2.2 Генуезька валютна система

 

Друга світова валютна система була юридично оформлена міждержавною угодою, досягнутому на Генуезькій міжнародній економічній конференції в 1922 р. Її основою стали золото і девізи - іноземні валюти. Після першої світової війни валютно-фінансовий центр змістився із Західної Європи в США (через значне зростання його валютно-економічного потенціалу та збільшення експорту капіталу). США стали головним торговим партнером більшості країн, а Нью-Йорк перетворився у світовий фінансовий центр.В 1924 відбувся перерозподіл офіційних золотих резервів: 46% золотих запасів капіталістичних країн зосередилися в США. Статус резервної валюти долар отримав лише після другої світової війни. результаті кризи Генуезька валютна система втратила відносну еластичність і стабільність. Світова валютна система була розчленована на валютні блоки - угруповання країн, залежних в економічному, валютному і фінансовому відносинах від очолює блок держави.

Основні валютні блоки: - Стерлінгового (з 1931 р.) - (країни Британської співдружності націй, Гонконг і деякі держави, економічно тісно пов'язаних з Великобританією, Єгипет, Ірак і т. д.); - Доларовий (з 1933 р.) - США , Канада, багато країн Центральної та Південної Америки, де панував американський капітал.

2.3 Бреттон-вудська система

Третя світова валютна система, була оформлена, на валютно-фінансовій конференції ООН проводилася в Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р. Де були встановлені правила організації світової торгівлі, валютних, кредитних і фінансових відносин, і прийнято рішення про створення міжнародних інститутів, покликаних регулювати міжнародні валютні відносини, - Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Вжитими угодами (статут МВФ) вводився золото-девізні стандарт, заснований на золоті і двох резервних валютах - доларі США та фунті стерлінгів. Курсове співвідношення валют і їх конвертованість стали здійснюватися на основі фіксованих валютних паритетів, виражених у доларах. Вперше в історії створені міжнародні валютно-кредитні організації - Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). МВФ надає кредити в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів з метою підтримки нестабільних валют, забезпечує валютне співробітництво країн. Під впливом США в рамках Бреттон-Вудської системи затвердився доларовий стандарт - світова валютна система, заснована на пануванні долара. Долар - єдина валюта, конвертована в золото, - став базою валютних паритетів, переважаючим засобом міжнародних розрахунків, валютою інтервенції і резервних активів. Таке положення долара зумовило економічний перевагу США і послабило їх конкурентів. Опорою доларової гегемонії служив також «доларовий голод» - гостра недостача доларів, що викликається дефіцитом платіжного балансу, особливо по розрахунках із США, і недоліком золото-валютних резервів.

Економічний, енергетичний, сировинний кризи 60-х дестабілізували Бреттон-вудську систему, зміна співвідношення сил на світовій арені підірвало її структурні принципи. З кінця 60-х років поступово ослабла економічна, фінансово-валютне, технологічна перевага США над конкурентами. Західна Європа і Японія, зміцнивши свій валютно-економічний потенціал, стали тіснити американського партнера. Криза американської валюти висловився в масовому продажі її за золото і стійкі валюти і в падінні курсу.

2.4 Ямайська валютна система

Принципи четвертої валютної системи, були оформлені, у вигляді угоди країн - членів МВФ у Кінгстоні (січень 1976 р.). Був введений стандарт СДР замість золото-девізною стандарту; юридично завершена демонтарізація золота: скасовані його офіційна ціна, золоті паритети, припинено розмін доларів на золото; країнам надано право вибору будь-якого режиму валютного курсу; МВФ, що зберігся на уламках Бреттон-Вудської системи, покликаний підсилити міждержавне валютне регулювання.

Підсумки функціонування СДР свідчать про те, що вони не стали еталоном вартості (головним міжнародним резервним і платіжним засобом). Введення плаваючих замість фіксованих валютних курсів у більшості країн в березні 1973 р. не забезпечило їх стабільності, незважаючи на величезні витрати на валютну інтервенцію. Цей режим виявився нездатним забезпечити вирівнювання платіжних балансів, покінчити з раптовими переміщеннями «гарячих грошей», з валютною спекуляцією. Ямайська валютна реформа не забезпечила валютної стабілізації. Кредитні можливості МВФ, незважаючи на збільшення кредитів, залишилися скромними у порівнянні з величезними міжнародними фінансовими потоками і дефіцитом платіжних балансів.

2.5 Європейський економічний союз

З метою стимулювання процесу економічної інтеграції - 13 березня 1979 р. була створена Європейська валютна система (ЄВС). На сьогоднішній день ЄС нараховує 15 країн-учасниць з сумарним населенням в 370 мільйонів чоловік і ВНП складає 6 мільярдів ЕКЮ, що на 10% вище за аналогічний показника США і на 64% Японії. ЄВС базувалася на ЕКЮ - європейській валютній одиниці. Договір про Європейський союз підписаний 12 країнами ЄС у Маасстріхте (Нідерланди) у лютому 1992 р., ратифікований і набрав чинності з 1 листопада 1993 р. і передбачає поетапне формування валютно-економічного союзу.

Основні цілі створення валютного союзу і введення євро полягають в наступному:

§  Створення найбільшого світового економічного і фінансового центру, ключовим інструментом якого стає нова валюта євро.

§  Полегшення обмінів: нестабільність обмінних курсів усередині чинної європейської валютної системи призводить до важких наслідків для економік країн-учасниць, які змушені страхуватися від обмінних ризиків.

§  Створення зони економічної стабільності. Підприємства отримають впевненість при творі розрахунків, наслідком цього з'явиться наявність більш гострої конкуренції - що приведе до більш низьких% ставками, стабільності цін і забезпечення надійних робочих місць.

§  Узгодження економічних політик; Створення противаги впливу США, доларизації світової економіки; Посилення політичних позицій ЄС на світовій арені.

Терміни введення єдиної валюти були схвалені в Мадриді в грудні 1995 р. і було прийнято рішення про її назву ("євро"). Попередні курси були оголошені в травні 1998 року глави держав і урядів 15 країн-учасниць, відштовхуючись від економічних показників, прийняли рішення про те, які з країн відповідають критеріям конвергенції для вступу у валютний союз. Остаточні курси стали відомі 1 січня 1999 розпочався процес введення єдиної валюти в країнах, що відповідають критеріям конвергенції: - були Установлюються що не підлягають перегляду курси валют країн-учасниць (взаємні і по відношенню до "євро"); - "євро" став повноправною валютою і офіційна "кошик" валют, за якою обчислюється ЕКЮ, припинила свою дію; - ЕКЮ - складова валюта, її підтримує кошик національних валют країн Співтовариства, причому частка кожного учасника заздрості від ваги країни в сукупному валовому продукті і взаємній торгівлі.

Квоти виглядають наступним чином: - була вироблена і почала застосовуватися єдина грошова політика з боку Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), до якої входять центральні банки країн-учасниць і Європейський центральний банк (його установа намічено на 1998 р.), країни-учасниці стали обчислювати розмір свого нового державного боргу в "євро"; - фінансові ринки також були переведені на "євро".

Після оголошення остаточних курсів вони залишаться незмінними до 28 лютого 2002 року, коли національні валюти припинять ходіння. На завершальному етапі з 2002 року почнеться випуск готівкових банкнот і монет євро. Вони будуть друкуватися Європейським Центральним Банком (ЄЦБ) і національними центральними банками наступних переваг: 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро.

Перспективи функціонування Євро. Введення "євро" перш за все, має проявитися в державах, що підтримують тісні економічні, торгові та фінансові відносини з ЄС (країни Центральної та Східної Європи, Росія, деякі середземноморські та африканські країни).

Основні інструменти політики ЄЦБ (Європейського центрального банку): тартетірованія; встановлення меж коливань основних процентних ставок, зокрема для їх зближення по всій зоні ЄВРО; операції на відкритому ринку; встановлення мінімальних резервних умов для банків.

Переваги введення євро:

§  Досягнення більшою мірою інтеграції в рамках Європейського Союзу;

§  Підвищення ефективності валютної системи і монетарної політики ЄС;

§  Досягнення більшої ефективності торгових угод між країнами європейського Союзу;

§  Можливий більш швидке економічне зростання;

§  Євро як єдина валюта полегшить процес порівнювання цін.

З точки зору компаній головна перевага євро - зникнення коливань обмінних курсів, що значно полегшить їм планування свого бізнесу та інвестицій. Це відкриє нові можливості для компаній і разом з тим надасть їх конкурентам більш легкий доступ на ринок. Євро, безсумнівно, виведе внутрішньо-європейські інтеграційні процеси на нові більш високі якісні та кількісні рівні.



Информация о работе «Світова валютна система: історія розвитку та сучасний стан»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 29021
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
66470
1
0

... і Другої Світової війни ряд твердих іспитів, прийшов час використовувати інші основи, що забезпечують її функціонування. Розділ 2. Бреттон-Вудська валютна система   У 1944 році, незадовго до закінчення Другої Світової війни, основні учасники процесу міжнародної торгівлі зустрілися на конференції в містечку Бреттон-Вудсе, штат Нью-Гемпшир, США, ...

Скачать
58960
0
5

... ій значно впливають як політичні чинники, так і загальні тенденції, що панують на фінансовому ринку. Розділ 3. ПРОГНОЗИ ТА ОЧІКУВАНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ Всі сучасні тенденції розвитку світового валютного ринку повністю залежать від ситуації, яка склалась на міжнародній економічній арені. Ці сучасні тенденції являють собою сукупність факторів, що повністю відпові ...

Скачать
50917
1
0

... криза 90-х років ХХ ст., привернули увагу аналітиків, науковців, керівних кіл міжнародних валютно-фінансових організацій до необхідності подальшого удосконалення сучасної міжнародної валютної системи. Початок широкої дискусії з цих питань було покладено під час відзначення 50-річчя від дня створення Бреттон-Вудської валютної системи, заснування Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку ...

Скачать
74704
0
0

... центральних банків, вислизують від національного контролю й у погоні за прибутками беруть участь у валютній спекуляції, надаючи їй грандіозний розмах. Крім загальних існували специфічні причини, властивим окремим етапам розвитку кризи Бреттон-вудської системи. Прояви кризи Бреттон-вудської валютної системи приймали такі форми: - “валютна лихоманка” - переміщення “гарячих” грошей, масовий ...

0 комментариев


Наверх