закриття справи;

ж) про зупинення кримінальної справи за однією з трьох підстав, указаних у ст. 206 КПК.

з) про продовження строку розслідування кримінальної справи відповідно до статей 108, 120 КПК;

і) при поверненні справи на додаткове розслідування прокурором або судом будь-якої інстанції;

к) про відновлення слідства за раніше закритою кримінальною справою відповідно до ст. 216 КПК;

л) про відновлення слідства за раніше зупиненою справою за п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК.

м) при пред’явленні для ознайомлення матеріалів справи обвинуваченому та його захиснику.

У випадках виділення із кримінальної справи в окреме провадження справи відповідно ст. 26 КПК України одночасно з статистичною карткою за формою 3 складається і подається основна картка за ф. 1 для постановки злочину на облік (якщо раніше цей злочин був знятий з обліку).

У всіх випадках статистична картка ф. №3 складається слідчим або працівником органу дізнання, до провадження яких надійшла конкретна кримінальна справа.

У випадках прийняття до провадження кримінальної справи після повернення її на додаткове розслідування із суду будь-якої інстанції, якщо вона раніше направлялась до суду в поточному звітному році, складається статистична картка за ф. 3. Усі злочини по цій справі повинні бути виключені з числа розслідуваних до моменту повторного закінчення справи.

У випадках, коли у процесі додаткового розслідування як за справами поточного року, так і за справами попередніх років відбувається: перекваліфікація діянь з менш тяжких на більш тяжкі злочини або з більш тяжких на менш тяжкі злочини; виявлення додаткових, раніше не зареєстрованих злочинів; зміна складу виявлених осіб, які вчинили злочини; зміна у розкритті злочинів і таке інше, то згідно з встановленими правилами, за наслідками додаткового розслідування складаються і направляються до обліково-реєстраційного підрозділу ф. №1, 1.1, 1.2 і 2.

Порядок заповнення і подання статистичної довідки про наслідки судового розгляду кримінальної справи (форма №6)

Статистична довідка про судимість за ф. 6 є підставою для відображення в обліку і звітності про злочинність наслідків судового розгляду кримінальної справи.

При направленні прокурору кримінальної справи з подальшою її передачею до суду слідчий заповнює пункти 1–14 довідки за формою 6 на кожного обвинуваченого і приєднує їх до справи.

Після набрання вироком, постановою про закриття справи, постановою (ухвалою) про застосування примусових заходів медичного характеру законної сили, секретар суду заповнює відповідні пункти про результати розгляду справи та подає на підпис судді. Перевіривши достовірність результатів розгляду справи, суддя підписує дану довідку.

Ці довідки з усіх розглянутих справ надсилаються судами до органів внутрішніх справ та податкової міліції, слідчих підрозділів органів Служби безпеки України за місцем проведення слідства не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду (вироком, постановою, ухвалою) законної сили чи повернення справи після розгляду судом апеляційної інстанції (касаційної інстанції – у випадку винесення вироку апеляційним судом).

Підрозділи податкової міліції після одержання довідок за формою 6 направляють їх до міськрайлінорганів внутрішніх справ за місцем реєстрації кримінальних справ.

Міськрайліноргани внутрішніх справ, слідчі підрозділи органів Служби безпеки України, військові прокуратури після одержання цих довідок вносять відомості про судимість у журналі обліку злочинів і не пізніше 3-х робочих днів з дня надходження довідок пересилають їх до обліково-реєстраційних підрозділів для використання цих документів при статистичному і оперативно – довідковому обліку осіб, які вчинили злочини.