2 Принципи та методика ліцензування діяльності АТП

Перехід України до ринкової системи господарювання та процес роздержавлення, призвів до виходу на ринок транспортних послуг великої кількості перевізників. В основному це суб’єкти господарювання – приватні підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування, які використовують 1 – 2 автомобіля.

Такі перевізники, як правило не мають власної матеріально - технічної бази і відповідних спеціалістів, не забезпечують зберігання, технічний огляд та обслуговування транспортних засобів; проведення медичного огляду водіїв; інструктажі з безпеки руху; стажування водіїв.

Це призводить до використання для провадження автоперевізної діяльності несправних транспортних засобів та допуску до роботи водіїв, які за станом здоров’я не можуть здійснювати перевезення, що в кінцевому результаті стає причиною надзвичайно важких дорожньо – транспортних пригод.

Цілями внесення змін до Ліцензійних умов та Порядку контролю за їх додержанням є забезпечення безпеки перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування, запобігання дорожнього травматизму та посилення контролю за додержанням законодавства у цій сфері відповідно до вимог Указу Президента України від 20 травня 2004 року „Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом”.

Шляхом його реалізації є встановлення вимог щодо наявності матеріально – технічної бази для організації здійснення перевезень, зберігання, підтримання належного технічного стану та проходження технічного огляду транспортних засобів, забезпечення проведення медичного огляду водіїв, або наявність та виконання договорів на проведення цих робіт у разі відсутності бази та спеціалістів, а також встановлення відповідальності за не виконання цих вимог дозволить упорядкувати діяльність ліцензіатів в першу чергу фізичних осіб та забезпечити безпеку перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Переліком документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії на провадження автоперевізної діяльності встановлено, що суб’єкт господарювання подає відомості про відповідність матеріально – технічної бази, необхідної для підтримання належного стану технічного стану транспортних засобів та проходження технічного огляду автомобілів, забезпечення проведення медичного огляду водіїв або копії договорів на проведення цих робіт у разі відсутності власної бази та спеціалістів, але практика свідчить, що суб’єкти господарювання формально відносяться до зазначеної вимоги: подають недостовірні данні та не проводять роботи, які є основою для забезпечення безаварійно діяльності.

Тому для забезпечення безпеки пасажирів та оточуючих проектом змін передбачено встановлення відповідальності шляхом анулювання ліцензії за невиконання зазначених вимог.

Заходи до суб’єктів господарювання та механізми їх реалізації визначені статтями 20 та 21 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування та господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі без оформлення відповідної ліцензії заборонено. Анулювання ліцензії вимушує суб’єкта господарювання припинити діяльність в зв’язку з тим, що він не виконує встановлених вимог та створює загрозу для пасажирів та оточуючих.

Можливість виведення суб’єкта господарювання з ринку транспортних послуг стимулює його на виконання вимог і є адекватним заходом направленим на попередження дорожньо - транспортних пригод за участю транспорту загального користування.

Запровадження регуляторного акта направлене на забезпечення безпеки людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. В зв’язку з тим, що питання безпеки на транспорті покладені на Міністерство транспорту та зв'язку України додаткового фінансування крім передбаченого, реалізація регуляторного акта не потребує.

В такій ситуації вивід суб’єкта господарювання шляхом анулювання ліцензії, який створює небезпеку для людей з ринку транспортних послуг, є оправданим заходом.

Державним департаментом автомобільного транспорту створена нормативно-правова база ліцензування автоперевізної діяльності. Зокрема, розроблені, затверджені спільним наказом Держпідприємництва та Мінтрансу, зареєстровані в Мін’юсті Ліцензійні умови провадження зазначених видів господарської діяльності та порядок контролю за додержанням цих ліцензійних умов.

У структурі автоуправлінь сформовані підрозділи з ліцензування внутрішніх автомобільних перевезень, забезпечений добір керівників і спеціалістів цих підрозділів, створена матеріальна-технічна база, розроблено необхідне програмне забезпечення.

Станом на 1 травня 2004 року на підставі діючих ліцензій на ринку транспортних послуг провадять діяльність 54,1 тис. ліцензіатів, які використовують 142,1 тис. транспортних засобів, на які оформлені ліцензійні картки.

Із загальної кількості суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії, понад 41,5 тис., або 77 % становлять фізичні особи, які експлуатують понад 58,5 тис. транспортних засобів, або 41 % із загальної кількості автомобілів, на які видані ліцензійні картки. Кожен такий підприємець використовує для надання послуг у середньому 2 автомобілі.

Разом з тим, робота по здійсненню ліцензування автоперевезень має ряд недоліків та невирішених питань, що негативно впливають на показники якості надання перевізниками послуг, та не в повній мірі дозволяють вирішувати завдання щодо забезпечення безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Основним недоліком діяльності діючої системи ліцензування є заявницький принцип видачі ліцензій, який без наявності механізму перед- ліцензійної перевірки заявника не дозволяє виявити перевізників, які неспроможні належним чином організувати діяльність, не мають відповідної виробничої бази, рухомого складу та кваліфікованих спеціалістів.

У результаті до перевезення пасажирів і вантажів допускаються суб’єкти господарювання, які не забезпечують дотримання вимог щоденного технічного контролю та зберігання транспортних засобів, передрейсового медичного огляду, стажування та інструктажів з безпеки руху водіїв, що призводить до аварій з тяжкими наслідками.

Відсутність протягом довгого часу чинного Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов, а також механізму анулювання ліцензій знизила протягом 2000-2003 років рівень впливу Укравтотрансу на перевізників в частині виконання вимог, які впливають на безпечність перевезень.

Державним департаментом автомобільного транспорту запроваджено з березня цього року Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов, який створює умови для проведення контролю за діяльністю ліцензіатів.

Основні принципи державної політики у сфері ліцензування викладені у ст. 3 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності:

Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері ліцензування

Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:

забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;

встановлення єдиного підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування;

веде Єдиний ліцензійний реєстр;

організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій;

видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;

здійснює контроль за наявністю ліцензії. ( Частину першу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 2953-ІІІ ( 2953-14 ) від 17.01.2002 )

Для забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює розроблення навчальних програм, методичних рекомендацій та посібників, установлює порядок підготовки та атестації фахівців з ліцензування. Для здійснення своїх повноважень спеціально уповноважений орган з питань ліцензування має свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування можуть бути оскаржені до суду.

Перелік документів, які необхідно надати органу ліцензування наведено в ст. 10 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності.

Стаття 10. Документи, що подаються органу ліцензування для одержання ліцензії

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника:

найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;

прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.


Додатки

 

Міністерство транспорту та зв’язку України


ЗАЯВА

про видачу ліцензії

Заявник_____________________________________________________

(найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи)

____________________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я та по батькові керівника юридичної особи або серія і номер паспорта фізичної особи, ким і коли виданий)

_____________________________________________________________

(місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи, тел/факс)

 

організаційно-правова форма ____________________________________

ідентифікаційний код (номер) юридичної (фізичної) особи ___________

Індивідуальний податковий номер юридичної (фізичної) особи _______

розрахунковий рахунок № в _____________________________________

(найменування кредитної установи)_______________________________

валютний рахунок № в _________________________________________

(найменування кредитної установи) ______________________________

просить видати ліцензію на провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом, а саме


_____________________________________________________________

(необхідно указати повний перелік послуг, при необхідності оформить додатком до заяви)

Перелік філій (відділень), інших відокремлених підрозділів ліцензіатів, які проводять господарську діяльність на підставі виданої копії ліцензії (повне найменування; код території; поштовий індекс; місцезнаходження; номер телефону, номер факсу; перелік кодів робіт, операцій, послуг)

З порядком отримання ліцензії, ліцензійними умовами провадження вказаного виду діяльності і порядком контролю за їх додержанням ознайомлений і зобов'язуюсь їх виконувати.

(посада) (підпис заявника) (ініціали та прізвище керівника)
М.П.

«___»______________200 __ р.

Дата і номер реєстрації заяви «___»___________200 __ р. №_________

(посада особи, яка прийняла заяву) (підпис) (ініціали та прізвище)

Нормативні вимоги до автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах
Информация о работе «Планування господарсько-економічної діяльності автотранспортного підприємства»
Раздел: Транспорт
Количество знаков с пробелами: 37920
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
74074
1
16

... доходів залишається в тіні, що призводить до недотримання коштів у казну держави. Вибір правильної стратегії діяльності з метою забезпечення оптимальної діяльності за умов різкого виникнення великої кількості конкурентів є одним з головних завдань оперативного планування діяльності автотранспортного підприємства. Саме на цій проблемі зосереджена увага даної дипломної роботи. 1. Характеристика ...

Скачать
120582
7
45

... ї риби та експортних поставок прісноводної риби. Отримані матеріали дозволяють у дипломному проекті провести детальний аналіз та розробку рекомендацій по оптимізації концепції управління персоналом в ПП „Промен”, яка повинна забезпечити подальший розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV // Із ...

Скачать
54556
12
0

... резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе за допомогою розроблення системи оперативних заходів 3. Аналіз витрат автотранспортного підприємства 3.1 Аналіз витрат за елементами і статтями Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. ...

Скачать
76021
11
0

... Організаційна взаємодія всіх служб і підрозділів туристичного підприємства. Форми експериментальної перевірки туру: 1.         Рекламні тури. 2.         Інформаційні тури. 3.         Пробні продажі 3. Технологія діяльності туристського підприємства при формуванні нового тур маршруту.   3.1 Загальна характеристика визначеного туру за його спрямуванням   Тур – це програма, в межах якої ...

0 комментариев


Наверх