Навигация
СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
63990
знаков
11
таблиц
0
изображений
2.3 СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
На основі інформації автономічної служби та власних спостережень можна проаналізувати систему обробітку в ТОВ «Золота нива». Отож в господарстві система обробітку на певній групі культур носить подібний характер. Так, під такі культури як горох, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза, цукрові буряки, кукурудза на силос, соя, овочеві культури проводиться восени лише оранка. Потім весною ранньовесняне вирівнювання поверхні ґрунту. Окрім зазначених заходів обробітку на таких культурах як кукурудза, цукрові буряки, соя, соняшник проводиться ще одна проміжна культивація, що пов'язано із пізнішими строками сівби. Оранка для зазначених культур проводиться плугами ПЛН-5-35 та ПНЛ-8-40. Глибина обробітку 23-25 см. Ранньовесняне вирівнювання ґрунту для всіх перелічених культур проводять за допомогою зубових борін БЗТС-1, БЗСС-1. Після ранньовесняного вирівнювання під цукрові та кормові буряки додатково проводять додатковий обробіток за допомогою комбінованих агрегатів "Компакторів" на глибину 4-5 см. Після сої, кукурудзи на зерно і силос, соняшника допоміжна культивація проводиться за допомогою культиваторів КПС-4. Глибина обробітку 6-8 см.
Під такі культури як озима пшениця, озимий ріпак обробіток проводять наступним чином. Під озиму пшеницю після багаторічних трав проводять дискування дисковими знаряддями на глибину 12-І 4 см, потім через два-три тижні проводиться оранка на глибину 23-25 см, культивації в послідуючому проводяться по мірі проростання насіння бур'янів.
Після гороху та озимого ріпаку обробіток під озиму пшеницю включає лущення стерні в два сліди дисковими лущильниками па глибину 8-10 см, культивації по мірі проростання насіння бур'янів під кутом 45° до попереднього обробітку на глибину 6-8 см.
Після кукурудзи на силос обробіток проводиться дисковими боронами одразу після збирання попередника на глибину 10-12 см в два сліди під певним кутом до попереднього обробітку.
Поля під сівбу озимого ріпаку після озимої пшениці обробляють так: після збирання попередника проводиться лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, в подальшому проводять культивації по мірі проростання насіння бур'янів на глибину 6-8 см.
Описана система обробітку ґрунту під основні культури господарства має ряд недоліків. По-перше, в господарстві під ярі культури практично не проводять лущення стерні після збирання попередника, а обмежуються лише осінньою оранкою. Якби ж лущення стерні проводилося то це дало змогу знищити велику кількість шкідників та збудників хвороб, що розвиваються на пожнивних рештках. Також даний захід провокує проростання чималої кількості насіння бур'янів з якими можна було б поборотися ще з осені. По-друге, глибина оранки становить 23-25 см майже під усі культури, в той час як під більшість культур можна було провести оранку на глибину 20-22 см, що зменшить затрати паливо-мастильних матеріалів. По-третє, готуючи ґрунт під озиму пшеницю оранку після лущення багаторічних трав доцільно проводити через 6-7 днів, а не пізніше. І цей захід обов'язково повинен проходити із котком, і по в господарстві не дотримується. По-четверте, підготовку поля під цукрові буряки рекомендовано проводити в період від збирання попередника до настання зими. Для цього передбачено комбінований і напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту.
Ще одна важлива деталь: оранка проводиться плугами без передплужників, що не в повній мірі сприяє заробці рослинних решток.
Наведенні недоліки в проведенні обробітку ґрунту під основні культури господарства впливають на недодержання врожаїв.
3 АГРОХІМІЯ
За результатами агрохімічного обстеження ґрунтів, що проводилося в Бершадському районі можна оцінити забезпеченість рослин рухомими формами елементів живлення. Станом на 01.01.2008 року агрохімічна характеристика ґрунтів ТОВ «Золота нива» має наступний вигляд (табл.3.1).
Таблиця 3.1
Середня характеристика ґрунтів ТОВ «Золота нива» станом на 1 січня
2008 року
| № п/п | Назва ґрунтів | Вміст гумусу, | Вміст поживних елементів мг/кг ґрунту | ||
| азот | фосфор | калій | |||
| 1. | Чорноземи вилутувані глибокі мало,- та середньогумусні | 4.01 | 21.3 | 93 | 134 |
| 2. | Чорноземи типові глибокі малогумусні | 4.05 | 22.4 | 94 | 138 |
Аналізуючи дані таблиці 3.1 можна зробити висновок, що забезпеченість ґрунтів ТОВ «Золота нива» азотом середня, фосфор високий, калієм високий.
Опираючись на останній тур агрохімічного обстеження ґрунтів ТОВ «Золота нива» то тут слід сказати, що близько половини площ орних земель господарства мають показник гідролітичної кислотності на рівні рН 5,3-6,0. Такі землі потребують проведення спеціальних меліоративних заходів спрямованих на переведення рівня кислотності зазначених площ в нейтральну реакцію. Тобто, господарству необхідно проводити вапнування своїх ґрунтів. В першу чергу потрібно вносити меліоранти на поля де показник рН найнижчий і продовжувати на площі, де кислотність наближається до нейтральної. Цікавою є інформація стосовно динаміки вмісту гумусу в ґрунтах Бершадського району на теренах якого розташоване наше господарство(табл..3.2).
Таблиця3.2
Динаміка вмісту гумусу в ґрунтах Бершадського району,%
| Район | Туриірокиобстежень | ||||
| IV | V | VI | VII | VIII | |
| 1982-1986pp. | 1986-1990pp. | 1990-1994pp. | 1995-1999pp. | 2000-2006pp. | |
| Тальнівський | 4,80 | 4,40 | 4,08 | 4,03 | 4,03 |
З даних таблиці видно, що із 1982 року іде поступове зменшення вмісту гумусу на землях Бершадського району. Так, найбільш відчутне зниження вмісту гумусу припадає на період між IV-VI турами обстежень. Менш помітне зниження вмісту гумусу спостерігається між VI і VII турами. Починаючи із1999 року по теперішній час вміст гумусу залишається стабільним.
Фактична насиченість сівозмінної площі мінеральними і органічнимидобривамизображаєтьсяувиглядітаблиці3.3
Таблиця3.3
Фактична насиченість сівозмінної мінеральними і органічними добривами
| Показники | роки | ||
| 2006 | 2007 | 2008 | |
| Внесення органічних добрив,т/га | 3,2 | 2,1 | 1,4 |
| Внесення мінеральних добрив,кг/га | 27,5 | 33,5 | 33,0 |
Виходячи із фінансових можливостей господарства можна було б запропонувати наступну систему удобрення озимої пшениці. Знаючи, що для реалізації свого потенціалу озимій пшениці необхідно близько по 90 кг NPK.
Враховуючи те, що під пшеницю при невеликій кількості в господарстві органічних добрив доцільніше в системі удобрення озимої пшениці використовувати мінеральні добрива.
Окрім встановлення кількісної дози мінеральних добрив для отримання найкращого рівня врожайності необхідно розподілити обрану дозу добрив між фазами розвитку озимої пшениці.
Фосфорні і калійні добрива в кількості 70 кг в д.р. доцільно б було внести з осені під основний обробіток. Азотні добрива в цей період не варто застосовувати оскільки вони можуть талими водами змитися в нижні горизонти ґрунту, або ж взагалі потрапити у водоймище. Мінеральні добрива в кількості 20 кг в д.р. NPKдоцільно внести одночасно із сівбою озимої пшениці. Таким чином осінню ми повністю вносимо дозу фосфорних і калійних добрив, а азотних лише 20 кг.
В подальшому близько 55 кг азоту у вигляді 165 кг аміачної селітри вносимо на провесні по мерзлоталому ґрунту. Залишені 15 кг азоту вносимо у фазу молочної стиглості зерна озимої пшениці для збільшення вмісту білка в зерні. Для цього доцільно використати азотне добриво карбамід, який розчинивши у воді вносять за допомогою обприскувачів разом із засобами захисту рослин.
Отримана прибавка врожаю озимої пшениці, як свідчать дослідження кафедри агрохімії Уманського НУС, скуповують затрати на придбання добрив та додаткові затрати пов'язані із їх застосуванням.
Похожие работы
Ефективність стратегії розвитку переробного підприємства молокопродуктового підкомплексу АПК України
... умовах зростає значення маркетингового інформаційного забезпечення в цілому та маркетингових досліджень зокрема. Проведення маркетингових досліджень в значній мірі може допомогти обрати стратегію розвитку переробного підприємства. Залежно від демографічних показників різняться й пріоритети при виборі молочних продуктів, хоча ці відмінності несуттєві. Таблиця 1.1. Вибір молочних продуктів ...
... матеріальної основи виробництва визначається, передусім, необхідністю випуску більш якісної продукції, що диктується конкуренцією товаровиробників. 2. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА І АНАЛІЗ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 2.1 Загальна оцінка фінансового стану підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю “Лактум”. Статуний фонд товариства складає 690.80 тисяч гривень. Прибуток підприємства утворю ...
... інгу, який забезпечить інформаційний інструментарій прийняття рішень в стратегічно ключових сферах функціонування компанії, підвищить упорядкованість інформації для аналізу і управління фінансовими ресурсами підприємства. З метою вдосконалення управління фінансовими ресурсами ТОВ «ФОЗЗІ-Н» запропоновані наступні заходи: - оптимізація капіталу шляхом збільшення частки власного капіталу та с
... „КИПАРИС-Т” за перший (2003 рік) роботи. На рис.3.12 наведені результати розрахунків точки беззбитковості та запасу міцності для першого року впровадження інвестиційного проекту створення дочірнього спільного підприємства СП „КИПАРИС-Т”. Рис.3.12 Графоаналітичний аналіз коефіцієнту запасу беззбитковості проекту за 1 рік експлуатації інвестиції ВИСНОВКИ Пільговий режим інвестиційної та ...
0 комментариев