1.5 Відносний час Futurum II та його переклад з української мови

При розгляді відносного часу в аспекті порівняння з українською мовою необхідно особливо враховувати дві обставини: 1) складність значення відносних часових форм та їх зв’язок з такою категорією дієслова як завершеність; 2)обмеженість вживання відносних часових форм особливими умовами.

 Складність значення відносних часових форм німецького дієслова полягає у тому, що: по-перше, у них відображується одночасно абсолютний та відносний час; по-друге, саме відносне часове значення (відношення до іншої дії) відрізняється згідно з завершеністю чи незавершеністю дієслова. Відносний час завершеного дієслова включає у своє значення передування і завершеність дії, тобто досягнення закінченості. Відносний час незавершеного дієслова виражає лише передування дії, оскільки значення досягнення завершеності їм не притаманне. Звичайно, передування тут також має значення завершеності даної дії до моменту наступної – слідуючої, в іншому випадку було б наявне не передування, а одночасність дії.

Але й в українській мові розрізнення доконаності чи недоконаності дії як граматичної категорії виду обмежено дієсловами, які мають певну межу тривання. Таким чином, у відносному часі завершених дієслів полягає спорідненість з українською формою доконаного виду. Відносний час виражає доконаність завершеної дії, і у цих випадках відповідає українському доконаному виду, наприклад:

Коли ви повернетесь, я вже все спакую.

Wenn ihr zurückkommt, werde ich alles eingepackt haben.

Але є цілий ряд обмежень. Насамперед, не кожна доконана завершена. дія у німецькій мові виражається відносним часом. Відносний час вживається лише при наявності передування однієї дії іншій, що видно у наведеному прикладі. У кожному реченні обидві дії завершені, але вони відображаються у німецькій мові різними часовими формами, в українській мові – однією формою. У прикладі – майбутнім доконаним. Але, не кожна дія, яка передує іншій, потребує відносного часу. Відносний час необхідний лише в тому випадку, якщо ця дія може чи повинна співвідноситися з іншою, якщо їх співвідношення у часі має актуальне значення для даного виразу (ситуації). У розглянутому прикладі такий зв’язок існує.

Відносні часи вживаються для вираження актуального передування в тому випадку, якщо передування однієї дії іншій не достатньо зрозуміло з контексту, тобто якщо можливе неоднозначне розуміння. Так у вищезазначеному прикладі, який подано у вигляді складнопідрядного речення, не вживання відносного часу (Futurum II) призвело б до зміни змісту, замість передування дії, ми б отримали одночасність.

Коли ви повернетесь, я буду спаковувати речі.

Wenn ihr zurückkommt, werde ich einpacken.

Коли ви повернетесь, я вже все спакую.

Wenn ihr zurückkommt, werde ich alles eingepackt haben [16, с.124-127].

1.6 Майбутнє в минулому

І в українській і в німецькій мовах форма майбутнього часу вживається лише на позначення одного часового значення – наступної (майбутньої) дії. Але в німецькій мові Futurum I, як правило, виражає абсолютне майбутнє відносно моменту мовлення. Український майбутній час вживається також на позначення майбутньої дії відносно іншої в минулому (майбутнє в минулому).

У німецькій мові за таких обставин вживається, як правило, Präteritum ( хоча можливий також Konjunktiv I та Futurum I ), в чому полягає одна із значних особливостей вживання часів у німецькій мові, наприклад:

Kurz darauf ging die Anweisung ab, Elli unter Bewachung ihrer Person und ihres Hauses wieder in Freiheit zu setzen. Vielleicht versuchte der echte Heisler selbst noch mit ihr in Verbindung zu kommen. (A. Seghers)

…Можливо, справжній Гейслер все ж таки спробує встановити з нею зв'язок.

Präteritum дієслів слабкої відміни і модальних дієслів утворюється додаванням до основи дієслова суфікса -te та особових закінчень: machen – machte ( див. Додаток 1, таблиця 3); модальні дієслова, крім того, втрачають умлаут: müssen – musste.

Дієслова, основи яких закінчуються на d, t, m, n з попереднім приголосним, приймають при утворенні минулого часу суфікс –ete: warten – wartete (див. Додаток 1, таблиця 4 ).

Präteritum дієслів сильної дієвідміни утворюється зміною кореневого голосного і додаванням особових закінчень до основи дієслова: kommen – kam, geben – gab (див. Додаток 1, таблиця 5, 6).

Деякі дієслова, наприклад denken, bringen, nennen, kennen та ін, подібно до сильних змінюють у минулому часі кореневий голосний, але приймають суфікс слабких дієслів: denken – dachte, bringen – brachte, nennen – nannte, kennen – kannte.

Ще один особливий спосіб вираження майбутнього в минулому – за допомогою форми Präteritum дієслова sollen. Конструкція sollte в значенні майбутнього в минулому становить досить складну проблему для розуміння та перекладу, оскільки дієслово sollen сприймається як модальне дієслово в основному своєму значенні.

На українську мову конструкції з sollte перекладаються майбутнім часом чи формою судилося, наприклад:

Коли Валлау заарештували вдруге, його дружина зрозуміла, що вже більше ніколи його не побаче (або: що їй не судилося більше його побачити).

Als man Wallau zum zweitenmal eingesperrt hatte, war es seiner Frau klar, dass sie den Mann nicht mehr wiedersehen sollte.

Конструкція з sollte особливо часто вживається у випадках, коли відомо напевно, що певна дія відбулася (наприклад, коли йдеться про історичні факти), наприклад:

Острів Готланд було завойовано піратами, місто Вісбі - зруйновано. Ніколи вже йому не повстати з руїн, з того часу залишиться він на всі часи жалюгідним, забутим світом містечком…

Die Insel Gotland war von den Piraten erobert; die Stadt Wisby zerstört. Nie sollte sie von der Zerstörung erholen, sollte fortan für alle Zeiten ein kümmerliches, weltvergessenes Nest bleiben…[16, с.142-145; 5, с.148-154].



Информация о работе «Розбіжності у способах передачі майбутності дії в німецькій та українській мовах та проблеми перекладу»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 46052
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
176058
0
0

... характерні для прямого мовлення, трохи рідше зустрічаються в невласно-прямій і невластиві чисто авторському мовленню, якщо вона не скомбінована з невласно-прямим мовленням [21,c.37-39]. 4. ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ УМОВ КОМУНІКАТИВНОГО ВЖИВАННЯ Відіграючи важливу роль у житті суспільства, переклад здавна приваблював до себе увагу літературознавців, психологів, етнографів і лінгвістів. Різні, ...

Скачать
173727
0
0

... ів науково-технічного тексту, що визивають найбільші труднощі. А також не слід забувати про прагматичну адаптацію оригінального тексту під час перекладу. Розділ 2. Особливості перекладу ділових листів на прикладі перекладу листів-запитів та листів негативного змісту 2.1 Загальна характеристика ділових листів Сучасний бізнес – це складне виробництво, співробітництво на всіх рівнях, обмін ...

Скачать
53502
1
1

... на території України повинна мати вимову державною мовою - українською і не піддаватися впливові мов інших етнічних груп населення. Слід зазначити, що вимоги до української юридичної термінології в сучасних умовах обмежені в Україні та за її межами певними обставинами, головними з яких, на нашу думку, є - повільна українізація суспільного житія, особливо на буденному рівні; - недостатня кільк ...

Скачать
102792
0
0

... фразеологічних одиниць німецькою мовою - дуже важке завдання. «Завдяки своєму семантичному багатству, образності, лаконічності і яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль» [11:19]. Вона надає мовленню виразності та оригінальності. Переклад фразеологічних одиниць, особливо образних, становить значні труднощі. Це пояснюється тим, що багато з них є яскравими, емоційно насиченими ...

0 комментариев


Наверх