Економічний розвиток Індії

Зміст

Вступ

1.  Економічна характеристика економіки Індії

2.  Розрахунок основних показників економіки Індії

3.  Валютно-фінансова система Індії

4.  Розрахунок індикаторів рівня відкритості економіки Індії на основі її платіжного балансу

5.  Оцінка заборгованості державного бюджету Індії

6.  Аналіз міграційних процесів в Індії та факторів, що на них впливають

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В останні десятиліття Індія (як і країни Східної і Південно-Східної Азії) демонструє стале економічне зростання, що впливає на поточні тенденції на світових ринках сировини (насамперед нафти) і готових виробів, у тому числі в галузі високих технологій. Індія вносить істотний внесок у зростання ролі регіону Азії у світовій економіці. З цих позицій представляється вельми актуальним всебічне дослідження економіки Індії з метою виявлення загальних та особливих рис у її розвитку на сучасному етапі. Інтерес представляє аналіз найбільш актуальних аспектів економічної політики, факторів, що забезпечують не тільки швидке зростання національного господарства, але й створення основних передумов для його модернізації і диверсифікації.

Актуальність теми дослідження самостійної роботи визначається зростаючою роллю Індії в економіці Азіатського регіону і у світовій політиці в цілому. Індія володіє значним потенціалом для прискорення економічного зростання і вирішення соціальних проблем. Поступове зростання доходів населення, що є запорукою швидкого викорінювання убогості, дозволяє уряду Індії заручитися широкою громадською підтримкою в проведенні структурних перетворень. У той же час збільшення заробітної плати та підвищення продуктивності праці створюють фундамент для розширення внутрішнього споживання, а, отже, і для стійкого і стабільного зростання виробництва на перспективу в цілому. Стійка економічна динаміка і соціальний прогрес в Індії вносять свій внесок у зростання ролі регіону Азії у світовій економіці та політиці.

Мета самостійної роботи полягає в комплексному вивченні сучасного етапу економічного розвитку Індії з акцентуванням уваги на динаміці та характері структурних зрушень у національному господарстві, аналізі та виявленні специфічних особливостей розвитку країни в умовах реформ і змін її позицій у міжнародному поділі праці; у розрахунку та аналізі основних економічних показників економіки Індії.

1.  Економічна характеристика економіки Індії

За роки незалежного розвитку (з 1947 р) Індія проробила шлях від відсталої аграрної країни до сучасної аграрно-індустріальної, з розвиненими промисловістю, торгівлею і товарно-грошовими відносинами. Економіку Індії відрізняють надлишок і дешевизна робочої сили і висока культура праці. Індія – космічна і ядерна держава. За рівнем ВВП Індія входить у шістку найбільших економічних держав світу. Економіка – змішаного типу.

Індія є другою країною світу за чисельністю населення – 1, 155 млрд. чол., та сьомою за площею території - 3 287 590 км². Останні 50 років спостерігається швидке зростання населення за рахунок медичних досягнень (покращення медичного обслуговування) і масове зростання продуктивності сільського господарства (так звана «зелена революція»). Міське населення Індії збільшилося в кілька разів протягом ХХ століття і більше концентрується саме у великих містах. Однак, як і раніше, більше 70% населення Індії проживають у селах.

Відповідно до даних Міністерства торгівлі та промисловості Індії, темпи зростання індійської промисловості склали у грудні 2009р. 16,8%. Це – найбільший індекс зростання промисловості по відношенню до відповідного місяця попереднього року, зафіксований за останні 20 років. Обробна промисловість, частка якої у загальному обсязі промислової продукції дорівнює 80%, збільшила виробництво на 18,5%. Гірничо-видобувний сектор, відповідно, на 9,5%, в той час як енергетика зросла на 5,4%.

З одного боку, таке зростання свідчить про потужне відновлення індійської економіки після наслідків світової кризи, з іншого боку, викликає в урядових колах певне побоювання щодо можливого розбалансування, відомого, як «перегрів» економіки. З цього приводу лунають пропозиції щодо обмеження стимулюючих заходів, закладених у державному бюджеті країни. Зокрема, Резервний Банк Індії вже збільшив показник резервування готівкової валюти для комерційних банків.

Зовнішньоторговельна політика Республіки Індія (РІ) на 2009-14 роки була оприлюднена Міністром комерції та промисловості Анандом Шармою 27 серпня 2009 р. Раніше подібні програми оголошувалися у 2004, 2005 та 2006рр.. Зовнішньо-торговельна політика, проголошена у 2004 р. ставила за мету протягом п’яти років подвоїти частку Індії в світовій торгівлі товарами та використати торговельну експансію в якості ефективного інструменту економічного зростання та працевлаштування населення. Уряд РІ вважає ці завдання виконаними. Експортні галузі РІ найбільше постраждали від світової фінансової кризи, тому запровадження нової зовнішньоекономічної політики було принциповим викликом для сформованого в травні ц.р. уряду РІ.

Нова зовнішньоторговельна політика (надалі – НЗП) у короткостроковій перспективі ставить завдання перед експортерами наступного 2010-11 ф.р. досягти загального обсягу експорту в 200 млрд. дол. США. Наступні два роки обсяг експорту має зростати на 15% щорічно, надалі щорічне зростання експорту має прискоритися до 25%. У 2013-14 ф.р. обсяг експорту має подвоїтися, порівняно з 2008-09 ф.р. У довгостроковій перспективі ставиться за мету подвоїти частку РІ в світовій торгівлі до 2020 р.

Досягти зазначених цілей планується за рахунок більш дієвої допомоги індійським експортерам у:

·  розширенні їхнього бізнесу на ринках, на яких вони вже успішно працюють;

·  опануванні нових ринків;

·  удосконаленні технології за рахунок дешевшого імпорту засобів виробництва;

·  мінімізації витрат грошей та часу на здійснення транзакцій.

В якості нових ринків, на які звертається увага індійських експортерів, в НЗП фігурують Латинська Америка, Африка, країни СНД, Австралія та Нова Зеландія.\

Передбачається комплекс заходів, що включає фіскальні пільги, інституціональні зміни, раціоналізацію процедур, покращення доступу до світових ринків та диверсифікацію експортних ринків. Трьома «стовпами» на яких побудована НЗП є покращення експортної інфраструктури, здешевлення транзакцій та запровадження повного відшкодування всіх непрямих податків та зборів.