Порівняльний аналіз використання франчайзигу в завнішньо економічній діяльності компаній різних країн

2.1. Порівняльний аналіз використання франчайзигу в завнішньо економічній діяльності компаній різних країн

За даними експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у США товарообіг на умовах франчайзингу становить понад третину всієї роздрібної торгівлі. Існують офіційні повідомлення про те, що франшиза використовується вже більш як у 80 країнах. Популярність франчайзингу пояснюється ефективністю і високою стійкістю бізнесу нових утворених підприємств. Так, за даними фірми ”Mr.Doors Home Inc.” у США після п'яти років діяльності на ринку виживають 23% приватних підприємств, а після десяти років їх залишається лише 18%, водночас як серед підприємств, що працюють за системою франчайзингу, через п'ять

років розпалається лише 8 підприємств із 100, а через десять років — 10 Із 100. Варто розглянути роль франчайзингу в економіці ок­ремих країн.

У США згідно з дослідженням, проведеним Naisbitt Group у 1985 р., галузеві експерти прогнозували, що продаж через фран-чайзингову систему досягне $ 438 млрд. у 1995 р. і $ 705 у 2000 р. До 2005 р. продажі досягнуть $ 1 трлн. і $ 1.3 трлн. до 2010 р. Як­що традиційно нефранчайзинговий бізнес, типу банківської справи, почне функціонувати на засадах франчайзиигу, то ці цифри можуть бути значно більшими.

Причинами тривалого зростання франчайзингу в США за при­пущеннями фахівців є зростання особистого доходу, стабільність цін, високий рівень оптимізму споживачів) і вища конкуренція за частину ринку. Безумовно, також важливим чинником, що зробив внесок у розвиток франчайзингу, стала привабливість США для іноземних компаній. Особливо активно з'являлися на ринку США канадські, європейські та японські франчайзери зі своїми система­ми, що вже досягли успіху в цих країнах.

Підраховано, що у 1988 р. в США вже працювало 60 інозем­них франчайзерів. Французька фірма "Пронуптиа" (Pronuptia), що спеціалізується на весільних вбраннях, англійські фірми "Уим-пиз" (Wimpys) і "Бсйк Зн Тейк" (Bake N Take), німецька "Вінер-вальд" (Wienerwald), що займається продуктами харчування, були у США серед перших і найуспішніших у цій галузі.

Американські франчайзери досягли такого самого успіху в іно­земних країнах. "Бургер Кінг" (Burger King ), "Хардиз" (Hardees), "Холідей Инн" (Holiday Inn), "Хоуард Джонсоне" (Howard Johnsons), "Баскін-Роббинс" (Baskin-Robbins), "Мейнеке Дискаунт Ма-флерс" (Meineke Discount Mufflers), "Грейт Америкен Куки" (Great American Cookie) — це американські франшизи, куплені неамери-канськими фірмами.

Кількість американських франчайзерів, які працюють за кор­доном, практично збільшилася втричі порівняно з 1971 р.

У 1988 р. було 374 франчайзери із США, які працювали за кордоном, з більш ніж 35 тис. торгових точок. Майже 225 з усіх опитаних франчайзерів виявили бажання розширюватися на іно­земні ринки. У 1989 р. 19,9% усіх американських франчайзерів володіли іноземними франшизами.

У 1995 р. 34% річного продажу забезпечувалось завдяки фран­чайзингу, що здійснювався через 500 тис. підприємств із загальним річним прибутком у $ 640 млрд. США.

Безумовно, найшвидшою формою франчайзингу є франчай­зинг бізнес-формату. Швидкий ріст (бум) фрапчайзингу бізнес-формату є результатом головним чином двох тенденцій, що прояви­лися одночасне. Перша — зміщення в економіці США від виробництва товарів до надання послуг. Це стнорило середовище, що стимулює розвиток франчайзингу в сфері послуг, особлино тих, що відповідають сучасному стилю життя. Зокрема, послуги, що задо­вольняють потреби працюючих жінок, легко перейшли у франчай-зингову форму. Друга тенденція — більша кількість покупців фраишиз виявили, що франчайзинг бізнес-формату створює для них можливість стати підприємцями без ризику, який, як правило, тісно пов'язаній із заснуванням бізнесу. Чинником, що стимулює потенційних ділових людей займатися франчайзингом, є перевіре­ний часом франчайзинговий формат сам по собі, що дозволяє франчайзі купувати знання у компанії-засновника. Оскільки фран-чайзер має перевірену часом і діючу формулу успіху, то франчайзі може ввійти убізнес із значно меншими фінансовими вкладеннями, ніж він потребував би у разі незалежної діяльності.

На початку 90-х років спеціалістами очікувалося, що у 2002 р. буде 393 тис. (близько 75%) торгових точок, що працюють па ос­нові франчайзингу бізнес-формату. Ресторани є найбільшою кате­горією серед різноманітних типів франщиз бізнес-формату як за показником кількості торгових точок (102.135), так і за об'ємом ви­ручки ($ 76.5 млрд.).

Бензозаправні станції є найбільшою категорією франщиз това­рів і торгових марок з прогнозованою кількістю торгових точок у 11 700 одинипь у 2003 р. Очікувалося зростання об'ємів продаж че­рез франшизн бізнес-формату. У даний час американський фран-чайзинг охоплює практично всі види бізнесу — від автомобільних перевезень, будівництва, до садових послуг, торгівлі й освіти. Про­те, за даними FRANDATA Corporation, п'ятірка найбільш зайнятих франчайзингом підсекторів бізнесу виглядає у такий спосіб: ресто­рани "фаст-фудів" (у т. ч. морозиво і десерти) — 18% усього франчайзингу, роздрібна торгівля (у т.ч. продукти харчування) — 14%, надання послуг (у т. ч. спортивних і туристичних ) — 12%, авто­мобільні перевезення й обслуговування — 8%, будівництво — 7%.

У Канаді франчайаинговий ринок багато у чому віддзеркалює еволюцію франчайзингу в США. У 1990 р. обсяги роздрібних про­дажів через франшизи в Канаді перевищили $ 48 млрд. (CDN) або близько 45% загального обсягу роздрібного продажу. Понад 50% цих продаж були здійснені через франчайзинг бізнес-формату та інші "нетрадиційні" форми франчайзингу.

У 1987 р. близько 1 тис. франчайзерів, які працювали у Ка­наді і володіли близько 45 тис. торговельних точок, здійснили об'єми продаж на ріпні $ 61 млрд. (CDN). Щорічне зростання франчайзингової системи Канади становило 20% у 1985 р., 25% у 1986 р. і очікувалося подальше зростання в наступні роки.

Близько половину франшиз бізнес-формагу в Канаді є власністю іноземних компаній, переважна більшість яких із США. Можливо завдяки географічній близькості та культурним подібно­стям Канада за зовнішніми ознаками є звичним ринком для екс­пансії американських франшиз.

Міністерство торгівлі США зазначало, що 29% усіх амери­канських іноземних франшиз були розміщені в Канаді, загальною кількістю 237 франчайзерів, що володіли 9 031 торговою точкою. Це відповідає близько 40% усіх іноземних франшиз торговельних точок США, розміщених у Канаді. Франчайзери з інших країн, зо­крема, з Франції, Австралії, Великобританії, також проникають на ринок Канади швидкими темпами.

У Франції — серці європейського франчайзингу, в 1971 р. бу­ло зареєстровано всього 34 франчайзингові мережі, у 1977 р. ця цифра зросла до 108, з 7 500 торговими точками. У 1988 р. було відзначено існування близько 675 франчайзерів, які володіли близько ЗО тис. торгових точок. Франчайзинг забезпечив працевла­штування близько 150 тис. осіб. Об'єми продаж через франчайзингову систему в 1990 р. перевищили $ 16 млрд. або близько 5% за­гальних роздрібних продаж у Франції. Французи охоплюють близько 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється у $ 32 — 35 млрд. За даними французь­кого економіста Іва Бернара, сьогодні в ЄС більше 6% роздрібної торгівлі виконується через франшизи.

На відміну від деяких своїх сусідів, Франції характерне домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами.

Франшизам, які займаються продажем одягу І взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продаж, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку нале­жить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресто­ранному бізнесу (7%).

У Великобританії розвиток франчайзингу прискорився після заснування у 1977 р. Британської франчайзингової асоціації

(BFA). Ринок франшиз Великобританії має стабільну основу та по­зитивно оцінюється урядом, засобами масової інформації та гро­мадськістю в цілому.

Згідно із статистичними даними у Великобританії в даний час діє більше 540 франчайзерів з 52 тис. торгових точок. Більшість британських франчайзерів почали свою діяльність після 1982 р. Найбільшими секторами британського ринку франшиз за об'ємом продаж були: 1) продаж меблів, домашніх зручностей та експлуа­таційного обладнання; 2) товари та послуги для відпочинку; 3) швидке харчування. За кількістю торгових точок на першому місці — ресторани швидкого харчування у кількості 1 898 одиниць.

Фактична кількість американських франчайзерів у Велико­британії значно менша від кількості вітчизняних (британських) франчайзерів. У Великобританії на ринку переважає франчайзинг послуг, . так як і в США, де призвело до появи деяких оригіналь­них і інноваційних ідей, таких як чистка килимів, дитячі ігрові центри, побутове обслуговування.

В Японії загалом виділяються три основні категорії японських франшиз: 1) поділ (продаж) товарів. 2) послуги харчування, 3) на­дання інших послуг. Японія виявилася досить привабливою для американських франчайзерів у їх пошуку ринків збуту та стала другим найбільшим закордонним ринком для американських франчайзерів після Канади. У 1999 р. в Японії загалом працювало 69 франчайзерів, які володіли 7 366 торговими точками, 72% з яких належали до другої категорії — послуги харчування.

В Італії у 1998 р. працювало 300 франчайзерів, які оперували 17 500 франшизами. Протягом тогс самого періоду валові об'єми продаж перевищили $ 4,1 млрд. Італійський франчайзинговий ри­нок характеризується пропорційним поширенням як іноземних, так і національних франчайзерів, які здебільшого орієнтуються на сфе­ру розподілу продукції (продаж).

У Голландії франчайзинг також виявився динамічною силою в економіці. У 1997 р. в Голландії галічувалося 289 франчайзерів, які оперували 11 252 торговими точками в країні, і сукупні об'єми франчайзингових продаж були у чежах $ 5,8 млрд. Провідною формою франчайзингу в Голландії є франшизи на розподіл про­дукції (продаж); на другому місці — франшизи сфери послуг.

Хоча існує тенденція до зростання присутності в країні інозем­них франшиз, на ринку все ще домінують національні оператори.

В Іспанії франчайзинг переживає період розвитку. Іспанський ринок франшиз складається з торгівлі товарами зі значним домінуванням одягу і продуктів харчування. Сфера послуг лише починає розвиватися. Франчайзинговий ринок Іспанії є досить перспетивним для національних та іноземних франчайзерів у зв'язку з тим, що багато регіонів Іспанії запровадили матеріальні заохочення для розвитку підприємництва.

У Росії франчайзинг поширюється активно. Вище згадано про кроки "Мак-Дональдс" у Росії. За приклад розвитку в Росії фран-чайзингової мережі слід взяти компанії Unternehmensgruppe Grillmaster Handelsgesellschaft mbH. Ця група понад 20 років тому створила в Німеччині фрапшизну систему (близько 200) ресторанів швидкого обслуговування, що одержала найменування "Грильмас-тер" (розширений асортимент включає більше 60 блюд).

З 1993 р. "Грильмастер" почав свій франшизний бізнес у Росії через дочірню фірму " Grillmaster Feinkost Buesching Gmb", пере­давши виключне право на роботу и Росії Санкт-Петербургській фірмі "Грнгор'єв і Grillmaster". У 1994 р. вперше в Росії у центрі Санкт-Петербурга на Невському проспекті відкрився перший фран­шизний ресторан швидкого обслуговування європейського гастро­номічного стандарту німецької системи "Грильмастер". Це був пер­ший закордонний fast food. Але вже через кілька місяців у Санкт-Петербурзі з'явилися перші фраишизні підприємства таких відо­мих торгових марок у місті, як "Золоте Курча", "Carrots", "Subway".

У 1995 р. "Грильмастер" відкриває ще два ресторани у Санкт-Петербурзі, що також успішно працюють і розвиваються, пропону­ючи крім традиційних видів бургерів і піцци додатково більш звич­ні для росіян порційні блюда.

Наявність центрального складу "Грильмастер" у Санкт-Петер­бурзі дозволила вести подальшу роботу над розширенням фран-піизної мережі як у самому місті, так і в інших містах Росії.

У 1997 р. відкрито перші ресторани "Грильмастер" у Самарі, Челябінську, Тольятті і четвертий "Грильмастер" у Санкт-Петер­бурзі. Практика франшизного бізнесу показала, що інвестиції у створення ресторанів fast food — це один з найефективніших спо­собів вкладення фінансових коштів для потенційних франчайзі.

Перспективи франчайзиїїгового бізнесу є джерелом великої зацікавленості з боку підприємців до створення нових підприємств франчайзингу та фрачайзішгових мереж. Але для їх практичної ре­алізації потрібен значний досвід, конкурентоспроможність інновацій та інтелектуальної власності, значні витрати та інші чинники. Згідно зі статистикою у 1979-1996 рр. невдача спіткала 85% ві

загальної кількості франчайзерів з 1300 фірм, що виходили на ринок.

Аналіз досвіду діяльності франчайзингу в США свідчить, що на успіх франчайзингових мереж найбільшою мірою впливають:

● легітимність франчайзингової мережі, включаючи її рейтингованість у ведучих ділових виданнях, що полегшує новим, фірмам доступ до ресурсів франчайзингу, залучає покупців, доз­ воляє відповідати на конкурентні виклики і формує в суспільстві уявлення про надійність франчайзерів;

● вік фрапчайзингової мережі, який із збільшенням зменшує імовірність провалу франчайзингу;

● масштаб діяльності франчайзингової мережі, який при значному рівні знижує імовірність провалу нового франчайзинг-вого проекту;

● зовнішня сертифікація, що зменшує імовірність невдачі розгортання нової франчайзингової мережі;

● існування законодавства про розірвання контракту є підставою того, що франчайзипгові мережі, здебільшого піддаються невдачам, якщо вони інтенсивніше використовують повне володіння дочірніми організаціями, а не покладаються на франчайзингових агентів;

● існування системи реєстрації сприяє меншій імовірності невдачі франчайзингових мереж, якщо вони підтримують відносно низьку капіталізацію агентських фірм;

● підтримка франчайзерами відносно більшої долі франчайзингових одиниць у порівнянні з власними дочірніми компаніями.

Переваги франчайзингу протягом останніх років сприяли під­вищеному інтересу до нього у багатьох країнах, які до того часу не мали з ним справи, включаючи, наприклад, Тайвань, Сишагпур, Аргентину, Бразилію, Швецію І Данію. Нещодавно, зі зміною ставлення уряду Мексики до франчайзингу, що призвело до лібералі­зації законів, які впливають на франчайзинг, ця країна стала цент­ральним об'єктом інтересу для багатьох північноамериканських франчайзерів.

З метою подальшого розвитку франчайзишу у 1960 р. було створено Міжнародну асоціацію франчайзингу (IFA – International Franchise Association). її програми створюються з освітньою ме­тою для тих людей, які розробляють публічну політику, щоб нада­ти нову інформацію про зміни у франчайзинговому співтоваристві за допомогою освітніх програм, щорічних конференцій, сим­позіумів з питань законодавства та регіональних і локальних "круглих столів". Асоціація видає журнал "Світ франчайзингу", ресурс­ну книгу постачальника, бюлетень "Інсайдер", путівник щодо франчайзингової діяльності та надає вебресурс як своїм те­перішнім, так і потенційним членам. Аналогічною установою є Європейська асоціація франчайзингу.