1. кусати;
2. пекти, щипати [39].
Прислів’я "Birds of feather flock together" означає "Рибак рибака бачить здалека". При всій незаперечності першого і другого твердження, вони абсолютно не пов’язані один з одним, тому можемо припустити, що маємо справу з черговим порушенням максими релевантності, яке спричиняє утворення ситуації нонсенсу.
Duchess: Thinking again?
Alice: I’ve a right to think.
Duchess: Just about as much right, as pigs have to fly; and the … [20, c.135].
Герцогиня порушує максиму релевантності, схоже на те, що в останній фразі є натяк на відомий вираз "when pigs fly" = never [44], тобто таким чином вона прагне сказати Алісі, що думати в країні Чудес вона не має права. Таким чином, чергове авторське переосмислення усталеного виразу спричиняє порушення максими релевантності, і як результат - утворення ситуації нонсенсу.
Mock Turtle: Oh, as to the whiting, they - you’ve seen them, of course?
Alice: Yes, I’ve often seen them at dinn…
Mock Turtle: I don’t know where Dinn may be, but if you’ve seen them so often, of course you know what they are like.
Alice: I believe so. They have their tails in their mouths; and they’re all over crumbs.
Mock Turtle: You’re wrong about the crumbs; crumbs would all wash off in the sea. But they have their tails in their mouths; and the reason is. Tell her about the reason.
Gryphon: The reason is, that they would go with the lobsters to the dance. So they had to fall a long way. So they got thrown out to sea. So they had to fall a long way. So they got their tails in their mouths. So they couldn’t get them out again. That’s all [20, c.147].
На початку розмови ситуація непорозуміння виникає через те, що Аліса, яка в своєму житті бачила мерланів тільки поданих до столу, не хоче ображати Черепаху і зупиняється на слові "dinner", а Черепаха сприймає вимовлене нею "dinn" як власну назву місця, де живе риба. Це приклад порушення максими способу. Продовжуючи діалог, Аліса розповідає про зовнішній вигляд мерланів, які, за її словами, посипані крихтами і тримають хвости у роті (таким чином вони подаються до столу). Грифон заперечує їй, посилаючись на те, що мерлани тримають хвости у роті, тому що вони повинні танцювати кадриль з омарами. Грифон порушує максиму релевантності. Очевидно, що порушення постулату способу призводить до гри слів, а постулату релевантності - до утворення нонсенсу.
Gryphon: Come, let’s hear some of your adventures.
Alice: I could tell you my adventures beginning from this morning, but it’s no use going back to yesterday, because I was a different person
then [20, c.149].
Ситуація нонсенсу виникає внаслідок порушення Алісою максими способу і релевантності. На прохання розповісти про свої пригоди, дівчина повинна або почати розповідь, або відмовити і пояснити причину. Насправді бачимо, що її реактивній репліці явно не вистачає стислості і, крім того, її сентенція недоречна.
Наступними розглянемо приклади, які стосуються судового засідання, на якому присутні всі зазначені вище персонажі казки. Так, звернемо увагу на появу в залі суду першого свідка - Капелюшника.
He came in with a teacup in one hand, and a piece of bread-and-butter in the other.
Hatter: I beg pardon, your majesty, for bringing this in: but I hadn’t quite finished my tea when I was sent for.
King: You ought to have finished. When did you begin?
Hatter: Fourteen of March, I think it was.
March Hare: Fifteen.
Dormouse: Sixteen.
King: Write that down (to the jury) [20, c.159].
Король порушує максиму релевантності, оскільки його запитання направлені не на отримання достовірних свідчень від Капелюшника, а на дрібниці, які ніяк не стосуються справи, тому його ремарки можуть сміливо бути інтерпретовані як невідповідні. Крім того, у даному випадку порушення максими релевантності призводить до гумористичного ефекту - виникає ситуація нонсенсу.
King: Take off your hat.
Hatter: It isn’t mine.
King: Stolen!
Hatter: I keep them to sell. I’ve none of my own. I’m a hatter [20, c.160].
Репліки обох персонажів порушують принцип кооперації, в першій реактивній репліці Капелюшник не виконує наказу Короля, натомість коментуючи другорядний елемент його висловлювання, і порушує максиму релевантності. Далі Король робить безпідставний висновок: якщо капелюх йому не належить, то він крадений. Звідси випливає, що порушення максим кількості і релевантності призводять до утворення ситуації нонсенсу. Крім того, в останній репліці Капелюшника спостерігаємо алюзію на відоме прислів’я "The shoemaker's son always goes barefoot", тобто це природно для Капелюшника - не мати власного капелюха [1, c.287].
Dormouse: I wish you wouldn’t squeeze so. I can hardly breath.
Alice: I can’t help it. I’m growing.
Dormouse: You have no right to grow here [20, c.160].
Ситуація нонсенсу побудована завдяки порушенню максими релевантності Сонею. Її зауваження, що Аліса не має права рости в залі суду, суперечить законам логіки і не має сенсу в описаній ситуації комунікації.
King: If that’s all you know about it, you may stand down.
Hatter: I can’t go no lower. I’m on the floor, as it is.
King: Then you may sit down [20, c.162].
Даний приклад показує, що порушення максими релевантності і способу в черговий раз сприяє утворенню ситуації нонсенсу. Проаналізуємо кожну репліку окремо. Так, Король, відпускаючи першого свідка, використовує формулу, яку використовують під час судових процедур - "you may stand down". В англійському суді місце свідка має спеціальну назву witness-stand або witness-box і представляє собою невелике підвищення: звідси і виник вираз "to stand down" [47]. Капелюшник розкладає цей сталий вираз і реагує на слова Короля буквально, чим порушує максиму релевантності. Цю ж тактику застосовано в наступній реактивній репліці Короля, де протиставляються вирази "to sit down" і "to stand down".
Далі розглянемо свідчення Аліси, які також є прикладом ситуації нонсенсу.
King: What do you know about this business?
Alice: Nothing.
King: Nothing whatever?
Alice: Nothing whatever.
King: That’s very important.
White Rabbit: Unimportant, your majesty means, of course.
King: Unimportant, of course, I meant [20, c.167].
Король та Аліса порушують максиму кількості - в трьох репліках повторюється одна і та сама інформація (тавтологія).
Наступне висловлювання Короля "That’s very important" в цьому контексті є порушенням максими якості "не кажи те, в чому не впевнений", тому коли його виправляє Кролик, Король легко змінює свою думку на протилежну.
Отже, порушення максим кількості та якості в цьому прикладі призводять до появи комічного ефекту і ситуації нонсенсу.
Queen: What’s in it?
White Rabbit: I haven’t opened it yet, but it seems to be a letter, written by the prisoner to, to somebody.
King: It must have been that, unless it was written to nobody, which isn’t usual, you know [20, c.168].
Фінальна сентенція Короля є порушенням максими релевантності "внесок повинен бути доречним", оскільки на даній стадії розмови ремарка Короля зайва і нелогічна.
Результатом порушення постулату релевантності є нонсенс.
3.3 Гра слів та каламбур як результат порушення принципів коопераціїСпочатку розглянемо приклади, які ілюструють утворення гри слів, оскільки значення цього поняття ширше за значення каламбуру, і, як і було сказано в другому розділі дослідження, ґрунтується на ідентичності лексичних одиниць (полісемії):
The first question of course was, how to get dry again: they had a consultation about this, and after a few minutes it seemed quite natural to Alice to find herself talking familiarly with them, as if she had known them all her life.
Mouse: Ahem! Are you all ready? This is the driest thing I know. Silence all around, if you please. ’William the Conqueror, whose cause was favored by the pope, was soon submitted to by the English, who wanted leaders, and had been of late much accustomed to usurpation and conquest. Edwin and Morcar, the earls of Mercia and Northumbria…’ [20, c.57].
Порушено максиму релевантності, оскільки значення, в якому вжито "dry" в реактивній репліці, не відповідає значенню, в якому його вжито в репліці-стимулі - перше значення цього слова в стимулюючій репліці "сухий", а в наступній - "нудний" [39]. Результатом порушення максими релевантності у цьому випадку є гра слів.
Звернемо увагу на уривок діалогу, в якому автор вдається до розкладання на компоненти ідіоматичного виразу:
Caterpillar: Explain yourself.
Alice: I cannot explain myself, I’m afraid, sir, because I’m not myself, you see [20, c.82].
Продовжуючи діалог з Гусінню, Аліса порушує максиму якості, оскільки її заплутана відповідь на таке просте питання ставить співрозмовника в глухий кут і викликає ситуацію непорозуміння. До того ж, Аліса, "розкладаючи" фразеологічний зворот "to explain oneself", який є неподільною одиницею, порушує максиму релевантності. В результаті даного обміну репліками спостерігаємо утворення гри слів.
March Hare: Tell us a story!
Alice: Yes, please do!
Hatter: And be quick about it or you’ll be asleep again before it’s done.
Dormouse: Once upon a time there were three little sisters, and their names were Elsie, Lacie, and Tillie; and they lived at the bottom of the well.
Alice: What did they live on?
Dormouse: They lived on treacle.
Alice: They couldn’t have done that, you know, they’d have been ill.
Dormouse: So they were, very ill [20, c.113].
Гра слів простежується в наступних репліках: Alice: What did they live on?
Dormouse: They lived on treacle.
Вираз "to live on something" має декілька значень, в даному контексті обіграються такі значення цього виразу:
1. "to exist on some surface" - жити, існувати на поверхні чогось;
2. "to have something as one’s food" - харчуватися чим-небудь [39].
Нонсенс у цьому випадку виступає як результат порушенням максим якості та релевантності. Розглянемо порушення максими якості: Соня починає розповідати історію, і у стороннього спостерігача складається враження, що сюжет придумується по ходу розповіді, тобто подана ним інформація є завідомо неправдивою. Важко адекватно сприймати інформацію, яка суперечить нашим уявленням про світ, але тут діє логіка навпаки, характерна для твору в цілому. Останню репліку Соні сприймаємо як порушення принципу відповідності.
March Hare: Take some more tea.
Alice: I’ve had nothing yet, so I can’t take more.
Hatter: You mean, you can’t take less, it’s very easy to take more than nothing.
Alice: Nobody asked your opinion.
Hatter: Who’s making personal remarks now [20, c.114]?
В даному прикладі спостерігаємо порушення максими способу. Перша репліка Березневого Зайця ілюструє порушення максими якості - йому відомо, що Аліса не пила чаю. Одночасно з цим, Березневий Заєць розкладає на компоненти стійкий вираз "take some more". Виникає гра слів побудована на полісемії: перше значення слова "more" - ще, а друге значення "more" - більше [39]. Судження Капелюшника не порушують формальних законів логіки, але дратують Алісу, яка почуває себе ображеною і тому грубо реагує на його репліку - порушуючи максиму релевантності. Зазначений обмін думками побудовано на принципі topsy-turvy rhymes, тому, як і в попередньому випадку, ігнорування максим релевантності, якості та способу призводить до нонсенсу.
Alice: Why did they live at the bottom of a well?
Dormouse: It was a treacle-well.
Alice: There’s no such thing.
March Hare: Sh! Sh!
Dormouse: If you can’t be civil you’d better finish the story for yourself.
Alice: No, please go on! I won’t interrupt you again. I dare say there may be one.
Dormouse: One, indeed! And so these three sisters - they were learning to draw, you know.
Alice: What did they draw?
Dormouse: Treacle [20, c.115].
На питання Аліси, чому троє сестер жили на дні колодязя, Соня не дає адекватної відповіді - порушено максиму релевантності. Наступне порушення цієї максими спостерігаємо в іншій репліці Соні, яка пропонує дівчині самостійно закінчити історію - знову ж таки її внесок до розмови порушує принцип кооперації і є невідповідним.
Далі спостерігаємо каламбур, який базується на омонімії: "One, indeed!" - Один, а як же! Аліса вживає "one" як займенник, слово-замінник іменника "treacle-well"; і вживає "one" в значенні один. Описувана ситуація - приклад порушення максими релевантності, оскільки значення, у якому вжито дане слово в репліці-стимулі, не відповідає значенню, в якому його вжито в реактивній репліці. Схожа ситуація відбувається в наступному обміні репліками - чергове порушення принципу релевантності виводимо через гру слів: "What did they draw?" - перше значення дієслова "to draw" - малювати, друге - черпати (воду, сироп) [39]. Отже, ігнорування максими релевантності в перших чотирьох репліках призводить до утворення ситуації нонсенсу, а в наступних - до комічного використання слів, які мають декілька значень або однакові за звучанням (полісемія та омонімія), тобто до утворення гри слів.
Dormouse: That begins with an M, such as mousetraps, and the moon, and memory, and muchness - you know you say things are ‘much of muchness’ - did you ever see such a thing as a drawing of muchness?
Alice: Really, now you ask me. I don’t think…
Hatter: Then you shouldn’t talk. [20, c.116].
Соня своєю реплікою порушує максими якості та кількості - його внесок перевантажений зайвою інформацією, і на сказане ним немає адекватних доказів, тобто його внесок до розмови неправдивий. Крім того, в цьому випадку знову спостерігається розкладання сталого виразу: "muchness" - слово, яке не має самостійного значення, а може вживатися лише як компонент розмовного виразу "much of muchness" - одного поля ягода [39]. Неправильне вживання цього слова свідчить про недотримання максими релевантності. Порушення вищезазначених максим є причиною утворення гри слів.
Наступна репліка розгубленої Аліса "I don’t think…" в даному контексті означає швидше за все початок фрази "I don’t think I did" - Мені здається, ні (не бачила), але Капелюшник в своїй реактивній репліці порушує максиму релевантності, оскільки реагує на слова дівчини буквально. Порушення максими релевантності спричиняє утворення комічного ефекту та ситуації нонсенсу.
‘You shan’t be beheaded! ’ - said Alice, and she put them (the cards) into a large flower-pot that stood near. The three soldiers wandered about for a minute or two, looking for them, and then quietly marched off after the others.
Queen: Are their heads off?
Soldiers: Their heads are gone, if it please your majesty [20, c.123]!
Фразу "Their heads are gone" можна зрозуміти двояко:
1. їм відрубали голови;
2. їх голови зникли (букв. пішли геть) [39].
Таким чином, солдати порушують максиму способу - "уникай двозначності", що призводить до комічного ефекту.
King: Who are you talking to?
Alice: It’s a friend of mine - a Cheshire Cat, allow me to introduce it.
King: I don’t like the look of it at all, it may kiss my hand if it likes.
Cheshire Cat: I’d rather not.
King: Don’t be impertinent, and don’t look at me like that!
Alice: A cat may look at a king. I’ve read that in some book, but I don’t remember where [20, c.129].
Останньою реплікою Аліса порушує максиму якості (говорить про те, у чому невпевнена). Л. Керролл знову застосовує прийом розкладу фразеологічного словосполучення, адже існує приказка "A cat may look at a king" - дивитися ні на кого не забороняється [47]. Аліса використовує слова "cat" і "king" буквально, в їх основному значенні. В результаті все словосполучення розпадається і переосмислюється. Отже, перетворення приказки на вільне словосполучення завдяки порушенню максим релевантності та якості призводить до своєрідної гри слів, і, таким чином, до створення гумористичного ефекту.
Duchess: A fine day, your majesty!
Queen: Now, I give you fair warning. Either you or your head must be off, and that in about half no time! Take your choice [20, c.136].
Внесок Королеви недоречний, порушення нею максими релевантності у даному випадку призводить до гри слів, оскільки словосполучення "to be off" має двояке значення, на що зверталася увага під час діалогу Королеви з Солдатами [20, c.123].
The King looked anxiously at the White Rabbit, who said in a low voice, ‘Your majesty must cross-examine this witness’.
‘Well, if I must, I must’, the King said with a melancholy air, and, after folding his arms and frowning at the cook till his eyes were nearly out of sight, he said in a deep voice, ‘What are tarts made of? ’
‘Pepper, mostly.’ - said the cook. [20, c.164].
Наступні дії Короля свідчать, що він зрозумів репліку Кролика буквально ("cross" - сердитий, "examine" - оглядати) - розклад на компоненти складеного дієслова, і сприймає пораду піддати свідка перехресному допиту неправильно - починає дивитися на кухарку з сердитим виразом обличчя. Також спостерігаємо порушення максими якості кухаркою, оскільки її реактивна репліка містить неправдиву інформацію - домашній пиріг однозначно не може бути виготовлений з перцю. Порушення максим способу і якості призводить до гри слів і комічного ефекту.
Mock Turtle: We had the best of education - in fact, we went to school every day.
Alice: I’ve been to a day-school too, you needn’t be so proud as all that.
Mock Turtle: With extras?
Alice: Yes, we learned French and Music.
Mock Turtle: And washing?
Alice: Certainly not!
Mock Turtle: Ah! Then yours wasn’t really a good school. Now at ours they had at the end of the bill, ‘French, Music, and washing - extra [20, c.140].
Фальшива Черепаха порушує максиму способу "висловлюйся ясно, уникай двозначності", і результатом порушення нею цього постулату стає гра слів, основана на полісемії.
Розглянемо даний приклад детальніше. В контексті розмови про шкільні предмети Аліса очевидно сприймає слово "extras", яке звучить в запитанні Черепахи в його основному значенні - "додаткові" (слід розуміти "додаткові шкільні дисципліни"), тоді як Черепаха має на увазі наступне значення цього слова - "послуги, надані за додаткову плату" [39]. Далі звернемо увагу на слово, яке заводить співрозмовників в глухий кут, - "washing", тобто "прання". Аліса по інерції продовжує сприймати це слово як назву предмету, хоча насправді Черепаха говорить про прання шкільної форми, яке вноситься школою до загального рахунку в списку додаткових послуг.
В наступному прикладі комічний ефект спричинено порушенням максими якості: Аліса висловлює неправдиву інформацію, адже вона вживає слово "refreshments" - "закуска" по відношенню до слова "trial" - "судовий процес", а ці слова не належать до одного семантичного ряду, що спричиняє гру слів:
…In the very middle of the court was a table, with a large dish of tarts upon it: they looked so good, that it made Alice quite hungry to look at them. ‘I wish they’d get the trial done,’ - she thought, ‘and hand round the refreshments’ [20, c.155].
Розглянемо наступний приклад:
Alice: I think you might do some thing better with the time than wasting it in asking riddles that have no answers.
Hatter: If you knew Time as well as I do, you wouldn’t talk about wasting it. It’s him.
Alice: I don’t know what you mean.
Hatter: Of course you don’t. I dare say you never even spoke to Time!
Alice: Perhaps not, but I know I have to beat time when I learn music.
Hatter: Ah! That accounts for it. He won’t stand beating… [20, c.111].
Персоніфікація абстрактного поняття часу Капелюшником означає порушення максими способу, яка наполягає на униканні двозначності та неточності. Аліса, заявивши про те, що вона не розуміє висловлювання Капелюшника, природно сподівається на подальше пояснення, але не отримує його. Таким чином, Капелюшник порушує максиму релевантності - його внесок не відповідає напряму розмови.
Зауважимо що, автор досягає цікавого ефекту подвійної гри слів в трьох останніх репліках учасників діалогу. Спочатку Аліса плутає таємничого "друга" Капелюшника з однойменним ритмом, який вона вчиться відбивати під час уроків музики. Капелюшник, у свою чергу плутає різні значення одного й того ж самого дієслова "to beat - відбивати (час) і бити, лупцювати" [39]. Підсумовуючи даний аналіз, звертаємо увагу на те, що гра слів, основана на полісемії, виникає внаслідок ігнорування максим способу та релевантності.
Alice: But I don’t understand. Where did they draw the treacle from?
Hatter: You can draw water out of a water-well. So I think you could draw treacle out of a treacle-well - eh, stupid?
Alice: But they were in the well.
Dormouse: Of course they were, well in [20, c.115].
Продовжуючи аналіз діалогу, звертаємо увагу на ту ж гру слів: перше значення "to draw" - малювати, друге - черпати (воду, сироп) [39]. Очевидно, що співрозмовники так і не зрозуміли до кінця, про що йдеться. Таким чином, Капелюшник і Аліса порушують максиму релевантності, що призводить до утворення гри слів, основаної на полісемії.
Обмін репліками між Алісою і Сонею ілюструє також порушення максими релевантності, як результат, виникає каламбур, оснований на омонімії. Автор обіграє словосполучення "in the well" і "well in":
1. "well" (іменник) - колодязь; "well" (прислівник) - повністю.
2. "in" (прийменник) - в; "in" (прислівник) - всередині [39].
Gryphon: I went to the Classical master, though. He was an old crab,
he was.
Mock Turtle: I never went to him. He taught Laughing and Grief, they used to say [20, c.142].
Обидва учасники діалогу порушують максиму способу, оскільки їх внесок до розмови характеризується двозначністю. Щодо Черепахи, то в її випадку порушення відбувається через вже звичну гру подібних слів - "Laughing and Grief" тут означають Latin and Greek - утворення каламбуру. В репліці-стимулі Грифона - гра слів, яка побудована на полісемії виразу "old crab":
1. старий краб;
2. старий буркотун [39].
Комічний ефект спричинений порушеннями максими способу, які спричиняють утворення гри слів.
Alice: Thank you, it’s very interesting. I never knew so much about a
whiting before.
Gryphon: I can tell you more than that, if you like. Do you know why it’s called a whiting?
Alice: I never thought about it. Why?
Gryphon: It does the boots and shoes [20, c.148].
Співрозмовники порушують максиму релевантності - внесок Аліси і Грифона недоречний. Виявляється, що на морському дні замість blacking (чорна вакса для взуття) використовують whiting. Тобто, ігнорування максими якості призводить до появи гри слів:
1. "whiting" - мерлан;
2. "whiting" - білий крем для взуття [39].
Gryphon: Boots and shoes under the sea are done with whiting. Now you know.
Alice: And what are they made of?
Gryphon: Soles and eels, of course, any shrimp could have told you
that [20, c.148].
Порушення максими релевантності призводить до гри слів, яка утворюється полісемії "sole": перше значення - морський язик (риба), а друге - підошва [39]. Комічний ефект, крім зазначеної гри слів, також досягається завдяки схожій вимові слів "eel" - вугор і "heel" - каблук.
Hatter: I’m a poor man, your majesty.
King: You are a poor speaker [20, c.162].
Порушення максими релевантності призводить до гри слів. Внесок Короля до розмови недоречний, тому що він апелює до двох різних значень слова "poor" в словосполученнях:
1. "poor man" - бідняк;
2. "poor speaker" - поганий оратор [39].
Утворення каламбуру, основаного на омонімії та парафонії, спостерігаємо в наступних прикладах:
Mouse: Mine is a long and a sad tale!
Alice: It is a long tail certainly, but why do you call it sad [20, c.62]?
Порушено максиму релевантності, так як реактивна репліка Аліси недоречна. Внаслідок такого порушення виникає гра слів, що призводить до каламбуру, основаного на омофонії, посилання на що знаходимо в "Словнику лінгвістичних термінів" О.С. Ахманової [3, c.188].
Alice: I beg your pardon, you had got to the fifth bend, I think.
Mouse: I had not!
Alice: A knot. Oh, do let me help to undo it! [3: 64]
Вище наведений приклад ілюструє порушення максими релевантності (реактивна репліка Аліси не відподає напрямку розмови) і утворення каламбуру (омофонія слів - not і knot).
Duchess: If everybody minded their own business, the world would go round a deal faster than it goes.
Alice: Which would not be an advantage. Just think what work it would make with the day and night! You see the earth takes twenty-four hours to turn round on its axis…
Duchess: Talking of axes, chop off her head [20, c.99]!
Аліса розуміє слова Герцогині буквально і, намагаючись підтримати розмову, тим самим порушує максиму релевантності, оскільки її внесок до розмови недоречний. Аналогічну ситуацію спостерігаємо в реактивній репліці Герцогині. Цього разу гра слів заснована на парафонії слів "axis" - земна вісь, та форми множини від "axe - axes" - сокири [39].
Alice: Only mustard isn’t a bird.
Duchess: Right, as usual. What a clear way you have of putting things!
Alice: It’s a mineral, I think.
Duchess: Of course it is. There’s a large mustard-mine near here. And the moral of that is - ‘The more there is of mine, the less there is of yours’ [20, c.134].
Реактивна репліка Герцогині є порушенням як максими якості, так і максими релевантності - її внесок до розмови містить неправдиву інформацію і одночасно є недоречним. Порушення цих постулатів призводить до утворення каламбуру: так, в висловлюванні Герцогині "There’s a large mustard-mine near here. And the moral of that is - ‘The more there is of mine, the less there is of yours’" спостерігаємо омонімію слова:
1. "mine" (іменник) - шахта;
2. "mine" - абсолютна форма особового займенника my [39].
Mock Turtle: I only took the regular course.
Alice: What was that?
Mock Turtle: Reeling and Writhing, of course, to begin with, and then the different branches of Arithmetic - Ambition, Distraction, Uglification, and Derision.
Alice: I never heard of ‘Uglification’. What is it?
Gryphon: Never heard of uglifying! You know what to beautify is, I suppose. Don’t you?
Alice: Yes, it means - to make anything prettier.
Gryphon: Well then, if you don’t know what to uglify is, you are a simpleton [20, c.148].
Розповідаючи про предмети, які вивчала в школі Фальшива Черепаха, вона порушує максиму способу, так як назви предметів побудовані на подібності слів: "Reeling and Writhing" - вертітися і корчитися замість "Reading and Writing". На такому ж механізмі паронімії базуються й інші назви предметів:
· Ambition замість Addition - честолюбство і додавання;
· Distraction замість Subtraction - безлад і віднімання;
· Uglification замість Multiplication - спотворювання і множення;
· Derision замість Division - висміювання і ділення [39].
Продовжуючи аналіз, варто відмітити, що Грифон і Черепаха вигадують слово "uglifying", вжите Грифоном і Черепахою, і, відмовляючись надати Алісі пояснення, звірі порушують максиму релевантності. В даному прикладі порушення максим способу та релевантності призводить до комічного ефекту, який будується на утворення каламбуру.
Hatter: I’m a poor man, your majesty, and I hadn’t but just begun my tea - not above a week or so; and what with the bread-and-butter getting so thin; and the twinkling of the tea.
King: The twinkling of what?
Hatter: It began with the tea.
King: Of course twinkling begins with a T! Do you take me for the dunce?
Go on [20, c.162]!
Король і Капелюшник порушують максиму релевантності: з боку Капелюшника порушення відбувається, коли він згадує, що чаювання почалося приблизно тиждень тому (він мислить іншими часовими категоріями). Репліка Короля про миготіння, яке починається на літеру Т - несумісна з напрямком розмови. В цьому випадку спостерігаємо гру слів побудовану на співзвучності слова "tea" - чай і власне літери Т. Внаслідок порушення постулату релевантності автор досягає комічного ефекту завдяки каламбуру.
Нижче зазначений приклад теж ілюструє утворення каламбуру, основаного на подібності: "Mystery, ancient and modern, with Seography …", замість таких дисциплін, як історія та географія. Так само і наступні предмети "…Drawling, Stretching, and Fainting in Coils" звучать майже так само, як Drawing, Sketching and Painting in Oils.
Alice: What else had you to learn?
Mock Turtle: Well, there was Mystery. Mystery, ancient and modern, with Seography: then Drawling - the Drawling-master was an old conger-eel, that used to come once a week: he taught us Drawling, Stretching, and Fainting in Coil [20, c.142].
Mock Turtle: When we were little, we went to school in the sea. The master was an old Turtle - we used to call him Tortoise.
Alice: Why did you call him Tortoise, if he wasn’t one?
Mock Turtle: We call him Tortoise because he taught us, really you are very dull [20, c.139]!
В даному випадку вважаємо, що порушено максиму способу, тому що обидві репліки Черепахи не позбавлені двозначності. Тут є каламбур, основана на однаковій вимові слів "Tortoise" і "taught us". Отже, ігнорування максими способу призводить до комічного ефекту - утворення каламбуру, основаного на омофонії.
Alice: And how many hours a day did you do lessons?
Mock Turtle: Ten hours the first day, nine the next, and so soon.
Alice: What a curious plan!
Mock Turtle: That’s the reason they’re called lessons, because they lessen from day to day [20, c.142].
В результаті порушення максими способу виникає каламбур, оснований на однаковій вимові різних слів (омофонії):
1. "lesson" (іменник) - урок;
2. "lessen" (дієслово) - зменшуватися [39].
Alice: Іf I’d been the whiting, I’d have said to the porpoise, ‘Keep back, please: we don’t want you with us! ’.
Mock Turtle: they were obliged to have him with them, no wise fish would go anywhere without a porpoise.
Alice: Wouldn’t it really?
Mock Turtle: Of course not. Why, if a fish came to me, and told me he was going to journey, I should say ‘With what porpoise? ’.
Alice: Don’t you mean ‘purpose’ [20, c.148]?
Ігнорування максими релевантності і порушення принципу "зроби свій внесок доречним" призводять до комічного ефекту завдяки каламбуру, який будується на схожій вимові слів "porpoise" - дельфін і "purpose" - намір [39].
King: Nothing can be clearer than that. Then again - ‘ before she had this fit’ - you never had fits my dear, I think?
Queen: Never!
King: Then the words don’t fit you.
King: It’s a pun [20, c.172].
Король навмисне намагається скаламбурити: його каламбур побудований на омонімах:
1. "fit" (іменник) - припадок;
2. "fit" (дієслово) - підходити [39].
Оскільки Король і не приховує свого бажання досягти комічного ефекту через гру слів, можемо зазначити свідоме порушення принципу мовного співробітництва, а саме постулату способу "уникай двозначності". Коротше кажучи, порушення максими способу у цьому прикладі призводить до гумористичного ефекту, який акцентує нашу увагу на невдалій спробі Короля здатися дотепним.
Дослідники стилістичного прийому іронії, як вже зазначалося в другому розділі роботи, вважають, що іронія цілком може бути "розлита" по всьому тексту казки. Наразі, для нашого дослідження цікавими є приклади, в яких іронія є результатом порушення максим кооперації, і спричинений нею комічний ефект можна чітко виділити.
Dodo: In that case, I move that the meeting adjourn, for the immediate adoption of more energetic remedies.
Eaglet: Speak English [20, c.58]!
Даний приклад ілюструє двостороннє порушення принципу співробітництва. Так, перший співрозмовник своєю реплікою, яка перевантажена інформацією і виходить за рамки стилю їхньої розмови, порушує максиму кількості і максиму способу: уникай неточності, висловлюйся стисло. Другий мовець порушує максиму якості, вкладаючи в свою репліку зовсім протилежний іронічний зміст. Закликаючи співрозмовника розмовляти англійською, хоча в цей момент саме це вони роблять, він натякає на незрозумілість попереднього висловлювання.
Cheshire Cat: How do you like the Queen?
Alice: ‘Not at all, she is so extremely’…Just then she noticed that the Queen was close behind her, listening; so she went on, ‘… likely to win, that it’s hardly worth while finishing the game.’
The Queen smiled and passed on [20, c.128].
Гумористичний ефект досягається порушенням максими якості. Аліса завідомо надає неправдиву інформацію, тому що боїться розгнівати Королеву, яка стоїть у неї за спиною. В даному прикладі спостерігаємо утворення іронії, адже реактивна репліка Аліси на адресу Королеви містить негативну оцінку дій і характеру Королеви, яка прихована під лестощами.
Alice: Oh, I know! It’s a vegetable. It doesn’t look like one, but it is.
Duchess: I quite agree with you. And the moral of that is - ‘Be what you would seem to be’ - or, if you’d like to put it more simply - ‘Never imagine yourself not to be otherwise than what it might appear to others that what you were or might have been would have appeared to them to be otherwise’.
Alice: I think I should understand that better if I had it written down; but I can’t quite follow it as you say it.
Duchess: That’s nothing to what I could say if I chose.
Alice: Pray don’t trouble yourself to say it any longer than that [20, c.135].
Комічна ситуація нонсенсу виникає внаслідок ігнорування обома співрозмовниками постулату релевантності Грайса, про що свідчить абсолютно заплутана і недоречна репліка Герцогині. Аліса, з притаманною їй ввічливістю, каже, що краще зрозуміла б цю сентенцію, якби вона була написана на папері, але на горду заяву Герцогині про те, що вона може сказати значно більше, іронізує у відповідь. Остання реактивна репліка Аліси демонструє лише формальне ввічливо-позитивне відношення до предмету обговорення, хоча, насправді, таким чином дівчина демонструє негативне відношення до чергової "моралі" Герцогині й небажання продовжувати розмову. Отже, іронія виникає як результат порушення максими якості.
Сцена з віршем, зачитаним Кроликом в якості доказу (який начебто написав Валет), і реакція на цей "доказ" персонажів, ілюструє утворення комічного ефекту за допомогою ситуації нонсенсу і іронії:
Alice: If any of them can explain it, I’ll give him sixpence. I don’t believe there’s an atom of meaning in it.
King: If there’s no meaning in it, that saves a world of trouble, you know, as we needn’t try to find any. And yet I don’t know. I seem to see some meaning in them, after all - ‘said I could not swim’ - you can’t swim, can you?
Knave: Do I look like it [20, c.170]?
Валет порушує максиму релевантності, адже відповідати питанням на питання означає порушити принцип кооперації; крім того, в його відповіді слід розрізняти іронію - Валет всього лише паперова карта і цілком очевидно, що плавати він не може. Вважаємо, що постулат релевантності також порушено Королем, оскільки його відповідь на зауваження Аліси про те, що лист не має жодного сенсу, нелогічна і недоречна, особливо під час розгляду судових справ. Так, порушення максими релевантності Королем призводить до ситуації нонсенсу, а ігнорування цієї максими Валетом - до появи іронії.
Під час дослідження ми виявили випадок, коли неможливо було виділити якийсь конкретний стилістичний засіб, який так чи інакше сприяв би утворенню гумористичного ефекту.
Alice: Dinah’s our cat. And she is such a capital one for catching mice, you can’t think. And oh, I wish you could see her after the birds! Why, she will eat a little bird as soon as she look at it.
Magpie: I really must be getting home; the night air doesn’t suit for my throat [20, c.65].
Насправді, розповідь Аліси про свою кішку настільки стривожила сороку, що та вирішила за краще змінити тему розмови і полетіти геть. Таким чином, автор досягає комічного ефекту, внаслідок порушення Сорокою максими релевантності.
Висновки до розділу ІІІ
Проаналізувавши порушення принципів кооперації персонажами казки
"Alice in Wonderland", можемо з упевненістю заявити, що навмисне порушення постулатів П.Г. Грайса застосовується автором з метою цілеспрямованого створення стилістичних прийомів: алогізмів, нонсенсу, гри слів або каламбуру та іронії. Використання цих стилістичних прийомів допомагає досягнути неабиякого комічного ефекту.
Для художнього стилю Л. Керролла є характерним застосування передусім стилістичного прийому гри слів та каламбуру, активно застосовуються також прийоми створення ситуацій нонсенсу та алогізмів і, нарешті, вираження комічного ефекту відбувається через іронію. Аналіз ускладнювало те, що в більшості випадків важко виділити порушення якоїсь окремої максими - як правило, автор активно використовує різноманітні комбінації максим для досягнення комічного ефекту. Те ж стосується й утворених стилістичних прийомів, які подекуди тісно переплітаються один з одним: гра слів може співіснувати з ситуацією нонсенсу, нонсенс - з іронією.
Згідно результатів проведеного дослідження, автор систематично порушує максиму релевантності, яка вимагає, щоб внесок до розмови був доречним. Це спричинено тим, що в Країні Чудес не діють правила загальноприйнятої логіки, тому персонажі часто відповідають питанням на питання, ігнорують реакцію співрозмовника, вживають слова в реактивних і стимулюючих репліках у різних значеннях і т.д. Потрібно відзначити, що саме порушення постулату відповідності лежить в основі створення алогізмів (алогічні відповіді) і нонсенсу, крім цього, автор також порушує цю максиму задля створення гри слів і іронії.
Крім того, Л. Керролл навмисно вдається до порушення максими якості, яка особливо часто порушується разом з максимою релевантності - цей прийом призводить до утворення нонсенсу. Комбінація порушень максим релевантності та способу призводить до появи гри слів або каламбуру.
Порушення четвертої максими, максими кількості, призводить до формування ситуації нонсенсу або до утворення алогізмів.
Щодо стилістичного прийому іронії, то, як доводять результати дослідження, її утворення теж може бути спричинено порушенням максими релевантності, хоча, безумовно, в деяких випадках механізм формування іронії базується на порушенні максими кількості чи недотриманні максими способу.
Насамкінець необхідно відмітити, що простежується чіткий зв'язок між навмисним порушенням максим П.Г. Грайса і створенням комічного ефекту, адже на практиці було доведено, що в кожному окремому випадку порушення постулатів успішної комунікації реалізується у мові художнього твору у вигляді прийомів створення комічного ефекту. Вибір стилістичного прийому залежить від інтенції автора та відбувається не без урахування літературних тенденцій та інтересів реципієнта.
В даній роботі розглянуто детальний механізм свідомого порушення принципів мовного співробітництва за П.Г. Грайсом. Теорію імплікатур, в межах якої було сформульовано відомі максими кооперативного спілкування, було розроблено лінгвістом та філософом П.Г. Грайсом в 70-х роках ХХ ст.
У своїх роботах вчений стверджує, що існує низка особливих намірів (імплікатур), які керують перебігом процесу розмови. Принцип кооперації П.Г. Грайса спирається на припущенні, що учасник спілкування, який прагне досягти певних цілей, зацікавлений в його продовженні, і що партнер спілкування намагається будувати свої висловлювання таким чином, щоб підтримувати рух діалогу в потрібному напрямку. Цей принцип об’єднує максими - кількості, якості, релевантності та способу, які визначають внесок учасників переговорів в ситуацію, що склалася.
Постулат кількості передбачає, що повідомляється рівно стільки інформації, скільки потрібно для певної мети спілкування і для подальшого успішного продовження розмови. Наступний постулат якості зводиться до того, що комуніканти виходять із презумпції достовірності інформації, тобто інформація не повинна бути неправдивою. Постулат релевантності інформації передбачає важливість повідомлення відповідно до певних умов спілкування. Наостанок, постулат способу передбачає ясність, логічність, послідовність та виразність мовлення.
Умовою успішної комунікації є налаштованість обох співрозмовників на співпрацю, проте в реальних ситуаціях спілкування неможливо уникнути порушення даних постулатів. Так, порушення максим кооперації в мовленні призводить до комунікаційного збою, а у мові - до появи стилістичних засобів. Виявленню зв’язку між умисним порушенням максим і утворенням стилістичних прийомів було присвячено практичну частину дослідження.
Характерною рисою казки "Alice in Wonderland" є її стилістична виразність, що дозволяє стверджувати неповторну естетичну і художню цінність твору. Вагомим фактором, який впливає на створення такого стилістичного ефекту є комізм. Комічний ефект даного твору є прихованим і виражається через алогічність та ірраціональність мовної поведінки персонажів, що динамізує почуття і емоційну напругу, яка виникає в процесі читання. В другому розділі магістерського дослідження вдалося дослідити категорію комічного та окремі засоби її реалізації в художньому творі (алогізм, нонсенс, гра слів, каламбур іронія та ін.) а також зв'язок між порушенням конверсаційних максим і появою стилістичних засобів.
Крім того, аналіз ілюстративного матеріалу дозволив нам виділити два підвиди алогізмів: алогічні відповіді, які є результатом порушення суто максими релевантності та алогічні пояснення, які є результатом порушення всього спектру максим. Аналогічним чином, розмежовуємо поняття гра слів та каламбур. Так, перше тлумачимо як стилістичний прийом, оснований на ідентичності лексичних одиниць (полісемія, розкладання фразеологічних одиниць), тоді як каламбур вважаємо прийомом досягнення комічного ефекту, який оснований на схожості мовних одиниць (омонімія, парафонія).
На матеріалі казки-феєрії Л. Керролла "Alice in Wonderland" проаналізовано розмаїття форм порушення кооперативної поведінки персонажів казки, що дозволило автору створити безліч цікавих для прагматичного аналізу комунікативних ситуацій.
Практичний розділ дослідження присвячено лінгвостилістичному аналізу взаємозв’язку між свідомим порушенням постулатів успішної комунікації автором і утворенням комічного ефекту за допомогою застосування вище зазначених стилістичних прийомів.
Проведене нами дослідження доводить, що в своєму творі "Alice in Wonderland" Л. Керролл досягає cтворення комічного ефекту в першу чергу за допомогою умисного порушення максим кооперацій. Автор активно вдається до порушення максими релевантності, якості, кількості та способу. Від комбінації цих максим залежить формування автором конкретних стилістичних прийомів.
Серед таких прийомів слід перш за все зазначити гру слів та каламбур (які базуються на комбінації порушення максим релевантності та способу). Створення іншого стилістичного прийому - алогізму - досягається в більшості випадків за рахунок порушення постулату релевантності, а створення ефекту нонсенсу - за рахунок одночасного нехтування максимами релевантності та якості.
З поміж виділених нами прийомів створення комічного ефекту, зустрічається іронія, яка часто прихована автором на глибшому стилістичному рівні твору.
Крім того, практичний розділ дипломної роботи містить елементи етимологічного аналізу висловів, вжитих Л. Керроллом ("mad as a hatter", "to grin like a Cheshire cat"), які письменник, застосовуючи алюзію, перетворює на імена персонажів казки.
Таким чином, результати дослідження дозволяють стверджувати, що порушення постулатів мовного співробітництва П.Г. Грайса проявляється на рівні художнього тексту у вигляді стилістичних прийомів, спрямованих на досягнення комічного ефекту. Свідоме порушення цих постулатів є основним фактором створення комізму в даному літературному творі.
1. Английские пословицы и поговорки, их русские соответствия (более 3000 статей) / Сост. Модестов В. - М.: Худож. лит., 2000. - 415с.
2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - Л.: Просвещение, 1973. - 304 с.
3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская Энциклопедия, 1969. - 608 с.
4. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса / М.М. Бахтин. - М.: Художественная литература, 1965. - 528 с.
5. Борев Ю.Б. Комическое и художественные средства его отражения. - "Проблемы теории литературы" - М.: 1958. - С.298-353.
6. Бронский И.Ю. Об использовании фразеологических единиц английского языка для создания комического эффекта // Вопросы филологии и истории преподавания иностранных языков. - Ставрополь, 1976. - С.39-56.
7. Виноградов В.С. Перевод. Общие и лексические вопросы.2-е изд., перераб. - М.: Книжный дом "Университет", 2004. - 240 с.
8. Витгенштейн Л. Философские исследования // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.16. Лингвистическая прагматика. - М.: Прогресс, 1985. - С.79 - 128.
9. Вороніна К.В. Нонсенс в аспекті адресатно-адресатної взаємодії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Карамзіна № 848, 2009 - С.102-107.
10. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка. - М.: Высшая школа, 1977. - 332 с.
11. Гениева Е. Перечитываем Джойса / Е. Гениева // Джойс Д. Дублинцы; [пер. с англ.; сост., предисл. и коммент. Е. Гениевой]. - М.: Известия, 1982. - С.5-22.
12. Горбунова Н.Г. Гетерогенность текста Дж. Джойса: о механизмах связности в "бессвязном" тексте / Н.Г. Горбунова // Лингвистика текста и дискурсивный анализ: традиции и перспективы: сб. научных статей. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2007. - С.85-92.
13. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1985. - Вып.16. - С.220-223.
14. Гридина Т.А. Языковая игра: стереотипы и творчество / Т.А. Гридина. - Екатеринбург, 1996. - 214 с.
15. Демурова Н.М., Иванова Н.М. Хрестоматия по английской и американской детской литературе: Пособие для студентов педагогических институтов // - М. -Л.: 1965. - 320 c.
16. Коваль А.П. Практична стилістика української мови. - К.: Вища школа, 1985. - 352 с.
17. Колоннезе Дж. Нонсенс как форма комизма / Дж. Коллонезе // Логический ана-лиз языка. Языковые механизмы комизма. - М.: Индрик, 2007. - С.254-262.
18. Котюрова И.А. Карельский Государственный Педагогический Университет. Концепции иронии в зарубежной лингвистике (обзор основных теоретических подходов). Режим доступу:
19. <http://www.lingvomaster.ru/files/387.pdf>
20. Кузнєцова І.В. Stylistic in Practice (Стилістика на практиці): Практикум. - 2-ге вид., випр. і доп. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2007. - 132 с.
21. Кэрролл Л. "Приключения Алисы в Стране Чудес" (на английском языке) - М.: издательство "Прогресс", 1979. - 235 с.
22. Лагута О.Н. Учебный словарь стилистических терминов. Практические задания. Часть 1. Учебно-методическое пособие / Отв. ред. Н.А. Лукьянова. - Новосибирск: Новосибирский госуниверситет, 1999. - 71 с.
23. Лингвистика. Словарь терминов. Режим доступу:
24. <http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/IRONIYA.html>
25. Оден У.Х. Сегодняшнему "миру чудес" нужна Алиса / У.Х. Оден // Знание-сила. - 1979. - Вып.7. - C.50-54
26. Патлач Г.В. Каламбур як різновид мовної гри в англійській, французькій, російській та українській стилістиці. Режим доступу:
27. <http://www.kspu.kr.ua/download/nauk_zapiski/2009_vipusk_81_chastyna_3_zamovlennya_5465_3.pdf>
28. Песков А.М. Алогизм // Литературный энциклопедический словарь. М.: 1987. - С. 20
29. Походня С.И. Языковые виды и средства реализации иронии. - Киев: Наукова думка, 1989. - 128 с.
30. Пропп В.Я. Проблемы комизма и смеха / Ритуальный смех в фольклоре (по поводу сказки о Несмеяне). (Собрание трудов В.Я. Проппа.) Научная редакция, комментарии Ю.С. Расскаэова. - Издательство "Лабиринт", М.: 1999. - 288 с.
31. Санников В.З. Русский язык в зеркале языковой игры. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 544 с.
32. Словник літературознавчих термінів. Режим доступу:
33. <http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/bin4w.html>
34. Словник логіки: Режим доступу: <http://mirslovarei.com/content_log/>
35. Учебный словарь стилистических терминов: Часть 1. Режим доступу:
36. < http://sigieja.narod.ru/stilslovar1.htm>
37. Философский словарь / Под ред.И.Т. Фролова. - 4-е изд. -М.: Политиздат, 1981. - 445 с.
38. "Философский энциклопедический словарь". Режим доступу: < http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/2499/КОМИЗМ>
39. Фиртич Н. Льюис Кэрролл и русский алогизм / Н. Фиртич // Русский авангард 1910-1920-х годов в европейском контексте. - М.: Наука, 2000. -
40. С.245-252.
41. Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному. - СПб., М., - 1997. - 319 с.
42. Чарская-Бойко В.Я. Нонсенс - искуcство викторианской Англии. Режим доступу: <http://aspirans.com/nonsens-iskusstvo-viktorianskoi-anglii>
43. Charles E.F. The origin and the development of the Pungent Colourful Phrases we all use // A Hog on Ice and other Curious Expressions / Litt. D. Harper Collins Publishers, 1985. - P.126-127
44. Dolitsky M. Under the tumtum tree: From nonsense to sense, a study in nonautomatic comprehension / M. Dolitsky. - Amsterdam, 1984. - 119 p.
45. English Russian Dictionary. Режим доступу:
46. <http://www.russianlessons.net/dictionary/dictionary.php>
47. Gibbs, R.W. / O’Brien, J. Psychological Aspects of Irony Understanding. // Journal of Pragmatics 16. - North Holland. 1991. - P.523-530.
48. Grice H.P. Logic and Conversation // Syntax and Semantics 3:. Speech Acts (Cole P., Morgan J.L. - editors). - New York: Academic Press, 1975. - P.41-58.
49. Leech G. A Linguistic Guide to English Poetry / G. Leech. - 1969. - 192 p.
50. Levinson S.C. Pragmatics - Cambridge University Press, 1983. - 420 p.
51. Longman. Dictionary of Contemporary English. - Foreign language teaching and research press. - China, 2001. - 1754 p.
52. Jordan A. Dictionary of word origins: // History of the word, expressions and clichés / Citadel Press, Kensington Publishing Corp. 1985. - P.58
53. The American Heritage Dictionary of the English Language, 4th edition, published by Houghton Mifflin Company. Режим доступу:
54. <http://www.answers.com/library/Dictionary-cid-2231148>
55. The Phrase Finder. Режим доступу:
56. <http://www.phrases.org.uk/meanings/>
0 комментариев