Види штучного освітлення. Характеристика джерел штучного освітлення
ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ПРАЦІВНИКАМ ЗА УШКОДЖЕНЕ ЗДОРОВЯ
Дія шуму на людину. Методи та засоби захисту
Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей
Кодекс законів про працю
Основні параметри, що характеризують здорові умови роботи
Основні шкідливі чинники на робочому місці
Охорона праці жінок
Причини виробничого травматизму
Стаціонарні засоби гасіння пожеж
Фактори санітарно-гігієнічних умов праці
До скритих джерел запалювання належать
Навигация
Фактори санітарно-гігієнічних умов праці
Охорона праці на підприємстві
154200
знаков
0
таблиц
0
изображений
23. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці
Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, чинять постійний вплив на здоров'я людини через фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники. Крім цього, на людину як на істоту соціальну безпосередньо впливає психогенний (інформативний) чинник — через засоби масової інформації, окреме слово або мову, звуки або музику, колір або зображення й т. ін.
У реальному житті ці чинники можуть впливати на організм людини одночасно або окремо, бути малопомітними або чинити суттєву дію — сприятливу або шкідливу — аж до смертельних наслідків. Характер впливу цих чинників на організм людини залежить від умов праці та побуту, навчання, виховання, харчування та всього того, що складає разом поняття санітарно-гігієнічного та соціально-економічного укладу суспільства.
Оптимізація чинників, що безпосередньо чинять ту чи іншу дію на організм людини, перебуває в прямій залежності від поліпшення соціально-економічних та санітарно-гігієнічних умов праці та побуту.
На виробництві для забезпечення сприятливих умов праці використовуються гігієнічні нормативи та санітарні рекомендації.
Гігієнічні нормативи — це визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров'я людини.
Об'єкти гігієнічного нормування умовно можна поділити на дві групи.
До першої групи належать чинники антропогенного походження, здатні завдати шкоду організму людини, — тому вони не потрібні для нормальної життєдіяльності (виробничий шум, пил, вібрація, іонізуюче випромінювання й т. ін.).
До другої групи належать чинники природного середовища, що у відповідних межах необхідні для життєдіяльності, — мікроклімат, освітлення, сонячна радіація, ультрафіолетове опромінення й т. ін.
Абсолютно безпечним впливом виробничих чинників на організм людини вважають такий, що не завдає жодної шкоди в генетичному розумінні.
Шляхом гігієнічного нормування встановлюються гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі робочої зони (воді, ґрунті, продуктах харчування), гранично допустимі рівні (ГДР) і гранично допустимі дози (ГДД) шкідливо діючих на людину чинників, оптимальні й допустимі параметри мікроклімату, освітлення, опромінення і т. ін.
Гранично допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкідливих виробничих чинників вважається такий, який при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більш як протягом 41 години на тиждень, упродовж усього робочого стажу не може викликати змін у стані здоров'я працівника або його нащадків.
Допустимі рівні, дози, концентрації шкідливих чинників встановлюються шляхом гігієнічного нормування й узагальнюються в соціальних документах, що називаються санітарними нормами. Санітарні норми використовуються при проектуванні та організації виробництва, контролі стану охорони праці на робочих місцях, проведенні паспортизації, впровадженні стандартів, а також при розробці конкретних заходів щодо нормалізації умов праці.
Оптимальні умови праці в будь-якій виробничій діяльності людини забезпечуються шляхом розробки санітарно-гігієнічних заходів. Впровадження санітарно-гігієнічних заходів у будь-яку сферу існування людини ґрунтується та забезпечується завдяки чинному законодавству.
1. За який рахунок робітникам видається спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту?
(а)за рахунок заробітної платні працівника; (б)за рахунок Фонду соціального страхування; (в)за рахунок роботодавця
2. Які нещасні випадки відносяться до таких, що трапились на виробництві?:
(а)сталися на території підприємства перед початком роботи і після її закінчення, якщо робота виконувалася за дорученням роботодавця; (б)на території підприємства, але працівник використовував устаткування роботодавця, виконуючи власну роботу; (в)на транспортному засобі підприємства під час переїзду на роботу чи з роботі або при використанні власного транспорту в інтересах підприємства; (г)поза межами підприємства, якщо робота пов’язана з обслуговуванням об’єктів, переходами між ними, при прямуванні у відрядження чи в зворотному напрямку за дорученням роботодавця; (д)під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належав підприємству
3. Що відноситься до особистих чинників, які можуть спричиняти виробничий травматизм? (а)ненормальні метеорологічні умови; (б)емоційна збудливість;
(в)недостатня професійна підготовка; (г)втома
4. Які чинники, що формують умови праці будь-якого виробництва, відносяться до санітарно-гігієнічних елементів зовнішнього середовища?
(а)мікроклімат; (б)нервово-психологічні навантаження; (в)естетичне оформлення робочого місця; (г)тривалість робочого часу;
5. Що розуміють під технічними засобами захисту?
(а)правильна організація праці на робочих місцях, дотримання відповідного режиму праці, проведення навчання та інструктажів; (б)організація постійного нагляду й контролю за дотриманням санітарних норм і правил при використанні речовин і матеріалів з токсичними властивостями; (в)належне використання існуючих спеціальних колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих для боротьби зі шкідливими чинниками;
6. Які закони та підзаконні акти регулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом у суспільстві?
(а)Конституція України; (б)Кодекс законів про працю; (в)Закони: „Про охорону праці”, „Про охорону здоров’я”, „Про пожежну безпеку”, „Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного здоров’я населення”; (г)всі вищезазначені варіанти вірні;
7. За яких обставин виплачується допомога в розмірі повного заробітку у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю?
(а)у разі хвороби; (б)каліцтва; (в)при догляді за дитиною в декретній відпустці;
(г)при догляді за хворим членом сім’ї;
8. В якій кількості повинно видаватися молоко за одну зміну працівникам, які працюють в умовах постійного контакту з фізичними виробничими чинниками й токсичними речовинами в процесі їх виробництва, переробки та застосування?
(а)0,25 л; (б)0,5 л; (в)1 л; (г)1,5 л
9. Які чинники, що формують умови праці будь-якого виробництва, відносяться до соціально-психологічних елементів зовнішнього середовища?: (а)освітлення; (б)режим праці та відпочинку; (в)пільги та компенсації за роботу
10. Які показники вказують на те, що настав стан втоми?
(а)знижується ступінь автоматизму; (б)порушується точність та координація рухів;
(в)послаблюється воля і рішучість; (г)знижується контроль за діями; (д)всі вищезазначені варіанти вірні
11. За нормальних умов який відсоток тепла людина віддає за рахунок конвекції?
(а)30% (б)45% (в)60%
12. Не пізніше якого терміну роботодавець повинен письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов, розмірів пільг і компенсацій?
(а)1 доби; (б)1 тижня; (в)1 місяця; (г)2 місяців; (д)3 місяців;
13. У разі тимчасової втрати працездатності за який термін обчислюється середній заробіток працівника?
(а)2 останні повні календарні місяці; (б)3 останні повні календарні місяці;
(в)6 останніх повних календарних місяців; (г)12 останніх повних календарних місяців
14. В якому розмірі видається одноразова допомога сім’ї особи, яка померла внаслідок нещасного випадку на виробництві?
(а)в розмірі п’ятирічного заробітку померлого й дворічного на кожного його утриманця; (б)в розмірі п’ятирічного заробітку померлого й однорічного на кожного його утриманця; (в)в розмірі трирічного заробітку померлого й дворічного на кожного його утриманця; (г)в розмірі трирічного заробітку померлого й однорічного на кожного його утриманця;
15. В якому розмірі надається допомога працівнику у разі стійкої втрати ним професійної працездатності?
(а)середнього заробітку за кожен відсоток втраченої працездатності; (б)середнього заробітку за кожні 2 відсотки втраченої працездатності; (в)середнього заробітку за кожні 5 відсотків втраченої працездатності; (г)середнього заробітку за кожні 10 відсотків втраченої працездатності
16. За який рахунок здійснюються витрати на лікування, супровід до санаторію, проїзд до місця лікування й назад працівника, що втратив працездатність під час виконання трудових обов’язків?
(а)за рахунок потерпілого; (б)за рахунок Фонду соціального страхування; (в)за рахунок роботодавця;
17. Безпека праці це
(а)властивість устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією; (б)видимі тверді та (або) рідкі частки в газах, утворені внаслідок горіння або пролізу (розпаду) матеріалів (в)стан умов праці, при якому виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів; (г)сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здійснюють вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці
18. За нормальних умов який відсоток тепла людина віддає за рахунок конвекції?
(а)дуже високому; (б)високому; (в)низькому
19. За яких умов встановлюється скорочений робочий день для працівників?
(а)коли працюючий виконує роботу в шкідливих умовах протягом не менш як 100% робочого часу; (б)коли працюючий виконує роботу в шкідливих умовах протягом не менш як 75% робочого часу; (в)коли працюючий виконує роботу в шкідливих умовах протягом не менш як 50% робочого часу
Похожие работы
... –– –– 1 –– 2 –– –– –– 2 –– -1 -1 –– 2 1 –– –– -1 2 10. Інші причини нещасних випадків, осіб –– –– 2 2 2 За даними таблиці 1 можна зробити висновок про існуючий стан охорони праці на підприємстві. Кількість потерпілих з утратою працездатності на 1 робочий день і більше зросла в 2009 році на 2 та 3 особи в порівнянні з 2007 та 2008 роками відпові ...
... охороною праці набувають пріоритетного значення, питання стимулювання охорони праці буде розглянуто більш детально. 3. Організація роботи з функціонування системи управління охороною праці на підприємстві 1. Система управління охороною праці (СУОП) на підприємстві — це сукупність взаємопов’язаних правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально- ...
... і на робочих місцях, результати вивчення причин травматизму і захворювань, матеріали цільових перевірок стану охорони праці, виконання попередніх планів. Організація процесу управління охороною праці здійснюється шляхом розробки на підприємстві Положення "Про обов'язки і відповідальність посадових осіб і працівників щодо охорони праці" та його виконання. Оперативне керівництво і координація ...
... ’я населення». Кодекс законів про працю – головний документ, який регулює трудові відносини працівників всіх категорій і спрямований на охорону трудових прав працюючих. Основні вимоги закону: – «Створення безпечних й нешкідливих умов праці на всіх підприємствах»; – «Власник або уповноважений ним орган забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці»; – «Власник або уповноважений ним орган ...
0 комментариев